вхід реєстрація

Луцьк і енергозбереження: причини для гордості

Луцьк і енергозбереження: причини для гордості
У Луцьку майже чверть будинків відмовилася від послуг ЖЕКів. Самоорганізація в місті сягнула такого рівня, що тут навіть відкрили центр, де голови успішних ОСББ навчають новачків економити енергоресурси та ефективно використовувати кредити на утеплення.

Деякі ОСББ ризикнули взяти позики понад 3 млн грн, а загальний кредитний портфель луцьких будинків перевищив 20 млн грн, - пише на сторінках Економічної правди Мирослав Ганущак.

У виграші і люди, і міський бюджет, який завдяки грамотному енергоменеджменту показує скорочення видатків на енергоносії на 12% за рік, а це 5 млн грн і лише у бюджетних установах.

Як у Луцьку вдалося змінити свідомість людей, які самі стали локомотивом енергоефективності?

Критична підтримка


"Було непросто, і кажу вам правду: без підтримки держави, без програм компенсації за кредити ми б ніколи не досягли таких результатів", — зізнається Юлія Сабатюк, яку в Луцьку більше знають як керівника руху за створення ОСББ.

Хоча, насправді, це ім'я добре відоме не тільки лучанам. Його також знають спільнота експертів з енергоефективності та українські урядовці, що мають справу з житловою сферою та енергозбереженням.

Вона починала як голова одного з ОСББ, збираючи під своє крило все нові й нові структури самоорганізованих мешканців. Зараз Юлія Сабатюк керує цілою асоціацією із 40 ОСББ. Хвалитися є чим.

Зустріч відбувається в новенькому офісі Центру енергоефективності та енергозбереження, який запрацював 3 жовтня в будинку, де діє ОСББ і де саме тривають роботи з теплоізоляції. Риштування помітно навіть з вікон центру. Схожий центр працює і в Долині, але там — це комунальне підприємство, а тут — заслуга небайдужих лучан.

"За час своєї роботи я помітила, що найважче — переконати людей. І в цьому центрі ми будемо проводити тренінги для всіх, кому цікава комунальна тематика. Без різниці — це голова ОСББ чи власник квартири", — пояснює Сабатюк.

"До нас у Луцьк на екскурсії їздять делегації з усієї України вчитися вести комунальне господарство. Ми даємо прості алгоритми: як створити ОСББ, як працювати з людьми, які енергозберігаючі заходи застосовувати. Це безкоштовно. До чиновників такої довіри нема, хай які б вони не були прогресивні і як би часто не повторювали, що кредити на утеплення — це добре", — додає вона.

Хоча чиновникам люди мало вірять, один з критичних компонентів, який дозволив Луцьку досягти перших значних результатів, — державна підтримка заходів з енергоефективності через програму "Теплі кредити".

Експерти кажуть, що зупинка програми може загрожувати подальшим успіхам у підвищенні енергоефективності по всій країні. Напередодні представники уряду повідомили, що у 2017 році на реалізацію програми закладається 400 млн грн.

Головне - наочність

Регіональний Центр енергоефективності та енергозбереження, який недавно відкрили у Луцьку, — теж результат співпраці між міською владою, активними самоорганізованими містянами та донорськими структурами. Міськрада надала приміщення, донори закупили техніку і забезпечили навчання для працівників, партнери з комерційних будівельних фірм зробили ремонт.

Крім організованих тренінгів тут можна отримати і просто консультацію щобудня з 9 до 17 год.

Головний принцип навчання у центрі — наочність. Людям показують конкретні будинки із зробленими роботами з теплоізоляції та платіжки до і після ремонту. Популярна практика — водити слухачів до мешканців модернізованих будинків, щоб вони розповіли, чи стало тепліше жити.

Недавно у Луцьку модернізовано черговий будинок з ОСББ. Цей процес навіть знайшов своє відображення у коротенькому відеоролику, який просто і доступно пояснює, як модернізувати свою оселю.



