«Це абсолютно новий для України досвід». Архітектор Слава Балбек розповів, чим особливе містечко для переселенців під Луцьком. ФОТО

На березі Стиру у Жидичині (на межі із Луцьком) створюють містечко для тих, хто через війну залишився без дому. Щоправда, автори ідеї й ті, хто її реалізовує, у контексті їхнього задуму принципово не погоджуються із формулюванням «тимчасове житло для внутрішньо переміщених осіб». Це, переконують, зовсім інше.

«Велика ідея – створити місце для відновлення людини. Дати людині не просто квадратні метри для проживання, а нові умови і нові сили після того, як війна вибила її зі звичних умов», – каже про свій проєкт RE:Ukraine Housing один із найвідоміших архітекторів України, засновник balbek bureau Слава Балбек. Зараз він втілює проєкт у Ворзелі (Бучанський район) та Жидичині.

На ділянку під Луцьком, де народжується нове містечко, Балбек приїхав разом із засновниками громадської організації «Алгоритм дій» – Адамом Харламповичем та Вадимом Махомедом. Обоє – підприємці-айтівці, які вирішили реалізовувати у рідному Луцьку амбітні проєкти. Один із таких – втілення принципово іншого від наявних підходу до створення умов для нового життя людей, яким довелося покинути дім через війну.



Зорі зійшлися так, що якраз у той момент, коли у Луцьку вони активно приймали людей із міст і сіл, що стали зонами бойових дій, Адам побачив у Слави Балбека, за яким давно стежив у соцмережах, візуалізацію його проєкту RE:Ukraine Housing. І вирішив написати щось на кшталт: «Я підприємець з Луцька. Маємо намір і ресурс реалізовувати проєкт у нас».



Так на приватній земельній ділянці, яка ідеально вписалася у задум, за приватні гроші взялися створювати містечко, яке скоро прийме своїх перших жителів. Це – перша в Україні приватна ініціатива такого формату. Вперше про неї розказав для волинського медіа її автор – Слава Балбек, який вже презентував ідею за кордоном і для іменитих світових ЗМІ.

Місія – ком’юніті, яке дасть ресурс для нового старту

Містечко у Жидичині розкинеться на 12 гектарах землі. Точніше – така цифра зазначена у проєкті. На практиці ж у приватній власності ГО “Алгоритм дій”, яка взялася реалізовувати проєкт, – 6 гектарів. Інше – це прибережна зона, яку облагороджують, але яка не може бути забудована жодним чином, згідно із нормами.



Містечко облаштують із 17 секцій, у кожній – 4 житлові блоки. У житловому блоці може бути дві або три квартири. Розмір однієї – від 40 до 60 квадратів. Тобто кожне із помешкань – повноцінна оселя із можливістю розташування сім’ї із декількох людей зі збереженням комфорту та приватності. Тут будуть повноцінні санвузли, повністю обладнані кухні, дитячі кімнати, пральні. Розробникам та тим, хто втілює проєкт, важливо, аби мешканці не відчували жодних обмежень або відсутності допоміжних зон на будь-якому квадратному метрі.



Архітектор і засновники «Алгоритму дій» мають мету максимально інтегрувати поселення у життя громади, в якій воно розташоване.

Це буде простором, де можна отримати психологічну підтримку, фізіологічну реабілітацію, здобути нові навички через навчання і нові зв’язки через комунікацію, тобто все, щоб отримати ресурс і рухатися далі. Тут облаштують зони відпочинку, а саму локацію з’єднають стежкою із Жидичином, аби місцеві могли приїхати, поспілкуватися з жителями містечка, знайти тут щось цікаве і для себе. Аби їхні діти могли гратися чи вчитися разом, а дорослі - разом рибалити, обговорювати співпрацю тощо.

«Ми називаємо це місце центром громадської взаємодії. Ми взаємодіємо для створення цієї локації – громадський сектор, бізнес, держава, міжнародні донори – і зробимо все, щоб була максимально комфортна і ефективна взаємодія тих, хто тут житиме і людей з громади.



Прагнемо побудувати ком’юніті, де кожен може підтримати іншого, надихнути, навчити, розрадити. Людина має лікувати людину. Це – ніби сучасний санаторій, реабілітаційна зона, в яку люди потрапляють, відновлюються і виходять людиною, яка може працювати, заробляти гроші, платити за оренду тощо.

Зараз в Україні окремо є типове тимчасове житло для переселенців, окремо є центри для психологічної і фізіологічної реабілітації і є, наприклад, Дія.Освіта, яка дає певні навчальні інструменти. Ми ж прагнемо зробити кластер, в якому всі ці процеси будуть поєднані. Все, що відбувається із людиною в сенсі реабілітації і здобуття нового ресурсу, може відбуватися в одному місці», – розповідає Слава Балбек.


