вхід реєстрація

Якщо я скажу, що все життя мріяв працювати в міліції, я скривлю душею, - Роман Крохмаль

Якщо я скажу, що все життя мріяв працювати в міліції, я скривлю душею, - Роман Крохмаль
У листопаді цього року полковник міліції Роман Крохмаль відзначатиме п’ятирічку керування Луцьким міськвідділом міліції. Будемо відверті: робота на вулиці Грибоєдова є однією з найважчих у місті. Ненормований робочий графік, невисока зарплатня, часто не найприємніші співрозмовники.

Про те, що змусило автомобіліста за фахом 20 років життя присвятити міліції, де у Луцьку найнебезпечніші вулиці, куди сховалися вуличні повії, скільки в місті кримінальних авторитетів та на які прізвиська ображаються правоохоронці говоримо з головним міліціонером міста – Романом Крохмалем.

Домовитися про розмову виявилося нескладно, незважаючи на те, що часом наш співрозмовник не дуже охоче спілкується з пресою. Інтерв’ю починається неочікувано, адже право першого питання перехоплює на себе співрозмовник.

КВАРТИРНІ КРАДІЖКИ – ЦЕ НАШ БИЧ У 2012 РОЦІ

– Ви активна лучанка, буваєте на багатьох масових заходах, чуєте думку мешканців. Вам боязко ввечері ходити по місту?

– Я живу в освітленому центрі.

– Яка різниця? Сьогодні у нас центр мало чим відрізняється від окраїн. Можливо, щось десь і є. Але в основному ситуація стабільна як у центрі, так і на околицях.

– Наскільки я розумію, криміногенна ситуація у місті спокійна і стабільна?

– На сьогодні йде зменшення скоєння злочинів. Особливо це стосується вуличних злочинів, тобто грабежів, розбійних нападів. Станом на 1 вересня у нас зареєстровано в черговій частині 1465 злочинів усього, що на 400 злочинів менше, ніж за аналогічний період минулого року.

– А як щодо тяжких злочинів?

– Кількість тяжких злочинів скоротилася ще більше – на 24%. У цьому році таких злочинів було 455 проти 601 за аналогічний період минулого року. Розкриття злочинів також покращилося, але не так, як цього хотілося би. Рівень оперативного розкриття злочинів (тобто такого, коли особі вже пред’явлено звинувачування, але справа не дійшла до суду) складає 58,4% проти 52,9% за аналогічний період минулого року. Якщо говорити про справи, які направлені до суду, то цей показник складає 66,1% проти 64,4% в минулому році.

– Найтяжчим злочином прийнято вважати вбивства, а найогиднішим зґвалтування. Скільки таких випадків було в цьому році?

– У цьому році було два вбивства, і їх могло би не бути. Адже відбулися вони на ґрунті п’янок. Злочини вже розкриті. Також зареєстровано одне зґвалтування, і воно розкрите. Нерозкритих зґвалтувань немає протягом багатьох років.

– Якщо аналізувати структуру злочинів, яких злочинів найбільше?

– Переважають у Луцьку крадіжки. Вони становлять трішки менше половини з усієї структури злочинів. Якщо в місті 1455 злочинів усього, то крадіжок 639. Це менше, ніж у минулому році, у минулому році їх було 855. Найбільше нас турбують квартирні крадіжки. У цьому році таких скоїли 125, це вже на 5 більше, ніж у минулому році. Розкриття становить 41,5 % проти 38%, і буквально нещодавно ми затримали ще одного квартирного злодія, який, ймовірно, вчинив не одну крадіжку, а декілька.

– Які райони обкрадають найбільше?

– Спальні райони – 33-й та 40-й.

– Яким чином діють зловмисники? Все ж таки є сусіди, кодові замки на дверях, хтось щось у багатоповерхівках повинен помічати…

– В основному злочинців витягують серцевину замка. Є декілька випадків серйозних крадіжок, коли крадії підбирали ключі чи відмички. Окрім цього, в нинішньому році ми вперше зіштовхнулися з випадками, коли відкривали двері з лазерним ключем, а потім за собою їх тихенько закривали. Люди поїхали на відпочинок, приїжджають через тиждень, ніби квартира зачинена, заходять усередину і бачать, що їх пограбували. В основному крадуть гроші і ювелірні вироби. Квартирні крадіжки на сьогодні – наш бич, адже це посягання на особисте майно громадян.

