вхід реєстрація

Григорій Пустовіт: «Депутатський мандат - це не перемога, це лише початок битви за достойне майбутнє нашої країни»*

Григорій Пустовіт: «Депутатський мандат - це не перемога, це лише початок битви за достойне майбутнє нашої країни»*
Тисячі років в Україні існує приказка “Вибирати кота в мішку”, - а ми донедавна голосували за кандидатів, про яких знали тільки те, що вони на тому мішку наліпили.

Ці вибори мають стати винятком, цього року виборці ретельно досліджують біографію, життєву позицію і досвід кожного кандидата. Щоправда, дехто окремі сторінки активно приховує. Інші ж якщо б хотіли не змогли б нічого приховати, тому що завжди в полі зору.

Серед таких кандидат в народні депутати у місті Луцьку Григорій Пустовіт. Він не обгородився від лучан високими парканами, живе працює поруч, результати його роботи можна було відчути на власному досвіді, всі знають чим він займався під час революцій Гідності, Помаранчевої чи у бурхливі 90-ті.

-Виборча кампанія завершується, ви провели сотні зустрічей, чи вдалося вам за цей час дізнатися щось нове про характер мешканців нашого міста?

-Я щасливий, через те, що мав змогу говорити з тисячами добрих і розумних людей. Це не пустий комплімент виборцям, до мене під час кожної зустрічі було безліч питань з критикою, пропозиціями, зауваженнями до моїх слів, чи програми. Головне завдання політика чути людей, будувати справжній діалог. Мені вдалося багатьох переконати, дехто переконав мене. Це була не просто агітація, це була конструктивна розмова.

-Значна частина українців вважає, що політики йдуть до Верховної Ради, щоб лобіювати свої інтереси, вам це говорили?

-Можна зрозуміти людей, які так думають, дуже багато в Україні було таких політиків. Щоправда, ми бачили не раз як такі політики закінчували свою кар'єру. В кращому випадку це - забуття, в іншому ганьба на кілька поколінь. Який сенс працювати тільки для себе? Твоя робота має бути комусь потрібною, в іншому випадку ти не відбуваєшся, як особистість.

В мене був шанс працювати для лучан, для волинян. І мені не соромно за цю роботу. Я побачив, що можу зробити більше. Депутатське крісло - не самоціль, це лише засіб для того щоб змінювати на краще наше місто, регіон, країну.

Я дуже багато часу провів в опозиції, я не ховався ні на Помаранчевому майдані, ні під час Революції гідності. Тому це не мій метод хапатися за посади і статус.

-Це ваша основна особливість, як кандидата?

-Я говорю правду, яка багатьом не подобається. Тому мене намагаються очорнити, а оскільки в моїй біографії немає темних плям, використовують відверту брехню.

-Ви розповідали про численні зустрічі з виборцями, на чому найбільше люди зосереджували увагу під час спілкування?


-Всіх болить війна. Лучани переживають за наших захисників. Всіх обурює нестача бронежилетів, інших засобів. Я не раз казав, що держава має змогу забезпечити військових принаймні всіма необхідними засобами захисту і може зробити це швидко. Бронежилет, шолом — не такі складні речі, щоб вітчизняна оборонна промисловість не могла налагодити їх виробництво в досить стислі терміни в потрібних обсягах. Крім того ми можемо надати солдатам і всю необхідну сучасну зброю, що нині виготовляється в Україні. Добре, що ця справа зрушила з місця, щоправда, дуже повільно. Вірю, що нам вдасться її пришвидшити в найближчі тижні.

Щодо побутових, буденних проблем, люди напевне намагалися стимулювати Вас, як кандидата перейнятися їхніми клопотами?

В мене такі ж клопоти, як і у більшості лучан, тому я не можу бути не зацікавлений в їх вирішенні. Майже у кожному дворі, люди просили навести лад під будинком. Йдеться якраз про те, що мешканці не можуть зробити самостійно, це здебільшого абсолютно розбите дорожнє покриття й напівзаконні споруди під вікнами багатоквартирних будинків. В місті діє програма благоустрою прибудинкових територій, але з нинішнім рівнем фінансування, про її ефективність навіть говорити не доводиться.

