На території луцької фабрики відкрили амфітеатр
На території луцької фабрики, що на вулиці Млиновій, 13, з’явився новий вуличний простір із амфітеатром. Його відкрили 29 серпня під час зустрічі «Здибанка на Лучанці».
Робота над упорядкуванням простору почалася в березні. Тоді урбаністи ГО «місто.ребут», студенти-архітектори та резиденти локації дослідили територію та зібрали пропозиції спільноти «Лучанки».
misto.media розпитали про проєкт у його автора і куратора, архітектора та урбаніста ГО «місто.ребут» Тараса Дацюка.
Про яку територію йдеться і як її змінили
Активісти прибрали ділянку біля Сапалаївки з боку фабрики, відновили пішохідний доступ до «Лучанки» від Палацу учнівської молоді та Дитячої залізниці для резидентів і гостей їхніх подій.
Фабрику відокремлює від зеленої зони довгий бетонний паркан з хвірткою, замкненою на ключ. Досі ця територія понад річкою була захаращена сміттям, прохід був закритий, а річка — захована в хащах. Ділянка попід парканом з боку фабрики — сприймалась як транзитно-технічна зона з битим асфальтом і гравієм під палючим сонцем, яка без активного використання регулярно заростала хащами.
Що зробили урбаністи разом з резидентами:
розчистили ділянку біля річки за бетонним парканом та підтримують прохід незахаращеним;
відновили сполучення від фабрики до «Слоника» і Палацу учнівської молоді (скликали толоку, прибирали сміття, визначали стежку так, аби найменше різати дерева і кущі);
сформовану стежку огородили невеликим тином з тих гілок, які треба було підрізати, а все, що за тином — територія природи, в яку активісти не втручалися;
розібралися з хвірткою, і кожен зацікавлений резидент має від неї ключ: може виходити до річки в межах свого побуту. Під час публічних заходів хвіртка буде відчинена на весь день;
спорудили вуличний амфітеатр в затінку двох стін фабрики з виглядом на зелені зоні понад річкою Сапалаївкою: габарити амфітеатру ніби «відвойовують» транзитно-технічну зону для відпочинку.
Релакс за сонячним сценарієм
Обираючи місця для амфітеатру, команда спиралася на спостереження за рухом сонця та природні цикли людини.
Конструкцію розташували біля північного фасаду будівлі: в обідню спеку там панує тінь, а ввечері простір підлаштовується під різні потреби користувачів. Завдяки зміні тіні протягом дня амфітеатр забезпечує комфортні умови як для тих, хто активніший зранку, так і для тих, хто полюбляє вечірній час.
Будівництво об’єкта базувалося на принципах спільнотворення. До фізичної праці — шліфування дошок, монтажу та висаджування рослин — залучалися самі резиденти та команда проєкту.
«Якщо немає людей, готових долучатися руками, то немає для кого й будувати за якісь кошти. Це підтвердження готовності користувачів опікуватися простором, їхнє відчуття приналежності та гордості за це місце», — зазначає Тарас Дацюк.
Окремим естетичним і концептуальним рішенням стало повторне використання матеріалів. Дерев’яні дошки для амфітеатру отримали «друге життя» після демонтажу старих блоків у приміщеннях фабрики.
«З одного боку, у цьому багато естетики й символіки: ресайклінг, повторне використання, надавання нового життя. Нові матеріали цього не дають. З іншого боку, з уживаним працювати набагато важче», — ділиться деталями процесу урбаніст.
Не сполохати звіра, птаха й комаху
Під час толоки команда розчистила вузьку стежку від містка біля «Слоника» до «Лучанки», зберігши при цьому довколишні хащі.
«Винищити чагарники під нуль означало б знищити екосистему для птахів і комах. Наш підхід: залишати прохід чистим, а решті природи дати волю й спостерігати», — міркує архітектор.
«Лучанка» як точка входу
Під час будівництва амфітеатру з сусідніх дворів через паркан часто гукала місцева дітвора. Архітектору хотілося, щоб для цих дітей з'явилися зрозумілі точки входу в простір, аби поступово долучатися до креативної спільноти й привносити в неї щось своє. Наприклад, захопитися грою на барабанах, електронною музикою, швейною справою чи обробкою дерева в тутешніх майстернях. Для цього урбаніст запланував створити зрозумілу навігацію територією колишньої фабрики, або інформувати про контакти резидентів, анонси подій тощо.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Робота над упорядкуванням простору почалася в березні. Тоді урбаністи ГО «місто.ребут», студенти-архітектори та резиденти локації дослідили територію та зібрали пропозиції спільноти «Лучанки».
misto.media розпитали про проєкт у його автора і куратора, архітектора та урбаніста ГО «місто.ребут» Тараса Дацюка.
