«Запит на випускників – високий, пропоновані їм зарплати – теж», – деканка факультету іноземної філології ВНУ

Факультет іноземної філології найбільшого університету Волині – щороку один із найпопулярніших серед вступників. Ні, не тому, що «перекладачі багато заробляють». Попри те, що така думка існує досі, для сучасних студентів знання іноземної мови, радше, – інструмент, аніж основна навичка, якою вони заробляють на життя.

Про це в інтерв’ю Інформаційному агентству ВолиньPost розповіла деканка факультету іноземної філології Волинського національного університету імені Лесі Українки Лариса Макарук.

Про те, які мови вивчають на факультеті, за скільки часу реально опанувати англійську і чи варто вступати, не знаючи мови зовсім, – у нашому тексті.

– Ларисо Леонідівно, цього року факультет іноземної філології – другий за популярністю серед вступників. Майже 1300 поданих заяв! На Вашу думку, що приваблює абітурієнтів?

Як на мене, приваблюють загалом усвідомлення важливості володіння іноземними мовами у ХХІ столітті і гарна репутація факультету, яку ми плекаємо вже упродовж 62 років потужним викладацьким складом. Крім того, ми перебуваємо у відносно спокійному регіоні і маємо можливість навчатися очно. Наші вступники розуміють, що саме очне навчання уможливлює належне вивчення іноземних мов.

Маємо чудову матеріально-технічну базу. Пропонуємо можливості для вивчення кількох іноземних мов. Наші навчальні плани адаптовані до теперішніх потреб і вимог. У них немає дисциплін, які не стосуються безпосередньо обраного фаху.

Ще одна перевага – порівняно невисока плата для тих, хто навчається на контракті.



– Як змінилася динаміка наборів за останні три роки?

Кілька попередніх років кількість вступників була приблизно однаковою. Наприклад, на освітню програму «Мова і література (англійська). Переклад» було зараховано 67 студентів. Минулого – 79, а цьогоріч уже – 90. Ця програма найпопулярніша. Друге місце посідає прикладна лінгвістика, що поєднує вивчення двох мов і сфери ІТ. Минулого року дійшли позначки 59, а станом на сьогодні вже маємо 80.

– То найпопулярніша освітня програма таки англійська філологія?

Так. Сучасна молодь усвідомлює, що знання іноземних мов – потужна підвалина. Це можливість стати не лише філологом чи перекладачем. Ми працюємо з тими, хто хоче вивчити іноземні мови, а як вони їх використовуватимуть – залежить від кожного особисто.

– Яку сферу обирають найчастіше?

Студенти використовують мову як інструмент, а не як засіб заробити на життя. Тому спектр дуже широкий. Це може бути економічна галузь, правнича тощо. Усі вони прагнуть вчитися новому, перебуваючи в англомовному середовищі.

Приємно й те, що студенти та випускники працюють у провідних державних та приватних установах. Вони є і у міськраді, і в обласній державній адміністрації, працюють на таких потужних підприємствах, як Modern Expo, Internet Devels, Kromberg & Schubert, Nestle тощо. З деякими підприємствами ми підписали договір про дуальну освіту, аби студенти опановували частину дисциплін безпосередньо на практиці.

Чимало студентів працюють репетиторами або викладають у приватних школах. Більшість обирає віддалену роботу. Працюють також за кордоном, адже наші студенти – цінні кадри і за межами України.

Запит на випускників – високий, пропоновані їм зарплати – теж. Днями луцьке підприємство шукало перекладача, обіцяючи 15 тисяч гривень. Досить довго шукали, бо для наших студентів така зарплата не є високою. Логістична компанія нещодавно пропонувала працевлаштування десятьом нашим студентам. Не важливо, на якій освітній програмі вони навчаються, головне – високий рівень володіння англійською.

– Тобто знайти роботу легко?

Так. Наші студенти працюють, починаючи з другого курсу. Коли провідні компанії телефонують до нас щодо пошуку кадрів, нам часто важко когось рекомендувати, бо більшість уже працевлаштовані.

