Сльози щастя та неймовірні емоції: волонтер розповіла, як везла на Волинь звільнених з полону

Автомобілі, в яких везли на Волинь звільнених з полону Артема Віндюка та Володимира Гізуна, дорогою з Києва до Луцька зупиняли 7 разів, аби привітати чоловіків з поверненням додому.

Про це в Facebook пише волонтер, помічниця народного депутата Степана Івахіва Наталія Попова.

Публікуємо її допис без змін і правок:


"Чи потрібні масові зустрічі бійців після полону?" Напевно, в кожному випадку треба індивідуально визначатися.. Психологи не радять.. Але в нашому випадку: "Однозначно, так!"

Вчора нарешті привезла з Києва додому на рідну Волинь земляків - звільнених полонених Артема Віндюка (рік в неволі) і Володю Гізуна (2 роки в неволі)..

Ледь виїхали з Києва (пробки, дощ), важка дорога... сама за кермом після трьох відповідальних діб майже без сну, - останні сили просто покидали... Хлопці теж втомлені - ще не навчилися спати в нормальних умовах...

Не звикли до нового життя - багато що змінилося за їх відсутність ... багато чого "не налазе на голову"!!

В повному мовчанні ми заїхали на заправку WOG під Житомиром, а там несподіванка- хлопців впізнали! Вітали щиро з поверненням, скандували патріотичні гасла, дарували подарунки, смачно пригощали!

Ми сіли в авто окриленими, повними сил від позитивних емоцій. Хлопці почали ГОВОРИТИ! Мені вдалося виконати більшість задач, які поставила нам психолог!
Людське тепло і увага реально зробили з нами нереальні речі!

І ТАК ЗА ДОРОГУ НАС СПИНЯЛИ ВЧОРА, ЩОБ ПРИВІТАТИ 7 РАЗІВ!

Я спершу переживала, що їм важко буде перенести стільки уваги і емоцій ... І психологи не радять... Адже реально сотні незнайомих людей виходили вітати хлопців, плакали, обіймали, дарували квіти, засипали різними питаннями, дарували подарунки! Журналісти, камери, сотні фото і селфі...

І почула від полонених таке: "Весь час в полоні сепари тиснули, що ви нікому в Україні не потрібні, що про вас всі забули!! Що якщо повернетеся, то вас ніхто не зустріне, що земляки-бандери вас все одно будуть рахувати зрадниками !! А ТУТ ТАКЕ!!! А тут так люди зустрічають... від серця тільки зараз відлягло... Яке щастя, що повернулися!! Дихати хочеться.."

Приємно згадувати вчорашні зустрічі...

Назустріч нам з зі Старої Вижівки земляки везли маму Володі Гізуна, яку він не бачив 2 роки.. Зустріч.. Зридалася...

Потім - зарядив наш Автомайдан з капеланами, з моїми близькими друзями на в'їзді в Волинську область. Кульки, шампанське і піроженьки)) Щирі вітальні плакати! І ми колоною, у супроводі поліції, рушили до Луцька.

На кільці - знову зупинка! Зібралися обійняти хлопців лучани на в'їзді в місто. Потім потужна і добре організована зустріч на Театральному майдані, біля Стели Небесній Сотні і Небесному Легіону... І молебни, і покладання квітів, гарні подарунки!

Ледь попрощалися і знову рушили колоною на Ковель- перша зустріч в Голобах! Приємно, що супроводжувати нас в Ковель поїхали лучани і рожищани!

І нарешті рідне для Артема Віндюка місто Ковель!! НЕЙМОВІРНО ТЕПЛА І ЩИРА ЗУСТРІЧ... Ніч, а біля пам'ятника родичі, друзі, знайомі і незнайомі ковельчани!! Квіти, кульки, обійми, добрі слова...

Я просила людей відпустити хлопців додому, додому, до родин))!

ОДНОЗНАЧНО !

ТАКІ ЗУСТРІЧІ ДУЖЕ ПОТРІБНІ!!

Але вони потрібні не лише хлопцям, вони потрібні і нам...

В НАШІЙ КРАЇНІ ВІЙНА!!

В нашій країні неволять і катують людей!!

Ми не можемо про це забувати...А в мене останнім часом відчуття, що людям байдуже, якщо іх особисто це не чипляє...

P.S.Я дивилася на щасливих матерів звільнених і думала про 15 волинських сімей, в яких діти і досі зниклі без вісті на війні.. Молю Бога, щоб хлопці знайшлися живими і здоровими...


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!