вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Ті, хто творять перемогу: боєць 14-ї бригади Максим Соломонов

Ті, хто творять перемогу: боєць 14-ї бригади Максим Соломонов
Життя Максима Соломонова – це з самого дитинства випробування на міцність, на готовність протистояти вибрикам долі, на вміння завоювати й відстояти своє місце під сонцем.

Про це йдеться на сторінці 14-ї бригади у Facebook.

Ці життєві іспити командир батареї старший лейтенант Максим Соломонов склав із честю. Великою мірою, завдяки тому, що просто випромінює життєву силу, оптимізм та енергію. А ще, каже, йому завжди щастило на добрих людей.

- Розпочати варто, напевно, з того, що я всиновлена дитина, й не приховую цього, - розповідає співрозмовник. - Всиновили мене ще в дошкільному віці, невдовзі після всиновлення мій прийомний батько помер. І я надзвичайно вдячний своїй мамі, яка виростила й виховала мене, завжди підтримувала й довіряла, адже життєві рішення я звик з дитинства приймати самостійно. І звісно ж, прошу у неї пробачення за нерви й сльози через мене…

Після закінчення школи на Максима Соломонова чекав військовий ліцей, а згодом навчання в Харківському національному університеті Повітряних сил ім. Івана Кожедуба. Відразу після його закінчення, в 2015 році, лейтенант Соломонов у складі нашої 14-ї окремої механізованої бригади вирушив виконувати завдання за призначенням у зону проведення АТО. Згадує недалеке фронтове минуле на Маріупольському напрямку, під Мар’їнкою та на Луганщині, і вже віддалене – роки навчання, своїх командирів-наставників, яким, каже, надзвичайно завдячує.

- З величезною повагою ставлюся до своїх командирів, дякую їм за те, чого навчили. Завдяки вмінням і знанням, які від них отримав, у зону проведення АТО потрапив готовим до всього. Бо що ти за офіцер, якщо не готовий воювати, не здатен прийняти викликів війни?!

Взагалі, на моє переконання, як би, можливо, банально це не звучало, чим важче під час навчань і тренувань, тим легше під час реальних бойових дій. Бо той, хто пройшов належний вишкіл, навіть у найскладніших ситуаціях знатиме, як діяти.

Де було найважче? Непросто було під Маріуполем, «гаряче» було під Мар’їнкою. Але особовий склад усьому давав раду завдяки тривалим і виснажливим тренуванням на полігонах. Підготовка має колосальне значення, тому під час реальних бойових дій, на позиціях, людям не треба було пояснювати, як діяти. З майже сотні бійців, якими я на той час командував, не було тих, хто не розумів, куди потрапив, і що робити. Коли ж таке трапляється – це велика проблема для командира, - каже старший лейтенант Соломонов.

А уникнути її, додає він, можна, якщо командир розуміє, хто на що гаразд. Приміром, є військовослужбовець, який чудово розуміється на машинах і техніці - його місце, однозначно, серед ремонтників. Місце того, хто все життя пропрацював кухарем, вміє облаштовувати побут для себе і для інших – у взводі забезпечення. А є такий, із яким поспілкуєшся, й відразу розумієш, що за ним підуть люди, до нього прислухатимуться – це командир відділення, - продовжує співрозмовник.

Як не прикро, але серед українців є й песимісти, від яких можна почути, що, на жаль, нічого не змінюється ні в державі, ні в війську… І якщо можна знайти цілковиту протилежність таким людям, то це старший лейтенант Максим Соломонов.

- Якби кожен розумів, як багато залежить саме від нього, і якісно робив те, що мусить, жити і служити було би набагато простіше й краще. Про що мрію? У мене звичайні людські мрії. Мрію про закінчення війни. Мрію продовжувати службу, хочу навчати молоде покоління, яке приходитиме служити в нашу бригаду, до лав Збройних Сил, робити з його допомогою нашу армію кращою. Мрію будувати своє власне родинне щастя…

Власне, щастя 26-річного старшого лейтенанта Соломонова чекає на нього вдома – дружина й 6-місячний син Михайлик. Максим не приховує: прикро, що син росте, а тата немає поряд. Та, каже, обираючи фах військового, знав, на що йде, коли уже будучи офіцером, вирушав на фронт, розумів, що інакше бути не може, тому – все гаразд. А буде ще краще…

- Ми з дружиною знайомі дуже давно, одружуючись, знали, хто є хто і як збирається будувати життя. Тому кохана все розуміє, як дружина офіцера - до всього готова, - каже Максим.

Старший лейтенант Соломонов – затятий мисливець і рибалка, в пошані в нього і важка атлетика. Але найбільшою своєю пристрастю вважає мотоспорт, яким займається з 9 років. Звідки таке захоплення, пояснити не може, каже, це на підсвідомому рівні: вперше побачив мотоцикл – і пропав… Зараз професійно їздить на мотоциклах. Під час відпусток, бере участь у змаганнях і злетах таких самих, як він, «закоханих» у мотоспорт. Був у складі 4 мотоклубів України, наразі, каже, припинив членство - через війну та участь у АТО. Але це, впевнений, тимчасово.

Честь військовослужбовця Збройних сил України та гідність офіцера, вимогливість Максима Соломонова до себе та до інших, його відвага й мужність, дисциплінованість, наполегливість, впевненість у своїх силах і в завтрашньому дні, вміння ставити перед собою цілі й досягати їх, бажання змінюватися й змінювати на краще, прагнення адреналіну, вміння ризикувати й вигравати, впевнені, відкриють перед старшим лейтенантом Соломоновим чимало перспектив. А головне, що такі, як він, творять Перемогу.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні новини
Ті, хто творять перемогу: боєць 14-ї бригади Максим Соломонов
30 листопад, 19:32