ЄВРО-2016. В очікуванні нового чемпіона

Багатий на вихідні календар подарував пересічному українцю можливість добряче засмагнути протягом чотирьох днів. Однак любителям футболу доводилось встигати це робити до раннього вечора – далі вони спостерігали, як учасники Євро-2016 визначали «вісімку» найкращих. Про те, чим запам’ятався перший раунд плей-офф першості континенту, й пропонує згадати ВолиньPost.

Загибель «Непереможної армади»

Два роки тому на полях Бразилії іспанська збірна зазнала відчутного удару по власному відчутті переваги над усім іншим футбольним світом. Матч проти Нідерландів можна було порівняти з історичною битвою під Гравеліном – після сміливої вилазки і шикарного голу Робіна ван Персі підопічні дель Боске втратили ознаки чемпіонської гри. Ми змушені були констатувати – того, здавалося б, ідеального панування у футбольному морі уже не буде, а наживу збиратимуть уже інші кораблі.

Два останні матчі нагадували повернення тієї «Великої армади» додому – з визнанням гіркої поразки та з жалюгідними залишками того, що відправлялось у шлях, аби перемагати. Якщо гру битву проти збірної Хорватії та її підсумок ще можна списати на ефект несподіванки, то проти «Скуадри адзурри» потужна іспанська команда виглядала неповороткою, безідейною та, врешті-решт, приреченою – як той самий піренейський флот проти англійських кораблів більш як пів тисячоліття тому…

Цього разу італійська збірна не вибудовувала автобус, як вісім років тому, не йшла битися з «Фурією Рохою» лобами у приреченому на невдачу атакуючому стилі. Цього разу «випалена земля» для іспанців починалась задовго до штрафного майданчика суперників, але при цьому й масованість атак у підопічних Антоніо Конте була присутня лише у потрібний момент. Десь завдяки тактичній підготовці та грамотності, десь за рахунок чудовій командної організації та відмінному бойовому духу, створювалось враження, що іспанці поступаються своїм опонентам на кожному клаптику поля – і лише Давіда де Хеа можна назвати причиною, чому чемпіони Європи повністю втратили надії на збереження титулу аж на останніх хвилинах гри.



В Італії свято футболу продовжується: там, де мало хто цього не чекав, за рахунок дивовижної згуртованості їхня команда дає результат. Втім, найважчі ігри лише попереду – і лише час покаже, чи дасть він нам можливість ще раз поговорити про той магічний туринський захисний трикутник «Скуадри адзурри», про тих футболістів, які несподівано розкрились в уже не зовсім молодому віці та про порівняння цієї збірної із тими самими, які у історію світового футболу вписані золотими літерами. Попереду – гра проти ще одних чемпіонів. А там точно буде не легше…

Солідність іспанської команди у перших турах - це всього лиш наслідок різниці у класі суперників, що й довели (у тому числі й вашому покірному слузі) останні дві гри «Фурії рохи» на турнірі. Турнірі, з якого ця команда їде ні з чим. Ставка на сплав залишків того чемпіонського складу та нових гравців не зіграли: геній Андреса Іньєсти самотужки команду тягнути не міг, потужна лінія захисту виявила свої приховані, але при цьому відчутні пробоїни, а оновлене обличчя іспанської атакуючої лінії виявилось надто залежним від загальнокомандного настрою. Логічним завершенням цього буде відставка Вісенте дель Боске (а це вже факт), а разом з ним – прощання зі збірної усіх тих, хто представляє ту Іспанію, яка наводила жах на увесь футбольний світ: їм уже немає чого доводити. На відміну від Давіда де Хеа чи Альваро Морати – з таких хлопців можна зробити нових чемпіонів…



Острів футболу

Якщо у клубному понятті вищезгаданий підзаголовок можна вживати якраз до Англії, де зараз робляться неймовірні речі у плані доходів футбольних команд (хоча ще невідомо, як по цьому всьому може вдарити нинішня політична ситуація у Великобританії та Європі), то серед національних збірних – це однозначно про казку Ісландії, яка, на диво для багатьох, продовжилась! Причому як продовжилась – у матчі проти команди, яку багато хто вважав одним з прихованих фаворитів цього континентального форуму!

