вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  
Додати запис

Сходити на «Баварію» у Берліні

…Це ж тут Зідан лобом клацнув Матерацці в носа у фіналі чемпіонату світу в 2006 році! Це ж я побачу наживо «Баварію» і німецьких фанатів, яких заповажав від львівських матчів Євро-2012!

Можете уявити собі мої емоції, коли німецькі організатори семінару із вивчення культури футбольних вболівальників оголосили нам про те, що їм вдалося придбати для 12 акул пера квитки на гру берлінської «Герти» з мюнхенською «Баварією».

ШТАДІО. Берлінський «Олімпіаштадіон» – направду історична місцина. Його почав зводити вже нацистський режим у 1933 році, аби пропіарити Гітлера і Ко на літній Олміпіаді 1936 року. Нацисти взагалі по-особливому використовували арену: тут відбувалися, крім футбольних матчів, переважно різноманітні спортивні свята, починалося багато факельних акцій.

У війну «Олімпійський» та прилеглі до нього площі використовували для виробництва військової амуніції. Тим не менше, британська авіація стадіон умисно не бомбила. Він слугував орієнтиром для недосвідчених льотчиків – таким самим, як, наприклад, Кельнський собор. Згодом арена опинилася в зоні британської окупації Берліна. Не скажеш, що «Олімпіаштадіон» розкошував у повоєнні роки, але друге життя в нього вдихнув чемпіонат світу 2006 року.

Реконструкція кардинально змінила начиння стадіону, але залишила зовнішній вигляд 1936 року. І це було умовою для конкурсу архітекторів. Відтак велетенський дах, який накриває трибуни, абсолютно невидимий з-за меж арени! Тому по «Олімпіаштадіо» подекуди ходиш, наче музеєм, особливо коли уявити, що той чи той камінчик, колона або римський світильник стояли на цьому ж місці ще в нацистську епоху. За оренду стадіону-музею «Герта» сплачує в міський бюджет Берліна 4 мільйони євро.

АЖІОТАЖ. Берлін цілий листопад жив очікуванням матчу своєї команди з «Баварією». Квитки викупили дуже швидко і клуб, аби заробити ще зайвого єврика, спорудив тимчасову трибуну – якраз поруч із тим місцем, де колись горів олімпійський вогонь. Квитки на матчі Бундесліги – справа не з дешевих. За 30 євро можна переглянути поєдинок із найвищого сектора за воротами. До слова, коли наступного дня ми сходили на матч четвертої місцевої регіональної ліги, ще раз дивувалися з ціни квитків – 18 євро!

Німецький футбол – окрема галузь національної економіки. У дні матчів Ліги чемпіонів чи національного чемпіонату в кожному телевізорі транслюється матч, офіціанти можуть перелити пиво і шнапс, одним оком позираючи в екран, а в магазинах побутової техніки навколо телевізорів довелося бачити цілі натовпи бабусь, які дивилися голи Бундесліги.

БЕЗПЕКА. Отже, за дві години до матчу ми прибуваємо на «Олімпіаштадіо». Нас зустрічає …поліція. У нас все гаразд – просто керівництво департаменту, в якому ми гостювали за кілька днів до матчу, вирішило ще й практично показати, як організовується безпека під час матчів.

Аня Робль розповідає, що налаштовує своїх підлеглих бути максимально непомітними на стадіоні та навколо нього. «Доки все тече нормально, ми навіть носа не показуємо, аби зайвий раз не сердити фанатів навіть власним виглядом, – каже Аня. Цей матч другої категорії безпеки з чотирьох можливих. У Берліні знають, що «Баварія» сильніша, тому особливо не битимуться, якщо «Герта» програє. А з Мюнхена на гру приїхало аж 9 000 фанів».

Аня біжить у справах і доручає нас своєму заступнику. Гейко Гомолла показує, як поліція розводить уболівальників різних клубів, аби вони не перетиналися, заходячи на свої сектори. Поки підходимо до турнікету, поліцейський «вбиває» цифрою: порядок на стадіоні під час матчу Бундесліги забезпечуватимуть три поліційні сотні, а це …230 осіб. «Раніше часто траплялися штурми секторів ультрас, вони минулися після того, як клуби і поліція посилили паркани та встановили безліч відеокамер», – розповідає гер Гомолла й додає, що особисті речі і контроль забезпечують ще 700 осіб, яких рекрутує клуб. Ставки високі, адже за використання піротехніки штрафи космічні.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ. Дорогою до стадіонного турнікету помічаємо пересувні таці для сміття і якісь дивні прямокутні сріблясті вагончики з надписом «Туалет». Навчені нічому не дивуватися в Німеччині, заходимо всередину. Чоловіча й жіноча частини, абсолютна чистота, тепло і приємний запах, дзюрчить вода. Руки можна помити й теплою водою, гаряче повітря висушить чисті руки.

