Як у Львові з’явилася льодова арена, на яку чекали діти та ветерани

Власної міської льодової арени Львів не мав роками. Цієї осені ситуація змінилася. На Сихові відкрили «Гаківку» – спортивний простір, який став результатом співпраці міста та приватного бізнесу. Історія його появи цікава не лише з погляду будівництва, а й того, чому під час війни бізнес вирішує вкладати кошти в такі проєкти.

27 жовтня на території школи №84 у Львові відкрили першу міську льодову арену «Гаківка». За великим білим куполом на вулиці Зубрівській – майже 3 200 квадратних метрів спортивного простору, сучасне обладнання та можливість тренуватися незалежно від пори року.

Та головна особливість арени не в її розмірах чи технічному оснащенні. «Гаківка» стала одним із небагатьох в Україні льодових майданчиків, спроєктованих із врахуванням потреб людей з інвалідністю.

Тут займатимуться діти, хокеїсти, фігуристи та військовослужбовці, які після поранень знайшли себе в адаптивному спорті.

Коли тренування починається за десятки кілометрів від дому

Ще донедавна львівські парахокеїсти змушені були їздити на тренування до Новояворівська – приблизно за 40 кілометрів від Львова. Для команди, значну частину якої становлять ветерани з ампутаціями та іншими важкими травмами, така логістика створювала додаткові труднощі.

Тепер команда «Незламні» (UNBROKEN) отримала постійне місце для тренувань у своєму місті.

На арені передбачені безбар’єрні входи, адаптовані роздягальні, душові та санвузли. Простір організований так, щоб людина на кріслі колісному могла самостійно дістатися до льоду.

Для ветеранів це можливість регулярно займатися спортом, відновлювати фізичну форму, спілкуватися з побратимами та повертати у своє життя командний азарт і відчуття змагання.

Не менш важливою нова арена є для дітей. У Львові працюють секції хокею та фігурного катання, однак відсутність власного льодового майданчика роками ускладнювала підготовку юних спортсменів.

Тепер тренування зможуть проводити безпосередньо у Львові. А після завершення тестового періоду арену планують відкрити також для масового катання містян.

Хто взявся за реалізацію проєкту

Будівництво арени коштувало близько 60 мільйонів гривень. При цьому 40% фінансування забезпечило місто. Решту – приватний бізнес.

Одним з ключових учасників проєкту стала будівельна компанія «Вельт Капітал», яка забезпечила співфінансування та безпосередньо долучилася до будівництва арени.

Ще на початковому етапі реалізації проєкту компанія придбала в Чехії льодовий майданчик. Також було профінансовано систему охолодження, облаштування внутрішніх приміщень, роздягалень, санвузлів, борти та спеціалізовану льодозаливальну машину.

Такий формат співпраці дозволив об’єднати фінансові та організаційні ресурси для створення спортивної інфраструктури, якої Львову бракувало.

Чому це важливо саме зараз

Поява «Гаківки» порушує ширше питання: чи на часі інвестиції у спорт, коли країна живе в умовах повномасштабної війни?

З одного боку, пріоритетними залишаються оборона, критична інфраструктура та відновлення зруйнованого. З іншого – війна не скасовує повсякденних потреб людей.

Діти продовжують зростати, навчатися та мріяти про спортивні досягнення. Ветерани повертаються з фронту й потребують не лише медичної допомоги, а й можливостей для фізичного та психологічного відновлення. Міста мають залишатися місцями, де є простір для життя, а не лише для виживання.

Саме тут змінюється і роль приватного бізнесу. Йдеться вже не тільки про створення робочих місць, сплату податків чи виконання будівельних замовлень. Частина компаній долучається до реалізації об’єктів, які без такої підтримки було б значно складніше втілити.

Ці проєкти різні за масштабами, призначенням та технічною складністю. Але їх об’єднує орієнтація на потреби людей – від лікування та реабілітації до навчання й занять спортом.

У випадку «Гаківки» компанія «Вельт Капітал» виступила не лише як будівельний виконавець, а й фінансовим учасником ініціативи.

Це інша модель участі бізнесу в житті громади, за якої результат вимірюється не тільки виконаними будівельними роботами, а й можливостями, які отримують мешканці.

Що залишиться після відкриття

У «Гаківці» встановили тришаровий повітроопорний купол, який захищає льодове покриття від ультрафіолетового випромінювання. Завдяки цьому арена зможе функціонувати не лише взимку, а й у теплі місяці.

Тут облаштували шість роздягалень, душові, санвузли та інші приміщення, необхідні для щоденних тренувань.

Перші тижні після відкриття арена працює в тестовому режимі. У цей період перевірятимуть стабільність інженерних систем та налагоджуватимуть усі необхідні процеси. Очікується, що вже незабаром львівська «Гаківка» стане доступною для всіх охочих.

Відвідати арену, покататися на ковзанах і провести час на льоду зможуть не лише львів’яни, а й мешканці інших міст та регіонів України.

Попереду – щоденні тренування, дитячі змагання, перші перемоги та, можливо, нові спортивні історії, які почнуться саме тут.

Для когось «Гаківка» залишатиметься інфраструктурним проєктом вартістю 60 мільйонів гривень. Для когось – прикладом успішної співпраці міста та бізнесу.

А для дитини, яка вперше стане на ковзани, чи ветерана, який після важкого поранення знову відчує азарт командної гри, – початком нової життєвої історії, сповненої можливостей, маленьких перемог і великих досягнень.



Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.