Неповний літр. Як виробники олії обманюють споживача

Соняшникова олія – такий простий та необхідний продукт, без якого не обходиться жодна господиня. Разом з тим, купуючи цей продукт в магазині чи на ринку, ми не завжди звертаємо увагу на етикетку, а якщо і вичитуємо інформацію, то рідко коли задаємося питанням, а скільки ж важить цей товар.

Ми віримо, що інформація на етикетці правдива, тому, не задумуючись, кладемо товар у кошик, адже тут обману не чекаємо. І, як виявилося, дарма.

Журналісти«ВолиньPost» вирішили розібратися: чи дійсно можна вірити інформації на етикетках та як не помилитись, купуючи соняшникову олію. Але спочатку запитали у лучан, де ж вони купують продукт та чи вчитуються у етикетки.

Як з'ясувалося, городяни надають перевагу ринкам, а вирішальним фактором у виборі товару стає ціна продукту. Особливо актуальним це стало в останні місяці – жити стало у рази дорожче, тому багато людей, особливо пенсіонери, сповідуючи просту істину «копійка гривню береже», перейшли у режим жорсткої економії. Причому здебільшого – у збиток собі.

Так, часто, вибираючи олію, господині ретельно вивчають інформацію на етикетці, чи бува не пройшов термін придатності та чи немає там небажаних домішок. Разом з тим рідко хто ставить пляшку з цим продуктом на ваги.

Будьте пильними! Вам не доливають.

Якщо встановити якість товару чи наявність у ньому небажаних домішок самостійно, так би мовити «на око», практично не можливо, адже для цього потрібно звертатися у лабораторію, за власний кошт проводити дослідження, зрештою затратити час, то убезпечити себе від невиправданих переплат цілком реально. Для цього потрібно просто зважити товар перед покупкою.

Як виявилося, чимало виробників олії грішать тим, що не доливають цей соціально-значимий продукт у пляшки. При цьому свій товар позиціонують як більш дешевий.

В середньому у літрову пляшку не доливають 30 і більше грамів олії. А це – зайва гривня з кишені покупця.

Часто на центральній етикетці продукту замість об'єму виробники олії вказують лише велику чітко видиму цифру. Натомість, на звороті дрібними буквами вже розписано, скільки грамів у пляшці. Споживач не завжди вчитується, але бере пляшку, тому що бачить, скажімо, цифру 5 і асоціює її з п'ятьма літрами.



Такі маркетингові ходи зачіпають інтереси всіх лучан, адже рослинною олією користуються всі і практично кожен день. Разом з тим такі дії призводять і до порушення конкуренційного законодавства, оскільки сумлінний виробник, що продає олії стільки ж, скільки заявлено на етикетці, виглядає в очах покупця менш привабливим через більш високу ціну.

«Недоливання – це шахрайство в особливо великих розмірах»

Аби з'ясувати, на що звертати увагу споживачам при виборі продукту та як діяти, коли виникають сумніви у добропорядності виробника продукту, ми звернулися за поясненнями в Інспекцію захисту прав споживачів.

«На кожному ринку є контрольні ваги. Немає значення, чи це буде олія чи інший продукт, споживач має право підійти до контрольних і здійснити переважування, якщо в нього виникають сумніви. В даному випадку рекомендував би перед придбанням олії запитувати у продавця документ, який підтверджує якість і походження продукту. Якщо ж продавець таких документів не має, значить і права торгувати цим товаром не має теж. Споживач обов'язково повинен дивитися інформацію на етикетці про товар, склад продукції, можливо там є якісь консерванти, які для споживача не є бажаними», – роз'яснює в.о. начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області Володимир Горішний.

Якщо ж на етикетці вказана неповна інформація про продукт, це теж є порушення. Тому що в Законі «Про захист прав споживачів» і в Правилах продажу роздрібної торгівлі продовольчим товаром обов'язково вказується місткість товару.

Недоливання олії у пляшку чи неточну інформацію на етикетці, Горішний вважає «вивертами виробника» задля «введення в оману» споживача.

«Людина бачить те, що бачить», – роз'яснює Володимир Горішний.

«Причому, мова навіть не про недобросовісну конкуренцію, оскільки виробництво та реалізація олії – це висококонкурентний ринок, а про шахрайство в особливо великих розмірах», – стверджує в.о. голови Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Сергій Луговий.

З його слів, такі дії недобросовісних виробників продукту тягнуть на кримінал, а тому такі справи мали би зацікавити правоохоронні органи.

Те, що це є порушення, підтверджує і заступник генерального директора ДП "Волиньстандартметрологія" Тетяна Єрко. Вона закликає споживачів уважно вчитуватися в етикетку та просити у продавця документ випуску товару.


1. 1 л соняшникової олії важить 920 г (маса нетто). Допустиме відхилення 10 г, додаємо вагу тари орієнтовно 30 г. Виходить, що пляшка з олією 1 л мала б важити не менше 940 г. Натомість пляшка ТМ «Почаївська Рудня» важить лише 901 г. Різниця – 39 г.


2. 2 л соняшникової олії важить 1840 г (маса нетто), мінус допустиме відхилення 20 г, додаємо тару орієнтовно 50 г. Виходить, що пляшка з олією 2 л мала б важити не менше 1870 г. Як бачите, 2-літрова пляшка олії з тарою важить лише 1711 г. Різниця – 159 г.


3. 5 л соняшникової олії важить 4600 г (маса нетто) мінус допустиме відхилення 1,5% додаємо тару орієнтовно 90 г. Виходить, що пляшка з олією 5 л мала б важити не менше 4621 г. На лицевій стороні етикетки торгової марки «Почаївська Рудня» нанесена така інформація: цифра 5 (без уточнення). Як бачите, пляшка важить лише 4520 г. Різниця – 101 г.


4. На лицевій стороні етикетки торгової марки «Златовиця» нанесена така інформація: 5 л. Як бачите, пляшка важить лише 4545 г. Різниця – 76 г.


5. На лицевій стороні етикетки торгової марки «Рідне поле» нанесена інформація: 5 л. Як бачите, пляшка важить лише 4304 г. Різниця – 317 г.


6. На лицевій стороні етикетки торгової марки «Дніпровська» нанесена інформація: цифра 5 (без уточнення). Як бачите, пляшка важить лише 4293 г. Різниця – 328 г.

ДОВІДКА: В п.6 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів сказано, що вимоги до маркування харчових продуктів повинні забезпечувати надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт.

У маркуванні, оформленні, рекламуванні харчових продуктів забороняється використання будь-якої інформації, яка вводить в оману споживача або містить інформацію щодо властивостей харчового продукту, яких у нього немає.

В ст. 31 цього ж регламенту чітко описано, що назву, кількість харчового продукту у його маркуванні розташовують в однаковій зоні видимості.

Стаття 15 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» чітко визначає, що інформацією, яка вводить в оману, є відомості, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, кількість, якість, комплектність, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну та інше.
Оксана ДОЛЖКО, (ВолиньPOST)

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.