Про яку територію йдеться і як її змінили
Активісти прибрали ділянку біля Сапалаївки з боку фабрики, відновили пішохідний доступ до «Лучанки» від Палацу учнівської молоді та Дитячої залізниці для резидентів і гостей їхніх подій.
Фабрику відокремлює від зеленої зони довгий бетонний паркан з хвірткою, замкненою на ключ. Досі ця територія понад річкою була захаращена сміттям, прохід був закритий, а річка — захована в хащах. Ділянка попід парканом з боку фабрики — сприймалась як транзитно-технічна зона з битим асфальтом і гравієм під палючим сонцем, яка без активного використання регулярно заростала хащами.
Що зробили урбаністи разом з резидентами:
розчистили ділянку біля річки за бетонним парканом та підтримують прохід незахаращеним;
відновили сполучення від фабрики до «Слоника» і Палацу учнівської молоді (скликали толоку, прибирали сміття, визначали стежку так, аби найменше різати дерева і кущі);
сформовану стежку огородили невеликим тином з тих гілок, які треба було підрізати, а все, що за тином — територія природи, в яку активісти не втручалися;
розібралися з хвірткою, і кожен зацікавлений резидент має від неї ключ: може виходити до річки в межах свого побуту. Під час публічних заходів хвіртка буде відчинена на весь день;
спорудили вуличний амфітеатр в затінку двох стін фабрики з виглядом на зелені зоні понад річкою Сапалаївкою: габарити амфітеатру ніби «відвойовують» транзитно-технічну зону для відпочинку.
Релакс за сонячним сценарієм
Обираючи місця для амфітеатру, команда спиралася на спостереження за рухом сонця та природні цикли людини.
Конструкцію розташували біля північного фасаду будівлі: в обідню спеку там панує тінь, а ввечері простір підлаштовується під різні потреби користувачів. Завдяки зміні тіні протягом дня амфітеатр забезпечує комфортні умови як для тих, хто активніший зранку, так і для тих, хто полюбляє вечірній час.
Будівництво об’єкта базувалося на принципах спільнотворення. До фізичної праці — шліфування дошок, монтажу та висаджування рослин — залучалися самі резиденти та команда проєкту.
«Якщо немає людей, готових долучатися руками, то немає для кого й будувати за якісь кошти. Це підтвердження готовності користувачів опікуватися простором, їхнє відчуття приналежності та гордості за це місце», — зазначає Тарас Дацюк.
Окремим естетичним і концептуальним рішенням стало повторне використання матеріалів. Дерев’яні дошки для амфітеатру отримали «друге життя» після демонтажу старих блоків у приміщеннях фабрики.
«З одного боку, у цьому багато естетики й символіки: ресайклінг, повторне використання, надавання нового життя. Нові матеріали цього не дають. З іншого боку, з уживаним працювати набагато важче», — ділиться деталями процесу урбаніст.
Не сполохати звіра, птаха й комаху
Під час толоки команда розчистила вузьку стежку від містка біля «Слоника» до «Лучанки», зберігши при цьому довколишні хащі.
«Винищити чагарники під нуль означало б знищити екосистему для птахів і комах. Наш підхід: залишати прохід чистим, а решті природи дати волю й спостерігати», — міркує архітектор.
«Лучанка» як точка входу
Під час будівництва амфітеатру з сусідніх дворів через паркан часто гукала місцева дітвора. Архітектору хотілося, щоб для цих дітей з'явилися зрозумілі точки входу в простір, аби поступово долучатися до креативної спільноти й привносити в неї щось своє. Наприклад, захопитися грою на барабанах, електронною музикою, швейною справою чи обробкою дерева в тутешніх майстернях. Для цього урбаніст запланував створити зрозумілу навігацію територією колишньої фабрики, або інформувати про контакти резидентів, анонси подій тощо.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Останні новини
На території луцької фабрики відкрили амфітеатр
Сьогодні, 09:42
Вісім загиблих у столиці: росіяни вдарили балістикою
Сьогодні, 09:26
Луцький блогер «Торчик» публікує символіку нацистського режиму?: редакція звертається до СБУ
Сьогодні, 08:55
Три волинські громади отримали новенькі шкільні автобуси
Сьогодні, 08:26