БОЖЕВІЛЬНІ ДЗВОНЯТЬ В МІЛІЦІЮ НАЙЧАСТІШЕ У ПОВНИЙ МІСЯЦЬ

– Все-таки крадіжки – це посягання на майно. Гірше, коли відбуваються розбої чи грабежі, адже тоді у небезпеці життя і здоров’я людини.

– За поточний рік зареєстровані та розкриті лише два розбійних напади на вулицях. Люди вже осуджені. Протягом року також зареєстровано 52 грабежі проти 69 за аналогічний період минулого року. Нерозкритим залишається 21 грабіж, з яких по 3-х вже проводяться слідчі дії, тобто вони практично розкриті.

– Чому так багато нерозкритих грабежів?

– В основному важко знайти злочинців у тих грабежах, коли потерпілі не можуть впізнати осіб. Це трапляється найчастіше тоді, коли потерпілі перебували у стані алкогольного сп’яніння. Потерпілий нічого не може пригадати, не може описати прикмети злочинця. Найчастіше нападають на сп’янілих, які в темну пору йдуть додому. Крадуть мобільні телефони або сумочки. Є три випадки грабежів у районі ДПЗ, коли нападали на дівчат, які близько 3-4 ранку поверталися додому. Злочинці нападали і виривали сумочки. В основному люди самі провокують такі злочини, коли п’яні в темну пору йдуть у безлюдних місцях. Навіть якщо міліція і знаходить той мобільний телефон, то довести вину, коли потерпілий не пам’ятає зловмисника, важко. Адже в таких справах впізнання відіграє велику роль. Можна подумати, що цей телефон злочинець знайшов, купив десь. Якщо людина у нічну пору має гроші на 100 грамів, то хай і має на таксі.

– У міліцію часто дзвонять божевільні?

– Так, такі люди дуже часто до нас звертаються. У Луцьку є низка людей, які стабільно, регулярно, протягом багатьох років постійно ходять до міськвідділу. Особливо у повний місяць. Кажуть, що інопланетяни прилітають, досліди проводять, кажуть, що повітря хтось забруднює… Що ж зробиш?

– Ваші чергові міліціонери у таких випадках впізнають їх за голосами і слухавку кладуть?

– Ні, чому ж. Ми мусимо реєструвати кожне звернення. До цих людей приходить дільничний інспектор. Розумієте, людина може розказувати про якісь факти, ми до цих розповідей звикнемо, а колись, не дай Бог, станеться дійсно щось лихе, а ми не прийдемо. Все потрібно перевіряти.

КАМЕРИ У ЛУЦЬКУ – ЛИШЕ НА ТЕАТРАЛЬНОМУ МАЙДАНІ

– На якій стадії виконання програми «Безпечне місто»?

– На жаль, практично на нульовій стадії, адже на неї не вистачає фінансування. Для втілення програми потрібен 1 мільйон євро. Ця програма була розроблена майже п’ять років тому. Ми її посилали на Програму Транскордонної Співпраці Польща-Білорусь-Україна. Втім рішення ще немає. Згідно з програмою, у місті мав би бути єдиний call-центр, куди б поступали дзвінки про усі надзвичайні ситуації, злочини, підтоплення, аварії. Центр би об’єднував МНС, медиків, міліцію, інші служби. Можна було би слідкувати за наявністю медикаментів, вільних ліжок у лікарнях, бачити відеонагляд за містом.

– Згідно з цією програмою за Луцьком мала би слідкувати мережа відеокамер…

– Так, камери мали охоплювати виїзди та в'їзди у місто, вузлові дороги, кільця. Камери мали би фіксувати і розпізнавати номерні знаки. Вони б допомогли розкривати угони, скоєння серйозних ДТП.

– Наскільки відеокамери допомагають у розкритті злочинів? Запис може бути доказом?

– Важко сказати, бо їх у нас немає.

– Але ж ви як член виконкому постійно наголошуєте на тому, що заклади нічної торгівлі в обов’язковому порядку повинні бути оснащенні відеоспостереженням. Яку роль воно відіграє?

– У нічних закладах багато сп’янілих. Зіштовхнулися, почався конфлікт, далі маємо бійку. Біля нічних закладів завдяки відеоспостереженню на сьогодні нерозкритих злочинів немає. Хоча деякі власники ставлять муляжі камер. Це неправильно, адже це в першу чергу безпека їхніх клієнтів.