– Знаю, що студенти факультету іноземної філології часто отримують стипендії від іноземних вишів, зокрема від німецького університету Фехти. Розкажіть про це детальніше.

Ми вже 26 років співпрацюємо з Університетом Фехти. Упродовж цього часу наші студенти активно беруть участь у програмах академічної мобільності (паралельно навчаються в іншому закладі вищої освіти в Україні або за її межами – ред.). Зараз ця співпраця активізувалась, ймовірно, через безпекову ситуацію. Студенти абсолютно безоплатно їдуть навчатися у Німеччину. Якщо вони успішно себе зарекомендують, їм пропонують залишитися ще на семестр. Це чудовий досвід, адже можна відчути всі переваги та недоліки європейської освіти і що найголовніше – побути в середовищі, де можна апробувати мову і покращити її рівень. Щоправда, українську систему освіти студенти хвалять більше.

– Такі стипендії отримують за академічну успішність?

Не завжди. Наприклад, стипендію від DAAD (виплати розміром 200 євро впродовж 5 місяців – ред.) передусім надавали тим студентам, які мають фінансові труднощі і яким, відповідно, складно платити за навчання. Також претендентами були ті, хто постраждав унаслідок війни, діти-сироти і діти з інвалідністю. І вже тоді вибирали з-поміж успішних та активних студентів. До речі, відбір здійснювала винятково німецька сторона.



– На факультеті серед вибіркових дисциплін – іспанська, шведська та китайська мови. З яким рівнем студенти закінчують університет, зважаючи на те, що одну із цих мов вивчають лише один семестр?

Загалом у нас вивчають 6 іноземних мов. Базові – англійська, німецька і французька. Рівень випускників – просунутий (C1) або досконалий (C2). Третьою на вибір може бути іспанська, шведська або китайська. Попри невеликий об’єм годин, дійти до середнього рівня (B1) цілком можливо.

– Іспанська, мабуть, найпопулярніша?

Так. З нею позмагатися може хіба лише курс, який обожнюють наші студенти. Це – кінопереклад. Під час цього курсу студенти вивчають специфіку закадрового перекладу, технологію дубляжу, накладання субтитрів тощо. У такий спосіб кожен може спробувати себе у ролі актора дубляжу і познайомитися зі світом кіно зсередини.

– Розкажіть про освітні програми в університеті. На яку з них найлегше вступити?

У нас шість освітніх програм. Високі конкурсні бали – на філологію (англійську, німецьку, французьку) та прикладну лінгвістику. Трішки нижчі – на середню освіту, що передбачає підготовку вчителів англійської та/або німецької.

– Чи варто подавати заяви відразу на всі освітні програми, аби у такий спосіб збільшити свої шанси вступити на бюджет?

Ви маєте на це право, але я не раджу. Я закликаю подавати заяви обдумано. Щоб не було ситуації, коли вступник отримає рекомендацію на державне місце, але в підсумку відмовляється. Місце лишається незаповненим, тому це щонайменше не чесно стосовно інших абітурієнтів, які змагаються за право навчатися за державні кошти.

Якщо ви сумніваєтесь в тому, чи вступите на бюджет, – не подавайте заяви відразу, зачекайте, аби побачити конкурсні бали вступників та спрогнозувати ситуацію.

– Щодо конкурсного балу. Які враження від цьогорічних результатів НМТ?

Абітурієнти нарікали на технічні проблеми. Маємо надію, що незабаром діти будуть випускатися зі шкіл відразу з високим рівнем іноземної і вступатимуть до нас, щоб удосконалити знання.

– Бажано, аби вступник уже знав мову на певному рівні?

Якщо ми говоримо про бакалаврат, то у нас немає вимог до рівня знань, з якими вступає потенційний здобувач освіти. Ми розуміємо, що наше завдання – навчити всіх охочих. Є абітурієнти, які вступають відразу з високим рівнем, а є й ті, хто взагалі не знає мови, бо ніколи не вивчав або має початкові знання. Але можу запевнити, що ми починаємо вчити мову з алфавіту.

Однак вступники до магістратури повинні мати рівень B2. За півтора року нереально випустити студента з рівнем С1 або C2, коли немає базових знань.

