Еволюція «третього місця»: як українські ТРЦ змінюються під запити нового споживача

Протягом останніх років світова індустрія ритейлу стояла перед очевидним викликом: стрімкий розвиток e-commerce пророкував занепад класичних торгових центрів. Проте український ринок не просто вистояв, а продемонстрував унікальний вектор адаптації. У 2025-2026 роках роль ТРЦ у великих містах кардинально трансформувалася. З класичного простору для закупівлі товарів вони перетворилися на так зване «третє місце» (після дому та роботи) – центр соціальної взаємодії, психологічного розвантаження та корисного дозвілля.

Аналіз поточної ситуації показує, що життєздатність великих моллів забезпечується гнучкістю керуючих компаній, які перебудовують свої концепції під три головні запити сучасного споживача: безпеку, досвід (experience) та автономність інфраструктури.

Зміна мотивів візиту: від транзитного шопінгу до «корисного дозвілля»

Згідно з актуальними дослідженнями профільної асоціації Malls Club, первинна причина відвідування ТРЦ змістилася з прагматичного придбання речей у бік отримання емоційного досвіду. Споживач більше не хоче просто купувати товар, який він може замовити в один клік на маркетплейсі. Йому потрібен інтерактив.

Цей тренд виявився у кількох архітектурних та концептуальних змінах всередині комплексів:

Ритейлери побутової техніки та електроніки перейшли від формату «склад-магазин» до демонстраційних зон, де техніку можна протестувати в реальних умовах.

Місце стандартних магазинів одягу дедалі частіше займають локації корисного дозвілля. На ринку зафіксовано бум відкриття великих книгарень із кав'ярнями, освітніх просторів та дитячих науково-інтерактивних центрів.

Ще приклад: популярні українські бренди, які починали виключно в Instagram чи на власних сайтах (Rikky Hype, Cher17, Solmar), масово відкривають флагманські фізичні магазини в моллах. Клієнту важливий фізичний контакт із брендом, естетика примірочних та рівень сервісу.

Нові вимоги до суспільного простору та безбар'єрності

Сучасне міське середовище висуває вимоги до ергономіки та інклюзивності. ТРЦ, які прагнуть залишатися актуальними, адаптують свої площі під потреби всіх груп населення. Просторі однорівневі галереї, автоматичні вхідні групи, ліфти для дитячих та крісел колісних, а також повноцінні кімнати матері та дитини – це вже не додаткова перевага, а базовий стандарт сертифікації об'єкта.
Крім того, девелопери беруть на себе завдання з вирішення міських логістичних проблем. Профільні об'єкти створюють власну транспортну інфраструктуру. Наприклад, серед великих торгово-розважальних центрів столиці варто згадати один з найбільших ТРЦ у столиці Лавіну, де керуюча компанія розробила розгалужену систему безкоштовних шатл-басів від ключових станцій метро. Це знижує навантаження на міський транспорт і робить локацію доступною для відвідувачів без власних авто.

Автономність як фактор безпеки та стабільності

В українських реаліях 2026 року ТРЦ стали виконувати функцію безпекових хабів. Величезні інвестиції девелоперів в енергонезалежність (промислові генераторні системи, резервуари для води) та облаштування сертифікованих укриттів на базі підземних паркінгів змінили сприйняття моллів покупцями.

Під час екстрених інфраструктурних викликів або тривог ТРЦ дозволяють відвідувачам не переривати свій день. Сюди приходять сім'ями, оскільки знають, що тут є світло, тепло, зв'язок та працює безкоштовний коворкінг, де можна вчитися чи працювати за ноутбуком.

Еволюція розваг: від дитячих кімнат до технологічних флагманів

Розважальна складова зазнала найбільших якісних змін. Стандартні гральні автомати та лабіринти поступилися місцем масштабним критими паркам (на кшталт Galaxy або Fly Kids), де акцент зроблено на сімейну синергію – зони проектування, атракціони та квести розраховані на спільну участь дорослих і дітей.

Аналогічна модернізація відбулася й у кінотеатральному сегменті. Кінотеатри всередині ТРЦ більше не конкурують із домашніми стрімінгами лише за рахунок релізу фільмів – вони конкурують за якістю сприйняття. Якщо хочеться завершити день переглядом фільму, зверніть увагу на Multiplex у Lavina Mall, який є яскравим прикладом флагманського підходу. Мережа розширила цей об'єкт до 13 залів, інтегрувавши туди екран IMAX лазерного покоління та преміальні зали з кріслами-реклайнерами. Споживач готовий платити за квиток лише тоді, коли технічні характеристики залу (звук, чіткість зображення, ергономіка крісла) об'єктивно неможливо відтворити вдома.

Фізичні ТРЦ залишаються актуальними, тому що вони перестали бути просто місцем обміну «гроші – товар». Вони адаптувалися під психологічний та соціальний стан суспільства, запропонувавши містянам безпеку, стабільність інфраструктури та емоційне перезавантаження, яке не здатна забезпечити жодна онлайн-платформа.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!