– Де у Луцьку взагалі є камери зовнішнього спостереження?

– Тільки на Театральному майдані. Завдяки підтримці мерії і футбольному святу КІА Fan Fest, який цьогоріч влітку відбувався на Театральному майдані, такі камери встановили. Камера – це свого роду профілактика. Адже потенційний злочинець кілька разів подумає: а чи варто йому щось робити, якщо за ним слідкують. Якщо навіть в одному випадку камери допомагають розкрити злочин, то і це вже добре. Ми з мером мали розмову про те, що для встановлення камер можна залучати приватний бізнес. Наприклад, аби торгові центри встановлювали спостереження на території біля свого закладу, на вулицях. Це в інтересах самого закладу, відвідувачі якого будуть себе відчувати безпечно не лише всередині, а й навколо торгового центру.

«КОЗА» У МІСЬКВІДДІЛКУ – НА ЄВРОПЕЙСЬКОМУ РІВНІ

– У 2011 році через невідповідність євростандартам прокуратура міста заборонила експлуатацію камери тимчасового тримання осіб. Чи привели ви так звану «козу» у норму?

– Справа в тому, що це приміщення було побудовано відповідно до старих норм. Норми змінюються, йдемо ми в Європу. «До Євро-2012» були рекомендації, аби привести у відповідність кімнати для затриманих, ізолятор тимчасового тримання у відповідність до європейських норм. Аби вони були з м’якими диванами, із умивальниками, з туалетами, з відповідним освітленням, з доступом повітря.

– Нині камери відповідають цим нормам?

– Так, зараз вони працюють. І працюють у новому форматі ще до початку «Євро-2012». Там зроблений ремонт, з м’якими диванами, з туалетом, з умивальником, з вентиляцією, з освітленням. На європейському рівні.

– Коли луцькі ППСники почали носити світловідбиваючі жилети, то виникло враження, що міліції в Луцьку багато. Скільки людей щовечора патрулюють місто?

– Чисельність патрульно-постової служби – 80 людей. Але з них 15 людей – це ті, які навчаються в Сокиричах у школі міліції. Є люди у відпусках, на лікарняних, тому щодня на службу заступають близько 20 нарядів. Наряд – це дві людини. Але у свята та на вихідні ми збільшуємо кількість задіяних міліціонерів. Крім того, у нас є група швидкого реагування та інші служби.

– Це правда, що у Луцьку є організація «Варта порядку», члени якої заступають з міліцією у патрулі?

– Вони допомагають, виходять у піші патрулі, на машинах.

– Тобто це звичайні люди, які виявили бажання після робочого дня заступати в міліцейський патруль?

– Так. Вони ходять з патрульними нарядами, дехто з дільничними. У нас є дві машини, в яких їздить представник міліції і «Варти порядку».

– Якось це нереально виглядає. Складається враження, що ці люди просто хочуть більше влади та отримати зброю.

– Сьогодні це зупинено. Протягом року зброю нікому не видавали. Такі наміри вичислити дуже просто. Час від часу ми проводимо ревізії. Якщо людина, яка виявила бажання, принесла документи, її прийняли в організацію, і не вийшла жодного разу протягом місяця в патруль, тоді її виключають з організації.

– Від лучан можна почути чимало скарг на дії ППС. Мовляв, хлопці насіння лузають і в дворах відсиджують замість того, щоб охороняти порядок. Як ви контролюєте їхні дії?

– Є контроль як гласний, так і негласний. По маршрутах ми час від часу перевіряємо, де знаходяться патрулі. Якщо мова йде про машини патрульних, то всі вони оснащені GPS-навігацією. Це допомагає не лише бачити по карті, де вони рухаються, а й швидко реагувати на виклики.

У МІСЬКВІДДІЛКУ ВИХІДНИХ МАЙЖЕ НЕМАЄ

– Скарги на працівників міліції в цьому році були?

– Так, вони є.

– Вони підтверджуються?

– Частково. Ми ретельно перевіряємо такі скарги. Сьогодні люди дуже принципові. Я вже 20 років в міліції, і раніше, якби людина поскаржилася на дії міліціонера, то це було би дивно. Зараз це сприймається нормально. Працівники, які були неввічливим, грубими несуть покарання аж до звільнення з органів внутрішніх справ.