І результат такий більш ніж заслужений – протягом усієї гри підопічні Ларса Лагербека виглядали якось згуртованіше та впевненіше за тих, хто отримує десятки мільйонів у своїх зіркових клубах. Необов’язковий пенальті на початку гри аж ніяк не знітив острів’ян, а навпаки, з більшим бажанням погнав їх уперед! Більше того, саме у цьому поєдинку в них було помітно більше якогось атакувального різноманіття, а сама збірна Ісландії уже не сідала так близько до своїх воріт, аби зберегти потрібний результат. 99,8 відсотків ісландців, які, за даними зарубіжних ЗМІ, проглянули цей поєдинок, стали свідками нової історії, у основі якої лежить вольова та переконлива саме за змістом гри перемога їх команди. І знову ж таки, ніби й неважливо, як саме зіграють ці герої проти господарів та фаворитів турніру – солодко проти них не доведеться нікому! Ви все ще сумніваєтесь у можливості сенсацій на Євро? Тоді Ісландія йде до вас!



Рой Ходжсон після поразки від Ісландії пішов у відставку, так і не досягнувши на жодному з трьох турнірів нормального як для такого набору гравців результату. Навіть маючи найбільш молоду та перспективну збірну на цьому Євро, гра команди так і не засяяла якимись приємними відкриттями. Єдина команда, яку лише на останніх хвилинах гри зуміли обіграти підопічні «англійського Фоменка» - Уельс – у підсумку виграла групу та продовжує свій шлях на турнірі. А збірна Англії з новою плеядою справжніх талантів залишається з позначкою «невдаха великих турнірів»…

Фаворити йдуть до титулу?

Футбольна неділя була десь віддавала можливою несподіванкою лише під час відкриття програми ігрового дня. Втім, ірландці так і не помстилися за ту саму «руку Анрі»: навіть велика мотивація не допомогла успішно зіграти проти збірної Франції. Адріану Грізманну вистачило трьох хвилин, щоб скористатись найдрібнішими недоліками у захисті суперника та вивести господарів чемпіонату до чвертьфіналу. Що ж, поки підопічним Дідьє Дешама вистачає просто різниці у класі з суперниками. Однак чи буде вона на останніх стадіях? Чи, можливо, у «Триколор» ще є якісь не відкриті козирі у рукавах?



Буденно, потужно та впевнено – німецька збірна не мала великих проблем у протистоянні з словацькою збірною. «Бундесманшафт» продовжує вперту ходу на турнірі з великих запасом, не пропустивши жодного гола у свої ворота. Однак далі на одному запасі та рівні гравців виїхати навряд чи вийде – збірна Італії завжди напоготові дати саме німецькій збірній ще один урок. І, дійсно, суперника такої сили у підопічних Йоахіма Льова на цьому Євро ще не було…

А ось після завершення футбольної неділі всі вмить згадали про перспективи збірної Бельгії, особливо на фоні поразки хорватів, про яку згадаємо трохи нижче. І справа не лише у кінцевому рахунку, який горів на табло після їх гри проти угорської збірної – на такий розгром якраз підопічні Бернда Шторка не заслужили. Інша справа, що з таким вмінням жорстоко добивати суперника на контратаках, для «Червоних дияволів» кожен наступний матч має зводитися до одного завдання – забити першими. В такому випадку як мінімум участь у фіналі турніру буде майже гарантована, а та фантастична форма, яку набрали Азар, Де Брюйне та компанія, може вирішити питання на користь цієї команди навіть проти найсильнішого суперника. До якого, щоправда, треба ще дістатись…



