Чому банкрутство не підходить більшості боржників в Україні

Чому звичайні українські боржники по кредитам не можуть дозволити собі банкрутство

Ілюзія доступного рішення: як банкрутство продають у рекламі

Реклама банкрутства звучить майже як знижка в супермаркеті. З мого досвіду, більшість клієнтів приходять із переконанням, що процедура схожа на заяву в ЦНАП. Заповнив форму, почекав, отримав нове життя без кредитів. Насправді Кодекс України з процедур банкрутства запускає судовий процес із перевірками, витратами, арбітражним керуючим, аналізом доходів і майна.

Я багато натрапляв на рекламу послуг із банкрутства і зрозумів одну річ: продається швидкий результат, а не коректний шлях подолання заборгованості. Про судовий збір жодного слова, про аванс керуючому мовчать, про ризик відмови теж тиша.

Скажу вам особисто: банкрутство не «дешеве рішення для всіх», а інструмент для окремих ситуацій. Ті, хто дочитають до кінця, зрозуміють, чому банкрутство це не завжди вихід і що робити, щоб позбутися тягаря боргів. Доречі якщо хочете порахувати, скільки коштує процедура банкрутства, ось хороший ресурс.

Банкрутство з точки зору закону: що насправді дозволяє Кодекс

Право на банкрутство фізичної особи прямо закріплене у статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства. Там чітко вказано: боржник має право звернутися до господарського суду, якщо не може виконувати грошові зобов’язання або існує загроза неплатоспроможності. Жодного слова про «автоматичне списання». Лише право почати судову процедуру.

Далі працює стаття 116 КУзПБ. Вона встановлює, що разом із заявою подаються декларації про майно за три роки, список кредиторів, дані про рахунки, докази авансування винагороди арбітражному керуючому. З мого досвіду, саме на цьому етапі багато справ зводяться нанівець, бо клієнти не готові до повної фінансової прозорості.

Механізм звільнення від боргів описаний у статті 133 КУзПБ. Суд може звільнити боржника від зобов’язань після завершення процедури погашення боргів. Але не зобов’язаний. Якщо встановлено недобросовісність, приховане майно або фіктивні угоди, застосовується стаття 123 КУзПБ і у звільненні відмовляють.

Я багато читав рішень суду і зрозумів одну річ: Кодекс перевіряє фінансову історію під мікроскопом. Скажу вам особисто: банкрутство в законі виглядає як контрольована процедура, а не як а не як миттєве стирання боргової історії. Різницю між цими речами боржники часто усвідомлюють уже в залі суду.

Судовий збір, аванс арбітражному керуючому та інші витрати

Банкрутство починається не з суду, а з грошей. Це неприємна правда, про яку рідко пишуть у рекламі. Стаття 116 Кодексу України з процедур банкрутства прямо вимагає додати до заяви докази сплати судового збору та авансування винагороди арбітражному керуючому за три місяці. Без цього суд навіть не відкриє провадження.

З мого досвіду, саме тут багато історій закінчуються, не почавшись. Людина приходить із простроченими кредитами, арештованими рахунками, мінімальним доходом. І раптом дізнається, що для старту процедури потрібно знайти реальні кошти. Парадокс. Щоб юридично довести власну неплатоспроможність, треба спочатку бути платоспроможним хоча б на папері.

Далі йдуть інші витрати:

а) поштові відправлення кредиторам;

б) нотаріальні копії документів;

в) банківські довідки;

г) оцінка майна, якщо воно є.

Коли мене питають, чому звичайні боржники часто не доходять до банкрутства, я відповідаю: фінансовий бар’єр вбудований у саму конструкцію процедури. І його неможливо обійти жодними мотиваційними текстами.

Чому суд відмовляє більшості боржників

Суд дивиться на документи. Статті 116, 123 і 133 Кодексу України з процедур банкрутства зобов’язують перевіряти фінансову поведінку боржника до дрібниць. Декларації, рахунки, угоди за минулі роки, рух коштів. Для суду це не історія про «важко жити», а бухгалтерія з правовими наслідками.

З мого досвіду, найчастіша причина відмови — неповна або неточна інформація. Хтось «забув» рахунок у банку. Хтось не вказав стару позику родичу, хтось продав авто перед подачею заяви і вирішив, що це ніхто не помітить. Суд це бачить і закриває справу через недобросовісність.

