вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  
Додати запис

Може я дійсно - хворий?

В день великого, світлого свята - Різдва Христового, навіть якщо на вулиці сіра і сумна погода, як сьогодні: душа все одно радіє і співає. Христос народився! Славімо його!

В будинку, який на мою радість не минули і колядники, все ж затишніше, ніж на вулиці. В такий день не хочеться і думати про щось інше, окрім як відчувати радість від тепла тієї події, яка зігріває людство ось уже дві тисячі років.

На тему Різдва Христового є багато хороших фільмів.
Маючи бажання подивитись щось нове натрапив в інтернеті на
мультфільм Михайла Алдашина "Рождество Христово" 1996 року створення.



Не збирався сьогодні щось писати, та саме після перегляду цього фільму, який пропонує для перегляду православний сайт, і подивившись схвальні коментарі до нього, вкотре поставив собі запитання: "Може я хворий?"

Ось опис цього відео, який подає автор каналу:

"Мультфильм очень нежный, наполненный ощущением чуда, которое произошло одной волшебной ночью в простом хлеву для домашнего скота. Идеальный мультфильм для детей, рисованный, очень образный, добрый, натуралистичные звуки и органичное оформление музыкой Баха, Бетховена. Без речи, но интуитивно понятный, а это, во-первых - включает воображение, во вторых: к тому же, если его будет комментировать мама - это будет идеально для малыша".

Чому це мені не сподобалось почуття гумору творчої
групи, в яких Йосип більш схожий на "дедушку Оха", який спить і не чує, коли плаче немовля в колисці? Мабуть, втомився.

Можна сказати і так, хоча у висвітленні таких тем двозначних речей мало б не бути. Хотів би почути, як це мама буде коментувати сцену, це на дев'ятій хвилині перегляду, де пастухи спочатку розпивають вино, потім зчиняють п'яну бійку. І лише Ангел, який приніс благу звістку, змусив їх зупинитись...

Це в мультфільмі для дітей, це у розповіді про Різдво Христове. Це в тлумаченні біблійної історії,що для нас не просто історія, а істина, на якій тримається наша віра.

Іконописці минулого, перш ніж приступити до роботи
над іконою, мали потребу усамітнитись, щоб духовно: у молитві і пості, підготуватись до святої справи. І їм відкривалось небо,і до них сходила благодать, і ставали їх образи живими і чудотворними, через які тепер і ми маємо можливість, по вірі нашій, поглянути в очі святості.

Чи мають сьогодні моральне право люди, які може і вміють малювати, малювати не думаючи, тим самим спотворюючи істину? А ще більше турбує інше: "Чому цього ніхто не помічає?"

Люди пишуть схвальні відгуки про фільм. Всі щасливі, так тримати!

Всі звикли, що в кіно і на телебаченні, навіть в день святкування Різдва, в перерві між дійсно гарними програмами і фільмами, йде реклама спиртного. Звикли до того, що вже й не помічають, і не звертають уваги. Бо ж у більшості, воно вже стоїть на столі. І тут же бігають непосидючі діти, які то поглядають в телевізор, то на святковий стіл, і в їх підсвідомості вже формується асоціація, що спиртне - це радість, це веселощі, і гарний настрій. Рано чи пізно - вони таки скуштують...

І що я таке кажу? Зіпсував людям свято. Пробачте! Може я дійсно - хворий?

Юрій Щербик.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі 3
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Христос народився!
Друже! Ти не є хворий, ти - небайдужий.
Хворе суспільство. Такі люди, як ти, його обов'язково вилікують.
Відповісти
Ти вже з бізнесом попрощався, Червона шапочка майдану???
Відповісти
нормальний мультик.
ви, головне, лунтіка не дивіться, чи смєшаріків, бо спати не зможете)
і діти бувають різні, і дорослі, і світосприйняття в кожного своє.
у вас таке, в когось інше, але це не значить, що ваше виключне і правильне.
Відповісти