На Волині поранених бійців перед реабілітацією перевіряють на стресостійкість

У лікарні на Волині військовослужбовців тестують на стресостійкість, аби підібрати правильний метод для реабілітації.

Про це повідомляє Район. Медицина з посиланням на «Інтер».

Не дати стресу стати хронічним. Це завдання максимум нині для кожного українця. Бо як не крути, війна, ракетні загрози та невизначеність руйнують психіку.

Центрів фізичної реабілітації в нашій країні більшає, а от місць морального розвантаження та спеціалістів, які могли би допомогти стабілізувати психічний стан людини, бракує.

Важливий і метод реабілітації. Аби все правильно підібрати, на Волині проводять тестування на стресостійкість.

Дмитро був поранений на фронті. До того, як потрапив на Волинь, побував у чотирьох лікарнях.

Чоловік проходить короткий тест на стресостійкість.

«Я маю таку шкалу стресостійкості за Коннором-Девідсоном... Ми спостерігаємо, чи може наш пацієнт долати стрес за допомогою його внутрішніх факторів», – розповідає Олександра Первова, невропатолог лікарні.

Дмитро лікується у неврологічному відділенні. Розповідає: після контузії йому постійно дзвенить у голові. А ще – мучить безсоння.

«По 2-3 години вночі сплю. Мені лікують, крапають, колють, пігулочки - процес іде… Операцію вже зробили, вже весь зайвий метал з мене вийняли, я вже не залізна людина», – каже Дмитро, військовослужбовець Збройних сил України

Поранений чоловік пробіг майже п'ять кілометрів. Дорогою до машини, розповідає, не відчував нічого.

Це було виконання бойового завдання на сході в районі Авдіївки... Я з пробитою спиною за кермом, товариш без пальця, з контузією, з уламками в спині - нам добряче там прилетіло», – розповідає Дмитро, військовослужбовець Збройних сил України

І ось - підсумки тестування.

Олександра Первова, невропатологиня лікарні, каже:

«Вийшло 37 балів. У Вас висока стресостійкість, що дуже добре для Вас».

Опитування тривало хвилин із 15. Проте цей етап важливий для лікування. Медики мають розуміти, чи є у пацієнта проблеми.

«Виникає важкість у лікуванні. Бо якщо людина сама не прагне до цього, вона переживає, вона стресує, вона не вилікується, йде самонавіювання про те, що це вже кінець, і вже нічого не допоможе. Тобто немає цієї адаптації до стресу, вона сама себе заганяє в глухий кут», – каже Олександра Первова, невропатологиня лікарні.

Цей тест – лише перший крок і не є клінічним висновком про стан пацієнта. Втім, діагностування стресостійкості допоможе усім, хто має психотравми.

«Люди приїжджають і кажуть: я не можу ходити по місту. Я бачу, як люди живуть, люди дихають на повні груди. Каже: я сплю в бліндажі, а вони п'ють у ресторанах і барах. У них усе добре, в них війни нема. Тому саме цей дисонанс і буде викликати роздратування у військових. Я вже звик, що щодалі від фронту, то люди відводять очі від військових», – розповідає військовослужбовець Дмитро.

Та потерпають не тільки ті, хто на фронті. Через втрату рідних чи житла людей, які зазнали психотравм, більшатиме. А лікування минатиме легше, якщо фахівці розумітимуть, що треба працювати не лише з фізичним, а і з ментальним здоров'ям.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!