«Не ми такі – жизнь така!», або Як боротися з посадами-хабарниками

Все більше людей погоджується із твердженням, що корупція – це головне зло нашої держави. Проте боротьба з нею рухається дуже повільно. Це зрозуміло: кругова порука, політична ангажованість, "кумівство" тощо. Боротьба правоохоронних органів з хабарництвом переважно зводиться до того, аби вичислити винуватця, знайти докази його злочинів і посадити у в'язницю на тривалий термін. Але часто так буває, що на місце одного хабарника приходить інший, тому для нас із вами нічого не змінюється.

Все через те, що є людина-хабарник, а є посада-хабарник. І боротися треба як з одними, так і з іншими. Посада-хабарник – це таке службове становище, в яке офіційно (посадовими інструкціями та чинним законодавством) включено корупційну складову. Якийсь важливий підпис, можливість приймати одноосібні рішення тощо.

Виходить: питання вирішив, гроші взяв, закон не порушив. А довести, що згрішив, майже не реально, бо ТойХтоДає ніколи не зізнається. Саме тому нашу нову рубрику «Не ми такі – жизнь така!» ми хочемо присвятити аналізу таких посад-хабарників. Бо хіба ми не часто чуємо: «Ну так, а що я можу зробити? Система така».

НАШ ГОЛОВНИЙ ПРИНЦИП: ми не називатимемо жодного прізвища, оскільки у нас немає доказів вини тієї, чи іншої людини. Але ми будемо описувати схеми, які навіть теоретично дають можливість використовувати службове становище у власних корисливих інтересах.

ДАЛІ: ми пропонуватимемо модель, в якій буде описано, як можна цю корупційну складову вилучити з існуючої системи. І обов'язковим пунктом нашого плану є спостереження за практичним втіленням та швидким результатом. Очевидно, що той, хто буде активно протидіяти цьому процесу, автоматично позиціонуватиметься як прихильник існуючої схеми. Сподіваємося, що вилучивши корупційну складову, ми зменшимо можливість у людей-хабарників брати гроші.
ОТЖЕ, ПОЧАЛИ…

ПОСАДА-ХАБАРНИК: ГОЛОВА ОБЛАСНОЇ РАДИ

Короткий екскурс – звідки беруться голови обласних рад. На місцевих виборах мешканці Волинської області обирають депутатів обласної ради (зараз у нашій раді їх 80). Потім ці 80 депутатів обирають собі голову. Це є посадова особа, яка має робоче місце, апарат, який йому підпорядковується, і не має права деінде заробляти гроші. У сферу його повноважень входить управління всіма процесами, які виконує обласна рада та її апарат.

План можливої корупційної схеми такий: на Волині діють більше сотні організацій і установ, які знаходяться у спільній власності громад, тобто у комунальній власності, тобто у нашій з вами. Серед цих підприємств є такі, що мають на своєму балансі споруди, землю, кількамільйонні бюджети і десятки, а то й сотні, працівників. У кожного такого підприємства є директор, якого хтось має призначати/обирати. Цілком логічно, що кандидатура на посаду керівника комунального підприємства/закладу/установи затверджується обласною радою. Бо ж це орган, який обрали люди для управління областю. Воно так і є…

Але!

Відповідно до рішення Волинської облради «Про управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області» (№11/20, від 11. 06. 2004 року) голові облради дозволено за погодженнями з профільною комісією призначати і звільняти керівників комунальних підприємств у міжсесійний період. Тобто, в одноосібному порядку, при домовленості з кількома депутатами, очільник облради вирішує, кому працювати далі на серйозних посадах, а кому – ні.

Друга сторона медалі

Взагалі серйозні кадрові рішення не можуть прийматись одноосібно, бо важко зрозуміти справжні наміри та мотивацію для вибору. Інша справа – коли голосує облрада у повному складі. Враховуючи відкритість процесу голосування, можна все чітко побачити: хто кого підтримує, хто кого лобіює, хто за ким стоїть і так далі. З того можна робити хоча б якісь висновки, а так…

Питання можна розвивати далі: обласна рада має не обирати, а затверджувати ту кандидатуру, яка пройшла конкурс, а не ту, яка сподобалась на засіданні профільного комітету. В нас чомусь цю ланку оминають найчастіше. Але це вже друге питання, питання перше – є очевидна можливість для зловживання на конкретній посаді.

Третя сторона медалі

Маючи повноваження одноосібно призначати керівників комунальних закладів, голова облради автоматично отримує лояльність і підтримку під час голосування на сесіях за потрібні йому питання, бо… (увага!)… частина депутатів обласної ради і є тими ж керівниками комунальних установ. Отакий от пасьянсик.

Що далі...

На поточну сесію обласної ради винесено питання щодо відміни саме цієї норми, яку ми сприймаємо як корупційну. У новій редакції запропоновано дозволити продовжувати контракт лише до наступної сесії. А профільна комісія рекомендувала дозволити продовжувати термін дії контракту на 3 місяці. Володіючи цією інформацією, треба д-у-у-у-же прискіпливо спостерігати за тим, як голосуватимуть місцеві обранці за цей пункт.

Якщо теперішній голова обласної ради не має фінансового інтересу, він проголосує «за» цю зміну. Від цього не постраждає ніхто. А от чи постраждає чийсь інтерес? Ймовірно, що затвердження цієї зміни чекає серйозний спротив. А от від кого, чому і навіщо – покажуть результати голосування.