вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

«То є Луцьк»: 5 вражень про місто

«То є Луцьк»: 5 вражень про місто
Луцьк – це місто із колосальною історичною спадщиною, древньою архітектурою, а найдужче - дивовижними людьми. Тільки у нас Замок Любарта сполучений із ринком, а пам'ятник Лесі Українки розташований навпроти Драмтеатру імені Тараса Шевченка. Але все ж таки, що змушує усіх мешканців не полишати це місто?

Інформаційне агентство ВолиньPost розпочинає нову рубрику, в якій розповідатимемо про безмежну, багаторічну та віддану любов лучан до міста. Героями першої публікації стали представники "сильної" частини людства: харизматичні та мужні, бородаті та не дуже. Чоловіки, які знають дещо більше про Луцьк, бо прожили в ньому не мало літ…


Олександр Пиза, політичний консультант
Олександр Пиза, політичний консультант


Я не корінний лучанин. Приїхав з Тернополя ще в далекому 1988 році. Я можу хвалити Луцьк, або ж ганити, через те, що немісцевий. Луцьк – це комфортне місце для проживання, порівняно навіть із Тернополем. Тут люди щиріші та добріші. Воно достатньо невелике і компактне для життя. До того ж, дуже історичне. Вважаю, що цінності треба плекати й виховувати, виокремлювати та придумувати захоплюючі історії, щоб заманювати туристів.

Потрібно «нафіг» ліквідувати і Старий ринок (місця, де продають зайців та курей), і Секонд-Хенд. Натомість зробити на цьому місці сучасну паркову, гарний променад поблизу Замку Любарта. А базар перенести на ДПЗ. Це питання суто політичне. Якби був живий мер міста – Микола Романюк, він би вирішив цю проблему.

Ще аби біля Лютеранської кірхи євреї забрали синагогу і зробили справжню синагогу.

Луцьк в мене асоціюється із замком, річкою Стир та парком Лесі Українки. Добре, що останнє трохи гарніше, ніж було. На мою думку, його варто доповнити сучасними атракціонами. Віддати землю підприємцям в оренду, нехай заробляють для себе і створюють культурно-розважальний центр. Щоб лучани та гості міста не лише прогулювалися вулицею Лесі Українки – до ЦУМу, а й мали гідну альтернативу.

Луцьк – дуже гарна домівка.


Чоловік назвався Мандрівним Блукачем
Чоловік назвався Мандрівним Блукачем


Луцьк – це, перш за все, архітектура. За сучасної України, архітектори девальвували цінність смаку. Відбудований зовні кінотеатр «Промінь» - просто жахливий! Щоправда, від моїх слів нічого не зміниться. Питання культури, на мою думку, не розшифровується в азбучній істині. А периферія, тоді та зараз, продовжується з батьків. Проблема в тому, хто кого виховує.

Приємно бачити, що проявили інтерес до Картинної галереї Луцька, зокрема й митців, котрі вболівають за свій концепт. Проте це зовнішня естетика, яка консервує минулі здобутки культури. Так, наші молоді художники рухаються вперед, але я не бачу розвитку. Мода – це не розвиток, а наслідування зовнішніх атрибутів сучасності.


Позивний «Музикант», 8-й окремий батальйон «Аррата»
Позивний «Музикант», 8-й окремий батальйон «Аррата»


Луцьк – це все таки рідне місто, хоча я родом із Ковеля. Так склалося, що декілька місяців затримався на сході України, захищав свою землю. Там всі мої друзі, в с. Широкине.

Луцьк дуже затишний, «свій», відчуваєш, що ти вдома. Приїжджаю сюди, щоб відпочила душа. А ще тут найгарніші дівчата, особливо після донецьких (сміється, - від авт.). І можу вас запевнити: волиняни краще зі всіх воюють.


Василь, рибалка
Василь, рибалка


На мою думку, Луцьк змінився. Однозначно, що став кращим. Але є й негативні сторони. Приміром, річка Стир, її ж просто знищили! На риболовлю люди не ходять, тому що риби нема і мілко.

Мені подобається, що відновили Залізничний вокзал, порівняно із тим, який він був дикий. Ще там були жахливі забігайлівки. Також по вул. Пугачова (нині вул. Данила Галицького) зробили хороші заїзди. Однак, не розумію для чого відкрили силу-силенну аптек? Чому вздовж 150-ти метрів можна побачити стільки кабаків?

Луцьк – це дивне місце, до якого я звик і не хочеться їхати звідси.


Ім'я невідоме, пенсіонер
Ім'я невідоме, пенсіонер


Все по-новому (закурив, - від авт.). Зовсім не те, що раніше. Для мене Луцьк залишився найкращим у дитячих спогадах. Раніше я жив у дворі старої 5-ї школи, зараз там, здається, 4-та. Колись пам'ятаю там знаходилося кладовище, нині ж зробили парк. На тій вулиці я і мешкав, аж поки матері не дали квартиру на вул. Коперника, провулок Щепкіна. Пізніше будинок розвалили, але мене все одно сюди тягне.

Я часто приходжу в центр міста, згадую часи, коли почував себе по-справжньому щасливим … Пригадую, там (показує, - від авт.) на місці ЦУМу був парк. Знаєте, залишилося мало друзів та знайомих. Буває й таке, що вони йдуть повз і не «признаються»…

Луцьк – це поєднання старого і нового. Змінити все одразу ж не можна…

ТЕКСТ, ФОТО - Катерина ЛАЩУК

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні статті
«То є Луцьк»: 5 вражень про місто
24 березень, 2017, 14:00