вхід реєстрація

Буря в склянці води, або Чого пересварилися луцькі митці?

Буря в склянці води, або Чого пересварилися луцькі митці?
Навколо скромної фігури, встановленої нещодавно у Луцьку на розі вулиць Лесі Українки і Кривого Валу, не на жарт розгорівся скандал. Група митців заявила, що пам’ятник з мистецької точки зору – нікудишній, й уся справа у скульпторові, якого «кришує» влада.

Градусу суперечкам додавав той факт, що встановлена фігура мала би бути пам’ятником відомому луцькому поету і художнику Костю Шишку, який помер у 2002 році.

Проте таблички з іменем на скульптурі не було, а в мерії в один голос запевняли, що, мовляв, ніякий це не Шишко, а просто «людина-інтелігент»...

Що ж так обурило людей мистецтва?

«ГАРНУ ІНІЦІАТИВУ ПЕРЕТВОРИЛИ В ОДУ МІЩАНСТВУ»

За словами директора Художнього музею у Луцьку, мистецтвознавця Зої Навроцької, ініціатива встановлення пам’ятника Костю Шишку у Луцьку належала першому заступнику луцького міського голови Святославу Кравчуку.

Мовляв, той «виношував» ідею не один рік. І поділився нею із людьми з мистецького середовища міста.

Як повідомила директор музею, Кравчук більше з митцями не радився. А попрохав скульптора і художницю Ірину Дацюк зайнятися пам’ятником. І та взялася до справи.

«Ніхто ж не думав, що він (Святослав Кравчук,- ред.), не консультуючись ні з ким, зробить замовлення людині, яка цього завдання зробити не може. А ця людина безвідповідально погодилася на це завдання», – обурюється Зоя Навроцька.

Частина представників мистецького середовища міста почала обурюватися, дізнавшись у травні 2013 року, що Ірина Дацюк робить скульптуру Костя Шишка. А цей скульптор, до слова, - автор барельєфів видатним людям на стінах будинків у Луцьку.

«Оці бюстики, що вона поробила по стінах наших будов – це не твори мистецтва, це – надгробки… Вона робить все, що попадає під руку, а їй попадає часто. Інший художник, який себе поважає, не буде тинятися і обтирати кутки владних кабінетів, набридати чиновникам. А вона цим не гребує», – каже директор Художнього музею.

«Чому ця художниця з низьким професійним рівнем (я як критик це кажу) – така мила серцю нашої влади?» – дивується Зоя Навроцька.

Навроцька запевняє: всі «вжахнулися», коли побачили ескіз пам’ятника, зроблений Іриною Дацюк.

ПРОЕКТУ ДАЦЮК – НІ! КОНКУРСУ – ТАК!

Зі слів Зої Навроцької, конкурс на кращий проект пам’ятника Шишку вирішили оголосити після того, як митцям не сподобалося запропоноване Іриною Дацюк.

Утворили громадську художню раду на визначення кращого проекту пам’ятника й оголосили конкурс, спонсором якого виступив благодійний фонд Ігоря Палиці «Новий Луцьк».

«Десь одразу Ірина Дацюк привезла новий варіант, не той, що ми бачили. Художня рада засідала подивитися той проект, який вона доопрацювала. Він був так само безпомічний, як той попередній. Його не можна критикувати, тому що він знаходився на позапрофесійному рівні виконання», – розповіла Навроцька.

Тоді ж, зі слів директора художнього музею, домовилися й про місце, де мали встановити скульптуру.

«Це місце мало бути біля «Мисливця», там, де стояв кіоск «Луцькпреса», – зазначила Навроцька.

Та чомусь не знайшли спільної мови «куратор» втілення ідеї пам’ятника Святослав Кравчук, митці-«протестанти» і організатор конкурсу.

І, поки конкурс тривав, у сквері на розі Лесі Українки і Кривого Валу з’явився пам’ятник авторства Ірини Дацюк. Правда, владці в один голос стали запевняти, що це ніякий не Кость Шишко, а просто «скульптура інтелігента». Мовляв, до конкурсу за кращий ескіз пам’ятника Шишкові це не має жодного стосунку.



ПАМ’ЯТНИК ШИШКУ СТАВ КАМЕНЕМ СПОТИКАННЯ

Хоч Зоя Навроцька каже, що це – саме другий проект пам’ятника Костю Шишку. «Те, що зараз стоїть на розі вулиць Лесі Українки і Кривого Валу, – це її другий варіант. Він поставлений без погодження цією громадською художньою радою, поза конкурсом, абсолютно без жодних консультацій», – розповіла мистецтвознавець.

