«На фронті дати в календарі відчуваються слабо», - військовий із Луцька

Молодший лейтенант Віктор Грисюк – начальник секції цивільно-військового співробітництва штабу механізованого батальйону 110 окремої механізованої бригади імені Марка Безручка. Народився та жив у Луцьку й Києві. У цивільному житті – політолог, підприємець, громадський діяч, організатор міжнародних джаз-фестивалів.

Про це йдеться у статті Анни Алляйн на шпальтах МЕТА Україна.

"Розуміємо різницю між перемир’ям і можливістю рф перегрупуватись"

- Як на ваших позиціях проходить найвидатніше національно-скрєпне свято рф – "дєнь побєди" 9-го травня: чи дотримуються вороги ініційованого ними припинення всіх бойових дій 9-11 травня?

Нічого не змінилося -- усе, як і було: по наших сьогодні так само летить, як і завжди. Просто такий же день, як і решта днів.

Щодо їхнього "перемир’я", то класика: заявити – одне, а робити – інше. На окремих напрямках активність справді трохи менша, але сказати, що настала тиша – ні. Обстріли, дрони, робота артилерії нікуди не поділись. Ворог традиційно дуже любить говорити про "мир", паралельно штурмуючи позиції

Але, чесно кажучи, на фронті дати в календарі мало відчуваються: день змінює інший день – і так по колу.

Для нас 9 травня – це просто ще один день на війні. Авжеж, у кожного свої завдання та складнощі, особливо, звісно, найважче піхоті. Але в принципі у всіх немає, як таких, свят, вихідних. Є час – коли виконуються завдання, місії. Є час – на тренування чи відпочинок, але з готовністю в будь-який момент, що треба буде виконувати нові розпорядження.

- З іншого боку Володимир Зеленський позавчора, 8 травня, пізно ввечері погодив пропозицію перемир'я рф завдяки обіцянці москви зробити обмін полоненими "1000 на 1000". Ви дотримуєтесь режиму припинення вогню чи атакуєте у відповідь на порушення рф?

Україна не зацікавлена просто стріляти заради картинки. Але коли по тобі летить – ніхто не буде сидіти й мовчати. Наші військові чудово розуміють різницю між перемир’ям і можливістю ворога перегрупуватись. Тому реагуємо адекватно до ситуації. Знаю, мої друзі, не з моєї бригади, а які працюють на дронах, що літають далеко на ворожу територію – таки отримали наказ на паузу.

Ми як військові, звичайно, хочемо справжнього чесного миру. Але не за рахунок нашої капітуляції: занадто велику ціну ми вже заплатили і продовжуємо платити за нашу свободу. Іншого шляху в нас немає. Це наша земля і наші люди. Ми хочемо миру, але не за будь-яку ціну

"рф ніби досі живе в імперії й може комусь диктувати правила"

- Загалом щодо цього "святкового перемир'я" розгорнулось цікаве тло з дотепним пінг-понгом між путіним, Зеленським та врешті-решт Трампом. У зет-пабліках московити навіть самі визнавали, що наш Президент ущент розбомбив в цій інформаційній війні кремль. Як ти в якості не тільки військового, а й політолога, та, можливо, твої побратими оцінюєте цю "гру"?

З одного боку це місцями виглядає, як якийсь дуже дивний політичний театр абсурду…

З іншого – росія любить оголошувати "перемир’я" так, ніби досі живе в імперії й може комусь диктувати правила. Україна ж показала, що ми вже давно не в тій ролі, де мовчки ковтаємо подібні речі

Як політолог скажу просто: зараз іде не лише війна зброї, а й війна символів, інформації та нервів. І тут інколи іронія працює сильніше за офіційні заяви. Думаю, багато хто оцінив цей тонкий тролінг навколо "дозволу провести парад".

З одного боку – це був певний удар по іміджу їх діда-правителя. З іншого – я більше переживаю: чи відбудеться справді обмін полоненими, адже повернення наших з пекла – це найважливіше

А щодо заяв та дій Трампа, то важко щось об’єктивно аналізувати: вони часто змінюються. А загалом він президент великої країни, інтереси якої стоять для нього на першому місці. Тому ми дякуємо нашим союзникам за всю допомогу, поважаємо їх. Але ми повинні не втрачати суб’єктності та відстоювати, авжеж, інтереси нашої держави перед будь-яким політиком та державами.