Який вигляд матиме містечко (рендери)

Місткість містечка – 456 людей. Слава Балбек наголошує: йдеться про те, що тут одночасно зможуть приймати для адаптації і відновлення 456 людей. Комусь для того, аби відновитися і знайти ресурс продовжити життя поза містечком, може знадобитися декілька місяців, комусь – рік, ще комусь – більше або менше.



«Ми покажемо приклад і напишемо скрипт»

Такі кластери, впевнений автор проєкту RE:Ukraine Housing, можуть функціонувати при різних громадах в усій Україні і світі.

«Ми створимо приклад. Покажемо, як це працює і чому це – достойне рішення. Напишемо скрипт, як цим користуватися в Україні, а згодом це можна буде масштабувати для всього світу. Наші напрацювання піднімуть планку тимчасового житла на абсолютно інший рівень», – каже Слава Балбек.



Це – вже не про «крихітні вагончики в полі», не про «гетто для переселенців», бо такі дефініції щодо тимчасового житла, на жаль, небезпідставно існують. Це – про гідні умови для життя і адаптації до нових умов.

Зараз команди balbek bureau і «Алгоритм дій» максимально працюють над формуванням команди, яка зможе бути корисною для майбутніх мешканців містечка.



До проєкту залучають фандрейзерів, людей, які займатимуться психологічною підтримкою, фізіологічною реабілітацією, банально – тих, хто зможе допомогти правильно оформити резюме і допомогти грамотно пройти співбесіду тощо. А ще – налаштовують комунікацію із місцевими активістами. ГО «Алгоритм дій» вже підписала меморандум про співпрацю із жидичинською громадською організацією «Спільна справа», яка має досвід психологічної підтримки для ВПО. Вже є домовленості щодо спільних дій у контексті містечка для переселенців.

Гнучкі рішення для повноцінних квартир

Формі, візуальному вираженню і архітектурним рішенням у проекті RE:Ukraine Housing надають важливого значення, тому усе роблять максимально якісно.

«Я дуже довго працював над своює репутацією. Мені важливо зробити все ідеально. Крім того, ми розуміємо, що використання буде дуже агресивним. Люди будуть пересовувати меблі, фарбувати стіни тощо. Тому ми маємо зробити каркас надміцним. В той же час кожне рішення має бути гнучким, таким, щоб інша людина могла його підлаштувати під себе», – каже Балбек.



На ділянці вже встановили будинок, який є експериментальним зразком. Підрядниками залучають місцевих виробників.



Слава Балбек на запитання, чи задоволений побаченим, каже: результат – це коли вже «у холодильнику є продукти».

У будиночку ж одразу впадають в око просторість і світло. Тут – доволі недешеві будівельні матеріали і комплектуючі (мін вата, миючі фарби, встановлені двері прихованого монтажу тощо). У квартирах – тепла підлога й вже покладена плитка.



Усі будиночки, які виготовлять й привезуть для встановлення у містечку, потребуватимуть лише фарбування стін і встановлення меблів. До слова, вже перші меблі з ІКЕА привезли в експериментальну тимчасову споруду.



Інженерія у будинку запроектована так, що люди, які тут поселятимуться, зможуть змінювати в оселі все, відповідно до необхідного функціоналу. Варіативність житла в одному модулі може бути різною. Це, каже Слава Балбек, боротьба зі стандартизацією й прагнення у нових умовах все одно забезпечувати право людини на приватність і гідність.

Усе до дрібниць продумують так, щоб умови у поселенні були максимально гнучкими до змін – функціоналу, сценаріїв життя, ймовірних відключень світла тощо.

Більше того, будиночки за потреби можна буде транспортувати у інше місце в Україні чи світі. Мінімальний термін їхньої експлуатації, вказаний у проекті, – 15 років. На практиці ж, каже Слава Балбек, вони зможуть прослужити і 40 чи 50.



Причетні до втілення проєкту роблять усе для того, щоб люди, які потребують відновлення, оселилися тут якомога швидше і RE:Ukraine Housing Lutsk повноцінно запрацював.

Адам Харлампович і Вадим Махомед, з приватної ініціативи та з ресурсів яких виростає містечко для переселенців, кажуть, що на проєкт звернули увагу закордонні інвестори, які готові вкладати у це власні гроші, щоб долучитися до відновлення України.
Вони розуміють цінність ідеї і тому розглядають ці інвестиції зараз як можливість стати учасником відбудови нашої країни у майбутньому.

Текст – Іванни РУДИШИН
Фото – Романа ДОМБРОВСЬКОГО

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.