вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  
Додати запис

Ото була я в прокурора, або Що не сприймає Юрій Луценко

Ото була я в прокурора,
або Що не сприймає Юрій Луценко


Днями мала розмову з людиною, яка віднедавна грає роль прогресивного обласного прокурора. Ні, це не актор, ця людина офіційно оформлена на посаду. Посада передбачена законом. Посада має юридичну і фактичну адресу – вулиця імені Володимира Винниченка в обласному центрі Волинської області.

Прокурор за посадою повинен захищати Закон. Закони в Україні є державними, а держава існує в Україні для того, щоб захищати її громадян від зовнішнього ворога та від внутрішніх порушників законів і правил людського життя. Але мій візаві цього не хоче робити. Звати його – Максим Юрійович Киричук. 1980 року народження. Має вищу юридичну освіту. Все фахове життя в прокуратурі. Була правда в його прокурорському житті невеличка перерва: один рік, за часів Президента Ющенка відпрацював першим заступником Яворівського міського голови у Львівській області.
Це не досьє, а основа для роздумів.

Кількома тижнями до зустрічі з прокурором я відправила на його ім’я дві заяви про вчинення кримінального правопорушення. Одна заява стосувалась його колеги по Волинській обласній прокуратурі, а друга – не тільки одного його колеги по Волинській прокуратурі, а ще і колишніх міліціонерів, тепер працівників оновленої поліції та податківців. Заяви були складені відповідно чинного Кримінально-процесуального Кодексу України. Перша заява нескладна, а друга про рейдерсько-корупційну схему, яка активно застосовувалась у Волинській області.

В ст. 214 вище згаданого Кодексу зазначається, що відомості про вчинення злочину автоматично, без обговорення та осмислення впродовж 24-х годин вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Потім починається слідство. Відповідно вже слідство може підтвердити факт злочину, або не підтвердити.

Коли приймали цей Кримінально-процесуальний Кодекс, то його автори особливу увагу приділяли саме цій статті. Де тільки могли казали – міліціонери, прокурори та інші правоохоронці раніше могли не прийняти заяву про злочин. Відмовляли у прийнятті заяви або тому, що не хотіли розпочинати розслідування, або тому, що отримали хабар від злочинця, або тому, що злочинець був їх другом чи колегою по роботі. Новий КПК цілком і повністю схвалила Венеційська комі́сія – Європейська комісія за демократію через право, яка є дорадчим органом Ради Європи з питань конституційного права, котрий надає висновки про відповідність проектів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям.

Але Кодекс – це слова на папері, а українські правоохоронці – це здебільшого ті, хто заробляють на правоохоронній роботі. Тому Волинська прокуратура відмовила у внесенні відомостей заяв до Єдиного реєстру, бо керувались простим життєвим принципом: життя прокурора важливіше за якийсь закон.

Коли Юрій Віталійович Луценко, він же чинний генеральний прокурор України, одного дня рано-вранці привіз до Луцька Киричука Максима Юрійовича на посаду обласного прокурора, то свій вибір пояснив тим, що Киричук М.Ю. не має на Волині родинних зв’язків. Ось тут Юрій Віталійович припустився дуже суттєвої помилки. І не однієї. Ну не може Юрій Віталійович, людина, що зросла за межами життя юристів, а особливо прокурорів, був їхньою жертвою, зрозуміти, що неможливо поєднати старих правоохоронців з новим законодавством. Це як олію з водою змішувати.

Колись Юрій Віталійович, хлопець з Волині, навчався у Львові. У той час галичани полюбляли брати на глум будь-кого з Волині, навіть дітей партійних працівників. І ось вже після ув’язнення Юрій Віталійович, мабуть, подумав, а чи не прислати на Волинь якогось прокурора-галичанина, аби він так само поглумився над волинськими злодіями.

Помилка? Помилка, бо українська прокуратура – це єдина родина, єдина маса, клан, в якому немає ані статевих, ані регіональних, ані національних, расових, релігійних відмінностей. Досі українська прокуратура – це не професія, а спосіб життя. Цей спосіб життя починається ще на юридичному. Генеральний прокурор України, якого призначили на посаду робити і сприяти реформам мав би знати, що на юридичні факультети провідних вишів України особливо у 90-ті та на початку нового тисячоліття, вступали за хабарі, вчились за хабарі, і першу посаду по закінченні навчання отримували за хабарі. Від хабарів звільнялись лише діти дуже високо поставлених осіб або викладачів юридичних факультетів.

