вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Костел святого Станіслава у Ковелі: історія, яку знищили

Костел святого Станіслава у Ковелі: історія, яку знищили
Друга світова війна знищила чимало архітектурних перлин на Волині. Одне з найвагоміших місць займає костел святого Станіслава у Ковелі.

Після закінчення польсько-радянської війни та утворення на частині колишніх теренів Волинської губернії Російської імперії польського Волинського воєводства на «східних кресах» почали набирати рух процеси полонізації місцевого населення, у яких ведучу роль грало затвердження римсько-католицька церкві та освіти, - пише Олександр Котис на сторінках Хронік Любарта.

Тому ініціативи католицьких релігійних громад у спорудженні костелів у великих та малих населених пунктах всіляко підтримувалися урядом Другої Польської республіки.

Оскільки «креси» сприймалися у Речі Посполитій як споконвічно польські, у вигляді католицьких храмів мали виявлятися риси, притаманні стилістиці польської національної архітектури, яка бачилася архітекторами як синтез зразків готики, бароко та народних форм дерев’яного церковного зодчества.

Цей процес можна назвати віддзеркаленням політики Російської Імперії у 19 сторіччі, коли на землях завойованої Польщі масово з’являлися православні храми візантійського стилю, зразком якого на Волині є Успенський собор у Володимирі-Волинському.

Протягом 1920-1930 років Ковель мав третє за чисельністю населення після Рівного та Луцька. Католицька громада міста користувалася невеликим, спорудженим з дерева костелом Святої Анни, побудованим ще у 1854 році, на місці двох попередніх, зниклих у пожежах. Ще у часи Російської імперії парафіяни неодноразово зверталися до влади з проханням на дозвіл побудови нового храму, але справа відкладалася аж до 1914 року. Нарешті був закладений фундамент на околиці міста, однак початок Першої світової війни припинив подальші роботи. Заготовлені будівельні матеріали використали німецькі окупаційні війська.

З встановленням польської адміністрації у 1922 році міський громадський господарський комітет Ковеля ухвалив рішення про будівництво костелу на центральному майдані міста, що було погоджено з Міністерством релігійних визнань і публічної освіти.

Виконання проекту костелу доручили відомому польському архітектору Стефану Шиллеру (1857-1933), який ще у 1888 році отримав звання академіка архітектури Петербурзької Академії мистецтв. Крім практичної роботи у галузях церковної і світської архітектури, Шиллер написав ряд теоретичних досліджень з тематики національної архітектури : “Чи маємо польську архітектуру” (1916), “Традиція народного будівництва в польській архітектурі” (1917), “Ідея будівництва католицьких костелів і належність до неї польських костелів” (1927).

У своїх дослідженнях він визначав, що відмінність польського національного стилю полягає у базових елементах стародавнього дерев’яного будівництва, які протягом сторіч зберігалися у сільських католицьких церковних спорудах. Основними елементами цього стилю вів вважав високий гострий дах, похилий контур нижньої частини стін, розвинуті дашки над прибудовами, чисельні ганочки і карнізи.

У 1927 році він писав : «Коли згармонізуємо ці форми з сучасними конструкціями і новими вимогами життя, а не втратимо традиційні форми наших костелів, що виникли з наших звичаїв і потреб – створимо тип костелу, який належно буде виражати сучасний дух польського народу».
Ці ідеї Шиллер втілив у проекті костелу Святого Станіслава Єпископа та Мученника у Ковелі, креслення якого були закінчені у 1924 році.

Йому вдалося синтезувати готичні та барокові елементи, модернізовані до сучасних стилізацій. Загальний вигляд костелу мав асиметричні риси – до високого даху центральної частини гармонічно прилягали ярусні башти, башточки і каплиці, кожна з різноманітними дахами і дашками. Штучно розширені тесаними гранітними блоками біля основи стіни створювали враження непохитної грунтовності будівлі. Триярусна башта з південної сторони костелу завершалася «шоломом», обрамленим чотирма башточками – традиційними елементами народного храмового будівництва.




Вся будівля ніби невпинно рухалася вгору, так позначався ефект ритміки різноманітних вікон, ніш, арок і аркад. Костел вміщував до сімох тисяч парафіян. Висота його головної вежі досягала 72 метрів. У внутрішніх приміщеннях розміщувалися окремі каплиці для військових, для поховань, хрещальня з криптою, дві закристії (ризниці), музичний хор з органом. У 1933 році у храмі були встановлені і освячені дзвони з іменами «Віра», «Надія», «Любов».

Будівля розміщувалася на місці сучасного стадіону «Локомотив», і була найвищою спорудою Ковелі, у якому на 1931 рік було 2755 одноповерхових будинків, 101 одноповерхових, 7 триповерхових і 1 п’ятиповерховий.

Хоча фінансування будівництва костелу підтримувалося державою, роботи кілька разів припинялися за браком коштів. Мали місце великі пожертви парафіян, у США проводилася благодійна кампанія серед поляків, ковельські залізничники у 1928 році протягом трьох місяців перераховували 5% своєї платні на добудову однієї з веж.

Станом на 1939 рік загальна вартість будівельних робіт перевищила 2 мільйони злотих, але оздоблення так і не було завершено. Залишилися невстановленими статуя святого патрона костелу – святого Станіслава над входом і Розп’яття на фасаді вівтарної частини. Невідомо, чи були викінчені різьблені вівтарі та ліпні деталі внутрішніх інтерьєрів.

З 1935 року у храмі почали проводитися богослужіння.

Костел Святого Станіслава Єпископа та Мученника став оздобою міста, вулиця Колейова з’єднувала його з другою найбільшою спорудою Ковеля – залізничним вокзалом, утворивши подвійний портал – духовний та світський.



Але Друга світова війна безжалісно нищила і прості хати і шедеври архітектури. 6 липня 1944 року, у день зайняття Ковеля радянськими військами, костел, вже понівечений внаслідок артилерійських обстрілів та бомбардувань міста, отримав тяжкі ушкодження. За однією з версій, головна вежа була підірвана підрозділами вермахту, щоб позбавити війська Червоної армії вдалого спостережного пункту.

Протягом 1945 року костел був розібраний, а весь будівельний матеріал використаний для ремонту і добудови тюрми НКВС по вулиці Шевченка (з 1966 року дитяча виправна колонія).

Збережені фотографії та креслення костелу надають можливість пересвідчитися, що польський «національний стиль» у виконанні видатного архітектора початку 20 сторіччя Стефана Шиллера повною мірою втілився у монументальні та гармонічні форми архітектурного шедевру.

Використані матеріали статті О. Л. Михайлишин (м. Рівне) «Архітектура костелу в Ковелі як втілення ідеї національного стилю архітектора Стефана Шиллера»

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Завантаження...
Коментарі 1
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Цікава, збалансована стаття з акцентом на внесок будівельників та трагічну долю Волині. Таким чином, багатство Волині було спричинено культурним розмаїттям, яке знищили нацистсько-комуністичні окупанти, до яких сподівалися, що сподіваємось, що ніколи більше не будуть!
Відповісти
Останні статті
Костел святого Станіслава у Ковелі: історія, яку знищили
03 травень, 2017, 09:30