вхід реєстрація

Герой Небесної сотні помер, не дочекавшись допомоги від держави

Герой Небесної сотні помер, не дочекавшись допомоги від держави
Ще один Герой Небесної сотні помер після повернення з лікування у Німеччині. Держава не допомогла йому жодною копійкою ...

18 лютого 2014 року Віктор Орленко прийшов на Майдан, пише Експрес.

Того вечора поранили його сина. Чоловік схилився над хлопцем, аби підняти й урятувати його. І тієї миті снайпер вистрелив батькові в голову. Карета швидкої допомоги доправила пораненого Віктора до лікарні. Понад рік 54-літній чоловік боровся за життя, однак днями його серце зупинилося.

"Чому ж вони так чинять з ним? Не один раз питала себе! - розповідає газеті "Експрес" заплакана дружина Героя, пані Галина.

Яких принизливих, болісних фраз та відмовок довелося наслухатися...

Історія боротьби за життя мого чоловіка розпочалася із клініки в Німеччині. Доправити його туди вдалося з допомогою благодійників, які зібрали кошти на лікування у дороговартісній клініці "Шаріте".

"Там мій Віктор був у комі, аж допоки я не приїхала. Увесь час проводила у палаті, багато говорила до нього. Крізь сльози. І ось 18 квітня чоловік кивнув головою! Він почав виходити з коми. Згодом прилетіла й донька до Німеччини. Нашому Герою почало ставати краще. З часом він уже навіть міг сидіти. Ми робили різні вправи. Щодня розповідала Віктору все-все про наше життя, адже він нічого не пам'ятав... Надія на краще з'явилася, і серце від того наповнювалось радістю. Однак благодійні кошти скінчилися, і довелося повертатись в Україну. Тут і почалися поневіряння.

Пригадую, як телефонувала до пані Богомолець. Просила її, аби посприяла в тому, щоб карета швидкої допомоги забрала мого чоловіка з аеропорту, коли прилетимо. Відмовила".

Син звертався до мера столиці Віталія Кличка, щоб допоміг киянину, котрий стояв на Майдані та повертається в Україну після важкого лікування. Однак - нічого.

"Ми зверталися до лікарень Києва, просили влаштувати тата, - каже Світлана, донька Віктора. - Однак медзаклади один за одним відмовляли. Такого важкого пацієнта брати на хотіли. Урешті Київська міська лікарня №1 погодилася його госпіталізувати. Спершу все було наче добре: татові виділили окрему палату, він їв, приймав відвідувачів. Однак, згодом йому стало гірше, температура почала підніматися до 39. У батька з'явився менінгіт, а від того, що його не перевертали як належитьcя, утворилися пролежні. Систему для ентерального харчування батька добре не промивали - у ній була пліснява, валялась якась трубочка від соку. Такого жодного разу не було в Німеччині! Ех, та що там казати. Не раз чули від лікарів фразу "Тут вам не "Шаріте".

Родина Орленків потерпіла і від шахраїв. 60 тисяч гривень, які рідним вдалося зібрати на благодійний рахунок, зникли з картки. Родичі звернулися до київських правоохоронців. Однак, ті не допомогли відшукати безсовісних крадіїв. Не отримав Герой і обіцяних владою грошей, які призначено пораненим на Майдані.

"Суму, яку нарахували батькові, - 60 тисяч 900 гривень він ніяк не міг отримати, - каже Світлана. - Адже закон передбачає, що їх забрати може лише той, хто отримав поранення. Або ж за довіреністю. Однак тато був у такому стані, що ні довіреності не міг оформити, ні сам прийти. Коли ми телефонували до Сергія Марущенка, який є начальником управління організації соціального захисту постраждалих унаслідок надзвичайних ситуацій Міністерства соціальної політики України, то він нам казав: "Навіть не знаю, чим допомогти!" Ось що можуть порадити в Мінсоцполітики!"

А тепер, коли тата не стало, мені дзвонять з тих чиновницьких кабінетів. Кажуть: "Ми скликаємо термінове засідання... Гроші ви зможете отримати". Та нащо мені ті гроші? От батькові вони б згодилися. Ми б знову його за кордон відправили. Але батька вже нема".

Дружина Героя, котра розуміла, що без грошей на лікування в Європі вона втратить чоловіка, вирішила звернутися до Президента Петра Порошенка. Тож пішла на Майдан. У день відзначення річниці революції там мав виступити Президент. Для нього зібрала всі документи, які описували історію її чоловіка. "Я пробивалася до Порошенка крізь охорону, яка ледь не збивала з ніг, - ридає дружина. - Кажу: "Гаранте, допоможіть!" і показую йому папку з паперами. Охороні я не хотіла її передавати. Якось таки вдалося всунути документи в руки Порошенкові. Знову з'явилася надія. Я чекала, що мені зателефонують, що допоможуть. Та жодного дзвінка. Жодної допомоги".

Наче риби об грубу кригу, билися за життя та право на нормальне лікування рідні Віктора Орленка. Та, на жаль, так і не змогли нічого домогтися у своїй країні. 3 червня у Київській міській лікарні №1 чоловік помер. Поховали його у рідному селі Талалаївка, що на Чернігівщині. Там його згадують як чудову людину...

Юлія ЛОЗИНСЬКА, газета "Експрес"
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 6
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
світла память...
ми ставимо памятники, а потрібно ставити на ноги країну. і тільки тоді займатися перейменуваннями вулиць і всього іншого.
наше життя - це наш вибір. ми самі його творимо своїми вчинками чи бездіяльністю.
співчуття родині.
Відповісти
Нато, приєднуюсь до Вас...
Відповісти
був його вибір. Держава тут яким боком?
Відповісти
Твоя голова в ответе за то, куда сядет твой зад.
Відповісти
Ой далеко ще нам до Европи.... ой як далеко.... І я маю на увазі не тільки медичне обслуговування... З такими думками як пишуть майдан та мазепо довго ще ми будемо сидіти в гавні... Співчуваю дружині..... Саме страшне що ніяк вона не може отримати відповідь на запитання "за що......?" За державу?ні....Держава нас десь мала.... Завжди памятайте про те що він спасав свого сина!!!!!
Відповісти
Треба розповсюдити щоб всі знали, що кожного чекаю коли він віддастьздоровья за цю довбану державу і за її керівництво. Віри ніякої. Бережіть свої сімії від біди і від війни. Крім на себе надіятись ні накого.
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час