вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Мандрівка волинськими храмами: там, де пропагували ідеї Реформації

Мандрівка волинськими храмами: там, де пропагували ідеї Реформації
Провідні історики та релігієзнавці, а також експерти краєзнавці розповіли журналістам про історію храмів, у яких сотні років тому пропагували ідеї Реформації.

відбулася одноденна мандрівка для представників ЗМІ «Місцями реформації Волині».

Поїздка відбулася 21 квітня.

Про культурне підґрунтя кожного з протестантських осередків читайте в репортажі Інформаційного агентства ВолиньPost.

Ініціатором та спонсором мандрівки став міжконфесійний комітет з відзначення 500-ліття Реформації. Прес-туром опікувався пастор Сергій Шараєвський.

Мандрівка храмами розпочалася із Лютеранської кірхи, нині - баптистської церкви у Луцьку. Храм зберігся й дотепер, як єдина пам'ятка готичної архітектури міста.

Опісля учасники поїздки вздовж вулиці Караїмської до музею одного із найвизначніших братств в історії України - Луцького.

Олена Бірюліна, завідувач Музею історії Луцького братства, розповіла деякі аспекти впливу діяльності цієї об'єднання на суспільний розвиток, зокрема й освітній. Луцьке братство було покликано створити школи нового зразка, щоб освіта стала доступною навіть для бідних.

До того ж йшлося про потужний релігійний пласт, закладений шляхтичами та міщанами луцькими у XVII столітті.

«Релігія лежала в основі всіх культурних рухів. Однак у Луцьку, на жаль, не має музею, який розповідає про церкву», - розповідає науковець.




Далі вирушили з Луцька в селище Олика, Ківерцівського району - потужний центр кальвінізму в XVI століття.

«Тут проживала сім'я Радзивіллів, які були князями Олицькими. Микола Кристофор Радзвілл приділяв величезну увагу самоосвіті, а після 30-ти років активно будував кар'єру. Був і маршалком, і воєводою, також і канцлером. Його називали «некоронованим королем» Великого князівського Литовського.

Барбара - королева Польщі, а також двоюрідна сестра Радзивілла, мала міцні родинні стосунки з ним. Завдяки йому вона стала королевою. Тому що, коли перша дружина короля Августа Польщі – померла, він палко закохався в Барбару, однак одружуватися не став. Наперекір весіллю стала мати короля.

Втім, син не слухає її та, все-таки, одружується на коханій. В цей час кар'єра Радзивліла йде в гору. В руках тримає Несвітське та Олицьке князівство. Тоді ж помирає Барбара, яка пробула королевою лише один рік. Існує версія, що до смерті приклала руку свекруха», - розповідає Мирослава Кубай, краєзнавець.

Після кончини своєї сестри, з якою він був напрочуд близький, магнат починає замислюватися над сенсом життя. Тоді й читає Слово Боже, а згодом - навчається у Німеччині, де «черпає» хвилю прореформаторського руху.

Вона зазначила, що магнат заперечував ідолопоклонство і шукав відповіді, як багата й знатна людина може спастися.

У 1565 році Радзивілл «Чорний» перейнявся кальвінізмом – костел став кальвіністським збором (протестантським храмом).

Пізніше, в 1612-му році, його перебудували, використовуючи як каплицю.

Також в цьому історично насиченому селищі Анатолій Гура – вчитель історії та краєзнавець, стисло і вичерпно розкрив історичні умови притоку кальвінізму на Волині.

«Власне, син Яна «Бородатого» Радзивілла – Микола Радзивілл став людиною, яка, не побоюся цього слова, приніc Олиці європейську повноцінну славу. Вважаю, що XVІІ століття було не таким «жорстоким», через те, що панувала серйозна толерантна складова між різними конфесіями. Зокрема між католиками та православними, протестантами та православними».

Історик додав, що династія Радзивіллів за походженням – литвини, а не, як прийнято вважати, поляки. Ця велика сім'я була однією із найосвіченіших у Європі.

Не оминув він й лінію тісних стосунків волинського поміщика із Жаном Кальвіном (французький протестант проповідник, - від авт.) З ним Микола активно листувався, звісно ж на релігійну тематику.

Тоді як течія кальвінізму потрапила на терени Західної України?

«Все дуже просто. В шістнадцятому столітті освічені та й простолюдини вбачали сенс життя у вірі в Бога. На мою думку, вони набагато щиріше вірили в нього, аніж зараз покоління XХ-го століття».

Саме тоді протестантська релігія докотилася до Східної Польщі, завдяки мандрівним проповідникам. А Західну Україну населяла чимала кількість різних етносів. З цього й випливає, що грунт для розвитку кальвінізму закладено придатний, - каже історик.

Блукаючи Олицьким замком, знаходжу маленьке гніздечко пташенят, яке символізує добре місце для життя.










Човниця – третя туристична зупинка. Представлена найстарішою церквою христян-баптистів.
Збудували Дім молитви на місці обійстя академіка Йосипа Кравчука.

На початку 19-го століття тут були євангелістські громади, однак здебільшого з Заходу Європи, які тут проживали. І лише декотрі українці мали можливість перебувати на зібраннях.
А на початку 20-го століття баптизм формувався як самостійна ланка на Волині. «Батько волинського баптизму» - Федір Каплун, котрий народився на Ківерцівщині, емігрував в США і там познайомився з баптистами, перейнявши їхню релігійну позицію. Згодом він повертається на рідню землю і проповідує своїм друзям живого Бога.



Ще один осередком баптистів є кірха в селі Олешковичі, куди ми не доїхали, через погану дорогу.

Далі зупиняємося в місті Рожище. Досліджуємо руїни баптистської кірхи.

Як розповідають краєзнавці, в Рожищі значна частина населення були німці та євреї, а відтак прихожан в храму було багато. А ось самих українців зафіксовано лише 8-12 відсотків. Навіть до початку Другої світової війни.

Служба в храмі велася німецькою, польською та українською мовами. Цікаво, що під час воєнних дій тут панувала дружня атмосфера між представниками цих етносів.

Очевидці переповідають, що служба проходила 4 рази на день, на кожній з них бувало по тисячі людей.

Що з сталося з кірхою?

Справа в тім, що протягом війни німецькі віряни тікали – радянська влада наступала на Рожище, а найдужче на кірху. Після цього ключі від храму невідомий передав місцевим українцям-баптистам, як власність.

За часу правління «совєтів», кірху забрали разом із плебанією (місце, де живе пастор, - від авт.)

Згодом приміщення використовували для виробництва вовни, облаштували тут фабрику «Динамо».

Наприкінці 2016-го року власник землі Богдан Колесніков безкоштовно віддав історичну пам'ятку для Української православної церкви Київського патріархату.

Громадські активісти розповідають, що коштів для реконструювання храму – немає. Тому кірха стоїть пусткою.



Останніми, і мабуть, найкрасивішими своїм архітектурним задумом, величністю є – костел та монастир католицьких монахів-кармелітів. Храм знаходиться в селі Кисилин. Всередині - руїни, а подекуди трапляються старезні лампадки та квіти. Також не мало небезпечних ям, з-поміж яких проривається гілля.



Тож, мандруючи храмами, стверджуємо: рух Реформації залишив помітний відбиток на волинському краї. Головне, щоб сучасники не знищили те, що так ревно оберігали століттями люди чи то Бог…

ТЕКСТ, ФОТО – Катерина ЛАЩУК

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні статті
Мандрівка волинськими храмами: там, де пропагували ідеї Реформації
24 квітень, 2017, 09:30