Розслідування: як волинські прокурори відсуджують у держави мільйони

Розслідування: як волинські прокурори відсуджують у держави мільйони
Два десятки волинських прокурорів, які не пройшли атестацію або ж були звільнені в порядку люстрації після Революції Гідності, відсудили у держави впродовж 2020-2023 років понад шість мільйонів гривень.

Більшість з них через суди поновилась на роботі і отримала компенсації за вимушені прогули, йдеться у статті Костянтина Яворського на шпальтах видання Сила правди.

Реформи, в яких засумнівалися суди

Після Революції Гідності у 2014-му в Україні вже кілька разів намагалися реформувати органи прокуратури. Вперше це відбулося того ж року за законом «Про очищення влади». Тоді по замовчуванню свої посади мали втратити керівники і заступники керівників регіональних органів прокуратури, які працювали в період президентства Віктора Януковича, та співробітники, які брали участь у справах із переслідування активістів. Закон набрав чинності восени 2014 року і саме тоді в прокуратурі відбулися чистки. По всій країні звільнили 208 прокурорсько-слідчих працівників. Із майже 18,5 тисяч.

У 2015-2016 роках відбулася реорганізація структури прокуратури, переатестація і конкурси на місцевому рівні.

У 2019-му реформа прокуратури продовжилася. Відповідно до прийнятого закону, з початку 2020 року Генеральна прокуратура України перетворилася в Офіс Генерального прокурора, прокуратури областей – в обласні прокуратури, а місцеві – в окружні. Їхні співробітники мали пройти атестацію: іспит у формі тестування із сотнею рандомних питань з 7000; пройти тест на IQ та співбесіду з практичним завданням. Упродовж 2019-2021 років участь в ній взяли 10 910 співробітників по всій країні (1083 – із Генпрокуратури, 3697 – з регіональних, 6130 – із місцевих). Успішно завершили усі три етапи три чверті з них – 8351 особа. На запит «Сили правди» в Офісі Генпрокурора не змогли повідомити, скільки із них – у Волинській області, бо, мовляв, таких даних не підраховували.

В результаті кожної хвилі реформи з’явилися такі прокурори, які не погодилися з люстрацією, скороченням, або негативними результатами атестації і пішли відстоювати свою позицію у суді. Ще у 2020 році тодішня Генпрокурорка Ірина Венедіктова говорила про 600 таких справ в масштабах країни.

«Конкурси 2015 року зосередились на місцевих прокуратурах і привели лише 3% нових людей в цей орган. Атестація 2019 року дозволила звільнити з посад половину прокурорів Офісу Генпрокурора та ще третину обласних та окружних прокуратур. Але ці цифри до кінця не відомі, адже атестація відбулася разом із процесом реорганізації, який передбачає скорочення посад. Найбільша проблема, що судові процеси про поновлення прокурорів на посадах як таких, що були незаконно звільнені, тривають і досі. Навіть Конституційний Суд України сказав своє слово, назвавши частину атестації 2019 року такою, що не відповідає Конституції України», – пише у своєму блозі експерт ГО «Адвокат майбутнього», експерт із кримінальної юстиції Центру політико-правових реформ Євген Крапивін.

Із тих, хто вирішили судитися, понад двом третім вдалося перемогти у судах, поновитися на посадах і ще й отримати компенсацію за так звані вимушені прогули. Загалом за останні три роки гроші одержали 19 волинських прокурорів.

Через суперечності норм законодавства про люстрацію, реорганізації і атестації в органах прокуратури із українським законодавством про працю, нині утворилася, так би мовити, паралельна обласна прокуратура. Атестовані посадовці з повноваженнями працюють у Волинській обласній прокуратурі, а неатестованих, люстрованих, скорочених поновлюють у прокуратурі Волинської області. Бо відповідно до законодавства вони можуть бути переведені до обласних, окружних прокуратур лише у разі успішного проходження атестації. Фактично це та сама юридична особа, але з урізаними функціями. Всі працівники, які відсудили посади, тепер мають другий шанс, аби пройти атестацію і продовжити працювати.

Зять Бориса Клімчука відсудив 1,9 мільйона за люстрацію і повернувся в прокуратуру

Найбільше впродовж останніх років відсудив у держави колишній перший заступник прокурора Волинської області, зять колишнього голови Волинської облдержадміністрації Бориса Клімчука Володимир Троц – 1,9 мільйона гривень. З прокуратури Волинської області його звільнили восени 2014 року за законом «Про очищення влади». Він також заборонив йому десять років обіймати певні посади в органах влади та місцевого самоврядування.