– А за якою програмою легше навчатись?

Формуємо єдині вимоги на всіх програмах. Можливо, «Середня освіта. Англійська та друга іноземна мови. Зарубіжна література» та «Середня освіта. Німецька та англійська мови. Зарубіжна література». Там теж велика кількість годин іноземної мови, але частину предметів викладають українською.

– Першокурсник з низьким рівним навряд почуватиме себе комфортно поруч з тими, хто знає іноземну добре. Зрештою це може вплинути на його успішність. Як вирішують цю проблему у ВНУ?

У нас є поділ на підгрупи за рівнем мови. Їх формують, зважаючи на результати співбесіди перед вступом та НМТ. На всіх інших факультетах університету ми теж запроваджуємо цю практику. Відповідно до свого рівня вони отримують підручник і опановують програму. Є вже багато гарних відгуків щодо такого підходу. І студентам, і викладачам так комфортніше.

– Цю розмову ми записуємо в одній із відремонтованих аудиторій. Окрім того, університет постійно оновлює матеріальну базу, що безпосередньо впливає на освітній процес. Розкажіть, які функції виконують нові лабораторії.

Ми – єдиний заклад на Волині, який має сучасну функціональну лабораторію синхронного перекладу. Ми придбали кабінки, навушники, мікрофон та інше необхідне обладнання.

Практикуючи під час занять синхронний переклад, один зі студентів перебуває в ізольованій кабіні в навушниках зі звукоізоляцією, аби його власний голос не заглушав голос оратора – одногрупника. За допомогою підсилювальної апаратури переклад подається у навушники слухачів. До речі, ми вже неодноразово залучали студентів та викладачів до роботи під час проведення різних заходів, зокрема дуже потужної медичної конференції в Луцьку.

Також ми відкрили лінгафонну лабораторію з професійними комп’ютерами і навушниками для практикування вимови. І, як ви помітили, оновили аудиторії.



– Розкажіть про курси вивчення мов, які діють на базі факультету. Скористатися послугами можуть не лише студенти, так?

На базі факультету тривалий час працює центр іноземних мов і комп’ютерних технологій CLEVER. Передусім тут вивчають англійську, але якщо є запит і попит на інші мови – надаємо такі послуги теж.
Цьогоріч центр запропонує низку короткострокових курсів для сфери бізнесу. Впродовж трьох тижнів ми навчатимемо практичним навичкам, які потрібні безпосередньо фахівцям вузьких галузей. Деталі з’являться уже у вересні.

Також у нас можна скласти міжнародний іспит РТЕ (Pearson Test of English), метою якого є оцінка поточного рiвня англійської мови, і отримати сертифікат.

– Насамкінець – про вічне. За скільки часу реально вивчити англійську, щоб в резюме писати «вільне володіння»?

Це «улюблене» питання (усміхається – ред.). Мову треба вчити впродовж життя. Як би ми не прагнули, але й українську не знаємо так досконало. Якщо потенційний здобувач освіти приходить з дуже низьким рівнем освіти і наполегливо вчиться згідно з планом в університеті, ми можемо говорити про прогрес уже за рік. Якщо ми говоримо про пересічну людину, то це дуже індивідуально. Це залежить від того, скільки уваги ви приділяєте заняттям і наскільки стабільно це робите. Дуже часто чую, що хочуть вивчити англійську за місяць. Це таки щось фантастичне.

– А чи є ті, кому вивчити, як кажуть, не дано?

Я таких не зустрічала. Часто люди розчаровуються і опускають руки, мовляв, я вже дорослий або доросла, а мені складно дається. Але я завжди кажу, що симбіоз бажання і старання дає неймовірний результат.

Слухайте автентичні записи, спілкуйтесь з носіями, читайте. Чи не найголовніше – словниковий запас. Навіть якщо вам здаватиметься, що ефект незначний, – продовжуйте накопичувати знання. Вони неодмінно вибухнуть у потрібному місці і в потрібний час.

Розмовляла Ольга ВОЗНЯК
Фото – Олександр ПІЛЮК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.