Трояндово-полуничний бізнес із ароматом сакур: родина під Луцьком вирощує плантації рослин. ФОТО

Тисячі плодоносних і декоративних дерев – яблуні, груші, сливи, клени, улюбленці-сакури, а також сотні троянд і кущиків ягід. Захоплення родини Приймаків з села Липини, що під Луцьком, вирощуванням різноманіття рослин розпочалося із власної невдалої покупки саджанців й переросло в успішний бізнес.

Тепер у Лідії та Анатолія Приймаків – власна плантація із безліччю рослин майже у гектар.

Пенсіонерка Лідія Приймак за фахом – бухгалтер, але от вже більш ніж 17 років поспіль разом із чоловіком Анатолієм займаються садівництвом. Весь свій вільний час проводять навколо улюблених саджанців дерев і теплиці з трояндами, а коли мають вільну хвилинку чи вихідний, то йдуть на поле і працюють там.



Фундамент свого бізнесу сім'я заклала зовсім випадково, коли вирішили зайнятися озелененням території власного будинку. Жінка каже, що коли багато років тому вперше купували дерева, то продавці на ринку їх обдурили. Після цього випадку вирішили виправити ситуацію і почали цікавитися сортами більш детально, аби не потрапляти у такі халепи і попереджати інших, тим паче, що з дитинства обоє бачили, як садівництвом захоплюються їхні батьки.

«Нам із чоловіком вдалася система окулірування, на відміну від батьків, які займалися прищеплюванням», – зазначає пані Лідія.

Окулірування або щеплення вічком – це один зі способів щеплення плодових і декоративних рослин тонким шаром деревини, взятої від тримача культурного сорту.

Коли тільки Приймаки починали цим цікавитися, то перепробували багато способів і методів, зазнали чимало невдач, але постійне вдосконалення дало свої результати.

Спочатку подружжя Приймаків розпочало із маленького: закупили 200 дерев, потім тисячу, а далі ще більше. На сьогодні асортимент – дуже великий, лише одних яблунь мають 50 сортів, окрім цього – 18 сортів грушки, 14 – черешні, 8 – вишні і персика, 3 – нектарини, а також – абрикоси, сливи, серед найпопулярніших, звісно, є й інші дерева, не тільки плодові. Улюбленці пані Лідії і клієнтів – сакури та клени.



За п’ять років після початку роботи із деревами Приймаки зайнялися і квітами, але це вже більше захоплення дружини Анатолія – Лідії. Намагаються їх більше продавати саджанцями.

Нині подружжя має приблизно сорок різновидів троянд, серед яких є, як звичні і традиційні, так і «пробні» для українського споживача, але вже широко відомі у Європі.

«Піоновидну троянду «Red eye» поки ще тільки вивчаємо, придивляємося, але то такий новий особливий сорт, який ми хочемо розвивати і розповсюджувати», – розповідає жінка і показує квітку. Дуже густа троянда, насиченого червоно-бурого кольору із зеленою серцевинкою-гострячком. На відміну від усіх інших троянд, які мають бутончик, або ж шароподібну серединку, у цієї – серцевина інша. «Ми її дуже хочемо розповсюдити, адже квітка надзвичайно красива, але поки «капризує» і не дуже піддається розведенню в наших умовах», – зазначає жінка.



Каже, що поки найпоширенішими і найпопулярнішими серед любителів квітів із колючками є сорти «Black magic» та «Black Baccara». Темно-вишневі велюрові троянди, які дуже люблять люди і садівники. Вони – витривалі і невибагливі, не бояться дощової погоди, бутон у них не загнивається, а самі квіточки стійкі до зміни температури, шкідників і бактерій, які цього року лютують не на жарт.



Іноді люди також хочуть підібрати для свого подвір’я троянди-шраби, які ростуть кущиками, здебільшого – англійські троянди, отримані в результаті схрещування французької, дамаської, бурбонської і інших троянд з сучасними сортами чайно-гібридних і квітів. Здавалося б вона вже стала такою популярною в Європі, але все ж у нас надають перевагу класиці, тому частіше беруть «бордюрки», лідером продажу серед них є чайна троянда «Pink Intuition».

Різноманіття кольорів – також величезне: тут і білі, і червоні, й рожеві, і навіть з багатоколірними вкрапленнями, одним словом – вибрати є з чого, це стосується також і розміру квітки, який залежить від сорту саджанця. Про усі ці тонкощі Лідія Приймак знає і залюбки допомагає своїм покупцям із вибором, радить, яка саме квітка краще пасуватиме до тих чи інших умов, як доглядати і вирощувати, а також, що не менш важливо, боротися зі шкідниками.



