вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Чи будуть Шацькі озера з водою: підрахунки і прогнози експерта

Чи будуть Шацькі озера з водою: підрахунки і прогнози експерта
Протягом останніх двох років Шацькі озера суттєво обміліли. Тож всіх цікавлять причини такого невтішного явища та що буде з озерами далі.

Щодо причин обміління озер є різні думки і погляди. Серед них називають і зміни клімату, і будівництво Хотиславського кар’єру, і зрошення плантацій лохини, і буріння свердловин населенням, і неефективну роботу меліоративних систем тощо.


Своїми роздумами з приводу проблеми обміління Шацьких озер з Інформаційним агентством ВолиньPost поділився Тарас Корнійчук, який був заступником начальника Волинського управління водних ресурсів і водного господарства та має понад 40 років досвіду роботи у сфері водного господарства.

На переконання Тараса Корнійчука, в області завдяки Гідрометеослужбі та структурам, що займаються проектуванням , будівництвом та експлуатацією водогосподарських об’єктів, накопичена достатня база даних щодо атмосферних факторів , стоку з водозбірних площ, рівнів ґрунтових і підземних вод , а також фільтраційних властивостей водоносних горизонтів.

Опади і температура повітря

Так , згідно зі спостереженнями протягом 70-и років на метеостанції «Світязь» річна кількість опадів змінювалась від 409 до 976 мм . Різною вона була не лише за роками, а і за окремими циклами років. Так, при середньорічній за весь період спостережень, кількості опадів 598 мм в 1965-1974 роках в середньому випало 704 мм, в 1982-1986 роках - 517 мм, в 2006-2017 роках - 650 мм. В 2018 році кількість опадів становила 586 мм , або на 101 мм менше як в 2017 році , а в 2019 році випало 505 мм, що на 81 мм менше як 2018 році. Тобто в 2018 році на територію парку випало на 49, 5 млн кубічних метрів води менше, як в 2017 році, а в 2018 році ще на 39,7 млн менше, як в 2018 році. Ймовірно, 2018-2019 роки є початком маловодного циклу років.

Тарас Корнійчук зауважує, що змінними є і середньорічні температури повітря. У межах Шацького природного парку помітне постійне підвищення середньорічної температури повітря, особливо – в останні роки. У зв’язку зі зміною кількості опадів та температури повітря змінюються і обсяги притоку води у водні об’єкти (річки , озера) з їхніх водозбірних площ. Так, при середньорічній величині в північній частині області за весь період спостережень 96 тисяч кубічних метрів з одного квадратного кілометра в 2018 році він становив біля 65, а в 2019 році лише біля 31 тис. м3 .

Випаровування

З поверхні водойм в залежності від їхніх площ, глибин, захищеності від вітру в середньому за багаторічний період випаровувалось від 600 до 700 мм води , що становить біля 44 млн м3 з усіх Шацьких озер з загальною площею 6,3 тис. га.

Тарас Корнійчук додає, що найбільше води випарувалося з озер з великою площею (Світязю, Пулемецького, Луки, Люцимера), найменше – з озер з невеликою захищеною від вітру площею.

В багатоводні роки з високою вологістю повітря випаровування з водних об’єктів зменшується на 10-15%, а в маловодні з вищою температурою та нижчою вологістю повітря – збільшується на 15-20%. Випаровування з водної поверхні відбувається, в основному, в теплі періоди року (з квітня до жовтня) і досягає в окремі місяці 150 мм шару води. В 2018 році з озер з великою площею випаровувалось приблизно 820 мм, в 2019 році – 850 мм, з озер з малою площею – приблизно 710 і 730 мм. З Шацьких озер обсяг втрат на випаровування в порівняні з середньорічною величиною в 2018 році збільшився на 7,6 млн м3 , а в 2019 році – на 9,5 млн м3. У зв’язку з глобальним потеплінням випаровування як з поверхні суші, так і з водойм буде збільшуватись.