Вже за місяць після звільнення він оскаржив звільнення у суді. У лютому 2015-го Феміда призупинила розгляд справи до розгляду Конституційним Судом подання щодо конституційності закону «Про очищення влади».

Відновили розгляд справи на початку 2021-го, коли з’явилися перші рішення Європейського суду з прав людини щодо української люстрації. В них, зокрема, йшлося, що люстрація в Україні застосовувалася до дуже широкого кола осіб і призвела до звільнення людей лише на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі протягом більш, ніж одного року за часів президентства Віктора Януковича. ЄСПЛ фактично підтвердив визнання закону «Про очищення влади» (люстрації) в Україні таким, що порушує права людини. Як результат, українські суди пішли тим же шляхом в процесі розгляду справ люстрованих українських держслужбовців.

«Перш ніж застосувати до позивача передбачені у цьому Законі заходи відповідальності, Прокуратура Волинської області та Генеральна прокуратура України зобов`язані були встановити його особисту участь та довести вину у вчинені правопорушень, що сприяли узурпації влади, підриву основ національної безпеки і оборони, протиправному порушенню прав і свобод людини. Тобто, вина позивача повинна бути доведена у встановленому законом порядку та ґрунтуватися на належних та допустимих доказах, здобутих законним шляхом. Під час розгляду справи суду не було надано доказів вчинення конкретно позивачем зазначених вище правопорушень, проведення стосовно нього будь-яких службових розслідувань, не встановлено його особисту участь. Отже, його вина у сприянні узурпації влади не встановлена», – йдеться у рішенні Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у справі Володимира Троца.

За рік Верховний суд підтвердив рішення стосовно Володимира Троца, тож йому виплатили 1,9 мільйона гривень за більш як сім років вимушених прогулів. Нині Володимир Троц числиться в прокуратурі, але ще не атестований. Ходить на роботу, але справ не веде. Це він підтвердив у коментарі.

«Те, що я переміг у судах, то так мало бути. Перед Богом, тому, так. Я би не хотів зараз коментувати. Хай всю інформацію дає моє керівництво теперішнє, якщо є таке бажання. У мене немає такого бажання. Чергове тестування планую проходити», – неохоче розповів Володимир Троц.

Прокурори і фігуранти корупційних справ, які відсудили або відсуджують мільйони гривень

Нинішній керівник Луцької окружної прокуратури Юрій Луцик відсудив у держави 1,4 мільйона гривень. Чоловіка звільнили в 2016 році у зв`язку із реорганізацією органів прокуратури: управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури області, яке він тоді очолював, ліквідували, а натомість утворили однойменний відділ. Луцик одразу ж подав до суду, виграв у двох інстанціях ще до кінця 2016 року і мав отримати компенсацію.

Проте, в прокуратурі впродовж кількох років ігнорували виконання рішення, тож прокурор з 20-річним стажем у 2019 році подав новий позов. За два роки Юрій Луцик пройшов два кола розгляду і на початку 2021-го відсудив у держави компенсацію іще за майже три роки вимушеного прогулу. Через півтора місяця після цього рішення Юрія Луцика призначили керівником Луцької окружної прокуратури.

«Чому мене призначили на цю посаду? Я не можу давати оцінку діям керівництва, але вважаю, все, що вони роблять, – правильно. У 2016 році Генеральна прокуратура вирішила провести реорганізацію в системі прокуратури і що на Волині не потрібні деякі управління. Тому вирішили їх ліквідувати. А я був керівником одного з таких, де було три відділи, тобто великий колектив. І вони прийняли рішення ліквідувати управління, а на його базі створити один відділ. Я попав під скорочення. В мене тоді були дуже натягнуті відносини з керівництвом і мені не запропонували посади начальника відділу.

Щоб ви розуміли, то це ніяка не люстрація, і не стосується незнання законодавства, не проходження якихось, скажімо, етапів реформи чи іншого. Це стосується виключно організаційних питань. Після звільнення у мене був місячний термін для оскарження, і я ним скористався – дійшов до Верховного суду. Він поставив крапку, мене поновили на вже неіснуючій посаді. У 2019-му році я повернувся в систему. Перші місяці отримував мінімальну зарплату, це було ніби поза штатом. Згодом генпрокурором став Рябошапка почалася реформа. Всі написали заяви, щоб взяти участь в атестації. І згодом я вже зайшов на посаду іншого начальника відділу», – розповів «керівник Луцької окружної прокуратури Юрій Луцик.

