Буря в склянці води, або Чого пересварилися луцькі митці?

Навколо скромної фігури, встановленої нещодавно у Луцьку на розі вулиць Лесі Українки і Кривого Валу, не на жарт розгорівся скандал. Група митців заявила, що пам’ятник з мистецької точки зору – нікудишній, й уся справа у скульпторові, якого «кришує» влада.

Градусу суперечкам додавав той факт, що встановлена фігура мала би бути пам’ятником відомому луцькому поету і художнику Костю Шишку, який помер у 2002 році.

Проте таблички з іменем на скульптурі не було, а в мерії в один голос запевняли, що, мовляв, ніякий це не Шишко, а просто «людина-інтелігент»...

Що ж так обурило людей мистецтва?

«ГАРНУ ІНІЦІАТИВУ ПЕРЕТВОРИЛИ В ОДУ МІЩАНСТВУ»

За словами директора Художнього музею у Луцьку, мистецтвознавця Зої Навроцької, ініціатива встановлення пам’ятника Костю Шишку у Луцьку належала першому заступнику луцького міського голови Святославу Кравчуку.

Мовляв, той «виношував» ідею не один рік. І поділився нею із людьми з мистецького середовища міста.

Як повідомила директор музею, Кравчук більше з митцями не радився. А попрохав скульптора і художницю Ірину Дацюк зайнятися пам’ятником. І та взялася до справи.

«Ніхто ж не думав, що він (Святослав Кравчук,- ред.), не консультуючись ні з ким, зробить замовлення людині, яка цього завдання зробити не може. А ця людина безвідповідально погодилася на це завдання», – обурюється Зоя Навроцька.

Частина представників мистецького середовища міста почала обурюватися, дізнавшись у травні 2013 року, що Ірина Дацюк робить скульптуру Костя Шишка. А цей скульптор, до слова, - автор барельєфів видатним людям на стінах будинків у Луцьку.

«Оці бюстики, що вона поробила по стінах наших будов – це не твори мистецтва, це – надгробки… Вона робить все, що попадає під руку, а їй попадає часто. Інший художник, який себе поважає, не буде тинятися і обтирати кутки владних кабінетів, набридати чиновникам. А вона цим не гребує», – каже директор Художнього музею.

«Чому ця художниця з низьким професійним рівнем (я як критик це кажу) – така мила серцю нашої влади?» – дивується Зоя Навроцька.

Навроцька запевняє: всі «вжахнулися», коли побачили ескіз пам’ятника, зроблений Іриною Дацюк.

ПРОЕКТУ ДАЦЮК – НІ! КОНКУРСУ – ТАК!

Зі слів Зої Навроцької, конкурс на кращий проект пам’ятника Шишку вирішили оголосити після того, як митцям не сподобалося запропоноване Іриною Дацюк.

Утворили громадську художню раду на визначення кращого проекту пам’ятника й оголосили конкурс, спонсором якого виступив благодійний фонд Ігоря Палиці «Новий Луцьк».

«Десь одразу Ірина Дацюк привезла новий варіант, не той, що ми бачили. Художня рада засідала подивитися той проект, який вона доопрацювала. Він був так само безпомічний, як той попередній. Його не можна критикувати, тому що він знаходився на позапрофесійному рівні виконання», – розповіла Навроцька.

Тоді ж, зі слів директора художнього музею, домовилися й про місце, де мали встановити скульптуру.

«Це місце мало бути біля «Мисливця», там, де стояв кіоск «Луцькпреса», – зазначила Навроцька.

Та чомусь не знайшли спільної мови «куратор» втілення ідеї пам’ятника Святослав Кравчук, митці-«протестанти» і організатор конкурсу.

І, поки конкурс тривав, у сквері на розі Лесі Українки і Кривого Валу з’явився пам’ятник авторства Ірини Дацюк. Правда, владці в один голос стали запевняти, що це ніякий не Кость Шишко, а просто «скульптура інтелігента». Мовляв, до конкурсу за кращий ескіз пам’ятника Шишкові це не має жодного стосунку.



ПАМ’ЯТНИК ШИШКУ СТАВ КАМЕНЕМ СПОТИКАННЯ

Хоч Зоя Навроцька каже, що це – саме другий проект пам’ятника Костю Шишку. «Те, що зараз стоїть на розі вулиць Лесі Українки і Кривого Валу, – це її другий варіант. Він поставлений без погодження цією громадською художньою радою, поза конкурсом, абсолютно без жодних консультацій», – розповіла мистецтвознавець.

Встановлення цієї скульптури, за словами Навроцької, було своєрідним «протестом» Святослава Кравчука проти позиції митців. «Він сказав нам, що знайшов інших спонсорів. Ви собі, мовляв, проводьте свій конкурс. Він знайшов цих спонсорів, оплатив скульптуру і все», – пояснила вона.

Сам Кравчук каже, Ірину Дацюк вибрали для реалізації проекту тому, що вона запропонувала взаємовигідні умови благодійникам, які профінансували виготовлення скульптури. Як пояснив Святослав Кравчук, це були луцькі підприємці, - каже Навроцька.