– У цьому році звільнення через скарги лучан на дії міліції були?

– Були.

– Вистачає кадрів у міськвідділі?

– Сьогодні ми маємо проблему із забезпеченням кваліфікованих працівників. Наприклад, у карному розшуку та на дільничних пунктах. Аби геть голод був – такого немає. Але вакансії є.

– Звільняється з міліції багато людей?

– Я би сказав, що в цьому році ні. У минулому-позаминулому у зв’язку з пенсійною реформою багато людей пішло, при чому більш досвідчених. Багато сьогодні у відділку молоді. Є плинність кадрів саме з міськвідділку. Бо тут найважча робота по області, найбільше навантаження, хлопці працюють майже без вихідних по 12 годин. Крім розкриття злочинів, наші співробітники забезпечують порядок на масових заходах, яких у Луцьку найбільше по області. Якщо в інших відділках можна відпочити, то у нас через тиждень футбол, куди залучається майже весь особовий склад, події в замку, концерти. Це добре, що місто стає культурним центром, втім є тягар на працівниках міліції. Однак, мушу сказати, що протягом останніх років масових порушень громадського порядку в Луцьку не було.

МАТЧ ІЗ «КАРПАТАМИ» ЧИ «ДИНАМО» НА «АВАНГАРДІ» БЕЗ МІЛІЦІЇ – ЦЕ ФАНТАСТИКА

– За час вашого керівництва, коли були найнебезпечніші ситуації порушення порядку?

– Траплялися такі випадки під час футбольних матчів із київським «Динамо» та львівськими «Карпатами». Тоді ми стягнули особовий склад з усієї області, внутрішні війська, заблокували фанатів футбольних клубів і таким чином не допустили тих наслідків, які могли би бути. Обійшлося найменшими наслідками. Здається, лише одній людині голову розбили пляшкою і кілька синців.

– Напередодні «Євро-2012» йшла мова про те, що на футбольних стадіонах в матчах Прем’єр-ліги працівників міліції у формі не повинно бути. Їхню роботу повинні виконувати стюарти. Втім сектори «Авангарду» рясніють від синьої форми, а не зелених жилетів стюартів. Чому?

– Думаю, що таку систему запровадити в Україні поки що нереально. На останньому матчі з «Металістом» на стадіоні, звичайно, вистачило би і стюартів. А коли приїжджають з Києва чи зі Львова, то працівники міліції не завжди можуть стримати натовп, а про стюартів і говорити не доводиться. По-друге, не кожен футбольний клуб може собі дозволити тримати професійних стюартів. Хай би стюарти, звичайно, працювали і звільнили міліцію для виконання основних своїх завдань, втім якщо ситуація виходить з-під контролю, то її важче вгамувати, ніж попередити.

ЗАРПЛАТА РЯДОВОГО МІЛІЦІОНЕРА 1 РОКУ СЛУЖБИ – 1600 ГРИВЕНЬ

– Чи вистачає вам фінансового забезпечення?


– Сьогодні з державного бюджету забезпечення є практично лише зарплатою. Цього року трішки покращилася ситуація з фінансуванням пального. Решта – за рахунок спонсорських надходжень, міської ради, яка допомагає з ремонтом приміщень, автотранспорту, я вже не кажу про канцелярське приладдя.

– Яка зарплата в рядового міліціонера?

– На першому році служби – 1600 гривень орієнтовно.

– Чи відомо вам про скарги луцьких міліціонерів, оприлюдненні через інтернет міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку? Зокрема, скаржилися на бухгалтера.

– Так, звичайно. Це писала людина дуже далека від тої ситуації, яка в нас у колективі, від того, яким чином нараховується заробітна плата. До нас приходить рознарядка з певною сумою з держбюджету. Його не можна ні збільшити, ні зменшити. Ця сума ділиться на дві частини: ставка та преміальні. Ставка розраховується відповідно до стажу і займаної посади. А розмір преміальних затверджую я, відповідно до поданих пропозицій від керівників відділів пропорційно до кількості складу. Наприклад, якщо Іван розкрив 7 злочинів, то йому і премія більша. Бухгалтер до нарахування має найменший стосунок.

– Вас перевіряли контролюючі органи по цій ситуації?