- Що особисто для тебе сьогодні означає 9 травня та свято "День перемоги"? Як змінювалось твоє сприйняття цієї дати з плином часу, починаючи з дитинства й до сьогодні? Як його змінила повномасштабна війна та пізніше – твоя служба на передовій?

У дитинстві це було щось із радянських фільмів. В моїй родині особливо ніхто нічого не говорив про війну. Єдине, що пам’ятаю це побажання – щоб ви ніколи не знали, що таке війна!

Колись в школі, не пам’ятаю в якому класі, дали завдання – піти до ветерана і допомогти йому щось зробити вдома.

Я пішов до дуже старого дідуся на сусідній вулиці – і ми з ним провели кілька годин. Він показував старі фото з фронту, розповідав про друзів, яких, на жаль, вже немає, показував нагороди. Я думаю йому просто хотілося комусь виговоритись, але про страхіття війни він не розповідав

З роками, коли десь з 16 років я вже займався громадською діяльністю, добре вчив історію та багато читав інформації з різних джерел – почав розуміти, наскільки сильно цю дату перетворили на культ війни та інструмент пропаганди.

Тому в мені ніколи не було ілюзій про цю міфовізацію "діди воювали". Адже для мене дата завершення Другої світової війни була не про пропаганду, а навпаки – як в усьому цивілізованому світі: 8 травня – День пам’яті, щоб ніколи не повторилося це зло знову.

Загалом і 8, і 9 травня, вважаю – це швидше дні пам’яті про трагедію війни, а не привід для пафосних "побєдобєсних" шоу. Думаю, що після повномасштабної війни, сприйняття змінилось повністю у багатьох.

Бо дуже дивно чути про "боротьбу з нацизмом" від країни, яка стирає міста, катує людей і вбиває цивільних. Сьогодні "рашизм" несе не менше горя, ніж свого часу приніс "нацизм": просто світ ще в ілюзії та не бачить яке зло ховається за фасадом "рускай культури", їх викривленого "праваслав’я"

До того ж ворог вкладає величезні кошти, купуючи лояльність політиків на заході, журналістів, активістів, науковців та культурних діячів. Але цей звір, що ховається за гаслами – готовий пожирати все на своєму шляху. Єдине, що його наразі стримує – це опір нашої країни. Якщо ми встоїмо – вони рано чи пізно розваляться зсередини.

"Ми забрали у них міф про "могутню" армію та непереможність"

- Чи варто нам, цивільним, на твою думку, надіятись, що до кінця 11-го травня буде спокійніше, хоча би в тилу?

Хотілося б. Усім хочеться хоча б кілька тихіших днів. Але війна навчила – не дуже вірити гучним заявам. Тому цивільним я б радив – не втрачати пильність, навіть коли політики говорять про "перемир’я".

- А як ти думаєш, чи можливе якесь більш тривале перемир'я й після 11-го травня, яке вчора пророчив Трамп?

Теоретично – так. Практично – воно працює лише тоді, коли є реальні механізми контролю, і коли обидві сторони цього хочуть.

Поки що виглядає так, що росія більше використовує тему "перемир’я" як політичний та інформаційний інструмент. Але вони самі насправді не знають, як вийти з кривавої авантюри, яку почали. Їх економіка рухається на дно, демографія жахлива – і фактично на десятки років вони втратили потенціал цивілізаційного розвитку

До того ж ми забрали у них міф про "могутню" армію та непереможність – показавши всьому світу, що це велика шкідлива бульбашка. Точніше – глобальна метастаза, якої колись таки прийдеться позбавлятись, особливо Європі.

Війна не триватиме вічно. Але не варто себе тішити ілюзіями про її швидке завершення. Найкраща порада для цивільних:

• допомагайте ЗСУ,
• учіть такмед,
• майте запаси вдома води та необхідного на кілька днів,
• носіть із собою аптечки та турнікети,
• і пам’ятайте, що ми вже перемогли – коли світ нам не давав жодного шансу, а ми зберегли державу.

Тож, пропонуємо підтримати благодійний збір 110 ОМБр ім. Марка Безручка – посилання на монобанку.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.