Міськрада сплатить відсотки

У Луцьку хваляться, що саме за прикладом їхнього міста пішла вся країна. Це стосується одразу двох програм.

Перша — програма розвитку і сприяння ОСББ Луцька, яку перейняли багато міст. Ми це зробили ще 2011 року. Йдеться про співфінансування ремонтів у будинках. Місто виділяє гроші лише тим будинкам, які мають ОСББ. Це спонукає до їх створення.

Друга програма — відшкодування відсотків за кредитами. У Луцьку це працює так: 40% кредиту покриває держбюджет, міський бюджет бере на себе виплату відсотків банку. На прикладі цих програм у 2015 році з'явилася державна", — пояснює голова ради голів ОСББ, член виконкому Луцької міськради Роман Бондарук.

У Сабатюк є презентації, які вона показує недовірливим лучанам. Тут розшифровані всі показники програми кредитування на прикладі ОСББ "Явір-2011". Саме цей будинок став першим в Україні, мешканці якого наважилися на кредит. "Я ненавиділа фізику, а тут довелося вчити гігакалорії", — сміється Юлія.

"Індивідуальний тепловий пункт (ІТП) монтується три дні. Після запуску обладнання ми вже через місяць побачили, що заплатили менше наполовину. Це був гуртожиток. Уявіть. А після утеплення будинку це ще 30% від тієї половини. Як тільки люди починають платити менше, вони одразу стають прогресивними, бо бачать економію", — додає вона.

Дані щодо витрат мешканців різних будинків Луцька — переконливий аргумент на користь заходів з підвищення енергоефективності.

Якщо в середньому по місту за опалення квадратного метра люди платять майже 14 грн, то для утеплених будинків ця сума не перевищує 8,65 грн. Це з урахуванням виплати за кредитами на утеплення.

Так, ОСББ "Явір-2011" взяло дві позики. Перша пішла на встановлення ІТП, друга — на модернізацію будинку. З урахуванням того, що 40% вартості матеріалів за кредитом покрила держава, а проценти взяла на себе міськрада, сплачувати доводиться зовсім небагато: 3 грн за кв м, що рівнозначно платі за утримання будинку.



Прості розрахунки демонструють значну економію — майже 287 тис грн заощаджених коштів за опалювальний сезон 2015-2016 року. Саме таку суму додатково заплатив би будинок, якби не утеплювався.

Слід також звернути увагу і на те, що ціни на енергоносії підвищуються, отже, країна платить більше, а платіжки лучан не змінилися. Зате якість життя в модернізованому будинку суттєво зросла. Крім того, будівля погарнішала.

Звіти керівництва міста починаються з енергозбереження

Таким успішним ОСББ міська влада йде назустріч. У відділі з енергозбереження луцької міськради визнають: шансів на облаштування прибудинкових території, встановлення сучасного вуличного освітлення в успішних ОСББ більше. Це також є стимулом для інших.
"Ми дуже цінуємо, коли є ініціатива знизу. Наші ОСББ згуртовані і спрямовані на результат", — каже енергоменеджер Луцька Костянтин Патракеєв.

"Ми заохочуємо мешканців залучати кошти в енергозбереження будинків, і вони беруть кредити. У перші роки дії програми ми не знали, кому видати гроші, а зараз до кінця року бюджет уже вичерпаний. У місті 310 ОСББ і їх активність зростає. Це житловий сектор, хоча багато зроблено і в бюджетних будівлях. Звіти керівництва міста починаються з енергозбереження", — додає він.

Порівняно з 2013 роком у 2015 році Луцьк у бюджетних будівлях зменшив використання електроенергії на 5%, тепла — на 37%, газу — на 58%, гарячої води — на 33%, холодної — на 0,09%. Йдеться про витрати на мільйони гривень.