– Так. І міністерство, і КРУ, і обласне управління. Взагалі ніяких правопорушень не виявили.

ГОТОВИЙ ПОЇХАТИ У РЕЙД З ЖУРНАЛІСТАМИ ШУКАТИ ПОВІЙ

– Зазвичай, коли хочуть знайти повій, лучани згадують про вулицю Рівненську. Як міліція бореться з цим ганебним явищем?


– Якщо ми хочемо знайти повій, то немає питань. Беремо автомобіль ввечері, покажете мені їх пальцем.

– Ви готові виїхати в такий рейд з журналістами видання «ВолиньPost»?

– Безперечно. Це просто стереотип, що ніби повії є на вулиці Рівненській. Можливо, час від часу там хтось і стоїть, але переважно вулиці чисті.

– А де працюють повії Луцька?

– Я цього не знаю. Якби я знав, то там би працював наряд. Взагалі боротьбою з проституцією у нас займається спеціальний відділ в управлінні внутрішніх справ. У міськвідділі окремого відділення немає, цим займається карний розшук. Справ по повіях у відділку не було в цьому році, а от в управлінні були злочини, пов’язані зі звідництвом, вивезенням людей.

– Якщо повій на Рівненській вже немає, то дислокація валютників незмінна протягом багатьох років. Чому цю проблему не вдається вирішити?

– Це дійсно болюче питання, і воно схоже на боротьбу з повітряними вітряками. Бо відповідальність за продаж валютою є лише адміністративна. Штраф десь 180 гривень. Ми склали більше 20 протоколів у цьому році, і з них майже усім дали попередження, а не штраф.

– Один раз – попередження, другий раз – штраф, третій – великий штраф. Чому міліція не може щодня діставати валютників, ловити на гарячому?

– По-перше, вони міняються. Для того, аби спіймати на гарячому, то потрібно спіймати особу, яка хоче продати валюту і ту особу, яка купує. Потрібно, аби особа підтвердила, що вона хотіла саме обміняти валюту. А як зазвичай кажуть? «Та я позичав гроші…»

– Чим завершилася справа із «замінуванням» вокзалу та приміщення Волинської облдержадміністрації?

– Завершилася кримінальною справою, яка нині у суді. Людина, яка подзвонила, очевидно має проблеми із психікою.

– Часто дзвонять школярі перед екзаменами із попередженнями про замінування школи?

– Тьху-тьху, не часто. У цьому році таких випадків не було, а в минулому році було два. Одного разу повідомляли про замінування школи, а другого разу – про вибухівку в інституті.

– Гучним скандалом останніх років було побиття двох журналісток телеканалу «Аверс», зокрема шеф-редактора Наталії Московки. Чи дійсно мала місце розправа за професійну діяльність?

– Справа розглядалася в суді. Винних знайшли одразу. Дівчата познайомилися з хлопцями у ресторані, розпивали, поїхали на дачу, був конфлікт. Яка може бути вночі на дачі журналістська діяльність?

ДВА РАЗИ ДУМАВ ПИСАТИ РАПОРТ НА ЗВІЛЬНЕННЯ

– Ви навчалися у луцькому відділенні Львівського політеху. Чому обрали міліцейський фах?

– Часи такі були. Це кінець 80-х, розвал Союзу, занепад усього, криза кругом, ріст злочинності, скорочення на заводах. Якщо я скажу, що я все життя мріяв працювати в міліції, я скривлю душею. Мріяв піти по шляху свого батька, який працював у автомобільному господарстві. І я закінчував факультет автомобільного господарства, люблю машини і донині подобається копирсатися в них. Втім влаштуватися за спеціальністю тоді було важко, і доля розпорядилася так, що я пішов у міліцію.

– Ви не шкодуєте про своє рішення?

– У мене батько казав: якщо назвався грибом – лізь у кошик. Якщо пішов на цю стезю, то вже треба працювати так, аби не було соромно.

– Зізнайтеся, скільки разів ви бралися за ручку аби писати рапорт на звільнення.

– Це було два рази.

– У буремні 90-ті?

– Ні, пізніше, коли була невизначеність з реформуванням міліції, пенсійним забезпеченням. Не стільки труднощі лякають, а невизначеність. Тоді рапорти написали багато моїх друзів, досвідчених міліціонерів. А що таке 90-ті роки? Тоді не було часу про таке думати, бо був розгул злочинності. Я працював дільничним інспектором у 33-му та 40-му районах. Ми ночували вдома рідко, весь час були на роботі. Кожен день якісь засади, затримання, розбори, темп роботи швидкий.

