вхід реєстрація

«Маруся» у винограді. Смачного Луцька!

«Маруся» у винограді. Смачного Луцька!
Давненько я вже не писав, аж перед читачами, редакцією і навіть собою соромно. Остання (крайня) стаття спричинила оскому деяким моїм друзям: «Коли напишеш щось нове?» Були спроби, але якось думається не про те. Але життя продовжується, і йду шукати щось цікаве вулицями Луцька.

Є один дуже маленький закапелок в центрі міста. Колись там була вишукана галерея «Крайня хата», потім щось було чи не було – не знаю. Гарний дворик, таких в Луцьку залишилось лише кілька. Аж проситься якась модна місцинка. Аж проситься...

І от в неділю традиційно гуляю з дружиною і доцею містом, і погляд привертає лаконічна вивіска «Виноград». Це що? Магазин вин – «Вино-град», кафешка чи храм Бахуса?

«Давайте зайдемо», − агітую я дівчат.
«Ні-ні, тато, йдемо на сік і розмальовки».
«Ну, гаразд. Іншого разу». (Цікаво ж, що це там таке)

Наступного дня з колегою пройшли повз звандалізовані ґрати, минули вхід до стоматкабінету (якась дивна символіка – стоматологія перед подразненням ротової порожнини.)
Гарненький дворик. Зелень. Кілька столиків. Молодь в гермафродитських одежинах. На мить здалося, що потрапив в якесь курортне місто, не вистачає лише музики, і дратують пляшки над головою (скажете, дизайнерське рішення, я б сказав – дизайнерська курсова студента ІІ курсу. Трієчника.)
Заходимо в середину. З часів галереї «Крайня хата» мало що змінилося. Додали барну стійку, за якою − бармен, кавовий апарат, декілька пляшок, поруч − два складних барних стільці і брудна діжка.

Стіни дивляться на нас порожніми рамами, в куточку справа − вхід у льох (кажуть, що винний погріб, але мене не пустили). Трохи порожніх пляшок з корками (!) і без, мольберт, самотній твір В. Дембицького і В.Короленка.

Столи-крісла дерев’яні, на столику меню з плямами. Заклад (до речі, працює з 08:30 до 22:00) іменується галерея-кафе-винарня «Виноград». У меню − кава від 10 до 18 грн, чай – 12 грн, води, соки, безалкогольні і алкогольні коктейлі, вина Італії (4 види), Франції (2 види), Чилі (4 види), України (3 види), десерти, тости, сири, м’ясо, брускети...

Є один серйозний плюс – «Cork-fee» − «плата за корок» − 50 грн. Це послуга з відкорковування вина, яке ви принесли з собою й подачі до нього бокалів.

Амбіції з позиціонуванням себе як винарні (винної крамниці, пивниці (погребу) з асортиментом в 13 позицій – те саме, якби я позиціонував свій холодильник як стратегічний запас продуктів Волинської області.

Замовили чилійське, прошутто, сир. Прошутто не було, запропонували шпек. Заміна гідна, але заклад тільки відкрився, а вже в меню діри. Що буде далі?

Мій колега змінив вибір з червоного на біле (напевно, задивився на дівчат в дворику). Принесли замовлення швидко – до 10 хв. Все добре, але слайс в господарстві не завадив би – нарізали так, як я нарізаю дома ковбасу, коли готую собі одному. А це ж шпек, а не «ліверна» ковбаса. Та й серветок не було.

Завітаю помити руки. Туалетна кімната сховалась в куточку. Чистенько, гарненько.

У заклад зайшли дві жінки віку мадам Боварі, оглянулись, відчули себе чужими в цьому хіпстерському закладі. Відчули погляд-чужинець бармена і вийшли. Я теж відчував себе, як не в своїй тарілці, пляшці, кріслі. Заклад нагадував нещодавно куплену квартиру, де багато що залишилось від стильних попередніх господарів, а нові власники свій фінансовий дефіцит прикрили рядном дизайнерських вправлянь. Гарно для друзів і однодумців. Але де тут перехід від приватного до публічного? Це квартирник, а не кафе.

Через декілька днів я завітав до «Винограду» з колегою о 10:10. Тобто заклад вже працював 1 год 40 хв. Бармен копошився, на полиці з винами самотненько лежала 100-доларова купюра (оце крутий дизайнерський хід). Купа порожніх, нещодавно випитих пляшок влежувалась під столиком за стійкою. Хотілось щось поїсти. Замовили 2 капучіно, 1 лимонад і сир «Брі» з медом. Сиру не було, лимонад виявився не власного виробництва, а купленим з додаванням лимону, капучіно, як тяжка доля чоловіка після 35-ти – кава є, а піна вже зникла. Такий собі ранок клабера. Сумно і одиноко.

