Кілька вулиць на Волині хочуть перейменувати на честь полеглих Героїв

Володимирська мерія оголосила про підготовку до громадського обговорення щодо перейменування низки вулиць.

Про це повідомила Володимирська міськрада.

У муніципалітеті розглянули клопотання військових, петицію, колективну заяву жителів вулиці Садової у селі Заріччя. Тож виконавчий комітет Володимирської міської ради оголошує початок проведення громадського обговорення щодо перейменування вулиць:

- у місті Володимирі Володимирського району Волинської області:

вулицю Лабораторна на вулицю Сергія Хоміка;
вулицю Тиха на вулицю Романа Макаревича;

- у селі Заріччя Володимирського району Волинської області:

вулицю Садова на вулицю Івана Терещенка.

Пропозиції (зауваження) громадськості приймаються письмово до 30 липня 2025 року начальником відділу містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та комунальних ресурсів виконавчого комітету Володимирської міської ради (вул. Устилузька. 17, 2 поверх, тел. 0800351291), електронна адреса: [email protected]

Анонімні пропозиції та зауваження не приймаються.

Для довідки:

Сергій Ярославович Хомік (1986, с. Сусваль, Волинська область — 11 листопада 2022, Донецька область) — український військовослужбовець, льотчик І класу, полковник 456 БрТрА Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Повний кавалер ордена «За мужність».Родом із села Сусваль, нині Оваднівської громади Володимирського району Волинської области України.Після закінчення Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба служив льотчиком-штурманом вертолітної ланки пошуково-рятувального забезпечення підрозділу транспортної авіації у Вінниці. Дослужився до командира ескадрильї.

Учасник операцій із підтримання миру та безпеки у складі Місії ООН в Африці.За час російсько-української війни офіцер виконав близько 1000 бойових вильотів (АТО/ООС — близько 800; 2022 — майже 250). Екіпаж полковника Хоміка здійснював успішні бойові вильоти, а під його керівництвом бойові уміння опанували більше 20 льотчиків.

11 листопада 2022 року на Донеччині два Мі-8 Повітряних Сил ЗСУ вилетіли на знищення російських окупантів. Політ проходив штатно, ведучий вертоліт під командуванням полковника Сергія Хоміка підійшов до місця відпрацювання. Спалах. Машина здійснила різкий маневр уліво. Ще кілька секунд командир надлюдськими зусиллями утримував у повітрі вертоліт, що палав. Кілька миттєвостей — і ведучий борт «зустрів землю». Ціною власного життя Сергій Хомік врятував побратимів.иКомандир вертолітної ескадрильї, загинув 11 листопада 2022 року на Донеччині. Похований 17 листопада 2022 року в родинному селі. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей. За мужність та самовідданість особовий склад авіаційної бригади неодноразово нагороджений державними нагородами. За героїзм, проявлений під час виконання бойових завдань щодо вогневого ураження сил та засобів ворога, тричі відзначався Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України полковник Хомік Сергій Ярославович, командир вертолітної ескадрильї бригади транспортної авіації (орден «За мужність» ІІІ ступеня – Указ Президента України № 293/2022 від 02.05.2022., орден «За мужність» ІІ ступеня – Уках Президента України № 755/2022 від 07.11.2022 р., орден «За мужність» І ступеня – Указ Президента України № 874/2022 від 23.12.2022 р. (посмертно).

Роман Макаревич виріс у сім’ї вчителів на Камінь-Каширщині. Був найстаршим із трьох дітей. Молодші сестра та брат пішли слідами батьків, також поринули у педагогічну справу.

Роман теж вивчився в інституті на вчителя фізичного виховання, але уже тоді знав, що працювати за фахом не буде. Коли був в армії, у 2002 році, став свідком Скнилівської трагедії.

Тоді під Львовом під час авіашоу загинуло 77 людей, серед них 28 дітей. Ще понад три сотні осіб були тяжко поранені, чимало з них отримали інвалідність. 18-річний строковик із поліського краю був у числі тих, хто збирав останки понівечених тіл. Це був перший його особистий біль, перше побачене ним пекло на землі. Згодом, пройшовши спеціальну перепідготовку у Сокиричах, доля привела його на роботу у місто Володимир в органи внутрішніх справ, а потім у Нацполіцію. 15 років віддав справі в погонах, десять з яких працював у карному розшуку. Тож і там надивився чимало людського горя та злоби, якось при виконанні службового завдання отримав навіть ножове поранення.

Після вторгнення Росії в Україну, ще в 2014 році, Роман Макаревич вирушив на фронт на Донеччину, де вже з перших днів пройшов справжню школу виживання. Два тижні на передовій позиції його групі з шести військовослужбовців у пекельну спеку довелося ділити на всіх одну пляшечку води. І більш не було нічого, навіть бліндажу над головою… У 2015-му ніс службу на Луганщині, а з 2016-го – під прикриттям (вдаючи місцевого жителя) забезпечував громадський порядок у Сєверодонецьку.

У 2020 році підписав контракт на військову службу в 14-ій окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. У її рядах він і зустрів повномасштабну війну. Його бойова стежина пролягала, зокрема, через Соледар, Бахмут, Харківщину. За цей період був кілька разів тяжко поранений, а після останнього, у хребет, дивом уникнув оков інвалідності.

Попри все щоразу повертався у стрій до своїх побратимів. За своє молоде життя він побачив багато смерті, а тепер навчився тримати її ще й у руках, бо ж став сапером. 4 квітня 2024-го воїн із позивним «Макар» виконав останнє своє бойове завдання щодо захисту незалежності України. Загинув у результаті ворожого обстрілу в районі населеного пункту Кіндрашівка. Без батька залишилися троє донечок, без чоловіка – молода дружина та без сина – батьки.

Терещенко Іван Анатолійович 46-річний військовий пенсіонер, житель с. Заріччя, був призваний на службу 14 лютого 2023 року, обіймав посаду заступника командира батальйону в/ч А 7091. Його життя обірвалось у перший день липня 2023 року поблизу н.п. Невське Луганської області внаслідок отриманого вогнепального уламкового сліпого поранення. Саме цього дня Іван Терещенко отримав підвищення у званні, отримавши зірку майора. У чоловіка залишилась дружина, донька та маленька онучка. НАГОРОДИ: Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!