Деякі кандидати обіцяють зробити ремонт одного, чи двох подвір'їв за вкрадені у виборців гроші. Але всім вони не допоможуть, бо який був сенс їм тоді красти. Я вважаю, що порядок в дворах безпосередньо залежить від порядку в країні. Якщо ми зможемо пробити стіну і таки впровадити реальну реформу місцевого самоврядування в наступному парламенті, місцеві ради матимуть суттєвіший ресурс і повноваження для вирішення своїх проблем.

-Якщо така реформа відбудеться, наскільки швидко місцеві ради зможуть адаптуватися до нових умов і ефективно використовувати отримані ресурси?

Зрозумійте, перерозподіл державних фінансів — не панацея для наших міст, сіл, чи селищ. Якщо в тому чи іншому регіоні, підприємства працюватимуть в тіні, нові інвестиції не приходитимуть, очікуваного результату від цієї реформи ми не отримаємо. За час моєї роботи головою облдержадміністрації нам вдалося погасити дефіцит й перевиконати обласний бюджет саме завдяки тісній співпраці з бізнесом, легалізації робочих місць.

Що заважає молодій людині нині відкрити свій бізнес: заробляти на себе, створити робочі місця, платити податки? Мені часто випускники наших вишів, розумні, талановиті люди, відповідають — відсутність стартового капіталу, складні умови ведення бізнесу, створенні державою. Тому одночасно з реформою місцевого самоврядування, необхідно змінювати правила ведення в бізнесу в Україні, й не лише на папері.

-Що ви маєте на увазі, коли говорите про створення сприятливих умов для створення бізнесу?

-Скорочення, оптимізація кількості податків, спрощення правил ведення ведення бізнесу — це першочергові, але поверхневі кроки.

Коли я, як голова облдержадміністрації приходив на підприємство й запитував, чим можу допомогти, його керівники дивувалися, вони ніяк не могли зрозуміти чого я від них хочу, бізнесмени жахаються посадовців й представників всіляких контролюючих органів, бо чиновники ніколи не цікавилися чим допомогти, зазвичай навпаки перешкоджали бізнесу.

І тут — очевидна причина - корупція. Вам кожен хабарник при посаді скаже, що буде із нею боротися. Водночас годинник на його руці може коштувати декілька річних зарплат цього посадовця. Очевидно, що без порядних людей в політиці якісні зміни не можливі. Крім того ми працюємо над законопроектами ухвалення, яких максимально унеможливить незаконне збагачення держслужбовців.

Йдеться зокрема про ліквідацію корупційних схем, які роками напрацьовувалися, й нардепи доклали до цього чималих зусиль. Згадайте, після перемоги Революції Гідності, активісти просили урядовців опублікувати всі виявленні механізми відмивання державних грошей. Цього так і не було зроблено.

-Ви впевнені, що ці ваші кроки дозволять суттєво знизити рівень корупції в Україні?


-Тут знову варто наголосити, що ми говоримо про перезавантаження країни. Якщо корупціонер буде впевнений у своїй безкарності, всі попередньо-озвучені кроки будуть малоефективними. Судова система, яка боролася з Майданом і виправдовувала злочинців нікуди не зникла, просто у декого прокинувся інстинкт самозбереження.

Також кардинально не змінилося і ставлення українців до судової гілки влади, вони їй не довіряють. Тому ми вивчаємо досвід Грузії, Польщі, інших, європейських країн для того, щоб щоб провести ефективні зміни в судовій системі. Виконавча влада не повинна мати жодних важелів впливу на суди, втім контролювати діяльність суддів необхідно, а механізм такого контролю має чітко визначати закон.

-Є в нас категорії населення, яких не так просто притягнути до відповідальності через суд, це й ті самі судді й народні депутати. В народі сформувався стереотип, що для них закон, як дишло, може пора це змінювати?