Попросили рахунок. Шпек – 15 грн, сир – 20 грн, вино – 68 грн; 103 грн разом. Рахунок принесли в книжці. (Моя мама сказала б «несмак», а я тільки подумав). Це була збірка повістей Г.Квітки-Основ’яненка. Автор писав сентиментально-реалістичні повісті, акцент яких спрямовував на особисте, родинне, відмову від активної участі в суспільному житті(!) Ти ба? Як глибоко копнули... Це ж схованка. Я відразу і не зрозумів.

Ні, мені назад у вир Луцька!

Смачного Луцька Вам, любі читачі.
Смачного і мирного Луцька Вам!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 21
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Чоловіче, та вам повісті писати) Тільки не забувати трохи прибрехувати....щоб колоритніше було.
Відповісти
Ну як на мене то місце, оформлення, брудна діжка то все в стиль!!! І як мені здається ця ваша присутність просто не підходить під стиль домашнього кафе. Краще сидіть дома з своїм стратегічним холодильником і дьоргайте по 50 як зазвичай ви в кораблику робите! Ще в хлопців слайсер є яким вам все нарізали. І в закладах є така тенденція, що щось кінчається, так це означає що люди в залад ходять.
Відповісти
Якби не ВН, дизайнери від Божидарника сидіцли б без хліба. А так одна фотки оцінює, другий за генделики оцінки виставляє. Але і там, і там рівень художньої школи, не вище. Смачного стильного Луцька.
Відповісти
що є, то не замажеш)повністю з вами згідна)особливо про божидарника та його перспективних студентів.
Відповісти
Круто. Креатив. Даремно заплював. На вихідних схожу обов'язково. До речі, а яка там якість вай-фаю? Для мене це головне.
Відповісти
Обісрав, як кури драбину. Комусь дворик приглянувся?
Не важко здогадатись, кому саме. Всі, хто починає не з краденого, починають із малого, а не "заклад тільки відкрився, а вже в меню діри. Що буде далі?". Далі треба відбити напади акул. І все буде добре.
Відповісти
У дворику сидять усі нормальні. Де ж гермофродит? Що залишився за кадром, чи по той бік від фотоапарата?
Відповісти
Хороший заклад для молодих людей. Не все ідеально, але хлопці стараються і все в них вийде. Звичайно є недоліки, але сподіваюсь вони їх виправлять.
УСПІХУ ВАМ !!!
Відповісти
У кожної людини своя цінність і своє бачення .Якщо у вас не було настрою і забоволення від життя то не спуйте іншим.Хлопці молодці бо почали з малого а саме з здорового і цікавого відпочинку для сучасної молоді,а бутилка тад головою була у вас тобі а мені заклат надихнув затишок,задоволення від прожитого дня.
Відповісти
Знаки пунктуації значно допомогли би зрозуміти Вашу думку
Відповісти
Пропоную змінити назву статті на "Як я шукав кістку в молоці".
Відповісти
Непогана задумка. Нагадує чимось львівські заклади, де "Квартирники" популярно відвідувані заклади. Тому так тримати. І не зважайте на думку автора. Йому властиво тільки говорити , говорити й говорити...=)))
Відповісти
На тижні з подругами ,під час вечірньої прогулянки,зазирнули у двір..і скажу що неприємно вразили діти,які попивали вино серед хмар тютюнового диму під шум реготу та лайливих слів,в той час коли у країні іде війна..
Відповісти
Минулого тижня ввечері зазирнула зі своєю подругою в цей двір.І справді заклад зовсім не виглядає милим,адже місця зовсім мало..та найнеприємніше вразили діти,які випивали вино в хмарах тютюнового диму,під шум лайливих слів та недалеких жартів,в той час коли в країні іде війна.
Відповісти
Заклад не для загалу.
Все поставлене не як бізнес. Довго з такою концепцією не проживе.
Порада власникам: пора вирости. Женіть дружків подалі. Займіться справою професійно. Працюйте не для гермофродитів-друзів, а для ЛУЧАН!!!
Мудрості Вам та процвітання
Відповісти
Место для молодежи. Для своей тусовки. А умывальник совершенно неудобный! Сендвичи вкусные. Я бы предложила ввести в меню вафли! Только делайте все сами, а не покупайте!
Відповісти
два останніх коментарі, якісь дуже схожі))))
Відповісти
Автор - ресторанний критик, а як Вам так не сподобався заклад, то чому Ви знов туди "полізли"?
Відповісти
а ви бачили що лимонад куплений?
а я впевнена що ні
бо це була мінеральна вода!!!
якщо ви нерозумієтесь ні в напоях
а ні в кухні, то нащо взагалі писати свої
оповіді-егоїста
наприклад в кафе Маска:
повару всі лаври
а на початку назвали його рулетики сільськими
дуууже цікаво???
Відповісти
От-от. Як кажуть євреї: ротом потрібно їсти, а не писати.
Відповісти
"Молодь в гермафродитських одежинах"???? - оце рівень оповідання та й оповідача!
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час