Жінка скаржиться, що цього року, коли випало так багато дощів, надто активно почала лютувати бактерія і паразити, тому догляд за рослинками потрібен удвічі ретельніший. Особливо потерпають сливи, персики, нектарини та абрикоси. Серед деревних – найбільш стійкими виявилися яблуні, прийнялися і ростуть найкраще.

За порадами до Лідії Приймак звертаються не тільки її клієнти, а й колеги-садівники, які поки недостатньо обізнані. Жінка каже, що й сама довго вчилася, а зараз намагається допомагати людям, які ще не знають усіх тонкощів садівничої справи. «Спочатку виписували тематичні журнали, вчилися з них, читали відповідну літературу, бо ж коли ми починали, то інтернету ще не було. Часто відвідували семінари, як на місцевому рівні, так і на європейському. Тричі з чоловіком були в Польщі на курсах, нас туди відрядили від обласної ради» – розповідає жінка.

Захоплення родини Приймаків перетворилося у спосіб життя, адже на догляд за рослинами вони витрачають свій час. Обоє вже у поважному віці, але не дозволяють собі розслаблятися, хоча іноді самі з засадженим гектаром землі не справляються й просять допомоги у сусідів чи друзів.

«За цим всім доглядати надзвичайно важко, ще за молоду було трохи легше бігати полем, а зараз вже не справляємось самі. Тим паче, потрібно ж підтримувати асортимент»,– бідкається жінка.



Найважчим для садівників є весняно-літній період, коли до першого липня минулорічні саджанці намагаються розпродати, а вже з 20 числа цього ж місяця і до 1 вересня окулірувати усі дерева та троянди. «Потрібно встигнути у цей період, аби у рослин був хороший і стабільний сокорух», – каже пані Лідія.

Землю для плантацій Приймаки орендують у знайомих. Домовилися з ними, що оброблятимуть і доглядатимуть території, позбудуться шкідників і садитимуть там культури, але родина також приділяє увагу й збереженню потенціалу родючості ґрунту. Аби не надто обтяжувати поле, чергують висадку плодових і декоративних дерев з овочами – рік через рік, це завдає меншої шкоди і дає території трохи відпочити.

Варто зазначити, що садівництво це – не тільки важкий і трудомісткий процес, але й доволі довготривалий: «Те, що плануєш продавати, повинен закласти на три роки наперед. Перший рік – висіваємо, на другий це все має прорости, а далі тільки окулірування, щипання і продаж.

Цьогоріч Лідія Приймак засадила й невелику ділянку полуницею. Каже, що зараз на ринку, де вона торгує, дуже важко: «Там, де парковка для машин, зробили ще один імпровізований ринок – не пройти, не проїхати. Зранку, коли приїжджаємо розвантажуватися, то дуже важко попереносити усі саджанці. Тут тільки вихід вставати о 4 і вдосвіта їхати туди, бо у пізнішу пору, то всі нерви залишаються на тій «парковці». Їде ж купа людей з різних міст, а ті, хто там стоять цього не розуміють», – бідкається жінка і додає, що, аби виростити дерево, потрібно, як мінімум, три роки, а з полуницею результат трохи швидший. Наразі мають сорти полуниці «Елькат» – ранньостигла полуниця Голландської селекції, а також «Крістіну» та «Fenella».



Дерева та квіти – не єдине захоплення родини. Анатолій Приймак також обожнює бджільництво. Його дружина каже, що із самого дитинства чоловік ходив біля вуликів свого батька, заглядав і цікавився, як вони поводяться. Займається цим і до сьогодні, тож на подвір’ї подружжя також стоїть декілька вуликів. Щоправда, мед не продають, це так, для своїх, пригощають і передають родині і друзям.





Діти подружжя не перейняли від батьків захоплення садівництвом, кожен пішов своїм шляхом, але Лідія Приймак сподівається, що хоча б онуки почнуть цікавитися їхньою справою. Починають їх вже водити до садочку вже, хоч ще маленькі, розповідають, як правильно доглядати за рослинами і що потрібно, аби в майбутньому кожен пагінець дав нове життя і милував око й душу.



Текст - Валерія КОЛІСНИК
Фото - Ігор ДИНЯ
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.