Притік і відтік води

За інформацією Тараса Корнійчука, основними водоносними горизонтами зони водообміну та водокористування на території парку є ґрунтовий в четвертинних відкладах і підземний у тріщиноватій зоні мергельно-крейдяної товщі. Сезонне синхронне коливання рівнів ґрунтових і підземних вод , з підняттям в холодні періоди року та пониженням в теплі періоди, вказують на їх тісний гідравлічний взаємозв’язок та залежність від погодних умов в районі парку, найперше – від кількості опадів та температури повітря. При загальному ухилі підземного водного потоку з півдня на північ 0.0005 та усередненому коефіцієнті фільтрації водоносного горизонту- 2 метри на добу, притік та відтік води з озера Світязь, при його поперечному січенні 63,6 м2., за рік становить 23,2 тис. м3., що відповідає одному міліметру шару води в озері. Залежно від рівнів ґрунтових і підземних вод на територіях прилеглих до озера та рівнів в ньому величини притоку та відтоку підземних вод можуть змінюватись в декілька разів як в сторону збільшення, так і зменшення. Але істотного впливу на водний режим озера вони не мають через незначний (у порівнянні зі змінами опадів та випаровування) розмір. Так, як площі поперечних січень інших озер Шацької групи менші, то відповідно менші в них притоки та відтоки як підземних, так і ґрунтових вод.

Використання води із Шацьких озер людиною

Для водопостачання населення та господарської діяльності в межах парку щорічно забирається з ґрунтового та підземного водоносних горизонтів до 90 тис. м3 води , з яких понад 90% через вигрібні ями, різні відстійники та поля фільтрації повертаються в ґрунтові води, а з них в пов'язаний з ними підземний водоносний горизонт. Істотних змін в обсягах використання вод, в порівняні з попередніми роками, в 2018-2019 роках не відбулось.

З Хотиславського кар’єру воду відкачують елекронасосом продуктивністю 200 м3 на годину або 1,7 млн. м3 на рік, що рівнозначно обсягу 3,5 мм опадів на територію Шацького природного парку. Оскільки вода в кар’єр надходить не тільки зі сторони парку, а з усіх боків кар’єру, а відкачка води проводиться періодично в компенсуючий канал-відстійник, розташований на віддалі 200 м від кар’єру зі сторони Волинської області, з якого значна частина відкаченої води фільтрується назад в кар’єр, то обсяг притоку в нього вод зі сторони парку не перевищує одного міліметра опадів на його територію та одного відсотка обсягу води від зменшення опадів в 2018-2019 роках. Змін в обсягах відкачки води з кар’єру, які могли би вплинути на водний режим озер в два останні роки у порівняні з попередніми не було.

Більшість Шацьких озер мають водозбірні площі, притік з яких має велике значення для їх водозабезпечення. В середньому за період спостережень в Шацькі озера він становив 17,1 мільйона м3, в 2018 році в порівняні з ним зменшився на 5,8, а в 2019 році — на 12.1 мільйона м3. Співвідношення водозбірних площ до площ озер є різним і відповідно є неоднаковим їх вплив на водний режим озер. Одне з найменших вказаних співвідношень є щодо озер Світязь І Пісочне, яке становить —1,5. , щодо Пулемецького — 3,3, щодо Люцимеру — 5.5, щодо Острівянського—7.0 , Кримно - 35.9, Чорне друге—3.6. Тому є різними і обсяги притоку води з них в озера.

Співвідношення обсягів опадів на поверхню озер , притоку з водозбірних площ та випаровування в середньому за багаторічний період та 2018 і 2019 роки по основних Шацьких озерах таке:



Наведені розрахунки показують, що в середньому за багаторічний період у всіх озерах (крім озера Луки, стік з водозбору якого після будівництва Копаївської осушувальної системи надходить в річку Копаївку поза озером ) поступлення від опадів на озера та притік в них з водозборів перевищує випаровування з водної поверхні озер, завдяки чому здійснювався в них водообмін та була можливість подавати воду з озер Пулемецьке та Острівянське для рибного господарства Ладинка, а з озера Світязь на поповнення озера Луки.
Внаслідок зменшення притоку та збільшення випаровування в цілому за 2018 рік баланс між поступленнями і втратами був від’ємним на озерах Світязь, Луки, Пісочне, а в 2019 році при подальшому зменшені опадів та притоку і збільшені випаровування баланс був від’ємним на всіх озерах, крім Кримно, що і обумовило їх обміління.

За два роки Світязь змілів на 35 сантиметрів

Як показують постійні заміри на озері Світязь та періодичні на інших озерах, в холодні періоди року внаслідок перевищення поступлень від опадів та притоку з водозборів над випаровуванням рівні в них підвищуються, а в теплі періоди (за винятком місяців з великою кількістю опадів) через перевищення випаровування над поступленнями – знижуються.

Так, при різниці між випаровуванням та поступленням від опадів і притоку за квітень-листопад 2018 року — 338 мм. рівні води в озері Світязь понизились на 33 см, за грудень 2018 - березень 2019 року при перевищенні поступлень над випаровуванням на 161 мм—підвищились на 17 см, за квітень- жовтень при перевищенні випаровування на 388 мм рівні понизились на 38 см. За листопад 2019 – січень 2020 року при опадах 118 мм через втрати, спричинені високою температурою повітря (на 3,4 градуси вищі, ніж в аналогічний період 2018- 2019 років), рівні води в озері підвищились лише на 6 см і на 1 лютого були нижчими, як на відповідну дату минулого року на 28 см.