Прокуратура та інші посади в правоохоронних органах, судах ще й досі розглядаються «хлібними» і захищеними від кримінального переслідування. Могли посадити адвоката, якогось менеджера, юрконсультанта, але не прокурора, не міліцейського посадовця, не суддю. Людина купувала посаду в правоохоронному органі, або потрапляла на неї завдяки впливовій особі, і з першої години роботи знала, що у всьому треба бути своїм – робити, що скаже начальство, виконувати всі завдання, всі прохання колег по роботі, навіть якщо вони є злочинними. А за це ніхто не помітить протизаконних дій, завдяки яким до «скромної» зарплатні можна приєднати нескромний додаток, якого вистачало на все.

Психологічний і моральний злам людини починався зі студентства, на «службі» він досягав рівня незворотності. Так, є серед прокурорських професіонали. Але чи є вони морально врівноваженими, навіть якщо людина, у позаробочий час відрізняє добро від зла. Тому не можуть ці люди очолювати підрозділи прокуратури, поліції. Якщо є профі, то для профі знайдеться посада консультанта. Десь читала, що у всіх спецслужбах в якості консультантів працюють високопрофесійні злочинці, яких за це відлучили від справи та ув’язнення.

Невже Юрій Віталійович не спромігся знайти в Україні сотню, півтори адвокатів, які в своєму професійному житті не раз зрізались з прокурорськими, які їх на дух не переносять. Які знаються на законодавстві, які не парились з прокурорськими в одній сауні і не їли з ними з однієї миски. В кожній області призначити б таких на посади обласних прокурорів та їх заступників. Дати їм можливість нарешті перемогти цих прокурорських, міліцейських та інших подібних.

На першому етапі реформи правоохоронної системи треба, перш за все, перейматись питанням – що і як треба зробити, щоб реформаторський процес не загальмував, не зупинився, не перетворився на антиреформу. І напевно не важко зрозуміти, що для цього треба негайно розірвати всі службові зв’язки, які дають можливість або навіть змушують порушувати закон. Одночасно створити систему тотального взаємоконтролю. Кожний правоохоронець має щохвилини знати, що за всіма його діями стежать, і не тільки призначені на цю роботу, а і його конкуренти.

Натомість Юрій Віталійович взявся відвойовувати права у НАБУ. До чого приведе ця тяганина? До того, що ті прокурорські, які нині змушені удавати з себе реформаторів, незабаром поновлять всі дещо втрачені свої можливості. Юрій Віталійович взявся обіцяти «чесним» прокурорам, дослівно – «підставити своє плече» Зворушливо, тільки персональна протекція немає нічого спільного з принципами демократії. Не плече, а закон, підкріплений ефективною інституцією або кількома та підтриманий суспільством.

Юрій Віталійович захопився ловом «великих рибин» і мабуть забув, що на місце «великих» можуть приплисти сьогоднішні «середні» і «малі», але такі самі. І якщо ця «малеча» потрапить через «плече» і відчує себе поза контролем, то вже за короткий час добряче обкусає свого благодійника. Юрій Віталійович, однозначно, людина добра, а тому не розуміє, що посада генерального це не посада напарника під час патрулювання. В наш час – це посада сатрапа. Але не слуги диктатора, а українського народу.

Народ є керівником масштабним, а тому і справи на його користь мають бути масштабними. Що толку всю реформу прокуратури зводити до поборювання корупції та хабарництва в її лавах? Корупція і хабарництво є наслідком тотального професійного невігластва помноженого на спеціальні зв’язки. Всі «банд-формування» у прокуратурі формувались роками з числа слухняних або недалеких, недалеких і тому слухняних. Сьогодні «на гарячому» беруть тому, що число недалеких серед керівництва цих «формувань» є критично великим. Але війна є війною, і згодом серед керівників «формувань» лишаться розумні і досконалі. Закінчаться «гарячі» справи, але не закінчиться «правоохоронна» злочинність. І якщо не змінити всю систему. Якщо системні заміни не розпочати вже, то «вони», що вціліли незабаром повернуть все втрачене.

Розум завжди перемагає.

Якщо в країні хтось активно займається реформами, то неодмінно хтось активно займається антиреформами. Теорія опору матеріалів, яку мав би добре знати колишній інженер-конструктор, а нині чинний генеральний прокурор. Цей опір організовують не ті, кого так легко беруть на «гарячому», а мозкові центри систем. Чимало з них вже не при посадах. Живуть і діють маючи непогану пенсію та збереження від «непосильної» праці. «Контрреволюціонери» мають вдосталь грошей, щоб оплатити «працю» нардепа, журналіста, аби ті допомогли внести щось в законодавство, після чого воно з прогресивного перетвориться на шкідливе.

