вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Село Велицьк на Ковельщині: історія, князі, резиденція

Село Велицьк на Ковельщині: історія, князі, резиденція
В Ковельському районі Волинської області розташоване здавалося б звичайне українське село Велицьк. Проте минуле цього волинського населеного пункту має цікаву сторінку історії.

В XVIII столітті Велицьк був резиденцією відомого білорусько-литовського магнатського роду Сапігів (Сапєгів).

До того Сапіги у XVI-XVIII століттях посідали високі державно-військові посади у Великому Князівстві Литовському та Речі Посполитій, були власниками великих земельних маєтностей. Сапіги були другим, після Радзівілів найбагатшим і найвпливовішим у Литві родом. Своє генеалогічне походження вони виводили від князя Пунігайли, сина литовського князя Наримунта, проте ця версія сьогодні ще не отримала документального підтвердження.

В третій чверті XVIII століття, представник родини Сапігів побудував мисливську резиденцію в Велицьку. Цим фундатором став Юзеф Сапіга (Józef Sapieha) (1737-1792), державний і військовий діяч Великого князівства Литовського, гусарський полковник (1758-1774), кравчий великий литовський. У 1758 році Юзеф Сапіга отримав чин гусарського полковника, в тому ж році був обраний послом до сейму.

Юзеф Сапіга
Юзеф Сапіга


З 1763 року був прихильником партії великого гетьмана литовського Михайла Казимира Радзивілла Рибоньки. 7 травня 1764 року підписався під маніфестом, виступивши проти перебування російських військ на території Речі Посполитої. З липня 1769 року Юзеф Сапіга брав активну участь у створенні в Великому князівстві Литовському Барської конфедерації. Після її поразки в 1772 році Юзеф Сапіга разом з дружиною Теофіль поїхав до Франції. У наступні роки подружжя проживало в Страсбурзі і Парижі. Частина маєтків в Польщі їм вдалося врятувати і передати своєму синові Олександру Сапіги. В 1777 році він знову повернувся на батьківщину.

Місце для побудови мисливської резиденції було вибране не випадково, адже знаходилось воно посеред розлогих ковельських лісів і було прекрасним місцем для мисливців.

Мисливська резиденція в Велицьку. Автор М.Вішніцкі. 1911 р.
Мисливська резиденція в Велицьку. Автор М.Вішніцкі. 1911 р.


Варто сказати, що першим власниками Велицька ще в XVІ столітті був князь Гжегож Кожановіч, який називав себе князем велицьким. Існують перекази, що в пожежі 1916 року згинула єдина мапа Велицького князівства, яка потім була у власності Сапігів. Далі в XVІ-XVІІ ст. велицький маєток переходив із рук в руки до Божобагатих, Єло-Малицьких, Лисаковських і перед Сапігами ним володів Олександр Немирич.

Юзеф Сапіга володів з XVІІІ століття Велицьком разом із своєю дружиною Терезою Яблоновською, яка в 1802 році продала Велицьк графу, офіцеру та депутату сейму Ігнатію Лобажевському (1750-1826).

Дерев’яний будинок – резиденція, зведений князем Сапігою, являв собою одноповерхову будівлю з мансардним дахом. По центру планування будівлі знаходився квадратний просторий вестибюль та салон, в якому часто організовували пишні бали.

Крім того в будівлі було чотири спальні кімнати, дві з яких відрізнялись по кольору інтер’єру: голуба та жовта, інші просто підписані як гостьові. Також до послуг господарів були столова, зброярня.

Окрасою та даниною тогочасною моди була кімната в китайському стилі. Гострий інтерес до всього китайського захопив Європу якраз в кінці XVII століття. Аристократи наказували зодчим прикрашати покої шовковими ширмами, віялами та вазами.

Відомо, що китайську кімнату прикрашали полотна з видами на Волинський край. Окрасою кімнати було велика люстра в артистичному стилі та дерев’яний різьблений камін.

Фасад будівлі був прикрашений колонами, які дозволяли велицькій резиденції претендувати на звання «палацика», як її називали тоді. Із бальної зали вели сходи на терасу і до парку, який оточував будинок.

Велицьк. Фото К.Тележинський
Велицьк. Фото К.Тележинський


Як уже було згадано велицький ганок підпирали чотири колони, витесані із давньої деревини. Ширина кожної колони була приблизно за тодішньою мірою лікоть, це десь близько 48 см. До самого свого часу зруйнування фасад будівлі мав ідеальний вигляд, що не можна сказати про його інтер’єр, який був зруйнований станом на 1916 рік.

Розмір бальної зали був 10 на 12 метрів. Стіни зали були прикрашені гобеленами. Маємо відомості й про меблі з маєтку. Під стіною стояли крісла з чорного дерева. Зброярня містила цінну колекцію зброї князів Сапігів. На сукні кольору амарант виблискували луки, пістолети, мисливська зброя, привезена з цілого світу та упряж на чотири коні з родинними гербами Сапігів.

Окрема кімната була відведена для гри в більярд. Усі двері та вікна були виконанні, і відповідали стилю Людовіка XVI. За часів Сапігів в будинку найпопулярнішою була кімната, яка називалась театральною та концертною. В велицькому «палацику» були полотна відомих митців, а саме таких як: Мірис Сильвестр, Жан-Батіст Пільман.

План будівлі в Велицьку
План будівлі в Велицьку


Парк був розпланований на геометрично рівні частини, які сполучались стежками. Здебільшого зелені насадження становили клени, граби, ялини та в’язи.

Резиденція проіснувала до 1916 року, коли внаслідок нищівного пожару була повністю знищена для сучасників.


ТЕКСТ - Тетяна Яцечко-Блаженко


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Садиба чимось нагадала Затурці.
Відповісти
Останні статті
Село Велицьк на Ковельщині: історія, князі, резиденція
25 вересень, 08:09
Історія Луцької тюрми
23 вересень, 09:05