Відійшов у Вічність відомий волинський військовий хірург Андрій Кострубський

Перестало битися серце відомого волинського військового хірурга, начальника хірургічного відділення військової частини А4554 Андрія Кострубського.

Про це повідомили на сторінці Військово-медичного клінічного центру Західного регіону.

"З глибоким сумом повідомляємо, що 20 червня 2026 року, передчасно пішов із життя наш колега, справжній офіцер та професіонал своєї справи — начальник хірургічного відділення військової частини А4554, підполковник медичної служби КОСТРУБСЬКИЙ Андрій Сергійович. Андрій Сергійович до останнього мужньо боровся за власне життя, як і робив це все своє професійне життя, рятуючи наших захисників та захисниць", - йдеться у дописі на сторінці клінічного центру.

Причиною смерті стало важке захворювання.

Прощання відбудеться 22 червня 2026 року о 13:00 у Капличці Різдва Івана Хрестителя, що у Львові на вулиці Пекарській, 52.

Колектив Інформаційного агентства ВолиньPost висловлює щирі співчуття рідним, близьким, колегам покійного військового медика.

Читати також: Луцький хірург під кулями пооперував 300 бійців

Довідково:
Андрій Кострубський – військовий лікар-хірург, підполковник медичної служби ЗС України.

У складі 51 окремої механізованої бригади начальник хірургічного відділення Луцького гарнізонного військового госпіталю Андрій Кострубський вирушив у зону бойових дій у червні 2014-ого. Через його руки пройшло кілька сотень поранених. Надавали допомогу як військовим, так і місцевим жителям, як отримували поранення внаслідок постійного обстрілу. Комусь він врятував життя, комусь – вселив надію на одужання. Андрій і сам свого часу пережив поранення: опинився в епіцентрі обстрілу поблизу села Степного. Потрапив до госпіталю, місяць проходив реабілітацію.

Також свої спогади про покійного написала відома на Волині волонтерка Наталія Ариванюк.

Подаємо допис без змін і правок

Андрій був лікарем. Першокласним. Без перебільшень. Не просто крутим хірургом. Це глиба!

Завжди було все чітко. Не завжди спокійно, але завжди по-людськи. Було і з почуттям гумору - військового, лікарського, було і на грані. І завжди було чесно і справедливо.

Якщо чесно, частина всіх моїх успішних допомог і евакуацій бійців ще з часів АТО - це його руки, його голова, його рішення, авторитет, а часто і ризики! Багато пройдено разом від евакуації новонароджених двійнят на Покровському напрямку до ліквідації пожежі в госпіталі.
Він умів організувати все так, що в найгірший момент з’являвся шанс.
Такі люди про дію в першу чергу.
Про відповідальність.
Про справжню дружбу…
І, до речі, саме на таких тримається дуже багато всього, чого ми навіть не бачимо.

Такі втрати не виміряєш словом «шкода». Це занадто мало. Андрій - це масштаб і моща. Я часто казала йому: «Кострубський, таких уже не випускають». Ми часто сміялися, багато чого згадували і називали себе йобнутими: я - нотаріус і опікуюсь госпіталем, а він, який давно міг піти на приватну практику і заробляти в комфортних умовах, продовжував свій шлях- військової хірургії, унікальних операцій і організації всієї лікарської структури на початок повномаштабки.

Мені дуже-дуже буде його не вистачати.
Не вистачатиме його розуму.
Його чіткості.
Його почуття гумору.
Його вміння зібрати хаос у систему, коли все сиплеться.
І точно не порахуєш, скільки людей завдячує йому своїм життям.
Світла пам’ять Андрію.
Моя родина завжди буде тримати пам’ять про ТЕБЕ.
Лети пташечка наша.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!