вхід реєстрація

Ігор Чорнуха: «Найкращі об’єкти повинно будувати наше підприємcтво»

Ігор Чорнуха: «Найкращі об’єкти повинно будувати наше підприємcтво»
ПАТ «Луцьксантехмонтаж-536» - працює на ринку будівництва вже 55 років. За цей час в експлуатацію було здано дуже багато різних соціальних, інфраструктурних, промислових об’єктів та понад 200 тисяч квадратних метрів житла.

Майже усі великі заводи Волині, більшість освітніх, медичних, культурних закладів будували або ремонтували саме луцьксантехмонтажівці.

Найвідоміші Луцьку це – ЛуАЗ, СКФ-Україна, приміщення міської ради, ЦНАПу, обласна лікарня, пологовий будинок, палац учнівської молоді, привокзальний майдан, зоопарк.

Наразі ведеться розбудова житлового комплексу «Оберіг», що знаходиться на вулиці Стрілецька. Розпочато будівництво нового житлового комплексу «Тріумф», по проспекту Перемоги - перших два будинки (190 квартир) буде здано у другому кварталі 2017року, завершили 96-квартирний житловий будинок в житловому комплексі «Ковельська Голландія» у Ковелі, на завершальній стадії будівництва будинки на вул. Набережна,8, Липинського,11. Зданий в експлуатацію житловий будинок на Набережній, 10.

З 1998 року акціонерне товариство очолював заслужений будівельник України Віктор Чорнуха. Чотири роки тому передав керівництво компанією своєму сину – Ігорю.

І не розчарувався. Щороку компанія ще більше нарощує активи, масштаби будівництва,чисельність працівників.

Напередодні професійного свята Дня будівельника, що традиційно відзначається у другу неділю серпня, спілкуємося із генеральним директором ПАТ «Луцьксантехмонтаж-536» Ігорем Чорнухою.

- Як зараз компанія почуває себе на ринку, адже з кожним роком конкурентів все більше і більше. Як «змагаєтеся» із ними?

- Якогось певного змагання нема. Ми вважаємо себе лідерами і тому більше сконцентровані на покращенні умов праці, вводимо нові технології, підвищуємо вимоги до якості виконання робіт, культури будівництва. Так, ми беремо позитивний приклад з конкурентів, бо я бачу, як інші будують. Навіть з проектів будинків людей, які далекі від будівництва, можна взяти елементи варті уваги!

- Теперішні ціни на нерухомість влаштовують будівельні компанії? І як тримати планку, щоб і люди житло купували, і, щоб забудовникам було вигідно?

- Ціни на нову нерухомість сьогодні нижчі, ніж мають бути. Зараз найнижча ціна на житло у валюті! Це, якщо рахувати з 2000 року, коли в Україні почалося активне будівництво, звичайно, з паузами. Ну і попит – досить середній. І скажу, що навіть в таких умовах, економічний стан нашого підприємства – нормальний.

На ціну, звичайно, впливає кількість будівельних організацій, які працюють на ринку Луцька. Є такі, які демпінгують ціну за рахунок махінацій з сплатою податків, використання неякісних матеріалів, економії на конструктивних елементах, що впливає на міцність будови. І вона їм економічно-вигідна. До прикладу, не можна збудувати 108-квартирний житловий будинок, маючи 10-15 людей на підприємстві. Створення кооперативів, де члени кооперативу (прості покупці) не мають ніяких прав. Зазвичай, у таких «схемах» є двоє-троє людей (як правило, це – власники), які приймають усі рішення, переносяться строки, змінюються правила без участі людей.

У нас з кожним клієнтом підписується прямий договір купівлі житла. Людина має право оскаржити будь-який пункт.

- Зараз у луцьку почали зводити житло там, де ніколи не будували, бо «земля така». Чи дозволяють зараз технології будувати більше 10 поверхів? Чи все зводиться до банального бажання просто більше і швидше заробити?

- Головне, щоб були правильно-прийняті проектні рішення. І, щоб на цьому не економили забудовники. А друге – це контроль якості: щоб на етапі будівництва, не спрощувались якісь деталі, не здешевлювали матеріали.

Чи будувати на Волині 10 поверхів, чи 100? Можна і те, й інше! Тільки, чи той «хмарочос» вписується в архітектуру міста? Ми ж хочемо, що Луцьк мав якесь обличчя, щоб його впізнавали?

І друге – економічна складова. У висотному будівництві перші поверхи – набагато дорожчі. Бо треба, щоб товстіші стіни були, міцніше перекриття тощо. І це все тягне затрати, які виливаються в собівартість і, відповідно, ціну.