Святослав Кравчук, який підтвердив, що гроші у зведення пам’ятника вклали луцькі підприємці, обурюється позицією митців: «На жаль, ті люди, які сьогодні відносяться до мистецтва, художники, люди творчі, крім розмов нічого не роблять. Вони все це хочуть переводити в площину заробляння коштів. Ніхто з них не сказав: давайте, мовляв, я безкоштовно зроблю фігуру, а ви знайдіть гроші на бронзу – і спільно ми цей пам’ятник поставимо. Вони всі хочуть взяти гроші і за проект, і за творчу роботу. В той же час всі кричать, що вони шанують пам’ять Костя Шишка», – каже Святослав Кравчук.

ПОГАНО ВСЕ!

Митці-«протестанти» знайшли купу недоліків у встановленій у сквері скульптурі. Наприклад, те, що вона не витримана в масштабі, вважає Зоя Навроцька.

«Немає стилістичного вирішення. Таке враження, що ноги робив один, руки – хтось інший. Тіло робила Ірина Дацюк, це точно», – зауважує мистецтвознавець.

Хоча Святослав Кравчук – іншої думки. Він каже, що радився з різними скульпторами, а не лише з членами художньої ради, які мали погоджувати проект пам’ятника Костю Шишку.

«Люди, які, я вважаю, є професіоналами цієї справи, теж скульптори, які робили Святого Миколая, пам’ятник Грушевському, я питався в них. Вони, в принципі, серйозних претензій як професіонали до цієї фігури не пред’явили», – зауважив Святослав Кравчук.

Віце-мер також згадав, що скульптуру переробляли, і вона стала «набагато кращою».

«Ми маємо садово-паркову фігуру, яка схожа на Костя Шишка для когось, для когось вона схожа на когось іншого. Але, з моєї точки зору, ціль була яка: там має стояти фігура людини творчої, творчого інтелігента, адже творчі люди в цьому сквері і збиралися. Це є інтелігент, який просто п’є каву за столиком, як колись пили вони у кафе, що було біля скверу», – каже Святослав Кравчук.

До нинішнього архітектурного оформлення Зоя Навроцька теж має зауваження:

«Ніде ніколи в історії мистецтва, в жодному місті ні я, ніхто не бачив, щоб лавки так стояли, ніби з’їжджали з горбка. Скульптура ніколи не ставиться в ямі, тобто на пониженні. Тут досить того, що вона стоїть в такій якійсь низині. Й ті, хто йдуть вулицею Лесі Українки, ніби заглядають туди. Так ще на пам’ятник «їдуть» ці лавочки. Це – непрофесійний підхід архітектора», – переконує директор Художнього музею.

І загалом увесь цей «комплекс», на думку Навроцької, свідчить про «містечковість» і недоречність. «Скульптура виконана в одному стилі, а лавочки, міщанські такі, виконані в іншому стилі», – пояснила директор художнього музею.

За словами Зої Навроцької, Кость Шишко все життя був в опозиції міщанству. «Він був, можливо, погано вбраний і не завжди всім приємні речі говорив. Але це була високоінтелектуальна, освічена людина з неймовірним смаком. Єдине, що життя його загнало в глухий кут, то інша справа. І от уявіть собі, зараз його зробили такою «болванкою» для радості міщан», – підсумувала мистецтвознавець.

До слова, конкурс на кращий ескіз пам’ятника Костю Шишку, який після встановлення скульптури втратив сенс, все ж формально завершили. Учасникам за роботу над проектами призначили премію обсягом 2,5 тисячі гривень кожному.

Авторами проектів були Володимир Шолудько, тандем Миколи Кумановського та Михайла Шумського, а також Володимир Стасюк.



ХАЙ ХОЧ ЩОСЬ ПРИДУМАЮТЬ - МЕР

Луцький міський голова Микола Романюк поділився з ВолиньPost своїми думками щодо цього пам’ятника.

Мер погоджується зі словами свого заступника Святослава Кравчука і запевняє, що це – звичайна скульптура, а не пам’ятник Костю Шишку.

«Я за те, щоб був пам’ятник Костю Шишку в місті Луцьку, але це є садово-паркова скульптура взагалі», – додав він.

Мовляв, лучанам і гостям міста вона подобається. «Люди там фотографуються, люди мають там можливість відпочити», – зазначив Микола Романюк.

«Нехай оці ж мистецтвознавці скинуться і зроблять хоч одну садово-паркову скульптуру в місті Луцьку замість того, щоб критикувати. Ми готові підтримати. Яка була б пам’ять, що зробили митці разом із міською радою. Хай придумають, кому це, що це має бути», - заявив міський голова.

І додає: «Нехай хоч хтось внесе, що хоче зробити, не язиком, а руками».

* * *

Загалом суперечка на тему «Шишко це чи не Шишко?» виглядає трохи кумедно, і… несолідно. Саме якось по-містечковому.

І, чомусь видається, не тільки у боротьбі за високий мистецький рівень виконання міських пам’ятників і облаштування скверів тут справа…

Юлія ШРАМКО (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.