Встановлення цієї скульптури, за словами Навроцької, було своєрідним «протестом» Святослава Кравчука проти позиції митців. «Він сказав нам, що знайшов інших спонсорів. Ви собі, мовляв, проводьте свій конкурс. Він знайшов цих спонсорів, оплатив скульптуру і все», – пояснила вона.

Сам Кравчук каже, Ірину Дацюк вибрали для реалізації проекту тому, що вона запропонувала взаємовигідні умови благодійникам, які профінансували виготовлення скульптури. Як пояснив Святослав Кравчук, це були луцькі підприємці, - каже Навроцька.

Святослав Кравчук, який підтвердив, що гроші у зведення пам’ятника вклали луцькі підприємці, обурюється позицією митців: «На жаль, ті люди, які сьогодні відносяться до мистецтва, художники, люди творчі, крім розмов нічого не роблять. Вони все це хочуть переводити в площину заробляння коштів. Ніхто з них не сказав: давайте, мовляв, я безкоштовно зроблю фігуру, а ви знайдіть гроші на бронзу – і спільно ми цей пам’ятник поставимо. Вони всі хочуть взяти гроші і за проект, і за творчу роботу. В той же час всі кричать, що вони шанують пам’ять Костя Шишка», – каже Святослав Кравчук.

ПОГАНО ВСЕ!

Митці-«протестанти» знайшли купу недоліків у встановленій у сквері скульптурі. Наприклад, те, що вона не витримана в масштабі, вважає Зоя Навроцька.

«Немає стилістичного вирішення. Таке враження, що ноги робив один, руки – хтось інший. Тіло робила Ірина Дацюк, це точно», – зауважує мистецтвознавець.

Хоча Святослав Кравчук – іншої думки. Він каже, що радився з різними скульпторами, а не лише з членами художньої ради, які мали погоджувати проект пам’ятника Костю Шишку.

«Люди, які, я вважаю, є професіоналами цієї справи, теж скульптори, які робили Святого Миколая, пам’ятник Грушевському, я питався в них. Вони, в принципі, серйозних претензій як професіонали до цієї фігури не пред’явили», – зауважив Святослав Кравчук.

Віце-мер також згадав, що скульптуру переробляли, і вона стала «набагато кращою».

«Ми маємо садово-паркову фігуру, яка схожа на Костя Шишка для когось, для когось вона схожа на когось іншого. Але, з моєї точки зору, ціль була яка: там має стояти фігура людини творчої, творчого інтелігента, адже творчі люди в цьому сквері і збиралися. Це є інтелігент, який просто п’є каву за столиком, як колись пили вони у кафе, що було біля скверу», – каже Святослав Кравчук.

До нинішнього архітектурного оформлення Зоя Навроцька теж має зауваження:

«Ніде ніколи в історії мистецтва, в жодному місті ні я, ніхто не бачив, щоб лавки так стояли, ніби з’їжджали з горбка. Скульптура ніколи не ставиться в ямі, тобто на пониженні. Тут досить того, що вона стоїть в такій якійсь низині. Й ті, хто йдуть вулицею Лесі Українки, ніби заглядають туди. Так ще на пам’ятник «їдуть» ці лавочки. Це – непрофесійний підхід архітектора», – переконує директор Художнього музею.

І загалом увесь цей «комплекс», на думку Навроцької, свідчить про «містечковість» і недоречність. «Скульптура виконана в одному стилі, а лавочки, міщанські такі, виконані в іншому стилі», – пояснила директор художнього музею.

За словами Зої Навроцької, Кость Шишко все життя був в опозиції міщанству. «Він був, можливо, погано вбраний і не завжди всім приємні речі говорив. Але це була високоінтелектуальна, освічена людина з неймовірним смаком. Єдине, що життя його загнало в глухий кут, то інша справа. І от уявіть собі, зараз його зробили такою «болванкою» для радості міщан», – підсумувала мистецтвознавець.

До слова, конкурс на кращий ескіз пам’ятника Костю Шишку, який після встановлення скульптури втратив сенс, все ж формально завершили. Учасникам за роботу над проектами призначили премію обсягом 2,5 тисячі гривень кожному.

Авторами проектів були Володимир Шолудько, тандем Миколи Кумановського та Михайла Шумського, а також Володимир Стасюк.

