вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  
Додати запис

Інтернет-залежність – хвороба нашого часу чи задоволення постійної потреби в інформації?

Аналізувати місцеву політику справа звичайно цікава, але до певної міри невдячна – завжди зачіпаються чиїсь інтереси, погляди, дії. Тому замість того, щоб аналізувати дії влади чи опозиції на сторінках нового місцевого інтернет-видання спробую пофілософствувати на глобальнішу тему – роль мережі інтернет у нашому житті, та залежність суспільства від неї. Даний допис не є завершеним матеріалом, а швидше окремими тезами для роздумів, тому будь-які коментарі вітаються, бажано не анонімні.

Говорити про інтернет-залежність на сторінках інтернет-видання це мабуть щось схоже на спілкування людини, яка довгий час захоплювалась споживанням алкоголю у товаристві анонімних алкоголіків. Проте, я вважаю, що інтернет настільки глибоко зайшов у наше життя, що скоро поглине значну частину активних громадян, які свої благородні пориви для зміни суспільства (природного середовища і т.д.) витратять на спілкування в мережі в надії, що хтось за них щось корисне зробить.

Епоха веб 2.0. або нові медіа, що дають можливість користувачу самостійно створювати контент надзвичайно інтегрували людину в мережу, фактично стимулювали її до того, щоб вона вели подвійне життя – реальне і віртуальне. Вже зараз можна спостерігати ситуацію, коли людина, яка активно спілкується у соціальних мережах з масою людей, при зустрічі з своїми ж онлайн-друзями не має про що з ними поговорити за чашкою кави. Звичайно перевага онлайн-спілкування очевидна – воно дешеве. Не потрібно трати гроші на каву чи пиво, належним чином одягатись, робити зачіску, макіяж, просто поголитись і т.д., для онлайн-друзів це неважливо. Але чи піддаючись на всеохоплюючу тенденцію віртуального спілкування та споживання найрізноманітнішої інформації ми не перетворюємось на інтернет-зомбі?

Мабуть кожен з нас себе в душі десь втішає, що «залежність від монітора» це не хвороба, це потреба в інформації та знаннях, які дуже необхідні для досягнення успіху в глобалізованому суспільстві. Проте, провівши день чи два без доступу до інтернет, ми потім сидимо за ноутбуками набагато більше часу приносячи в жертву власний сон, відпочинок з друзями чи потреби сім’ї на спілкування.
Інтернет, а особливо соціальні мережі, стали своєрідними інформаційними гіпермаркетами, куди користувач заходить, щоб знайти щось потрібне, а виходить, як і покупець з маркету, з масою непотрібних або таких речей (в даному випадку інформації) без яких можна було б обійтись.

Звичайно, інтернет це велике благо, заперечувати цього не буду, але чи завдяки постійному користуванню ним, ми не стаємо підневільними членами віртуального суспільства, яке невдовзі може суттєво витіснити життя реальне. Якщо подивитись в майбутнє через призму розвитку інформаційних технологій, то можна припусти, що не за горами проголошення віртуальних незалежних держав з таким ж віртуальними мешканцями.

Чи дійсно ми хочемо, щоб наші діти жили в іншій реальності? Чи можливо і потрібно обмежувати себе в прийомі «інформаційної їжі»? Чи ми вже безповоротно стали інтернет-наркоманами? Хотілось би почути думки та роздуми читачів на цю тему. Проте, просив би не давати посилання на статті психологів, які намагаються інтерпретувати проблеми інтернет-залежності.

Можливо буде продовження…:)
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Завантаження...
Коментарі 8
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Я пам"ятаю життя без інтернету :)Воно було іншим. Цікавіше було зустрічати людей, яких давно не бачили, дізнаватися щось нове, хотілося їх обняти. А зараз - все і так відомо.
Думаю, що незабаром сплеск популярності соцмережі мине і тоді буде масова відмова від мережі.
Відповісти
Проблема, як на мене, не у зручності інтернету, як убанальній і всепоглинаючій людській ліні. Яка, до речі, є одним з основних рушіїв технічного прогресу (бо іншої логіки в появі, наприклад, дистанційних пультів керування я не бачу :-).

Колись чув про правило 5/7/12 - до 5 років дитині не варто дивитися телевізор, до 7 - комп"ютер, до 12 - інтернет. Дуже добре правило
Відповісти
Люди, будьте простішими. Коли з"явилося книгодрукування, чи задавався хтось питанням про всепоглинаючу силу друкованого слова, яке забере в людей реальне спілкування і привяже до книг? Маразм. Те ж і з інтернетом - просто чергове благо цивілізації. Нормальні люди не перестануть в гості ходити. Попустіться
Відповісти
Написано мовою лукавого раба Інтернету. Може тому, що наша мова надзвичайно багата, але мало інформативна. А ще мінус в тому, що з появою МЕРЕЖІ всі відчули себе журналістами, поетами, філософами і письменниками. Ціла стаття, як, приміром, та, що вище, може грати одним-єдиним фактом, перебираючи багато метафор і інтерпретацій. При цьому - нової інформації – нуль. Суцільний набір експресії, страхів і ідеологем – без фактичного оснащення тексту. Словом, карнавально – гумористична мовна стихія, емоційний катарсис. Підноситься своя думка, як геніальне відкриття, як істина в останній інстанції, як теорія відносності Ейнштейна. Тому порада: менше товктися в Інтернет, тому що в ньому інформація найгіршої якості, за достовірність якої відповідає О. С. Пушкін. Читайте книги. Винайдення книгодрукування - це геніальність, монітор в порівнянні з ним – нуль з мінусом. Інтернет – це допоміжний технічний підручний інструмент, який забирає розум і час. Це лопата на грядці дачника – якщо її немає під рукою, то кущ молодої картоплі можна вигребти руками чи граблями, але лопатою зручніше. Тому продовження зайве.
Відповісти
я вважаю, недоречно порівнювати книги й інтернет. це не зовсім ідентичні речі.
Відповісти
Можете навіть вважати, що штани зручніше одягати через голову - тут дискусія. А якщо уважніше прочитати, то тут зовсім не йдеться про порівняння чи якийсь ідентизм, а про цінність винайдення книги і Інтернет для людства. Будьте уважні, пані Мірна, а то т лише читаєте надписи на стінах. З повагою і поклонами - інтернетнезалежний!
Відповісти
А я цілодобово в інтернеті - що тут такого. Тепер мені навіть жінок не треба. І економно, і для здоров"я ніякого ризику.
Відповісти
Про інтернет-залежність цікаву статтю можна прочитати у №9 психологічного журналу "Експеримент"
Відповісти