18 вересня 2013 року в м. Луцьку на базі юридичного факультету Східноєвропейського національного університету відбувся круглий стіл «Ідеї в слух» на тему: «Молодіжні ініціативи», організаторами якого виступили Волинська обласна молодіжна громадська організація «Молоді регіони».

засіданні круглого столу взяли участь: студенти вищих навчальних закладів ІІІ-ІVрівнів акредитації, лідери студентського самоврядування та студентських профспілок, молодіжні активісти області, активісти «Молодих регіонів», представники управління сімї, молоді та спорту облдержадміністрації, депутати обласної ради.
Основна мета проведення круглого столу «Ідеї в слух» - виявити нових лідерів серед студентів вищих навчальних закладів та активістів молодіжних громадських організацій області. Орієнтація молоді на успіх в своїй діяльності.

Дискутували учасники на різні теми, зокрема:
- якості успішного молодіжного лідера;
- формування плану роботи організації, громадської ініціативи, побудова власної справи;
- можливі форми впливу на прийняття рішень;
- креативні молодіжні ініціативи. Формула успіху.
Молодь активно брала участь у обговоренні, ставили багато запитань, спілкувалися.
Перед учасниками круглого столу виступав депутат Волинської обласної ради Олег Батюк. Він розповів молодим людям про особливості його роботи та важливість виховувати в собі лідерські якості для досягнення успіху в житті.
Заключне слово було за головою Волинської обласної МГО «Молоді регіони» Петром Сосницьким. Він, як керівник найуспішнішої молодіжної громадської організації області, зумів переконати присутніх в тому, що лідер - це не просто людина яка призначена на посаду щоб керувати. Лідер - це обдарований керівник, що може згуртувати навколо себе інших, незважаючи на своє статусне положення.

З початком осені у Володимир-Волинський повертається Відкрита Володимир-Волинська ліга КВН, організатором якої, уже традиційно виступає міська молодіжна громадська організація «Молоді регіони».
У ювілейному сезоні приймають участь найкращі команди КВН України, Білорусії та Росії, учасники Вищих ліг КВН «АМІК», переможці телевізійних проектів «Розсміши коміка», «Бійцівський клуб», шоу «Уральських пельменів», «М'ясорубка» . А поборотися командам є за що, тому що «Молоді регіони» оголосили рекордний призовий фонд п'ятого сезону, який складає 27 000 грн.
Отож, Володимир-Волинська міська молодіжна громадська організація «Молоді регіони» запрошує усіх жителів та гостей міста на феєричне шоу з масою сюрпризів, яке відбудеться в концертному залі районного будинку культури 29 вересня о 17.30. Усі присутні матимуть змогу, з першими подихами осені, отримати цілу низку професійного гумору та хорошого настрою.

ЧЕрвона Волинь

Верховна Рада України прийняла законопроект, розроблений першим секретарем ЦК ЛКСМУ, народним депутатом України Олександром Присяжнюком, спрямований на підтримку талановитої молоді, молодіжних та дитячих громадських організацій.

За відповідний законопроект №2635 проголосував 231 народний депутат. Проти були тільки націоналісти та «бютівці», які показали на ділі, як їх хвилюють проблеми молоді.

Відповідно до прийнятого законопроекту, були внесені зміни до Постанови ВРУ, що стосується підтримки молоді, яка задіяна в громадських організаціях та здобула значних досягнень в суспільному житті країни.

Збільшено грошову виплату Премії з 1300 гривень до 8500, що є суттєво.

Також підвищено віковий ценз для претендентів – з 28 до 35 років, та допущено до участі в конкурсі на здобуття Премії дитячі громадські організації.

Комсомол - моя судьба!
Сегодня завершает свою работу комсомольский слет посвященный Дню партизанской славы.
Комсомольцы с 27 регионов страны делились опытом, осуждали политику национал-олигархов и строили планы на перспективу.
В ближайшем времени они будут выполнены.
Комсомольские песни, серьезные лекции, новые знакомства, обмен опытом и конечно же новые комсомольские былеты нашли своих комсомольцев.
Более подробно - в выпусках новостей и газетных полосах!)))

У статті під назвою «Перевізники піску зруйнували 30 кілометрів дороги», яка була розміщена на сторінці інтернет-видання «Волинські новини» 15 серпня 2013 року, всю провину за руйнування автомобільного шляху від села Сокіл Рожищенського району до райцентру та до траси Луцьк – Ковель автор публікації несправедливо звалює на одного власника місцевого піщаного кар’єру. Аналіз таких претензій і реального стану справ робить подібні звинувачення, м’яко кажучи, безпідставними.

Ділянка шляху, про яку йде мова, належить до четвертої категорії автомобільних доріг, а збудована вона була ще у 60-70-х роках минулого століття. У вищезгаданій статті автор пише, що тут уже багато років не робився навіть ямковий ремонт і це при тому, що шлях такої категорії має капітально ремонтуватися раз у 13 років, а поточні ремонти повинні проводитися хоча би раз у 6 років.