На запитання про те, чим займався, поки відстоював свою позицію в судах, відповів так: «Юрист з таким стажем, як я, не залишається без роботи як правило. Діяльність була пов’язана з юриспруденцією».

Судячи із єдиного реєстру адвокатів, у той період він займався адвокатською діяльністю.

Схожа ситуація зі звільненням і у прокурора Віктора Крисюка. Він відсудив у держави 950 тисяч гривень. Пропрацював майже 20 років, а в 2016-му його звільнили з посади прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Волинської області. Теж по скороченню внаслідок реорганізації.

З того часу Віктор Крисюк пройшов три кола судових розглядів, адже двічі – у 2019 та 2021 роках Верховний суд повертав справу розглядати заново. Крапку поставив Верховний суд лише на початку 2023 року. Компенсацію за час вимушеного прогулу чоловік отримав у 2021 та 2022 роках. Нині числиться в органах прокуратурі, але поза штатом, як і Володимир Троц.

Окремої уваги заслуговує історія колишнього прокурора Ківерцівського району Володимира Мойсейця. Вже під час повномасштабної війни з Росією він хоче стягнути з держави ледь не 14 мільйонів гривень. У 2011 році його затримали за отримання хабара.

«Суддя вимагала від місцевого мешканця 5 500 доларів США за винесення його близькому родичу менш суворого вироку за зґвалтування, не пов’язаного з позбавленням волі. У випадку несплати коштів погрожувала ув’язнити обвинуваченого на сім років. Частина цієї суми призначалась прокурору району за відмову від обвинувачення по одному з інкримінованих злочинів, а у подальшому не оскарження вироку суду», – йшлося тоді в офіційних повідомленнях правоохоронців.

Спершу правоохоронці затримали «на гарячому» прокурора. Потім взяли й суддю.

Справу Мойсейця розглядали майже вісім років і спочатку навіть дали реальний термін. У 2016 році Рівненський міський суд обрав йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Того ж року в апеляції вирок скасували і відправили на новий розгляд. Вдруге вирок йому винесли у 2019 році і цього разу – виправдальний. Справа розвалилася, бо «оперативно-розшукові заходи провели з порушенням вимог законодавства» і була навмисна провокація хабара. Згодом вирок підтвердила апеляція та касація. За весь цей період Мойсейцю довелося відсидіти під вартою трохи більше, ніж півтора року.

Невдовзі після затримання у грудні 2011-го Мойсейця звільнили з прокуратури. Проте, оскільки на той час ще не було вироку, то за наказом «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Це неналежне оформлення звільнення і стало причиною поновлення на посаді та спору щодо компенсації. Позов про отримання компенсації за майже вісім років вимушеного прогулу він заявив разом із отриманням виправдального вироку – у 2019 році. Окрім компенсації, заявив також про стягнення трьох мільйонів гривень моральної шкоди.

На початку 2021 року суддя Волинського окружного адміністративного суду Фелікс Волдінер частково задовольнив позов: постановив виплатити 988 тисяч гривень компенсації за понад 9 років вимушеного прогулу та 50 тисяч гривень моральної шкоди. Невдовзі чоловіка поновили на посаді і виплатили поки лише 50 тисяч гривень.

«Мене відразу поновили на посаді. Потім була реорганізація прокуратури, а потім почалася повномасштабна війна і я пішов служити в ТРО. І зараз служу. Компенсацію по українським судам отримав», – зазначив в коментарі Володимир Мойсеєць.

Після цього почався судовий пінг-понг:

- прокуратура подала апеляцію і виграла, бо експрокурор, мовляв, пропустив строки оскарження свого звільнення;
- касація завернула справу на новий розгляд і напередодні повномасштабної війни Волинський окружний адмінсуд змінив своє рішення, залишивши рішення першої інстанції чинним;
- прокуратура не зупинилася і восени 2022-го знову добилася скасування рішення в касації;
- 27 грудня 2022 апеляційний суд переглянув справу і вдруге залишив рішення першої інстанції чинним;
- на початку 2023 прокуратура знову подала касаційну скаргу, розгляд якої триває.