Перші результати опору я проілюструвала прикладом з прокурором Волинської області. Під час нашої розмови він як міг захищав своїх колег по цеху. Вигадував таке, що навіть на прокурорську голову не налазить. Казав щось про відсутність складу злочину в заявах, погрожував відповідальністю за неправдиві відомості. Словом, був і актором, і суддею, і слідчим, і прокурорським керівником в одній особі.

Висновок один – сучасні прокурорські своїх не здають, а це означає, що реформ або немає, або антиреформи їх вже перемагають.

Вероніка Романович
Жовтень 2016 року
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 14
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Молодець Вероніка!!!Супер!!!Але як не прикро_мафія непереможна.
Відповісти
Переможна, переможна. Мафія тримається на страхові перед нею та невігластві тих, хто має нищити. Щоб позбутись страху, потрібно чим більше розповідати про конкретних мафіозі та їх методи роботи. А невігласів треба гнати з посад.
Відповісти
Ця "малеча" зуміла переконати Юру, що вона все зробить сама, йому треба тільки розслабитись.
Відповісти
По перше, реальні реформи в прокуратурі навіть не починались. По друге, в Україні реформа прокуратури неможлива - тільки повна ліквідація і створення системи з нуля, так як проводиться реформа в юстиції.
Відповісти
Багато "водички", а по суті майже нічого. На Волині з 2014 року це вже четвертий прокурор і всі погані? Хоча я знаю, що з них були і порядні і професійні люди та ще й не місцеві. По тексту багато загального, а де ж тексти, або короткий зміст ваших звернень? Можливо там таке, що на голову не налазить. З мого досвіду були звернення про захоплення квартири інопланетянами. Тому, щоб сприймати Ваш спіч об'єктивно, треба надати самі звернення. А так це нагадує позицію "проти всіх". Наступного разу давайте повну і об'єктивну інформацію, інакше це дурно пахне. І одночасно консультую, не внесення в ЄРДР може бути оскаржене до суду, який при наявності підстав, зобов'яже це зробити прокурора. Будьте чесними і порядними!
Відповісти
По-перше, ніякий ви не прокуратор, а лише прокурор. Прокуратори Римської імперії дбали про мир та спокій у ввірених їм імператором провінціях. А ви є просто намісниками, і навіть, тобто поборником. По-друге, на Волині від року 1991 року прокурорів було і було, а всі однієї породи, тобто «прокурорської». Досить згадати таке явище як Косюта. Його колеги радянської доби казали, що такого хабарника вони в своєму житті не бачили. Повадками він міг змагатись тільки з його напарником в обласному МВС – Ходарєвим. Всі інші були з того самого тіста. 2014 рік нічого нового не приніс. Приніс новопризначених давнього походження. Одного привів Махніцький, іншого Ярема, іншого Шокін. Тобто які вели таких і привели. Цей новий не виняток. По-третє, навчиться читати, бо вам що не напиши, то неодмінно водичка. Якщо проаналізувати перелік і зміст заяв, відомості яких було внесено до ЄДРП, а це не важко зробити, то виявиться дуже цікава картина – вноситься все на догоду суддям, прокурорським, іншим ставленим чинам, але ні, що прокурорським чи міліцейським може зашкодити. По-четверте, прочитайте уважно ст. 214 КПК. Якщо бракує тями, то науково-практичний коментар до КПК, якщо і після цього не дійде, то проконсультуйтесь в нормального юриста. Стаття не спрямовує на оскарження в разі її порушення в суді. Вона носить імперативний характер. А в суд треба звертатись з приводу вашої неміряної наглості. Воно би і варто, а судді хто? Усі чудові кандидати на атестацію. Ну прийме ваш суддя рішення на вашу користь, а потім або подасть у відставку, або провалить атестаційний тест. І що? Годі блазнювати, час думати. Прокуратор.
Відповісти
Прокурори не хочуть признатись у двох речах. Вони з мєнтами, суддями ніколи не вважають себе злочинцями, навіть якщо і вчинили злочин. Вони є прокурорами, а тому не є злочинцями. А злочинцями є всі інші, хто не в їхній структурі і на кого вони пальцем вкажуть. Вища раса. Така собі форма професіональної хвороби. А друге в тому, що в у них спотворене уявлення про нормальних. Вони нормальних серед своїх шукають і кожний вважає себе нормальним. Нормальних з прокуратури до 1995 року вижили. Пізніше, хто з молодих і нормальних в неї заходив, то максимум через пів року втікав на всі чотири сторони.