Дорога служить уже багато десятків років без будь-якої реконструкції, тому зрозуміло, що вона давно втратила свою міцність і, фактично, зруйнувалася під дією природних факторів та механічного пошкодження під час руху різного транспорту по ній.

Піщаний кар’єр, на думку деяких сучасних палких охоронців дороги, буцімто є причиною руйнування шляху від села Сокіл до Рожища. Але вони чомусь забувають, що розробка родовища ведеться лише декілька років, а до цього дорога і так безперешкодно руйнувалася десятиліттями. Довести до такого стану цей автомобільний шлях сучасні транспортні засоби, що возять пісок із кар’єру біля села Сокіл, не могли. Справа в тому, що вага однієї вантажівки, а для транспортування піску використовуються Камази, становить 7 тонн. На машину вантажаться десь 20-25 тонн піску, разом виходить 32 тонни.

За існуючими державними нормами, дорогою четвертої категорії дозволяється везти вантажу не більше 44 тонни. Проте, якщо говорити про шкоду, яку завдають автошляху вантажні транспортні засоби, то несправедливо у цьому звинувачувати лише власника піщаного кар’єру біля села Сокіл. Цією дорогою їздять також значно важчі і суттєвіше завантажені машини зі щебенем із Рафалівського щебеневого кар’єру та інших піщаних кар’єрів, що також розробляються у регіоні. Дивно, але чомусь про цих користувачів дороги ніхто не згадує, усі звинувачення сиплються лише на адресу власника кар’єру, розташованого на території Соколівської сільської ради.

Особливо неприязно до підприємства ставиться міська і районна влада Рожища (про що можна довідатися зі статті, розміщеної на сайті «Волинські новини»). При цьому можновладці нерідко звертаються до бізнесмена по спонсорську допомогу, яку він надає у вигляді піску із кар’єру чи у грошовому еквіваленті для вирішення господарських, комунальних чи інших проблем району, міста і села.

Щоб зменшити навантаження на асфальтне покриття дороги, розробники Соколівського піщаного кар’єру навіть зробили паралельно з основною дорогою, де це можливо, допоміжну ґрунтову, щоб вантажівки із піском по ній везли свій вантаж. А щодо закидів про необхідність будівництва із кар’єру біля Сокола прямої дороги на міжнародну ковельську трасу, то такі фантазії опонентів не можуть бути втілені у життя. Справа в тому, що прямий шлях матиме протяжність не 7,5, а 12 кілометрів. Прокладання цієї дороги зачепить інтереси багатьох жителів ближніх сіл. Шлях для вантажівок доведеться будувати на земельних паях, які для багатьох селян є головним засобом для виживання в сучасних непростих умовах ведення сільського господарства, до того ж вирішення цього питання невиправдано дороге для власника кар’єру.

До речі, щодо економічних викладок мера міста Рожище пана Афгана Алієва. Викликає здивування така упереджена математика, яка гарно діє на вуха громадян. Ціна дорожнього полотна нової щебеневої дороги здешевлена у 10 разів, а денний дохід фірми — збільшений у 10 разів (допущена помилка у множенні: замість 14400 грн написано 144000 грн). До речі, потрібно знати б, що так зване «збагачення» складається з доходу і розходу, мінус сплачені податки. Так річна діяльність фірми «Надра» відображена в офіційній звітності і не є секретом — чистий дохід за 2012 рік становить 73,9 тис. грн, а за півріччя 2013 року — 52,4 тис. грн. Керівництво району хоч усвідомлює, що можна зробити за такі прибутки?

А про те, що дорогу знищили не вантажівки із піщаного кар’єру біля села Сокіл, свідчить один факт: у кінці цього населеного пункту на шляху також є величезні ями, проте тут вантажівки із піском не їздять. А в самому Рожищі дороги, де не їздять кар’єрні машини, в ямах по «коліна».

А врешті-решт, у якому стані дорога Луцьк – Львів? Там немає кар’єрів. Просто завжди були люди, яким потрібно когось цькувати, заробляючи на цьому якісь політичні дивіденди. Надумана необґрунтована критика заважає комусь зрозуміти, що побудована понад 40 років тому дорога давно віджила, відпрацювала всі можливі терміни своєї експлуатації, максимально вичерпала свій ресурс і тепер чекає капітального ремонту, який має робити ніхто інший як держава.

