Три враження від «АМ» Arctic Monkeys

Дев'ятого вересня в Європі нарешті вийшла в світ п'ята платівка "Arctic Monkeys", якої довелося два з хвостиком роки.

У лютому 2012-го з'явився перший сингл "R U Mine?" і кліп на цю пісню, який, пояснювали музиканти, познайомить слухача з новим стилем гурту, який відрізнятиметься не лише від перших платівок, але й від останньої роботи "Arctic Monkeys" "Suck It and See".

Знайомство з новим звуком гурту продовжилося в синглах "Do I Wanna Know?" та "Why'd You Only Call Me When You're High?".

Нарешті 6 вересня альбом "випустили" в Австралії, а звідти інтернетом він розлетівся по всьому світу. І фани гурту з Європи та США змогли почути нову платівку раніше за призначені для цих регіонів дати презентацій - 9 та 10 вересня.

ВРАЖЕННЯ ПЕРШЕ: халтура. З першого прослуховування зачепили лише перші два треки, частково через те, що й раніше їх чув.

Подумалося, що решту пісень зробили, аби відчепилися. Ліричні, повільні композиції з мінімальним звуком. Де багатоголосся інструментів та вокалів, яке змусило полюбити музику "Arctic Monkeys" від першої пісні альбому "Whatever People Say I Am, That's What I'm Not".

Тішило, що залишився такий собі британський вокал, який навіть в ліричних піснях не втрачає хулігансько-панківського відтінку. Це власне й єдине, що залишилося в цій платівці від пост-панку.

Мабуть, ще щось є в текстах, але в англійський я, як сліпий в тумані.

ВРАЖЕННЯ ДРУГЕ: для тєх, кто в путі. Колись були такі касети, а потім ще й "Тартак" видав альбом з такою назвою. Зазвичай, це підбірка пісень, яка не дасть водію засумувати в довгій дорозі.

З "АМ" історія інша. Обов'язково послухайте цей альбом, здійснюючи тривалий переїзд. У треках платівки - дорога. Ритміка пісень дуже добре поєднується з розкачуванням автобуса чи поїзда, навіть на наших найдорожніших дорогах в світі.

Я заринув в "Do I Wanna Know?" і опам'ятався лише на "Snap Out of It", коли прибув у місце призначення.

P.S. Водіям, які за кермом, слухати не можна.

ВРАЖЕННЯ ТРЕТЄ: шикарно. Воно прийшло після першого прослуховування цього альбом разом з іншими чотирма платівками.

Грубо кажучи, відчувається прогрес гурту, "Arctic Monkeys" не втомлюються і не втрачають снаги в пошуку нового звуку, замість того, щоб писати, використовуючи частини готового матеріалу, які пройшли перевірку часом.

Варто відзначити, що перші треки першого альбому британців багатошарові та "завалені" різними нестандартними ходами, останні треки "АМ" - повільні мелодії, де часто звучить лише один-два інструменти, який періодами розбавляється іншими.

***

Отака-от хурма. Хев е найс фак (с) Майкл Щур