Отож, за кілька хвилин тицяємо квиток у спеціальний зчитувач, проходимо крізь ворота і приймаємо масаж. Мене «шмонають» не по-дитячому – всі кісточки тріщать. Причому руки охоронця проходяться тілом зверху донизу щонайменше тричі. Шукають і зброю, і піротехніку. За останню штрафи платять клуби, які й забезпечують левову частину охорони матчу.

Поліцейські ведуть нас у свою святая святих – приміщення зовнішнього спостереження за стадіоном. У дві кімнатки на самому піднебессі «Олімпіаштадіо» стікають гігабайти відеоінформації. Один із поліцейських показує можливості техніки: чувака за кілька секунд наближає фокусом камери так близько, що видно, як пиво хилитається у його пластиковій склянці. «Ідентифікація Борна», панімаєш…

ПІРОТЕХНІКА. З нею і в Німеччині туго. Вона заборонена на матчах, хоча ще рік тому в країні жваво обговорювали можливість використання окремих петард і фаєрів. Ішлося про такий собі «пірокомпроміс». Клубам набридло сплачувати щонайменше 10 тисяч євро штрафів за витівки своїх уболівальників, поліції та пожежним – гасити вогонь, а фанатам – отримувати заборони на відвідування матчів. Тому навіть згода Німецького футбольного Союзу (НФС) розпочати діалог із вболівальниками на цю тему вважалася успіхом останніх. Усі були готові до компромісів: футбольна влада і клуби – дозволити окремі види піро, а вболівальники навіть пішли вчитися на спеціальні курси із використання піротехніки! НФС замовив спеціальне дослідження, яке показало, що окремі сполуки від фаєрів провокують онкозахворювання. А тут ще й пішов у відставку чиновник, який ініціював «пірокомпроміс», і використання димів на матчах у Німеччині остаточно «заговорили». Відтоді палити стали ще більше, а настрої ультрас радикалізувалися. «Усі петарди й стробоскопи годі знайти, часто їх маскують під цигарки, а ще проносять …у тілі. В туалетах «Олімпіаштадіо» після матчів ми знаходимо десятки невикористаних презервативів», – розповідає Гейко Гомолла.

ВІДЛУЧЕНІ ВІД ДИВА. Найрозповсюдженіший метод покарання для фанатів-хуліганів або для «фаєрменів» – заборона на відвідання матчів своєї команди. Є такі «кадри», які дістали «бан» на всю територію Німеччини. Аксель Панніке зі спеціалізованої організації FAN Projekt (про неї більш детально поговоримо в одному з наступних номерів «ХЛ». – Ю.К.) розповідає, що ця категорія вболівальників чи не найпроблемніша. «Так, вони мають заборону, але ж ця критична маса однаково іде на футбол, вболіває. Що з нею робити за межами стадіону? Як контролювати цих хлопців? – каже Аксель. – Для відлучених від футболу наймаємо кафе чи бари і разом з ними переглядаємо матчі по ТБ».

ДИВО. Шоу на секторі «східної курви» починається ще за годину до матчу (це не очеп’ятка – так трохи непристойно на наш манір називають ультрас берлінської «Герти»). Фанати – на секторі їх приблизно 10 тисяч – розкачують трибуни, співаючи пісні. Загалом, фанатська хореографія переважно співоча. Вихід мюнхенців на розминку вітають улюлюканням та свистом. Своїх – скандуванням. Засвистують «баварців» навіть тоді, коли на табло з’являються кадри із підтрибунних приміщень. До слова, на поле «Олімпіаштадіо» гравці виїздять на ескалаторах!

Для того щоб тренувати хореографічні прийоми, перед матчем «Герта» надає своїм вболівальникам спеціальне приміщення. Є знижки на абонементи для членів фанатських угрупувань. Ультраси заробляють на власні потреби, продаючи атрибутику. Перед матчем на території стадіону у вагончику відкривається фан-посольство «Герти»: тут домовляються про майбутній виїзд, купують фанатську програмку матчу, переповідають останні новини «ост-курви».

…Того листопадового вечора в Берліні було морозно і вогко. Читач, напевне, зрозумів, що про погоду на «Олімпіаштадіоні» ніхто не говорив. Був тільки футбол, шоу та емоції.

Забув сказати: виграла «Баварія», але всього 0:1.

Юрій КОНКЕВИЧ для газети "Хроніки Любарта".
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 3
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Насмоктав трошки грошенят у штабі Гузя, еге ж? Можна і пивка попити в Европі...
Відповісти
Дурню ти, невігласячий: http://www.telekritika.ua/profesija/2014-10-17/99325
Відповісти
То грантодавці навіть пиво наливали за свої? Чи ти бухав за зароблені у Гузя срібняки?
Відповісти