Загравання з обережністю

А от відкривали програму 1/8 фіналу Євро суботні матчі, і про переможців кожної з цих пар вони залишили неоднозначне враження. Збірні Польщі та Уельсу навряд чи виглядали краще, аніж їхні суперники, однак одним допомогла лотерея, іншим – чи не єдина помилка опонентів у захисті, яка й стала трагічною. Для продовження боротьби на турнірі та виходу до півфінальної стадії потрібно буде зробити набагато більше, аніж до цього. Чи вистачить запасу сил для цього? Це вже інше питання…

А от завершення суботнього дня стало якраз уроком обережного футболу: за 90 хвилин основного часу хорвати та португальці не вдарили у площину воріт жодного разу! Для португальців такий розклад був більш-менш логічним – Роналду та Нані надійно закрили, а без них у цій команді, як показує практика, атаки не будуються. А от хорвати серйозно натиснути вирішили аж у овертаймі – ось тільки передбачити вилазку суперника не вдалося.

Символічно, що набагато гостріше «картаті» почали грати якраз після виходу на поле Ніколи Калініча та Марко П’яци, які й зробили погоду в поєдинку проти іспанської збірної. Анте Чачіч міг увійти в історію, але потрібних висновків після групового турніру він так і не зробив – Маріо Манджукіч на Євро десь розсіявся між захисниками команд-суперниць, а Домагой Віда у підсумку не лише не забив свої моменти під час стандартів, а й випустив з огляду Кріштіану Роналду під час вирішальної у матчі контратаки…



Інше питання – куди з такою невиразною грою може забратись ця португальська збірна? Проти хорватів на руку піренейцям зіграло надто багато факторів, головним з яких була зручна для них заточеність суперника саме на флангові атаки. І якщо з поляками таланту головних зірок команд Фернанду Сантуша може вистачити, то з умовною Бельгією буде набагато важче: ті хлопці будуть багато грати знизу – а це для Пепе та Рікарду Карвалью може стати справжнім страшним сном…

Гол стадії

Як же шкода, що такий гарнющий удар через себе у виконанні Джердана Шакірі так і не довів збірну Швейцарії до переможного кінця! Для самого гравця «Сток Сіті» він став єдиним на турнірі, однак для цього Євро – буде як мінімум серед найкращих!



Бельгія стадії

Як не крути, а саме «Червоні дияволи» стали першою командою цього турніру, яка забила чотири голи у одній грі! Попри очікування того, що новачки будуть крупно «влітати» ще у групі, найбільший розгром стався саме у плей-офф. Тут вже добряче попрацювали Еден Азар та Кевін де Брюйне, які, до речі, є найкращими асистентами турніру – на їх рахунку по три гольові передачі. То ж хто б там не був у команди Вільмотса на вістрі атаки – дивитися треба якраз за цими двома…



Швидкострільність стадії

Антуан Грізманн став п’ятим гравцем цього Євро, якому вдалося двічі відзначитись голами у одному матчі. Щоправда, для цього йому знадобилось усього лиш три хвилини. Два голи нападника іспанського «Атлетико» допомогли французам організувати своєрідний «камбек» у матчі проти ірландської збірної, і нехай він не такий історичний, як у майбутніх суперників господарів чемпіонату – ісландців – але також вивів «Триколор» до наступної стадії змагань, а сам Грізманн приєднався до найкращих бомбардирів турніру – Гарета Бейла та Альваро Морати.



Радість стадії

А ми повторюємо, повторюємо, повторюємо. І нехай це вже десь може стало мейнстрімом, але ж ми навіть уявити не можемо, що зараз відчувають ці хлопці та їх вболівальники! Браво, Ісландія!



Що далі?

Претендентів на титул залишилось вісім. Протягом наступних днів їх кількість зменшиться вдвічі. На перший погляд, майже в усіх протистояннях є явні фаворити. Чи може це своєрідні Голіафи, які складуть зброю на користь більш скромних суперників уже на стадії чвертьфіналів? Чекаємо – вечірня програма дозволить спокійно подивитись усі ці матчі у післяробочий час.


Дмитро Кузнецов, для ВолиньPost

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!