– Хороші міліціонери у 90-х роках йшли з міліції, зокрема тому, що не могли миритися з тим, що міліція часом також діяла, як злочинне угрупування, було багато перевертнів у погонах. Ви з цим згідні?

– Вони не тільки тоді були, а й у всі роки. Можливо, тоді їх дійсно було більше. Це, певно, пов’язано з матеріальним забезпеченням. У нас були такі випадки, коли по кілька місяців зарплат не платили, і сім’ї голодували. Не виключаю, що і сьогодні такі є. Великі штати, багато людей, я не виключаю, що в стаді якась паршива вівця знайдеться. Такі випадки ніхто не укриває, а навпаки показують через ЗМІ. Це, певно, єдина силова структура, де такі інциденти роблять публічними.

ОБРАЗЛИВО, КОЛИ КАЖУТЬ «МУСОР»

– Ви носите форму більше 20 років. Ставлення цивільних до людей у формі як змінюється?


– Люди ставляться більше негативно. Колись боялися, слухали, на зауваження реагували. А сьогодні у нас створюються організації типу «дорожнього контролю». Так, вони повинні бути, адже є хабарники на дорогах і у міліції, але ж не всі. Це одиниці. А ставлення створюється загальне таке до міліції. Міліціонерів провокують, не представляються. Де в Європі таке буває, що водій зачиняється у машині і не показує документи? А у нас це вважається геройством. Так само і до патрульно-постових служб. Роблять зауваження тим, хто розпиває спиртні напої у громадських місцях, а на них не реагують. Це не демократія. Це безпорядок. Затримали ми підлітків, які розпивали спиртні напої. Одні батьки приходять з розумінням, сварять, вибачаються, а інші: складайте протокол, в мене немає часу. Дитина бачить таке ставлення батька до правопорушення і працівників міліції, тому відповідно поводиться.

– Як ви знімаєте стрес після нервової роботи?

– Останнім часом ніяк. У мене є хобі, але не вистачає на нього часу. Я дуже люблю рибалити, але протягом року жодного разу не був на риболовлі, так само як і на полюванні.

– Домашніх тварин маєте?

– Є собачка вдома.

– Стрес не знімає?

– Та де, я ж приходжу додому, коли всі сплять, а коли йду, то вони ще сплять.

– Як рідні ставлять до вашої роботи, якщо ви всю увагу приділяєте міліції?

– Вони звикли. У мій день народження дружина сама приймає гостей, друзів. За стільки років вони звикли, хоча якби мене сім’я не підтримувала, то, мабуть, я би не працював у міліції. Від розуміння і підтримки вдома багато чого залежить. Часом у дружини нерви здають, але коли я її обнадіюю тим, що мені до пенсії не довго залишилося, то заспокоюється.

– Ваші доньки не бажають піти батьковим шляхом?

– Ні, вони ж бачать що це за робота. Жінка повинна бути берегинею, робити затишок. Якщо буде працювати в міліції, у неї це навряд чи вдасться.

– До підлеглих-жінок ставитеся поблажливіше?

– Звичайно. Менше залучаємо їх до охорони громадського порядку, майже не залучаємо до нічних чергувань. Хоча у нас працюють жінки-слідчі не гірше, ніж чоловіки.

– Буває, що вам погрожують?

– Так, часто, але я вже на це уваги не звертаю. Злочинці також відчувають, коли людина не кривить душею, і я намагаюся також не кривити душею.

– Ви дивитеся серіали про міліцію?

– Так, коли є час. Але там більше фантастики. Хоч російські серіали більш-менш правдиві.

– Використовуєте міліцейський сленг?

– Так, звичайно, професійний.

– Коли вас називають ментом, образливо?

– Ні, не образливо. Це прізвисько. Образливо, коли кажуть «мусор».

У МІСТІ НЕМАЄ КРИМІНАЛЬНИХ АВТОРИТЕТІВ

– Найбільш резонансні справи у Луцьку пов’язані з вбивством міліціонерів. Це, певно, вбивство міліціонера Василя Ричука та колишнього начальника міськвідділу Сергія Швачки. Ці справ розкриті?

