Подвійне бачення. З презентації «Double Vision»

17 травня у коворкінг-центрі "Репортер" відбулася презентація львівського молодіжного журналу "Double Vision".

Головний редактор та засновник журналу, Арсен Редько, розповів про ідею створення видання; про те, чому фактично не читає український глянець; як знаходить контакт зі світовими зірками та багато іншого.

Вже пишучи, цей матеріал, я вирішив, що доцільніше буде зробити добірку цитат, аніж почати переповідати, те, що відбулося в п'ятницю. Відчуваю, що спроба звичайного переказу вже приречена. Тому, далі лише дещо найцікавіше з того, що було почуто і що варто було б виділити.

"Насправді зв'язатися з закордонними зірками значно простіше, ніж з нашими. У них не доводиться проходити всю ту бюрократію, яка є у вітчизняних зірок. Десяток особистих менеджерів. І щоб поспілкуватися з особою потрібно пройти кожного з них. На заході все значно простіше. "

"Я написав на пошту Блеку Ле Рату, легенді світового стріт-арту, сказав, що хотів би взяти у нього інтерв'ю. Наступного дня, о шостій ранку отримую від нього повідомлення. Цікавлюсь, чому не спить о такій порі. Він пояснив це так: "Щойно розмалював стіну і зараз в метро чекаю на свій потяг". До речі, Блеку уже за 60."

"Не купи собі штани, не піди завтра в клуб, а відклади і зроби власну справу. І починай діяти. Я думаю, що це найкраща мотивація."

"Нізащо не буду рекламувати горілку чи лікарські препарати. Реклама у журналі повинна відповідати його тематиці і бути цікавою тим, хто його читає. Інакше, це тільки псує журнал. І ефективність тієї реклами буде нульовою."

В останньому номері ви взяли інтерв'ю у Woodkid-a , важко уявити, що буде у наступному номері?

" Я вже фактично домовився по зустріч з дівчиною, яка є автором саундтреку до фільму "Великий Гетсбі". Який, до речі, відкривав цьогорічний Каннський кінофестиваль. Справа в тому, що найближчим часом вона планує відвідати Київ. Саме там ми плануємо зустрітись."

" За два роки я б хотів бачити журнал всеукраїнським зі справжнім тиражем у 10 тис. примірників. Власне, об'ємом не 50 сторінок , а 150. І виходитиме він один раз у три місяці, тобто один номер на сезон. "

"Журнал живе лише за власні кошті. На перший і другий номери мені доводилось звертатись до батьків і просити у них гроші. Потім я вже сам міг оплатити створення наступного номеру. Досі працюємо лише на власному ентузіазмі, без жодної сторонньої фінансової допомоги."

"З українських журналів фактично нічого не читаю. Розумієте, я приходжу у журнальний кіоск і бачу досить багато видань, які просто повторюють один одного. Я просто не знаходжу у нас нічого, що варто було б читати. До того ж, більшість українських журналів друкуються російською мовою. "

Майже кожного місяця журнал влаштовує у Львові власні вечірки. 1 червня відбудеться перша "Double Vision Party" у Хмельницькому. Надалі такі вечірки проводитимуться і в інших містах України.

Презентація тривала протягом години. Останній номер журналу можна було придбати за 15 грн. Надалі "Double Vision"
розповсюджуватиметься і у Луцьку. У магазині молодіжного одягу "Stuff".

Власне, у мене від цієї події залишились лише позитивні враження. Маю надію, що і завдяки впливові цього журналу у луцької публіки прокинеться глибокий інтерес до теми моди і мистецтва. Принаймні, хочеться у це вірити.