Такі зміни стали можливими, насамперед, завдяки системі енергомоніторингу. Як і у Львові, вона тут дала швидкі результати. Місто отримало загальну картину, хто, де і скільки споживає ресурсів. Як у комп'ютерній грі, доводилося виділяти найгірших, з'ясовувати причину і ліквідовувати проблему.

"В одному садочку побачили, що йде велике споживання гарячої води. Виявилося, що там перепади тиску в системі, і запорна апаратура не завжди спрацьовує. Тепла вода була навіть у зливних бачках", — пригадує Патракеєв.

"Встановили зворотний клапан. Економічний ефект за рік — 50 тис грн економії. Встановлення клапана коштує до 1 тис грн. Ця проблема була виявлена, не виходячи з кабінету", — додає енергоменеджер.

У відділі енергоменеджменту працює три людини, оголошено конкурс на відбір ще одного спеціаліста. Завданням цього співробітника буде моніторинг. Він відвідуватиме проблемні об'єкти, щоб з'ясовувати на місці, що саме спричиняє проблеми. Для відділу також планують купити тепловізор та електронні термометри.

Добре реноме

Щороку місто виділяє все більше грошей на енергоефективність, виходить уже понад 20 млн грн щороку. Ефект від економії завдяки цим вкладенням окуповує себе вже за кілька років.
У залученні міжнародних ресурсів Луцьк теж на перших позиціях в Україні. Перший проект у співпраці з європейцями лучани почали реалізовувати ще 2012 року і з того часу мають реноме надійного партнера. Багато проектів уже завершено, ще більше — на етапі підготовки.

"За бюджетні та кредитні гроші від міжнародних організацій ми встановили ІТП у всіх лікарнях міста, поміняли вікна і двері в багатьох садках і школах, проводимо реконструкції та модернізації котелень, міняємо трубопроводи, модернізували насоси водоканалу і забезпечили подачу води цілодобово за менші гроші. Маємо і майже завершену енергоефективну будівлю. Це 21-ша гімназія, де крім встановлення ІТП, утеплено басейн і фасади", — каже Патракеєв.

Рух Луцька до енергоефективності триватиме, адже цьому сприяють і високий рівень самоорганізації громади, і кваліфікована підтримка з боку міської влади. Ще одним важливим фактором є довіра міжнародних фінансових структур, що з'явилася в результаті успішної роботи міста над проектами.

Один з проявів такої довіри — домовленості з ЄБРР про фінансування проектів з енергоефективності в місті на загальну суму 14 млн євро, з яких 4 млн євро — це грант фонду Е5Р.

Важлива для міста співпраця з Північною екологічною фінансовою корпорацією (NEFCO), яка надає кредити для впровадження заходів з енергоефективності у бюджетних закладах та комунальних підприємствах під низькі відсотки.

Загальна вартість проектів NEFCO, які знаходяться на різних стадіях реалізації у місті, становить близько 8,5 млн євро. Для Луцька це значні гроші та помітний фінансовий важіль.
Крок за кроком столиця Волині наближається до енергоефективності. Це унікальний для України випадок, коли старання влади були підтримані і помножені на ініціативність та небайдужість громади. Ця синергія поступово дає результат.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Сьогодні в Луцьку багато зайвого шуму (хвальби) з приводу побудинкового обліку ресурсів, економії, надекономії, суперекономіїі і т.д. Його створюють керівники ОСББ. Шуму багато, ніби синиця море підпалила. Як на мене, системно це не вирішує проблеми. В цій ситуації мешканець багатоквартирного будинку і член ОСББ не бачить від економії ресурсів прямої вигоди на рівні свого житла, а бачить загально середню температуру хворих по госпіталю. Тому він не буде мати прямої мотивації для проведення енергоощадних заходів в своїй квартирі за рахунок вкладення своїх же грошей. Я, наприклад, не зацікавлений в зменшенні загальнобудинкових втрат, оскільки побудинковий облік не забезпечує технічної можливості для таких втрат. Втілення тільки одних систем такого обліку не робить мешканця зацікавленим учасником процесу енергозбереження.

Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час