Тому, на сьогодні будинки більше десяти поверхів є економічно невигідними. Це тому, що ще не настільки дорога земля у Луцьку, порівняно з іншими містами України. Ще можна йти «вширину».

- Доцільно здавати не лише будинок, а цілий комплекс з усією навколишньою структурою: ігровими майданчиками, парковками… Як ви це впроваджуєте?

- Ми завжди дотримуємося державних будівельних норм і правил. Кожен будинок здається із запроектованими проїздами, дитячими майданчиками, зонами відпочинку, потрібною кількістю паркомісць. Мешканці завжди задоволені, скарг не було.

- «Луцьксантехмонтаж-536» є частим переможцем державних тендерів. Скільки зараз соціальних об’єктів будуєте? Скільки маєте здати цього року?

- Одночасно ми будуємо до десятка об’єктів соціального спрямування, інфраструктурні. Найближчим часом будемо здавати бувший 21 садочок на Декабристів, 23. Ми завжди справляємось з усіма взятими на себе зобов’язаннями, наприкінці серпня він буде введений в експлуатацію. З першого вересня там вже будуть дітки.

Ще нашим об’єктом є Перинатальний центр. Про здачу цього об’єкту найближчим часом мова не ведеться. Але перспектива є. Наша обласна влада вирішує питання фінансування. Думаю, що в наступному році завершимо.

Також у військовому ліцеї почали будувати величезний басейн, додаткові зали для заняття різними видами спорту, два футбольних поля з штучним покриттям, відкритий, з сучасним покриттям баскетбольний майданчик. Отже, до кінця року військовий ліцей може отримати додатково чудові спортивні споруди.

Ще один садочок здамо до першого вересня у Ковелі.

На Кравчука замінюємо тепломережу, знаю, що створюємо певні незручності, тому, відразу, при нагоді, приношу вибачення перед мешканцями, але інакше не можна. Потрібно вирізати старі труби, покласти нові, а це все – час. Зате взимку, обіцяю, все буде нормально.

А ще фасад вулиці Лесі Українки саме ми «одягаємо у вишиванку».


І власних житлових будинків у нас зараз вісім.

Що ще хочу сказати про тендерні об’єкти!

По перше – вони не є економічно вигідні. Поясню чому. У нас дуже великий колектив – 700 людей, і найвища зарплата у Луцьку у сфері будівництва. Зараз середня становить сім тисяч гривень. А в проектах соціальних об’єктів закладена зарплата 3400 грн. А людям потрібно заплати нормальні гроші. Відповідно, потім – перевірки. Добре, що зараз держава платить день-в-день, тільки подавай документи. Пророкую, що скоро може виникнути така ситуація, що ніхто не захоче будувати за бюджетні кошти.

Тому соціальні об’єкти ми беремо лише для іміджу компанії, щоб було, що показати - це ми збудували. Така політика компанії: «Найкращі об’єкти повинні бути наші!» Ми ніколи нікого не підводимо. Дуже багато є нюансів, починаючи від проектних рішень, іноді недосконалих, і пішло-поїхало. А кінцевий продукт має бути на вищому рівні.

Друге – рівномірна зайнятість колективу. Сім сотень людей. Не завжди на житловому будівництві ми можемо залучити усіх. Постійно перекидаємо людей з наших обʼєктів – на соціальні і навпаки. Економіка диктує умови ринку. Коли потрібно збавляти темпи будівництва, то я не можу собі дозволити «викинути» на вулицю, чи відправити у неоплачувану багатомісячну відпустку кваліфікованих працівників, а при необхідності за два-три місяці наростити 150-200 кваліфікованих спеціалістів – нереально.

Підсумовуючи: державні об’єкти – це наш престиж і рівномірна зайнятість колективу.

- «Луцьксантехмонтаж-536» завжди славився благодійністю. Як зараз? Чи ходять до Вас люди, як на прощу?

- Є потік людей. Не було таких, яким відмовили. Будемо й далі допомагати і спорту і духовенству. Ми є активним членом Благодійного фонду «Волинь-2014», який був створений, щоб допомагати нашій армії. І самі без Фонду неодноразово відправляли допомогу на Схід. Усе це нікуди не поділося. Плюс, ще у нас великий колектив. Люди хворіють, мають проблеми з рідними, близькими. Завжди намагаємося допомогти.

- Завжди хотіли бути будівельником, як батько?

«Десь до четвертого курсу в мене не було конкретної визначеності з майбутньою професією, з якою справою пов’язати свою долю. Тоді відбулася розмова з батьком. На той час найпрестижніша була професія митника. Проте батько відмовив, сказав: «Як живуть зараз митники, завжди так не буде. А в нас є власна справа». І я пішов по його стопам – став будівельником.