Ми зв’язалися із власником кар’єру, щоб він прокоментував ситуацію:

«Я вражений статтею мера міста, економічною безграмотністю. Якщо півмільйона надходжень до бюджету — це для нього ніщо, якщо 240 тис. грн для бюджету Сокільської сільської ради — також ніщо, якщо 14 робочих місць, які дають цей результат, — ніщо, то залишається закрити таке маленьке підприємство, звільнивши земляків мера і залишивши все на його совісті. Але це категорично розходиться із сьогоднішньою лінією керівництва як держави, так і нашої області. Та й людей шкода. У мене особисто там відсутній економічний інтерес».

Окрім того, підприємець сказав:

«Щодо дороги. Я точно знаю, що губернатор дав відповідні доручення фінансування ремонту дороги Сокіл – Рожище. Та ми знаємо сьогоднішні фінансові труднощі, у яких живемо, який відсоток державних субвенцій різних призначень виконується. Але рано чи пізно держава фінансуватиме нормально ремонти доріг, зокрема і четвертої категорії. А для керівництва Рожищенського регіону, я думаю, корисною була би розумна співпраця, якщо це не замовлення. До речі, я готовий зустрітися, чого раніше не було», — підсумував він.

Сергій Семенюк

Момент розстрілу подружжя Чаушеску. Тирговіште . Соціалістична Республіка Румунія . 25 грудня 1989 .


18 грудня 1989 в румунських містах почалися масові заворушення. 22 грудня Чаушеску з дружиною , зрозумівши , що збройними силами та правоохоронними органами зупинити їх не вдасться , втекли з Бухареста на вертольоті , але в той же день були заарештовані в місті Тирговіште . Подружжя Чаушеску були доставлені в бронетранспортері на територію однієї з місцевих військових частин.

Перед наспіх скликаними військовим трибуналом за звинуваченням у скоєнні ряду злочинів проти свого народу і держави постали колишній генеральний секретар ЦК РКП Ніколає Чаушеску і його дружина Олена .

Ніколає і Олені Чаушеску було пред'явлено звинувачення в наступних статтях румунського Кримінального Кодексу:
145 " Руйнування національної економіки" ,

163 " Збройний виступ проти народу і держави" ,
165 " Руйнування державних інститутів" ,

356 " Геноцид " .

Суд проходив протягом двох годин. За спогадами очевидців , проходив він « з пререкательствамі між обвинувачем і підсудними майже на рівні лайки і пасажами типу " Олена Чаушеску , у тебе все в порядку з головою? ». Чаушеску намагався виправдовуватися , заявляв , що він нагодував румунів , забезпечив їх житлом і роботою , і взагалі зробив Соціалістичну Республіку Румунію предметом заздрості всього світу. На питання обвинувачів подружжя практично не відповідали, заявили лише , що вони жили в звичайній квартирі , не маючи рахунків за кордоном , зокрема , в Швейцарії , але разом з тим відмовилися підписати документ про згоду на переклад будь-яких грошей , які могли б бути там виявленими , на користь держави. Також Ніколає і Єлена Чаушеску відмовилися визнати себе душевнохворими , хоча Попа пропонував їм це . Суд повністю знімався на кіноплівку , але таким чином , щоб обвинувач і судді не фігурували в кадрі , також велася стенограма.
По завершенні слухань був проголошений вирок - Ніколає і Єлена Чаушеску були визнані винними за всіма пунктами звинувачення і засуджені до вищої міри покарання - смертної кари через розстріл , з конфіскацією всього належного їм майна

Приблизно о 16 годині обох Чаушеску вивели у двір казарми . За спогадами очевидців , зовні вони поводилися спокійно. Олена Чаушеску запитала у солдатів : «За що ви нас розстрілюєте ? Адже я була вам матір'ю » , на що отримала відповідь : « Та що ти за мати, якщо вбивала наших матерів ! ». На цей процес військових привезли прямо з їхньої військової частини. Всі вони зголосилися добровольцями , але яка мала відбутися місія , їм не пояснили. Учасників кари особисто вибрав генерал Станкулеску , були відібрані офіцер і три солдати . Подружжя Чаушеску були поставлені до стінки солдатської вбиральні і розстріляні. Останніми словами Ніколає Чаушеску були « Я не заслуговую ... ». Тіла добу пролежали на футбольному стадіоні « Стяуа » , а потім були поховані в могилі на бухарестському цвинтарі Генча . Сцена страти знімалася на відео , 28 грудня її показали по румунському телебаченню.

Редакція ВолиньPost запроваджує гнучку схему модерації коментарів.

Відтепер редакція може змінювати можливості коментування конкретної публікації, «вмикаючи» для неї повну або часткову премодерацію коментарів, або й взагалі за

Політична партія «Вся Україна» ініціює звернення українських міст до міст-побра

Майже рік тому, 30 вересня, відкрили оглядовий майданчик «Панорама Луцька» на розі вулиць Квіткова і Гірна. Нещодавно його відремонтували.

Це ж наче туристичний об'єкт, але якось геть непривабливо він виглядає. І справа не в поганій погоді... :(