вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

5:3 на користь Вусенко

5:3 на користь Вусенко
Усі дійові особи, що спричинились до політичного протистояння у Луцькій міській раді, змушені посилено читати закони і вигадувати нові методи боротьби. І це дуже добре для розвитку супільних і політичних процесів. Однак очевидним переможцем в цій ситуації все ж є Юлія Вусенко. Пропоную розібрати ситуацію.

Про це пише журналіст Андрій Лучик у виданні Конкурент.

Секретар – це не "вічна" посада. Це один із депутатів, який отримав підтримку більшості внаслідок певних політичних компромісів. Секретар – це депутатське око в апараті ради. Це депутат, який має більше можливостей у порівнянні з іншими депутатами. Закон дозволяє депутатам переобрати секретаря. Це трапляється доволі часто в різних радах.

У листопаді 2015 року, у зв'язку із формуванням Миколою Романюком політичної переваги в раді та із урахуванням антогонізмів політичних сил, посада секретаря дісталася Юлії Вусенко, яка представляла маленьку фракцію партії "Самопоміч" (4 депутати з 42). Ці голоси були стратегічно потрібні.

На момент припинення повноважень міського голови влада має перейти до секретаря ради, який, за законом, набуває статусу особи, що здійснює повноваження міського голови. Але при цьому посада секретаря істотно відрізняється за політичною вагою від міського голови, який обраний усією громадою.

У тих умовах, які виникли в Луцькій міській раді внаслідок смерті мера, влада повинна зосереджуватися у більшості, бо на цей момент не існує головної посадової особи, яка обрана громадою як міський голова. Тобто у тих політичних сил, які отримали найбільшу підтримку виборців. І саме більшість має отримати усі переваги і усю відповідальність, яка пов'язана зі здійсненням влади. Це закон політики.

Цілком логічно, що Юлія Вусенко як представник меншості мала б підкорятись цим законам здійсення місцевого самоврядування. Маючи вагу посади секретаря, вона могла б зініціювати збори керівників депутатських фракцій і груп та запропонувати розв'язання ситуації, що виникла. За цих обставин Вусенко могла би домовитись про обрання нового секретаря в обмін на гідну посаду для себе та представників своєї партії. І жодної кризи б не виникло.

Але чи можна було би домовитися із новою більшістю? І яку ціну довелося б заплатити лучанам за ці домовленості?

Однак Юлія Вусенко вирішила зіграти у "велику гру". Їй чудово вдалось спровокувати більшість на процедурне протистояння, у якому вона мала перевагу як секретар ради та головуючий на пленарному засіданні. Також надзвичайно вдало було використано політичні настрої. Довершили картину кілька її виступів на телебаченні, у друкованих ЗМІ та соціальних мережах. Справу було зроблено – політичний маховик було запущено. Тому в цьому випадку позиційно 1:0 на користь Юлі.

Скликання альтернативних сесій, скандальні засідання, суперечливі рішення, юридична казуїстика підвищили градус суперечки настільки, що вже ніхто не бачив очевидних речей. Розпочалось принципове протистояння. Тут рахунок став 2:0.

Оголошення прізвища та ситуації переслідування із парламентської трибуни, новини на центральних і місцевих каналах зробили Юлію Вусенко надзвичайно популярною у політичній силі "Самопоміч". Вона стала партійним лідером національного масштабу. Так рахунок збільшився до 3:0.

Грубі юридичні помилки під час зміни секретаря забезпечили можливість поставити під сумнів легітимність рішення ради і остаточно закріпили статус "жертви політичних переслідувань" та "центральної фігури протистояння політичному свавіллю". Упізнаваність та політичний рейтинг Юлії Вусенко стрімко зріс. Відтак ще одне очко на її користь.

Перемога Вусенко у суді та судове рішення про поновлення на посаді зумовили нову хвилю громадського інтересу. Та обставина, що це рішення надзвичайно складно виконати, тільки додає інтриги та гостроти сюжету. Юлія знову отримала найвищу увагу ЗМІ та безкоштовний прайм-тайм. Отже, рахунок 5:0.

Натомість Поліщук на чолі з новою більшістю теж зумів набрати декілька важливих очок. Змінив заступників міського голови: 5:1. Переформував на лояльний до себе склад виконкому – і рахунок став вже 5:2. Переобрав голів депутатських комісій в раді – 5:3. Проте ці перестановки свідчать про концентрування влади, що дає перемогу тактичну і посилення адмінресурсу. У стратегічному плані перемоги, здобуті Вусенко, є важливішими. Адже попереду вибори міського голови.

Політика – це мистецтво можливого. У цій справі не існує особливої моралі та етики. Основною спонукою є влада та політична доцільність. Чи могли представники більшості запобігти цій ситуації? Звісно, могли. Для цього потрібно було лише подумати й поряд із тактикою ще мати і стратегію. Також варто було б активно пояснювати і краще формувати свою позицію та оприлюднювати її в незалежній пресі. Натомість усе звелось до демострації сили більшості. Тут доречною є аналогія із динозавром, в якого сильне і велике тіло, але дуже маленька голова. Політична недалекоглядність "УКРОПу" призвела до ситуації, коли місто Луцьк згадують в усій країні. Але при цьому засуджують більшість за те, що вона утримує владу, на яку має право, і підтримують депутатку з меншості, яка хоче отримати повноваження мера.

У політиці рідко трапляються ситуації, коли все можна поділити на чорне та біле. Світ має багато барв. Основна мета діяльності політичної партії – отримання влади, а усі політичні сили виходять винятково з власних інтересів. Тому не варто зачаровуватися кимось, щоб потім не отримати гірку порцію розчарування. І кому би не симпатизували – Вусенко чи Поліщуку – намагайтеся дивитися на ситуацію зі сторони і розуміти справжні інтереси усіх учасників політичного процесу.

Автор:Андрій ЛУЧИК

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.