Я багато читав рішень суду і зрозумів, що формула проста. Банкрутство не для тих, хто заплутався. А для тих, хто готовий показати всю фінансову біографію. Помилка в цифрах тут важить більше, ніж сто пояснень на словах.

Скажу вам особисто: більшість відмов не через жорстокість суду, а через розрив між очікуваннями людей і вимогами процедури. Реклама обіцяє вихід, натомість закон вимагає доказів. І цей конфлікт майже завжди програє боржник, який прийшов без підготовки.

Тиск починається раніше, ніж банкрутство

Банкрутство ще далеко, а тиск уже працює на повну: дзвінки, повідомлення, «нагадування», дивні люди в месенджерах. Це стартує одразу після першого прострочення, без суду і без паперів. У реальному житті саме цей етап ламає віру людей, ніж будь-яке судове рішення.

З мого досвіду, боржник у цей момент думає не про закон, а про тишу. Хочеться, щоб перестали дзвонити, не писали родичам, не лякали роботодавця. І тут з’являється небезпечна логіка: взяти ще один кредит, аби загасити шум.

Я багато читав судових рішень і бачу повторюваний сюжет: психологічний тиск - хаотичні дії - борг зростає в кілька разів - людина дізнається про банкрутство, реструктуризацію, судові механізми. Запізно для простих рішень.

Скажу вам особисто: юридичний процес починається в голові боржника, а не в суді. Якщо людина піддається тиску на старті, далі вона майже завжди програє дорожче. Не в залі суду. У власному гаманці.

Коли реально працює реструктуризація

Реструктуризація працює лише тоді, коли у боржника ще є хоч якийсь стабільний дохід. Нехай невеликий, але прогнозований. Без цього будь-який план виглядає для суду як фантазія.

З мого досвіду, успішна реструктуризація починається з чесних цифр. Реальні доходи. Реальні витрати. Реальні борги, без прикрас. Суд дивиться саме на це, керуючись положеннями статей 124–126 Кодексу України з процедур банкрутства, які вимагають економічно обґрунтованого плану погашення.

У реальному житті це працює так: боржник перестає ховатися, кредитори перестають фантазувати про «золоті гори», а арбітражний керуючий стає посередником, а не каральним органом. Графік стає зрозумілим. Без сюрпризів і «дрібного шрифту».

Коли мене питають, чи варто пробувати реструктуризацію, я відповідаю просто: якщо дохід живий і підтверджений — шанс є. Якщо людина тримається на випадкових підробітках і нових позиках — це відстрочка перед гіршими рішеннями.

Повне банкрутство vs реальний фінансовий стан боржника

Повне банкрутство виглядає на сайтах юрфірм як фінал із титрами: свобода від боргів, новий старт, чистий аркуш. У реальності суд починає не з обіцянок, а з калькулятора.

Кодекс України з процедур банкрутства вимагає оцінювати не емоції, а факти. Якщо фінансовий стан дозволяє хоча б частково платити, суд схиляється до реструктуризації. Повне списання розглядають як крайній сценарій, а не стандарт.

З мого досвіду, саме тут очікування ламаються найболючіше. Людина приходить за «обнуленням», а отримує питання про старий депозит, продаж авто два роки тому і готівку, якої «не пам’ятає».

Що робити, якщо борги є, а грошей на банкрутство немає

Це найчастіше питання, яке я чую на консультаціях. З мого досвіду, у такій точці важливо не брати нові мікрозайми, не продавати майно поспіхом та не приховувати доходи. Подібні дії лише погіршують позицію, якщо до суду все ж дійде.

У реальному житті працюють інші інструменти: юридичний аналіз договорів, фіксація порушень колекторів,скарги до НБУ, захист у судах за окремими позовами.

Коли мене питають, чи можна «дочекатися кращих часів», я відповідаю обережно. Можна підготуватися, зібрати документи, вирівняти фінансову картину, зменшити суму боргу через суд або санкції, а вже потім заходити в процедуру банкрутства, коли це стане реальним юридичним планом.

Самостійно більшість людей цього не проходять, тому що система складна і формальна. Хороший юрист у таких справах бачить, де можна скоротити витрати, де захистити позицію, а де не зламати собі майбутнє одним неправильним кроком.

Скажу прямо: консультація з профільним адвокатом часто коштує дешевше, ніж одна помилка у борговій справі. А іноді вона економить роки життя.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!