До слова, паралельно з 2020 року Володимир Мойсеєць добивається компенсації моральної шкоди від держави і на Рівненщині, де розглядали його кримінальну справу. Там він заявив позов про 10 мільйонів гривень моральної шкоди та 700 тисяч гривень витрат на правову допомогу. Тамтешні судді на такі апетити не повелися, але затвердили йому 617 тисяч гривень моральної шкоди та 260 тисяч гривень правових витрат. Апеляція і касація з таким рішенням погодилися.

«5 жовтня виграв ще й суд з прав людини в Страсбурзі. Тому тепер держава заплатить все, що було в позові», – додав Володимир Мойсеєць.

Прокурори, які провалили атестацію, але відсудили по кількасот тисяч компенсації

Колишньому заступнику прокурора Волинської області Володимиру Хвищуку у 2021 році виплатили 290 тисяч гривень компенсації. Навесні 2020 року він отримав негативні результати атестації. В результаті складання анонімного тестування на комп’ютері під час першого етапу атестації Хвищук набрав 68 балів, що є менше від прохідного балу (70) для допуску до наступного етапу. Тож у квітні 2020-го його звільнили.

Того ж року він звернувся до суду і виграв у двох інстанціях. Йому вже й компенсацію встигли виплатити, як у Верховному суді у червні 2022 року прокуратура добилася скасування рішень попередніх інстанцій. Нині в органах прокуратури не працює.

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення прокуратури Волині Віталій Артисюк відсудив у держави 266 тисяч гривень. Його звільнили, бо у 2020 році він не пройшов другий етап перевірки, тобто тест на загальні здібності та навички з використанням комп`ютера. В поясненні, яке посадовець дав суду, йдеться, що перед складанням тесту він був у дорозі, дуже втомився, а ще комп’ютер давав збої і тому він набрав лише 91 бал з 93-х необхідних.

«Позивач вважає це рішення протиправним, адже кадрова комісія не вжила ніяких заходів для перевірки обставин щодо технічних збоїв у роботі комп`ютера та погіршення самопочуття позивача, які з погляду позивача, вплинули на результат тестування», – йдеться в ухвалі.

В результаті у квітні 2020-го чоловіка звільнили. Волинський окружний адміністративний суд повністю відмовив у задоволенні позовних вимог Артисюка, а от Восьмий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив його вимоги. Прокурору виплатили 266 тисяч гривень. Щоправда, вже після цього Верховний суд скасував рішення апеляції. Наразі Віталій Артисюк в прокуратурі не працює.

Начальник відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Волинської обласної прокуратури області Леонід Сасюк теж не склав другий етап атестації у 2020 році. Замість мінімальних 93-х балів він отримав 89. В аргументах на свою користь чоловік зазначав, що техніка «зависала», тестування не було анонімним, як анонсувалося. А ще йому не повідомили кількість балів, які він набрав. За результатами атестації його звільнили.

Проте, дві інстанції судів підтвердили незаконність звільнення посадовця, постановили поновити його на роботі і виплатили 273 тисячі гривень за вимушений прогул. А от у Верховному суді вже під час повномасштабної війни він програв.

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області Роман Музичук набрав на тому ж тесті з визначення рівня IQ 85 балів. Тож у квітні 2020-го його звільнили.

Чоловік подав до суду, бо атестаційна комісія, мовляв, не пояснила механізм проходження тесту і не обгрунтувала ці бали. Відтак в апеляції Музичук добився поновлення на посаді і виплати 250 тисяч гривень компенсації. Проте, у червні 2022-го програв справу у Верховному суді. Після поновлення Роман Музичук звільнився з власної ініціативи і тепер працює адвокатом.

Колишній перший заступник керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Олег Лісовецький отримав негативний результат під час третього етапу атестації у 2020 році – співбесіди. Тож наприкінці 2020 року Олега Лісовецького звільнили. Довго не чекаючи він оскаржив рішення атестаційної комісії і вже виграв у двох інстанціях.

«Під час проведення співбесіди комісія з`ясувала обставини, які свідчать про невідповідність Олега Лісовецького вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. <…> у комісії наявні обґрунтовані сумніви щодо відповідності особи вимогам доброчесності у частині достовірності відомостей, вказаних ним у декларації за 2019 рік щодо подарунку його дружині у грошовій формі від її батька у розмірі 134 000,00 грн., оскільки офіційні доходи батька дружини позивача за попередні роки є нижчими, ніж вартість подарунку», – йдеться у постанові суду.

Наразі цю справу розглядає Верховний суд.