В цілому за два останні роки рівень воли в озері через зміну погодних умов знизився на 35 сантиметрів. Компенсуючого притоку напірних підземних вод, про що стверджують автори Концепції програми збереження Шацького поозер’я, не відбулось.

Якщо погодні умови не зміняться – озера і далі мілітимуть

Тарас Корнійчук переконує, що при погодних умовах, аналогічних 2018-2019 рокам, в 2020 і в наступних роках варто очікувати подальшого зниження рівнів води в озерах та погіршення їх екологічного стану. За словами Тараса Корнійчука, навряд буде сприяти відновленню рівнів в озерах розроблення програми регулювання гідро-екологічного балансу для збереження озер Шацької групи, річкового та водно-болотних комплексів Полісся, адже в основі – недостовірні дані та необґрунтовані і суперечливі твердження щодо впливу на водний режим озер як природних, так і антропогенних факторів, наведених в Концепції програми.

Найбільш реальний варіант наповнення озер водою – подача води із Прип’яті

На переконання Тараса Корнійчука, оскільки можливості збільшити кількість опадів і притік в тому числі підземних вод з водозбірних площ та зменшити випаровування з озер немає, то для відновлення рівнів та збереження озер (насамперед – Світязю)необхідно створити можливість їх поповнення водними ресурсами з-за меж водозбірних площ озер. Єдиним реалістичним варіантом поповнення озер Тарас Корнійчук називає самотічну подачу води з верхів’я річки Прип’ять, у водозборі якої розорювання земель мінімальне, а підприємства, що забруднюють навколишнє середовище, відсутні . Обсяги стоку річки Прип’ять можуть бути збільшені за рахунок подачі води існуючою насосною станцією з річки Західний Буг, якщо їх якість буде відповідати екологічним вимогам.

Ексзаступник начальника Волинського управління водних ресурсів і водного господарства зауважує, що для здійснення подачі вод з річки Прип’ять потрібно відновити раніше існуючий канал між річкою та озером Світязь протяжністю до 9 км та побудувати водорегулюючі споруди на ньому. За словами Корнійчука, вартість цих робіт не буде перевищувати вартості розробки вищезгаданої програми. Для підтримання рівнів в озерах на відмітках, сприятливих для них та прилеглих територій, варто провести додаткові роботи на спорудах, що знаходяться на витоках з озер, з метою недопущення витоку води при рівнях, нижчих від нормальних для них. Для покращення водозабезпечення озера Луки доцільно здійснити заходи з відновлення притоку з його водозбірної площі. Виконання вказаних заходів та робіт належить до компетенції обласних і місцевих органів влади та суб’єктів, які ведуть господарську діяльність на території парку.






Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 5
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Что-то ничего не сказано про использование больших объёмов воды для ягодных плантаций?!! - эксперт или недоговаривает или это просто сомнительный малознающий эксперт
Відповісти
Фахові висновки і поради спеціаліста з великої букви. Але це спеціаліст ще радянський, вони вимирають, як мамонти. Нехай повчиться в Корнійчука нинішній його колега і заступник з цього ж управління Геннадій Мушка - недоКОЗЕЛ і недоБАРАН, який в цій галузі навіть не володіє предметом розмови.
Відповісти
най мусьє в кабінетах рухаються. людина навела єдиний реалістичний варіант.
Відповісти
Запропонований проект поповнення водою озера Світязь може бути здійснений лише під постійним і потужним тиском громадкості Волині, бо в голові зайди-мента така ідея не з'явиться ніколи.
Відповісти
Журналісти розбудили громадську думку. Це вже перемога, хоч і невелика. Треба бити в усі дзвони, тому що поки перемагає звіряче споживацтво, проблеми екології будуть тільки рости. Це питання радикальної зміни свідомості. В ЗМІ з цього приводу зявились десятки статей, були створені кілька комісій з проблем дослідження обміління озера, залишилось тільки вибудувати "дорожну карту" його порятунку, знайти точки дотику між такими спеціалістами, як, наприклад, Тарас Корнійчук, вчені з НАН України, екологи. Тільки такий документ при його фінансуванні зрушить з місця проблему. А поки що ніхто не може відкидати найбільш песимістичний варіант про повне обміління Світязя.
Відповісти