вхід реєстрація

Червонокнижні тваринки заселили цілий район у Луцьку

Червонокнижні тваринки заселили цілий район у Луцьку
В місті Луцьку, як виявляється, є ідеально чиста екологічна зона. Настільки чиста, що привабила рідкісних червонокнижних тварин.
Зокрема, по вулиці Володимирській сусідами людей стали кажани.

Летючі мишки обрали собі за оселю балкони та підвіконня лучан.

Все б нічого, але для людей таке сусідство не дуже добре, адже тваринки пахнуть аміаком. Ну і звичайно, якщо їх на балконі живе 200 штук – це вже велика незручність.

Нам вдалося поспілкуватися з лучанкою, в квартирі якої за обшивкою балкону, поселилися близько двох сотень кажанів. Як розповіла мама господині квартири, усе розпочалося від неприємного аміачного запаху, який був особливо нестерпним під час спеки. Але знайти причину не вдалося, навіть після ремонту. Виявили літаючих самоселів під час цьогорічної зливи. На заскленому балконі просто на підлозі утворилася калюжа з посліду. Поки його збирали, мили та прибирали, знайшли шпарини, звідки усе й текло.

Під час огляду балкону помітили скупчення кажанів. Викликали рятувальників, але вони проблеми не вирішили. Наші МНС-ники не захотіли брати на себе відповідальність за червонокнижних тварин і запропонувала почекати до осені. Мовляв, полетять самі. Тоді люди самостійно вирішили вигнати непроханих гостей на вулицю.


Щоб випровадити з дому кажанів, довелося обдерти обшивку з балкону. Дорослі і діти нарахували до 200 тварин. Під час спеки створіння просто не могли злетіти і кілька хвилин лежали на землі без руху.

На сусідських балконах помітні чорні струмки, а, отже, верхні поверхи теж мають таку проблему.

Кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології СНУ Ярослав Омельковець розповів, чому летючі миші обрали саме цей район для заселення:

«Проблема заселення кажанами прирічкових забудов існуватиме і далі, адже будинки, які тут стоять ближче до річки, будувалися практично в екологічно чистій природоохоронній зоні, яка багата своїм унікальним природним ландшафтом та рослинно-тваринним світом, зокрема і кажанами теж. Старі дерева викорчували, а тому літуни знайшли свій новий дім між отворами будинків.

«Сама вечірниця дуже дрібна, а тому з легкістю пролізе у півтора сантиметрову шпаринку. Єдине що можна порадити людям, у яких подібні проблеми, це зашпакльовувати, забетоновувати балкони».
Науковець наголошує - боятися кажанів не варто, але й брати до рук не можна. Звичайно, для більшості людей поява кажана – це стрес, проте варто пам’ятати, що для тварини (яка значно менша від нас) це також неймовірний стрес:

«Завадьте тваринці проникнути вглиб квартири. Відкрийте вікно якомога ширше та ганчіркою (рушником) спрямуйте її політ на вулицю. Або ж дочекайтеся, допоки вона самостійно вилетить у вікно. Не намагайтеся збити кажана за допомогою предметів – це може травмувати тваринку та призвести до її загибелі!

Якщо кажан перестав літати та сів на стіну чи іншу поверхню, вдягніть цупкі (наприклад, шкіряні, будівельні ) рукавички та спробуйте спіймати тваринку. Намагайтеся тримати тваринку таким чином, аби її крила були притиснуті до тіла. Великий палець можна зафіксувати під підборіддям, тоді кажан не зможе вас вкусити.

Потім випустіть тварину на вулицю (якщо температура вище нульової відмітки). Можна випустити кажана «з руки» або посадити його на стовбур дерева. Кажану дуже важко злітати із землі, повинно бути підвищення.

Кажани – дуже корисні тварини. Якби не вони, ми б на Поліссі не вижили. Кажани живляться переважно летючими комахами — жуками, метеликами тощо. За добу кажан з'їдає комах загальною вагою до 1/2 — 2/3 своєї ваги, здобуваючи їх в польоті або полюючи на них на стовбурах дерев.

Про кажанів складено багато легенд, більшість яких не відповідає дійсності. Деякі версії (наприклад, про те, що кажани є слугами диявола) перевірити не можливо. Інші ж мають в основі більш глибокий біологічний зміст. Зокрема, вважається, що кажани, коли бачать людину, особливо жінку, прагнуть вчепитися їй у волосся. Насправді густе розкуйовджене жіноче волосся погано відбиває ультразвук, тому кажан, не сприймаючи відбитого сигналу, вважає, що перед ним вільний простір. Як кажуть – робіть зачіски, заплітайте коси.

Народна прикмета стверджує, що кажани приносять багатство. Шкода, що вони зникають. Кажани — одна з найчутливіших до змін довкілля група тварин, показники видового багатства і чисельності якої свідчать про ступінь збереженості чи забрудненості будь-якої ділянки суходолу. Саме тому ця найвразливіша група ссавців , тобто всі види кажанів нашої фауни занесений до Червоної книги України та охороняються Бернською конвенцією».

Ірина СТЕПАНЯН (фрілансер ВолиньPOST)
Теги: кажани
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 15
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
...Степанян - МО-ЛО-ДЕЦЬ!!! Гарний матеріал!!!
Відповісти
В напружений військово-політичний час приємно почитати щось для Душі. Дякую, Ірино, за гарну статтю.
Відповісти
Так і незрозумів в якому районі
Відповісти
От іменно.
Відповісти
Узагалі, навколо Луцька чудова екосистема. Поки що.
А цей випадок стався на околиці володимирської, ближче до села Забороль, МКБ ( стара назва міжколгоспбуд).
Відповісти
летучие мышки есть и в районе детской ж/д, и в районе загса
Відповісти
Ага, мишкі... Не закриїш форточку -налетять вночі, кров виссуть і амба.
Відповісти
Прошу не виказувати своє невігластво у даній темі. Не треба комусь показувати, що ти ще гірший,аніж здаєшся :)
Відповісти
Непойняв
Відповісти
Вони не п"ють кров. Вони ловлять комарів , мушок, гнус, усе те, що тебе жре.
Місцеві мишки - не африканські
Відповісти
Респект автору, дуже цікаво!
Відповісти
зору мишей і щурів, кажани - це ангели)))
Відповісти
З тваринами, все ж, можна домовитися....
Відповісти
а в ставку біля Сапалаївки є видри морські щури а ще біля ставу в центрі сови зозулі куниці і ласки Наш Луцьк чистий оазис наповненний гармонією казки і природи!
Відповісти
Саме так. І ми повинні оберегти те, що поки що залишилося і радує нас
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час