Молитва перед виходом на килим: волинянка стала чемпіонкою світу з вільної боротьби. ВІДЕО

Волинська спортсменка Анастасія Алпєєва стала чемпіонкою світу 2026 року з вільної боротьби. У фіналі вона здолала представницю Індії та виборола золоту медаль. Після міжнародних змагань борчиня повернулася додому. Нині Анастасія відновлюється після поєдинків.

Про емоції від перемоги, вирішальні секунди фіналу, підтримку близьких та спортивний шлях, який розпочався ще в дитинстві, чемпіонка розповіла Суспільному.

«Дуже хочеться підняти наш прапор»: емоції від перемоги

Зі слів Анастасії, перемога на чемпіонаті світу стала для неї особливою, бо емоції після завершення фінальної сутички були значно бурхливішими, ніж зазвичай.

«Я завжди якось скромно на це реагувала, а тут були дуже класні емоції. Зараз, із усіма цими привітаннями, напевно, щодня приходить усвідомлення: клас, я чемпіонка світу!» — поділилася спортсменка.

Ще один особливий спогад спортсменки — підняття українського стягу під час церемонії нагородження.

«Коли я стою на п'єдесталі, інколи сльози пробивають, але я думаю: "Не плакати, не плакати". У такий час насправді дуже хочеться підняти наш прапор, щоб люди дізналися про Україну. Ми мусимо кричати про те, що в нас насправді робиться, щоб нам допомогли це закінчити», — сказала Анастасія.

Першою людиною, яка привітала спортсменку після перемоги на чемпіонаті світу, стала її сестра.

Вирішальні 13 секунд фіналу

У фіналі чемпіонату світу Анастасія Алпєєва зустрілася з 18-річною представницею Індії. Суперниця була їй знайома: раніше українка вже двічі боролася з нею, зокрема під час поїздки до Індії.

«Я знала приблизно її стратегію. У мене була одна думка: головне — виграти», — пригадує волинянка.

За 13 секунд до завершення фінального поєдинку рахунок був нічийним — 4:4. Саме тоді, говорить Анастасія, зосередилася на вирішальній дії, яка мала принести переможний бал.

«Я трошки присіла, подумала: так, потрібно взяти бал будь-якою ціною. Я знала, що мені потрібно провести дію, тому була впевнена в собі, як ніколи. Просто треба зробити — і все. Я це робила мільйон разів, просто треба зробити», — розповіла чемпіонка.

Після повернення додому Анастасія планує разом із тренерами детально проаналізувати фінальну сутичку. Їх вклад у перемогу на чемпіонаті світу спортсменка називає надважливим.

Від дитячих сліз до борцівського килиму

Вільною боротьбою Анастасія займається з 10-річного віку. До спортивної секції її привів батько. Причиною стало цькування у школі.

«Мене дуже сильно ображали у школі, — ділиться спортсменка. — Я приходила додому і плакала. Тато завів мене на боротьбу, щоб я могла за себе постояти. А потім тренування за тренуванням, потрошки втягнулася».

Згодом у її житті з'явився тренер в училищі, а заняття боротьбою поступово перетворилися на справу, якій вона присвятила себе. Додає: спорт змінив її життя докорінно.

«Я дуже сильно змінилася. У житті насправді дуже скромна. Мені було тяжко в боротьбі, бо я якось не могла своє забрати. Було шкода чи як. Думаю, я стала набагато жорсткішою і набагато впевненішою в собі», — розповіла спортсменка.

Два тренування на день і дисципліна

Нині Анастасія тренується на Волині. Щоб підтримувати спортивну форму, займається двічі на день. Каже, що за кожним успіхом на килимі стоїть дисципліна.

«Щоденні тренування — успішний успіх, — переконана спортсменка. — Інколи у всьому треба собі відмовити, навіть просто відпочити, дати собі слабинку. Насправді за кадром залишається 90% і люди цього не бачать».

Також Анастасія Алпєєва поділилася, що перед кожним поєдинком має свої маленькі ритуали: молитва і пляшка води. Поза тренуваннями і змаганнями спортсменка обожнює читати і проводити час із рідними.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!