-Сумний досвід режиму Януковича показав, що депутатська недоторканість поняття умовне, у декого забирали мандат без зайвих клопотів, підконтрольна судова система дозволяла позбавляти недоторканості будь-кого, хто чимось нашкодить правлячому клану. Знову ж, донедавна до зали Верховної Ради України спокійно заходили сепаратисти і тут принцип недоторканості добре працював. Цей фарс потрібно припиняти негайно, бо в іншому випадку активісти і далі будуть перевіряти “доторканість” депутатів, і у кращому випадку смітниками.

Якщо говорити про такі базові галузі, як освіта і медицина, яку роль ви і ваша політична сила виділили їм у своїх передвиборних програмах?

Після революції ми отримали загалом збалансований Закон “Про вищу освіту”, принаймні більшість його норм схвально оцінили і студенти, і викладачі. Втім вже зараз він викликає застереження представників коледжів і технікумів. В процесі його реалізації нам потрібно буде вносити зміни й уточнення.

Питання в іншому: відповідних реформ вимагає середня й дошкільна ланка освіти, окремо варто приділити увагу профтехучилищам. Бо не можна говорити про успішну школу без садочка, а відповідно без належної шкільної підготовки університет не зможе підготувати конкурентноздатного фахівця. Здавалось би, необхідність цієї реформи була очевидною давно, але справа в тому, що діти депутатів не вчилися в тих школах, де вчилися наші й вищу освіту вони відправляли нащадків здобувати за кордон.

-Якщо в освіті ми маємо певний поступ, то всі реформи медичної галузі, не принесли відчутних позитивних результатів, як вважаєте у чому причина такого застою?

-На це питання зазвичай вірно відповідали керівники профільного міністерства: майже всі погоджувалися, що нам потрібна страхова медицина. Втім, це завжди залишалося на рівні декларації. Жодних кроків ніхто не робив, тоді як навіть деякі пострадянські країни зуміли провести успішно провести таку реформу. В нас є фахівці, які поетапно розробили механізм переходу України до страхової медицини. Зрозуміло, процес впровадження цієї системи не має жодним чином обмежити доступність медичних послуг для українців й зокрема для старшого покоління, людей з обмеженими фізичними можливостями, дітей.

-Не можливо дитину повністю убезпечити від хвороб, але спорт здоровий спосіб життя цьому суттєво сприяє, як оцінюєте ефективність державної політики у цьому напрямку?

-А ви знаєте, наш спорт: дитячий, юнацький тримається на ентузіастах, які люблять свою справу, люблять дітей, які за мізерну зарплату виховують майбутніх чемпіонів. І якщо ми вважаємо себе повноцінною державою, ми не можемо залишати все, як є.

Колись діяла програма з хорошою назвою і поганою реалізацією “Здоров'я нації”, нам необхідно її перезапустити. Але врахувати не лише турботу про фізичний розвиток нашої молоді, а й про духовний.

-Духовний розвиток — поняття досить абстрактне, що саме ви маєте на увазі?

-Те чого не вистачає багатьом політикам, те що написано у мене на білбордах: Патріотизм, Порядність. Професіоналізм — варто віднести до іншої категорії особистісних характеристик. Саме такі риси має виховувати держава у дітей та молоді. Якби це системно відбувалося протягом нашої незалежності — ми б не знали хто такі тітушки.

-Як оцінюєте свої шанси на перемогу?


-Депутатський мандат - це не перемога, це лише початок битви за достойне майбутнє нашої країни.

Я вірю в те, що роблю, знаю для чого, говорю людям правду і вони це бачать. Думаю, мені вдалося довести лучанам, що я здатен виконувати їхні вимоги у Верховній Раді України.

Впевнений, що українці цього разу використають історичний шанс змінити країну, і не впустять до парламенту тих, хто будуватиме новий тоталітарний режим, чи голосуватиме в угоду чиїхсь меркантильних, корупційних інтересів.

Ніхто не має права помилитись, бо третього майдану країна не витримає.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні статті
Григорій Пустовіт: «Депутатський мандат - це не перемога, це лише початок битви за достойне майбутнє нашої країни»*
23 жовтня, 2014, 13:45