Луцький театр досліджує архіви, готуючи виставу про сім'ю сенаторки Левчанівської

Незалежний луцький театр "Гармидер" розпочав роботу над виставою-дослідженням "Кімната Левчанівської" про політикиню Олену Левчанівську, ув'язнену та страчену НКВС. А також про її доньку, дослідницю Луцька, Ірину.

Про це Суспільному 23 липня розповіла очільниця та режисерка театру Руслана Порицька.

Спектакль створюють за підтримки Українського культурного фонду. Офіційно проєкт стартував 15 червня, однак підготовчі етапи розпочалися значно раніше, зазначила Руслана Порицька.

Проєкт охопить різні історичні періоди життя героїв, зокрема роботу Олени Левчанівської у польському сеймі, де вона представляла інтереси українців.

"Вона боролася, щоб зменшити утиски, які в той час зазнавали українці від польської держави — щоб дати більше прав простим людям, надати захист дітям, які опинилися в складних умовах після воєнного часу", — розповіла Руслана Порицька.

Наразі команда театру проводить дослідження біографії обох героїнь. Зокрема, в Державному архіві Волинської області, де зберігається 6 712 експонатів родини Левчанівських: щоденники, листи, газети, фотографії.

Також проводять інтерв'ю з експертами. Серед них — кандидатка мистецтвознавства Леся Косаковська, якій Ірина Левчанівська передала все своє майно і в будинку якої доживала віку.

Режисерка додала, що знайомство з Іриною стало вагомим досвідом у розробці проєкту. Жінка прожила майже 98 років і задокументувала родинну історію. Саме завдяки їй, наголосила Руслана Порицька, до дослідницької групи дійшла значна частина пам’яті про сенаторку.

"Олена Левчанівська народилася у маєтку в селі Линів на Волині. Це були дворяни, мали величезні статки, які були зруйновані, а потім забрані більшовиками", — сказала очільниця "Гармидеру".

Виставі дали ім'я "Кімната Левчанівської", бо, зі слів режисерки, команду вразив образ помешкання на вулиці Глушець, де багато років прожила Ірина. Її житло було своєрідним архівом, де зберігалися книжки, вирізки, фотографії, листівки та марки.

"Разом з тим, це кімната самітниці, яка все життя прожила, розуміючи, що її матір розстріляли, але не знаючи, де її могила. Вона не мала змоги про це говорити, тому що фактично була донькою ворога народу й сама боялася арешту", — пояснила вона.

Тільки після здобуття Україною незалежності Ірина Левчанівська могла повноцінно осмислювати історію матері та шукати про неї дані.

Прем'єра вистави відбудеться в мистецькому просторі "Ангар" і запланована на жовтень 2026 року. Також планується ряд публічних обговорень, які стосуватимуться впливу спадку Левчанівських на сучасність.

Що відомо про Олену та Ірину Левчанівських

Олена Левчанівська (1881 – 1940) народилася у селі Городно (зараз село Линів на Волині). Українська політична та громадська діячка, членкиня Сенату Речі Посполитої, вчителька, учасниця "Просвіти", авторка волинських часописів, співорганізаторка Українського клубу. Мала зацікавлення фотографією. Була страчена, коли село Линів, де мешкала колишня сенаторка, зайняли радянські війська.

Ірина Левчанівська — краєзнавиця, громадська діячка, одна з перших учасниць волинського "Пласту" — також долучилася до відродження його діяльності після відновлення Незалежності України. Ірина була фотографкою та створювала слайд-фільми. Ризикуючи життям, за радянщини зберігала сімейні архіви та пам'ять про свою репресовану матір. Ірина залишила свідчення про життя Луцька ХХ століття —у світлинах, кінозйомках, записах і книгах спогадів.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!