– У справі Василя Ричука винний встановлений, хоча справу розслідували протягом семи років. Справа Сергія Швачки не розкрита ще й досі.

– Вбивство Сергія Швачки пов’язане з так званим автомобільним клондайком?

– Я не можу про це говорити. Якби ми знали з чим це вбивство пов’язане – злочин був би розкритим. Можу лише повідомити те, що Сергій Швачка виходив з будинку, спускався ліфтом і при виході з ліфта був розстріляний з автоматичної зброї.

– Зараз такий час, коли рекетири, засуджені у 90-х виходять на свободу. У цьому є небезпека для міста?


– Так, це правда, що вони виходять з тюрми. У минулому році вийшов один з членів угрупування, так і не вписався в сьогодення, в нього була образа, що його колишні компаньйони його не прийняли. Зрештою, цей чоловік вбив людину «по-п’янці» і знову потрапив до в’язниці.

– Міліція слідкує за такими людьми?

– Так, за кожним, хто звільнився з місць позбавлення волі ведеться нагляд.

– У 90-тих роках скільки у Луцьку було банд?

– Було шість серйозних угрупувань.

– Райони, де ви працювали, 33-й та 40-й хто «тримав»?

– Всі, певно, знають. Це угрупування нині покійного Клеванського, були й інші, які ще живуть.

– У Луцьку є кримінальні авторитети?

– Сьогодні вже немає. Частина з тих, хто колись ними були, тепер стали бізнесменами. Хтось загинув.

Розмовляла Тетяна ГРІШИНА (ВолиньPost)
Теги: Крохмаль
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 14
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
А що, Клеванський покійний? а де і як, при яких обствинах? Ніде не чув. Кажуть, що ніби-то його бачили на Кіпрі. Розкажіть, хто знає?
Відповісти
Так звані українські силовики тисячу разів підтвердили, що в міліцію йдуть люди найнижчої регламентації. Міліцейські учбові заклади поповнюють випускники, які по рівню знань стоять на два щаблі нижче тих, хто йде в ПТУ на малярів-штукатурів. Міліції, щоб туди прийшли не полішуки за принципом "вчитис не хочу, красти боюса, поїду в Луцьк - в сержанти наймуса", а люди високих знань і покликання, треба платити. В США конкурс на місце - до 15 чоловік. Подивіться на наших ментів: горбаті, худі, кривоногі, рахітні, ніби перенесли важку форму чахотки. Я не веду мову вже про знання.
Відповісти
5 років і на виход.
Відповісти
Крохмаль мені подобається! :)
Відповісти
Подобається, те що залишки совісті поміняв на "бобло"? Чи сподобається коли тебе пограбують, а Рома, як справжній еврей, за бабульки справу закриє а тебе зробить виеуватою!
Відповісти
Довелося працювати з ним на КИА фан фесті
Адекватний, відповідальний.
Відповісти
цікавому: менти і знають, що покійний
Відповісти
Крохмаль гарне враження справляє, але хочемо змін на краще! Не годиться, щоб дільничі шукали собі службове житло та приміщення, намагаючись будь-що позбавити прав нв майно його законних власників,виставляючи їх або правопорушниками, або ідіотами. Свавіллю - ганьба!
Відповісти
давеча Крохмаль в інтерв"ю називав своїх підлеглих "бездельниками" і казав що треба порозганяти і тих, що є.
Відповісти
бо він усіх судить по собі,адже він сам (бездельник)бідні слідчі пахають з ранку до вечора,а ще люди охороняють по ночах як не машини в дворах то бікборди депутата Козюри
Відповісти
Крохмаль ні прокого не думає і не дбає,він дбає про збагачення свого кармана он яку хатку вистроїв в селі Буратиню.Вони думають про свій карман як образити людей на підведені підсумів,таб ви чули які він вміє матюки говорити.За гроші міліціонерів якім не платять відпускних і оздоровчих разом із Шпаком розїзжають по Болгаріях і Турціях.
Відповісти
давно того запроданця і бандита треба було гнати,а він вже засидівся,накрав повні кармани державних грошей
Відповісти
Не тільки гнати...рано чи пізно але піде під суд! Скільки б шнурочок не вився!
Відповісти
Чому люди,які хочуть іти в міліцію
працювати не можуть достукатись до начальства? Їх не слухають або роблять дурними.Де крок на зустріч?
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час