Проект Володимира Шолудька
Проект Володимира Шолудька
Композиція з двох пам'ятників Олександру Валенті та Костю Шишку. Проект Миколи Кумановського та Михайла Шумського
Композиція з двох пам'ятників Олександру Валенті та Костю Шишку. Проект Миколи Кумановського та Михайла Шумського
Позаконкурсний проект Володимира Стасюка
Позаконкурсний проект Володимира Стасюка


ХАЙ ХОЧ ЩОСЬ ПРИДУМАЮТЬ - МЕР

Луцький міський голова Микола Романюк поділився з ВолиньPost своїми думками щодо цього пам’ятника.

Мер погоджується зі словами свого заступника Святослава Кравчука і запевняє, що це – звичайна скульптура, а не пам’ятник Костю Шишку.

«Я за те, щоб був пам’ятник Костю Шишку в місті Луцьку, але це є садово-паркова скульптура взагалі», – додав він.

Мовляв, лучанам і гостям міста вона подобається. «Люди там фотографуються, люди мають там можливість відпочити», – зазначив Микола Романюк.

«Нехай оці ж мистецтвознавці скинуться і зроблять хоч одну садово-паркову скульптуру в місті Луцьку замість того, щоб критикувати. Ми готові підтримати. Яка була б пам’ять, що зробили митці разом із міською радою. Хай придумають, кому це, що це має бути», - заявив міський голова.

І додає: «Нехай хоч хтось внесе, що хоче зробити, не язиком, а руками».

* * *

Загалом суперечка на тему «Шишко це чи не Шишко?» виглядає трохи кумедно, і… несолідно. Саме якось по-містечковому.

І, чомусь видається, не тільки у боротьбі за високий мистецький рівень виконання міських пам’ятників і облаштування скверів тут справа…

Юлія ШРАМКО (ВолиньPost)
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 28
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
"садово-паркова фігура" - це як гномик з табличкою "Велкам"?
Відповісти
чисто суб'єктивно, без права на голос:
1. Проект Володимира Шолудька - якось похмуро, шляпа на очі, ніби щось погане робить, фонар зі столиком...до чого столик? хто його пам'ятає, той пам'ятає і кафе "Ласощі", місцеве богемне місце, де були столики, за якими стоячи бурхливо обговорювали свої переживання різні митці. фонар-столик?! так можна було і дерево-столик зобразити...
2. Проект Миколи Кумановського та Михайла Шумського.
нічого нового, ніби скопіювали в європейських містах, порівняйте наприклад у Польщі "Памятник-лавка Чеслава Немена (Свебодзин)" чи Утьосов в Одесі, про схожі памятники леніну промовчу). Криза жанру?
3. Позаконкурсний проект Володимира Стасюка.
очевидно, показово, зрозуміло. є нотка ліричності та епічності, погляд показує, що муза вже тут і твір чи вірш йде сам у руки. має право на життя.
4. Той, що вже є.
для старшого покоління він символ їх молодості, того часу, коли філіжанка кави у "ласощах" зрівнювала у богемності наших митців із львівськими, потаємна боротьба "хто краще?" не припинялась ніколи, ця кава була своєрідним культом.
я розумію, що "обідєть художніка может каждий", тому прошу вибачення у всіх авторів, не ображайтесь, це виключно особистий погляд, зрозуміло, що він не може співпадати із поглядами маститих критиків)
Відповісти
то дійсно що буря в склянці води, знайшли за що сперечатись, гарна скульптрура, хай собі стоїть, вона нікому не заважає, по більше би таких в Луцьку, і місто стане гарнішим
Відповісти
Самй найкращий пам"ятник, той, що стоїть біля Лакомки.
Відповісти
Суперечки поміж богеми - страшна справа: заздрість, плітки, інтриги. А коли це ще й жінки...
Відповісти
"Залиш ідейність спекулянтам, що в творчість граються, як в фанти.....
Мистецтву прислужись талантом,як Бог метафор й ритму маг" (Кость Шишко)