«Суд першої інстанції вірно зазначив, що повноваження стосовно здійснення контролю, в тому числі щодо перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, незалежно від посади, яку займає така особа, віднесені до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції, яка має відбуватися у порядку, визначеному Законом України «Про запобігання корупції». Отже, оцінка декларації, документів та пояснень позивача щодо постановлених питань, є виключно суб’єктивною думкою членів Третьої кадрової комісії. Така оцінка не свідчить про невідповідність позивача вимогам доброчесності, оскільки не ґрунтується на належних доказах», – зазначив Восьмий апеляційний адміністративний суд.

Окремо Олег Лісовецький оскаржив наказ про своє звільнення на підставі атестації і вже також виграв у двох інстанціях, поновився в прокуратурі. У 2021-му йому виплатили 142 тисячі гривень компенсації за вимушений прогул. Зараз працює на оперативній посаді в органах волинської прокуратури.

Прокурорка відділу представництва інтересів держави Волинської обласної прокуратури Тетяна Лебедюк-Гудкова теж не склала третій етап атестації – співбесіду. Хоча впродовж двох перших етапів отримала 79 та 99 балів відповідно.

У рішенні атестаційної комісії йдеться, що під час співбесіди та виконання практичного завдання вона продемонструвала низький рівень професійної компетенції, неналежне володіння практичними уміннями та навичками прокурора, недостатній рівень знань законодавства, а також відсутність професійної мотивації.

Оскаржуючи рішення про звільнення Тетяна Лебедюк-Гудкова дійшла до Верховного суду. Поновилася на посаді та отримала 104 тисячі гривень за вимушений прогул. Зараз також працює на оперативній посаді.

Хто отримав до 100 тисяч гривень компенсації

Ще десять працівників прокуратури на Волині впродовж 2020-2023 років отримали менше ста тисяч гривень компенсації.

Прокурорка відділу підтримання обвинувачення прокуратури Волинської області Інна Кирик незадовільно склала другий етап атестації – тестування на загальні здібності та навички, отримавши 92 бали. Справу про незаконне звільнення виграла у двох судових інстанціях, проте програла у Верховному суді. Втім, до того часу Інну Кирик вже поновили у прокуратурі Волинської області і виплатили 73 тисячі гривень компенсації.

Третій етап атестації – співбесіду – незадовільно склав прокурор Нововолинського відділу Володимир-Волинської прокуратури Микола Троцюк. Він успішно склав два іспити у формі тестування: набрав 88 та 95 балів відповідно. Разом з тим, під час співбесіди кадрова комісія запитала прокурора про інцидент із нетверезим водінням, який трапився восени 2020 року. Він нібито не зміг дати вичерпних відповідей на поставлені питання. Прокурор навів лише власну версію подій, яку комісія сприйняла критично. Відтак, через непройдену атестацію його звільнили з роботи.

У 2021 році Микола Троцюк справу про незаконне звільнення виграв у двох судових інстанціях, отримавши ще й 65 тисяч гривень компенсації. Проте, восени 2022-го його все ж звільнили з прокуратури після програшу справи в касації.

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції Сергій Остапчук відсудив у держави майже 55 тисяч гривень. Він успішно склав іспит на профпридатність: 85 зі 100 можливих балів (при прохідних 70), пройшов другий етап – тест, а от співбесіду завалив.

На співбесіді атестаційна комісія вирішила, що прокурор не відповідає критеріям доброчесності та є сумніви у його компетентності. Зокрема, на співбесіді Сергія Остапчука запитали про задеклароване і незадеклароване майно. Наприклад, у 2011 році, коли його батько працював на керівній посаді в Головному управлінні юстиції Волинської області, він взяв участь в аукціоні виконавчої служби і придбав іпотеку на адміністративне приміщення за 257 тисяч гривень. Мотив таких дій не пояснив. Також комісія запитала звідки в дружини при зарплаті в 12 тисяч на місяць взявся новий кросовер Mercedes-Benz GLC 2017 року випуску і як вони з дружиною збираються віддавати батькові пів мільйона гривень позики. У 2017 році прокурор отримав 170 тисяч гривень кредиту на систему опалення, однак жодної нерухомості у нього тоді задекларовано не було.

Зрештою, його звільнили. Проте, за два роки прокурор виграв всі три судові інстанції і отримав компенсацію. Зараз працює на оперативній посаді.

