Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики схвалив законопроєкт «Про медіа», який гостро критикують

Парламентський Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендує Верховній Раді України прийняти доопрацьований проєкт Закону про медіа за основу.

Таке рішення було ухвалено на засіданні комітету 23 серпня, пише пресслужба НСЖУ.

Учасники засідання ознайомилися із презентацією ключових новел нової редакції закону про медіа, яку представив член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Олександр Бурмагін. Експерт наголосив, що законопроєкт про медіа «є одним із ключових євроінтеграційних законів», і головні цілі документа стосуються зменшення приватного інтересу в медійній сфері, підсилення ролі незалежного медійного регулятора, імплементації Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги.

За результатами розгляду більшістю голосів комітет рекомендував Верховній Раді України ухвалити проєкт закону про медіа за основу та збільшити термін подання пропозицій до законопроєкту до 21 дня.

Проти законопроєкту під час засідання комітету проголосували лише троє депутатів – Микола Княжицький, Володимир В’ятрович і Софія Федина.

Проєкт переповнено антиєвропейськими нормами, які вносяться для обмеження свободи слова і створення пропагандистських державних медіа.

Як він заявив у коментарі пресслужбі НСЖУ, під час засідання комітету обговорення законопроєкту, по суті, не було.

"Нам не дали змоги обговорити закон постатейно: голова комітету поставив його на голосування в цілому. Ми змогли виступити лише зі своїми загальними зауваженнями. Закон має 400 сторінок, його текст роздали лише за декілька днів. Назвати це «обговоренням», звісно, складно, – сказав Микола Княжицький. – Вважаю, що його схвалення зашкодить і свободі слова, і підтримці української культури, української мови. Зокрема, в законі нечітко визначено, що таке онлайн-медіа. Сказано, що онлайн-медіа – це ті медіа, які є в онлайні. Це ж не визначення! А натомість Нацрада з питань телебачення і радіомовлення контролюватиме весь медіапростір. При тому, що сама Нацрада не є незалежною, тому що Президент і Верховна Рада можуть у будь-який час звільнити будь-якого посадовця, якого вони призначили, і члена Нацради теж. Тобто, це ставить під прямий тиск влади всі медіа в Україні, а не лише телебачення і радіомовлення, якими раніше займалася Нацрада".

Шкідливим, на думку Миколи Княжицького, є запровадження й норми про державне телебачення. Ціла низка зобов’язань покладається на суспільного мовника, а на державного мовника (телеканал РАДА) не покладається жодних. Це суперечить європейським нормам.

Крім того, законопроєкт суперечить цілій низці законодавчих актів, які були схвалені останнім часом, зокрема, законам на захист української мови.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!