Український туризм: нерозроблена золота жила

Люди в політику йдуть із різних сфер. Є знаменитості, які приходять зі спорту чи з естради. Є бізнесмени, які приходять зі своїх банків чи з юридичних контор. Я прийшов з туристичного бізнесу. І як людині, яка у цій сфері збудувала прибуткову компанію, мені боляче бачити змарнований потенціал туризму в Україні.

За шість років роботи моя компанія “Одісей” неодноразово запускала тури відпочинку в Україні - як для українців, так і для іноземців. Ми організовували походи з наметами для наших Клієнтів лісами і горами. Ми проводили екскурсійні програми, присвячені історії наших древніх міст. В Україні в цілому і на Волині зокрема є що показати цікавого.


Україна прекрасна в будь-яку пору року

В чому ж тоді полягає проблема туристичної галузі? В тому, що можна робити набагато більше! Але ми - як регіон і як держава - не робимо. Український туризм зараз складає 2% ВВП, а можна (і треба) зробити мінімум 20%, як у сучасних постіндустріальних країнах.

Ми більше експортуємо туристів, ніж приїздить до нас. Ми хвалимось, що по Україні подорожуємо дікарьом, але у нас нема туристичної інфраструктури.

Що потрібно, щоби проблему вирішити?

1. Нормальні дороги
Звичайно, є банальна біда інфраструктури. Потрібно добиватися кращих доріг, боротися із закопуванням бюджетних коштів у “асфальт”, що навесні скресає, ніби лід.



Але в списку проблем я би не сказав, що дороги є найбільшою з них. Якщо говорити про Волинь, повірте, наші дороги ще дуже навіть непогані - не лише порівняно з автошляхами в інших регіонах України, але часом і з дорогами, наприклад, в Румунії, яка є членом ЄС і популярна серед європейських туристів.

2. Турбота про природу
Більше за дороги нам бракує догляду за тим, КУДИ ми возимо гостей.
Ще одна банальність: потрібно просто перестати смітити на природі. Потрібно будувати нормальні сміттєпереробні центри, а не вивозити відходи у ліси. Це не якась ідеалістична картина, це найпрагматичніший погляд на речі. Чистий ліс - це джерело прибутку для держави і суспільства. А ще треба мати повагу до лісу хоча б тому, що саме в лісах наші партизани вели боротьбу з усіма зовнішніми загарбниками ХХ століття.


Птах прилетів на базу відпочинку "Мальованка" в Рожищенському районі

3. Турбота про історію
У Німеччині є знаменита місцевість уздовж річки Рейн, де найбільша концентрація замків на квадратний кілометр у Європі. Гори вишикувалися рядами уздовж річки на обох берегах. І на кожній горі - замок, палац, монастир, маєток чи якась вежа. І скрізь можна побувати з екскурсією. І при кожному об’єкті є охайне кафе, парковка і магазин сувенірів. Частина з тих замків належать приватним власникам.


Замок Марксбург височіє над річкою Рейн у Німеччині

На Волині - кілька десятків замків та палаців. Кожен з них міг би бути золотою жилою для громади, на території якої він розташований. Але більшість історичних споруд у занедбаному чи напівзанедбаному стані.


Стара церква у селі Сокіл

Питання: хто має вирішити цю проблему? Або держава має захотіти виділити кошти, або ці замки та інші древні споруди потрібно передати в приватні руки, або місцева громада має придумати спосіб зацікавити меценатів та інвесторів.

І тут ми приходимо до наступної речі, якої нам бракує - самореклама.

4. Самореклама
Уявіть собі, як мислить європейський турист. У нього безліч варіантів, куди поїхати відпочивати. Чому він повинен приїхати саме до України? Що ми можемо йому запропонувати? Я впевнений, що запропонувати ми можемо багато: національна кухня, історичні фестивалі, мистецтво наших старих майстрів та сучасне молодіжне мистецтво. Ми здатні створити якісний відпочинок. Але питання в тому, чи ми здатні це показати?

Йдеться не лише про комерційну рекламу десь у західних джерелах. Що зробила держава? Що зробило міністерство інформації за останній рік? Що воно зробило взагалі за весь час свого існування? Чи воно рекламувало Україну в світі як чудовий напрямок для подорожей? Якщо так, то ніхто цього не помітив. Нам потрібно замінити це міністерство, бажано - повністю.

5. Більше бізнесу
Останнє, але чи не найважливіше. Нам потрібно більше дрібного бізнесу, здатного якісно обслуговувати клієнтів. Як говорилося вище, західний турист звик, що коли він приїздить кудись, він тут само може смачно поїсти, купити якісний сувенір, без проблем знайти комфортний готель. Навіть якщо ми відреставруємо наші історичні пам’ятки і прокладемо до них найкращі дороги в світі, ми повинні бути готовими забезпечити ці туристичні вузли якісним сервісом.


Я багато подорожую, але не як турист, а у справах

Туризм - це справді золота жила. Ринок абсолютно вільний, адже держава в ньому майже не бере участі, спроби регулювати ліцензії просто смішні. Саме тому так багато менеджерів стають власниками малих турагентств. Це створює і конкуренцію, і кращий сервіс для Клієнтів.

Чекаємо, коли в Україні з’явиться перший доларовий мільярдер у туризмі. Нам є куди рости!