Колишній начальник Іваничівського відділу Володимир-Волинської місцевої прокуратури Микола Андрейцев завалив третій тур атестації – співбесіду. Про її деталі в рішенні не йдеться, втім Восьмий апеляційний адміністративний суд повернув Андрейцеву посаду. Його поновили і виплатили 44 тисячі гривень. А у жовтні 2022-го програв справу у Верховному суді. Нині Микола Андрейцев працює заступником керівника Володимирської окружної прокуратури.

Прокурор Ківерцівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Андрій Омелянчук не пройшов другий етап атестації. Тестування на загальні здібності та навички він склав на 92 бали з необхідних 93. Чоловік поскаржився на незадовільний стан здоров’я під час складання іспиту та «невірне визначення результатів тестування». Як і його колеги, поновився на роботі за рішеннями двох судових інстанцій, отримав 36 тисяч гривень, але програв у касації.

Колишній прокурор Любомльського відділу Ковельської місцевої прокуратури Ігор Повшук не пройшов перший етап атестації.

«Під час проведення тестування мала місце некоректна робота програмно-апаратного комплексу, на якому проводилось тестування. Позивач направив кадровій комісії заяву про надання можливості пройти тестування повторно, у задоволенні якої було відмовлено», – йдеться у поясненні суду.

Чоловік виграв у першій інстанції і отримав частину компенсації у розмірі 28 тисяч гривень, але згодом програв в апеляції. Тож решту із бажаних 157 тисяч не отримав.

На погане самопочуття і технічні збої, як «під копірку» з іншими колегами, скаржився і прокурор Ковельської місцевої прокуратури Андрій Чабан після провалу другого етапу атестації. Цю скаргу прокурор подав одразу після проходження тесту і виграв справу у двох інстанціях, а в касації – програв. Втім, його поновили і встигли виплатили майже 27 тисяч гривень.

Прокурор Луцької місцевої прокуратури Назар Василюк не пройшов другий етап атестації, набравши 92 бали. Він подав заяву на повторне проходження тесту, проте комісія не внесла його в графік, вважаючи, що «підстав для цього не встановлено». Це і стало однією з підстав для суддів, аби задовольнити позов Василюка, а відтак поновити його на посаді і виплатити майже 25 тисяч гривень компенсації за звільнення. Нині працює на оперативній посаді. Лише в серпні завершив розгляд справи Верховний суд – традиційно не на користь позивача.

Прокурор Луцької місцевої прокуратури Волинської області Юрій Сушик завалив другий етап атестації. На тестуванні із визначення рівня загальних здібностей і навичок набрав 85 балів, що є менше прохідного.

Прокуратура наполягала, що «сам факт звернення прокурора із заявою про незадовільний стан здоров`я та технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження ним тестування не є доказом їх наявності». Проте, суд це не взяв до уваги і Сушика поновили на посаді та виплатили майже 20 тисяч гривень. Згодом він теж програв у касації.

Прокурор Луцької місцевої прокуратури Микола Приймак також був звільнений за наслідками другого етапу атестації, набравши 83 бали з 93 необхідних. І йому теж не дали можливості покращити свій результат тесту. Суд поновив Приймака на посаді, йому виплатили 7,5 тисячі гривень, але в касації він також програв.



Що маємо у сухому залишку

Отож, впродовж лише трьох років люстрованим, неатестованим та скороченим в результаті реформ волинським прокурорам з державного бюджету виплатили шість мільйонів гривень компенсації. І це лише кілька справ в межах Волинської області. Через недосконалість і неузгодженість законодавчих норм, відповідно до яких відбувалися реформи, суди поставили під сумнів законність звільнень правоохоронців.

Така практика склалася в судах першої та апеляційної інстанції, тоді як щонайменше у 7 із 19 випадків в касації прокурори свої справи програли. Але до цього їм уже встигли повернути посади та виплатити понад 1,2 мільйона гривень, адже рішення у трудових спорах виконуються одразу.

У таких випадках прокуратура могла б подати регресні позови, аби повернути до бюджету виплачені компенсації, але навряд чи це хтось робитиме.

Реформа органів прокуратури офіційно закінчилася. Тим не менше, поновленим неатестованим співробітникам таки доведеться пройти атестацію – це їх другий шанс.

«Законом передбачено, що прокурори та слідчі можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації. Проходження ними атестації розпочинається з етапу, на якому прийнято рішення про неуспішне її проходження», – йдеться у відповіді Офісу Генпрокурора на запит.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Теги: суд, Волинь
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.