Відповісти
Взагалі то, після поганих завжди приходять ще гірші. Волинська прокуратура не виняток з правила. Прокуратуру потрібно наповнювати з іншого джерела.
Відповісти
Ну по-перше я виклав свою думку, я ж не критикую чому "досвідчений"? Ви самі себе так вважаєте. А правда в тому, що стали жити набагато гірше і винні в цьому дійсно в якісь мірі правоохоронці (судді, прокурори, міліціянти та ін.). А вина їх в тому, що допустили безлад в країні, що до влади прийшли бездарі та хапуги. Кругом правовий беспредел. Чому не сказати правду, розігнали міліцію, майже всю прокуратуру, зараз добивають суд, а що стало краще жити, з'явились робочі місця, повисились пенсії та зарплатні, покращилась ситуація в освіті та медицині? Вийдіть вечером на вулицю-безпечно? А треба було просто діяти по закону! Винесли постанову про збільшення тарифів-незаконно в тюрьму, почали шини палити біля суду або як в Луцьку біля ТВК на виборах - в тюрьму, призначили губернатором особу з подвійним громадянством, або посадовцями до міністерств-в тюрьму, одягнув військову форму і бігаєшь по по полях, підприємствах, захищаючи чиїсь фінансові інтереси-в тюрьму, набив комусь пику, прикриваючись депутатським мандатом - в тюрьму, подав заяву, яка не знайшла свого підтвердження-в тюрьму або відшкодувати державі збитки. Перелік можна продовжувати. В цьому вина як кажете "вищої раси". Прийняли антикорупційні закони, наплодили купу органів, прожерли купу грошей, результат нуль-в тюрьму всіх хто голосував з відшкодуванням збитків. А тепер задайте питання кожний собі, хто ж винен, що ми так живем?
Відповісти
І все ж таки. Прокуратор – це не ім’я, а посада, немає значення, що такої тепер немає. А досвідчений - це життєвий стан людини. Кожний в чомусь є досвідченим. Але справа не в назвах, а в тому, що «прокуратор» мислить просто і виключно на користь своїм почуттям та життєвому досвіду. А досвід явно мізерний. Економіка, яку розвалювали понад двадцять років – за два, три роки не відновиться, навіть, якщо усіх колишніх правоохоронців відправити в «тюрму». Ці, як ви визнаєте – в чомусь винні правоохоронці, спричинились до економічного занепаду тому, що весь цей час обслуговували напів або відверті злочинні угрупування. Тобто столичних і місцевих чиновників та звичайних бандитів. А ті годували «правоохоронців» з руки та дозволяли красти і грабувати. Тому розігнали, правда ще не до кінця, не міліціонерів,прокурорів, суддів, а злочинців. Або дійсних, або латентних. Алкоголік ніколи не признається, що він алкоголік, а злодій – що він злодій. Якщо скористатись вашою рекомендацією про «тюрму» і її реалізувати, то ці злодії матимуть можливість красти та чинити інші неподобства, допоки один одного не почнуть пожирати. Цим «правоохоронцям» повезло – їх вигнали до того як свої зарізали. Мають можливість продовжити своє фізичне життя.
Відповісти
Еконміка не відновиться бо її ніхто не намагається відновити, ну ти канешно тонкий троль, а таких в Др. Греції назваили софіст ну наприклад алкоголь це смерть, смерть це сон, сон це здоровя, отже алакоголь це здоровя
Відповісти
Да і цей девіз про людей зі сторони вже тоже перевірили. Вже привели до влади зі сторони усякий непотріб непрофесійний та безглуздий. Давайте так і будем продовжувати. Дякую за дискусію, навіть не сподівався .
Відповісти
Ваш стиль мислення відповідає вашому мовленню: «тоже», «будем», «да», «тюрма», «повисились пенсії» - може, «повісились». «Беспредел» - ви що? В колишнього свого кримінального керівництва такому навчились? Ну то таке. Поясню, навіть не вам, а іншим можливим читачам, що означає залучення зі сторони. Україна немає часу на перевиховання прокурорів, міліцянтів, суддів. Ліпити з зіпсованого матеріалу нову дієздатну систему немає сенсу. В «тюрму» всіх колишніх не відправиш. В’язниць не вистачить. Просто вигнати і за ними не стежити – необачливо. Готові злочинці навряд чи займуться мирною справою. Тому до справи треба запускати їхніх ворогів. Як каже «прокуратор» - «непотріб». Манія величі. За час, коли сторонні будуть «випускати кішки» колишнім, можна підготувати нових і незіпсованих, розробити систему спец-контролю, «ліквідувати» колишніх, з числа тих, хто розбещував «вигнанців».
Відповісти
Тупий балабол софіст
Відповісти