Відповісти
свєта,угомонись
Відповісти
Хто такий цей Кость Шишко? Ім'я кумедне якесь...
Відповісти
Тi, хто пам`ятають Шишка, завсiгдатая кондитерськоi-кав`ярнi "Лакомки" (зараз на Л. Украiнки ювелiрний напроти банку Аваль), говорять що цей монумент вдало вiдображае митця,
i те, що образ цiеi скульптури - це дуже по-луцьки.
Відповісти
мені пам"ятник подобається. суперечки - це щось дуже кулуарне.
Відповісти
наша богема малює щось у своїх квартирах, виставити на люди мала чого, от і вирішили хоча б десь проявитися. придурки
Відповісти
муся, пройдись по мастерским и квартирам , зайди на выставки,тогда открывай свою вонючую пасть.
Відповісти
щоб вирішити проблему, залишився фінальний штрих - прибити букви "Кость Шишко"...
Відповісти
однозначно визнати цю скульптуру пам"ятником шишку і встановити відповідний надпис. хто знає що для цього потрібно?
Відповісти
воля можновладців або якась хитра кампанія))) просто так самовільно встановлений напис вважтиметься вандалізмом
Відповісти
Гарний пам'ятник, побільше би їх тільки в Луцьку
Відповісти
А та "богема" взагалі нічого не створили, де книжки мистецтвознавця Навроцької, а проект Кумановського це кіч людини, яка ніколи не мала відношення до скульптури як і до балету, усі інші старі "митці" алкоголіки які мали сумнівну честь бачити Шишка. До чого взагалі ця стаття? Криза жанру? Скоро в замку після ремонту музею відкриється новий буфет з варениками і самогонкою "У Зої" який продовжить традиції Т. Рабана, приходьте в "музей" і побачите з варениками і квашеною капустою "луцьку богему", клуб "творчої молоді", кому за 60. Не забудьте взяти пляшку, інакше не пустять до музею!
Відповісти
Чудовий пам'ятник! Після його встановлення в скверику стало по-домашньому затишно. Лучанам подобається! Неодноразово бачила як молодь фотографується притримуючи горнятко - можливо це стане луцьким колорит ним ритуалом.
До того ж серед запропонованих варіантів для мене цей найкращий. Навроцьку. - в топку! Що в дідько за манери - і самому ніц не зробити, і чужу ідею захаяти?!
Відповісти
Мені пам"ятник подобається. Розбірки мистців і мисткинь не цікаві - цікаві їх твори.
Відповісти
Ідея! Може провести опитування лучан, а не митців? Подобається пам"ятник чи ні. А також друзів, знайомих, хто пам"ятає Шишка. Чи Навроцька була його найближчим другом?
Відповісти
навроцька чомусь приватизувала право на Шишка...ось він у своїй посмертній славі ПОЕТА постав...бабі зої ніхто памятник не поставить, хіба що за конче істерично-заздрістний характер
Відповісти
Казочка така. ...Нардеп мав благі наміри - і місту добру справу зробити і дивіденти політичні заробити .Але взялись за справу ті ,що в церкві лоба розіб"ють і із зміїного кубла яйця вкрадуть.В результаті вийшов ШИШ !
Відповісти
Мені подобається скульптура. Звичайно "митці", "мисткині" і особливо "мистецтвознавці" бачать і оцінюють з своїх "мистецьких" позицій, а мені, як не людині мистецтва, а просто лучанці, скульптура, що вже встановлена, ну ніскільки не гірша, за ці "високохудожні і зі смаком", що на фото, а навіть краща. Згідна з думкою, що то звичайні заздрощі і амбіції призвели до всієї цієї "бурі" І чого ж так скромненько в "склянці"? З часу встановлення "інтелігента", митці вже "набурили" на ціле відро.
Відповісти
це не митці - це гопота, яка не має до мистецтва ніякого відношення...Коли поет Шишко потерпав від квартирного шахрайства, вся ця публіка цього чомусь не помічала, а тепер бачте вони так переймаються памятником...Лицеміри!
Відповісти
...а шо би не казали ,пам'ятник получився красівий !Тілько лавки тре покрасити синьою краскою !
Відповісти
http://www.volart.com.ua/art/kost/index.html
Відповісти
А справа не в пам"ятнику!
Справа в грошах і людській заздрості!
Люди, робіть щось і виставляйте своє!
Кожний може щось там балаболити, а ось зробити - ото зовсім інша справа!
Людина, яка САМА ВМІЄ ЩОСЬ РОБИТИ власноруч, ця людина НІКОЛИ вголос не розкритикує свого колегу-митця!
Це просто низько!
Нас змалку вчили: якщо бачиш недолік - підійди до людини і тихо скажи це в очі.
Відповісти
Позаконкурсний проект Володимира Стасюка - дуже гарний!
Він міг би прикрасити місто, але навіть не в тому сквері, а у тому районі міста, де проживав видатний Шишко. Це було б більш доречно.
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні статті
Буря в склянці води, або Чого пересварилися луцькі митці?
24 жовтня, 2013, 17:40