Обірвалося життя добровольця з Волині Вячеслава Бакуліна

Відійшов у засвіти військовий, командир взводу штурмової роти «Чорні поплавки» ДУК «Правий сектор», волинянин Вячеслав Бакулін.

Життя чоловіка 8 жовтня забрала онкологія, пише Район.Луцьк.

Спогадами про воїна поділився його військовий побратим з Ковеля Микола Коваль.

Вячеслав Бакулін був ветераном АТО, увійшов до числа перших, кому у 2017 році у Луцьку присвоїли статус бійця-добровольця АТО. Його бойовий шлях розпочався під проводом «Правого Сектору» у 2014 році, буквально під час Революції Гідності. Микола Коваль каже: тоді вони одними з перших їхали на війну добровольцями, без примусу, бо такою була і є їхня позиція.

«Ми тримали оборону у селищі Піски, під самим Донецьком. Це – фактично Донецький аеропорт, злітна смуга закінчувалася там, де були наші позиції. Бойові зіткнення відбувалися майже кожен день», – пригадує Микола Коваль.

«Його слухалися всі. Все, що він говорив, повинно було бути виконаним від «а» до «я». Він міг і крикнути, міг і пошуткувати, але це все сприймалося дуже серйозно. Його всі поважали. Щоб хтось не виконав його наказ – я не можу такого пригадати. Спокійний, врівноважений, серйозний. «Сич» вмів знайти підхід до кожної людини», – пригадує побратим.

Вячеслав Бакулін воював і після повномасштабного вторгення, хоч тоді вже хворів. Знав, що не пройде ВЛК, тож знайшов подібного на себе чоловіка, який пройшов замість нього комісію, – аби зарахували в підрозділ.

«Востаннє я бачився з «Сичем» на похоронах нашого командира «Барса». Він уже знав, що хворий, але дуже вірив лікарям, вірив у своє одужання», – пригадує Микола Коваль.

Вячеслав Олександрович лікувався у Норвегії, але, на жаль, було вже запізно. Його побратим каже: тримали звʼязок до останнього, і ще недавно розмовляли по телефону.

«Він був оптимістом, казав: «Коваль, будем жити, ще повоюємо», – пригадує пан Микола.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!