Скажу чесно, спочатку мені було досить важко. Але, якось потроху втягнувся. У нас в товаристві є завод, який займається виготовленням металоконструкцій, вентиляцій. Там я пропрацював шість років. Потім я працював директором іншої нашої організації – «Луцькспецбуду». І вже чотири роки саме я очолюю «Луцьксантехмонтаж-536». І з кожним роком любов до будівництва в мене все більша і більша. На сьогодні я вважаю, що тоді ми правильно разом із батьком вибрали мені професію. Я не шкодую, що продовжив сімейну справу».

Будівельна справа – дуже цікава, азартна професія. Увесь день розписаний до хвилини. Маса питань, які потрібно вирішити.

- Ви очолюєте будівельну компанію, не маючи освіти будівельника. То чи потрібна профільна освіта, щоб бути успішним у своїй справі?

- Окрім юрфаку СНУ імені Лесі Українки (на той час ВДУ), я закінчив Київський Національний економічний університет. Зараз я – кандидат економічних наук. Поряд зі мною працює багато професіоналів будівельної справи, які мають вищу будівельну освіту та великий стаж роботи. Певно, таке поєднання і дає результат.

- А щодо політики не думали?

- Не хочу. Політика зажди була «брудною» справою, а зараз особливо. Вільний час краще приділю спорту. Будуючи житлові,промислові, соціальні об’єкти, я принесу більше користі, ніж, якби вигукував якісь політичні гасла. Можливо, пройде час, щось зміниться, політики почнуть дослухатися один-одного, буде конструктив, тоді зміню рішення. А поки…

- Який ваш секрет успіху?

- Не таю зла на людей. Зі всіма намагаюся бути у хороших стосунках. Тому, не маю ворогів. Хто мене вважає ворогом, то, певно, мене дуже погано знає, або не зовсім правильно відреагував на мою імпульсивність.

- Чи будете продовжувати династію будівельників?

- У мене у сестри - син і донька, трішки старші за моїх дітей. У мене – чотири роки доньці і синові два роки. Певно, свого часу теж запрошу усіх на розмову, як це колись зробив мій батько. Але вибирати - їм.

Костянтин Яворський (ВолиньPost)
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 10
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Що він чеше, що в них найвища зарплата у сфері будівництва. В нас невелике пп, що займається будівництвом, у тому числі соціальних об'єктів. Середня зарплата-10 тисяч. І це також при рівні середньої заробітної плати, що закладається актах- 3400. Головне скільки часу в день працює людина. Так і скажіть, що мало платите людям , бо даєте великі відкати державним замовникам. (А також, шановний Ігоре, хай ваші кошторисники розяснять вам, що таке зарплата 3400)
Відповісти
Шановний, є таке поняття як статистичні дані середньої зарплати по підприємству! Так от, більшої офіційної зарплати серед підприємств будівельної галузі на Волині нема. Так що, говорячи Вашими словами, не чешіть тут. А якщо виплачуєте зарплату в конверті, то потім не дивуйтесь чому у Ваших батьків пенсія 1200 грн!!!
Відповісти
Якби не його тато - хрєн би він був таким модним чуваком. А так - модний мажорчик, працюючий по відкатним схемам
Відповісти
Знаю Ігоря дуже давно.І ніякий він не "мажорчик".Простий хлопець, який народився у батька, який здобув славу власною працею і стараннями.Нічого за Ігорем такого не бачив ніколи.Навпаки це людина яка працює завжди для власного розвитку.А за "відкати" ти почув десь і не знаєш звідки "гул".Працюйте всі старанно, бо так просто ні для кого не впаде "з неба" докладаєте максимум зусиль, і про вас також почнуть говорити.Сім'я Чорнух- то "Люди із Людей".
Відповісти
ОЙ, тільки не говорити, що всі державні замовлення вони отримують просто так.
Відповісти
Анно, то ти він чи вона, бо по змісту ніби "він",а по імені "вона". Визначся, а ще краще пиши від свого імені.
Відповісти
Анна, повністю згідна з Вами. З дітей відомих батьків завжди спрос удвічі більший, тому, мабуть, цей " мажорчик" щодня о 7.30 на роботі. Але це знають тільки близькі люди і праціники підприємства!
Відповісти
Знаєте, хто критикує? Хто сам нічого не варт.
Відповісти
Волиньпост справно видаляє "неугодні", а саме головне правдиві коментарі. Бо ж із замовником домовилися лише про позитивні відгуки.
Відповісти
гиги кумедія
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час