вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Жнива у зимовому лісі: як на Волині заготовляють деревину. ФОТО

Жнива у зимовому лісі: як на Волині заготовляють деревину. ФОТО
Достигати може не тільки пшениця, а й ліс. Щоправда, у дерев цей процес триває десятки років. Лісівники роками плекають сосни та дуби, доки не настане час передавати їх у руки лісорубів.

Заготівля деревини – це лісові жнива. Відбуваються вони протягом року, але саме взимку працювати на ділянках найважче: при мінусових температурах вирубують дерева у болотянистих і найбільш захаращених місцевостях. Туди не можна заїхати будь-коли чи на будь-якій техніці.

Лісівники показали журналістам, як заготовляють ліс у важкодоступних зонах.

Ліс – це не тільки щебіт птахів

Перед тим, як потрапити на лісосіку, усім роздають чоботи та каски. Лісівники наголошують, що ліс – це не тільки пташки і чисте повітря, а ще й небезпека.

Вони жартують і обіцяють завести у болото по саму шию. Розповідають про техніку безпеки, просять дивитись під ноги, не спотикатись об коріння дерев і не розходитись по лісі у пошуках грибів, мовляв, вже не знайдете.

Показують застережні знаки з написом «Прохід та проїзд заборонено. Валка лісу»; червоні стрічки та прапорці.

«Червоною лінією відбитий маршрут і контури ділянок. Це є охоронна зона ділянки, в якій забрані небезпечні дерева, щоб лісоруби могли спокійно працювати. Вона визначається подвійною висотою падаючого дерева. Щоб дерево, яке може теоретичне збити інше дерево, не могло спричинити несприятливих для людини факторів», - розповідає директор ДП «Ківерцівське лісогосподарство» Віталій Каращук.

Він веде нас на одну з ділянок в 11-му кварталі Муравищанського лісництва. Наголошує, що 67 % деревини заготовлюють у важкодоступних місцях.
Цими дорогами проїде не кожен транспорт
Цими дорогами проїде не кожен транспорт

На Волині зрубують сосни, дуби, берези, вільхи, осики тощо. Кожен вид – у свій час. Так, в середньому сосна достигає протягом 80 років, вільха, береза – 60-70 років, дуб – 120 років.

«Через те, що умови важкі, часто професія лісоруба прирівнюється до професії шахтаря», - каже заступник начальника Волинського ОУЛМГ Олександр Рибчинський. Саме тому охороні праці надають першочергове значення. На забезпечення працівників спецодягом, механізацію робіт та покращення санітарно-побутових умов минулого року витратили більше 10 мільйонів гривень.
Заступник начальника Волинського ОУЛМГ Олександр Рибчинський
Заступник начальника Волинського ОУЛМГ Олександр Рибчинський

На кожній ділянці обов’язково встановлюють будиночки для обігріву.
Будиночки для обігріву
Будиночки для обігріву


Як дерево стає продукцією

Спочатку видають лісовий квиток – дозвіл на рубку. Потім складають технологічну карту, де враховують тип місцевості, ґрунти, рівень заболоченості, напрям переважаючих вітрів. В карту вписують штат бригади, тип транспорту, який може дістатись до ділянки, та вид бензопил. Визначають зону, за яку не можна заходити, щоб не стати жертвою падаючого дерева. Наносять під’їзні шляхи, встановлюють попереджувальні знаки, проводять інструктаж з техніки безпеки для лісорубів.

Далі – валка лісу. Роблять це кваліфіковані лісоруби – працівники 6-го розряду.
Побачити валку лісу зблизька не можна - небезпечно
Побачити валку лісу зблизька не можна - небезпечно

На зрізаному дереві обрубують сучки, відділяють крону, а сам хлист витягують на верхній склад - майданчик, де збирається вся продукція перед вивезенням.
Хлист доставляють на верхній склад
Хлист доставляють на верхній склад

На верхньому складі лісівники оглядають стовбур, визначають, які в нього є вади і звідки треба починати розкряжівлю.

Головний інженер Андрій Семенюк розповідає, що менш цінні породи дерев можна розкряжовувати з нижньої частини, більш цінні – із середини або ж з верхівки. Перед чим відрізають так звані «кореневі лапи».
Кореневі лапи
Кореневі лапи

Майстер із електронного обліку Роман Веремчук демонструє наступний етап – маркування. Він міряє діаметр розкряжованого хлиста, визначає сортимент і відбиває бирку.
Олександр Рибчинський та майстер із електронного обліку Роман Веремчук
Олександр Рибчинський та майстер із електронного обліку Роман Веремчук
Нанесення бирки
Нанесення бирки

За допомогою кишенькового персонального комп’ютера сканує її і завантажує файл в єдину систему електронного обліку деревини.
Кишеньковий персональний комп’ютер
Кишеньковий персональний комп’ютер

Якщо деревина цінна, бирка ставиться на кожен хлист, якщо ні – одна на цілий штабель. І лише після цього лісопродукцію забирають з ділянки і везуть на переробку.

Використати бирку можна один раз. Лісівники кажуть, що за місяць відбивають понад 10 тисяч бирок. Від вміння майстрів визначити сортимент залежить економіка лісгоспів, тому для працівників проводять спеціальні навчання та навіть влаштовують екзамени.

«Настає час – мусимо зрубати»

Олександр Рибчинський повідомив, що в процесі заготівель задіяно 710 працівників-лісорубів. Вони використовують 180 тракторів, які спеціально обладнані для роботи в лісі.

За минулий рік у лісгоспах області заготовили 1 млн 237 тис. метрів кубічних деревини.

«Ми не можемо спланувати: хочемо – рубаємо, хочемо – не рубаємо. Є планове лісовпорядкування, і коли наступає час рубання, ми мусимо зрубати. Коли ми терміни зволікаємо, тоді деревина втрачає свої якості і властивості, тому перенесення в часі не проходить. Тому ми маємо знаходити методи і способи, як добратись до важкодоступних місць», - зауважує лісівник.

Одна справа – зрубати, інша – вивезти лісопродукцію. Для цього доводиться на відстані не більше п’яти кілометрів від ділянки будувати проміжні склади, куди звозять ліс. Згодом його перевантажують на автомобілі та везуть до споживача або на цехи переробки.

Якщо добратись до лісосіки вкрай важко, будуть спеціальну дорогу з білощебеневим покриттям.

Нам вдалось потрапити на перший етап будівництва: доїхати до екскаватора можна тільки на автомобілях підвищеної прохідності, далі краще йти пішки.

Будівництво лісової дороги, перший етап
Будівництво лісової дороги, перший етап


Тут розуміємо, що на першій ділянці все було не так і погано: глина прилипає до чобіт, іти важко та слизько. Обабіч дороги - рови, заповнені водою, а ліс понищений буреломами.

Холодно. Мобільного зв’язку нема. Єдине, що залишається, - радіти, що ми не лісоруби і нам не доводиться щоденно працювати в таких важких умовах.

директор ДП «Ківерцівське лісогосподарство» Віталій Каращук
директор ДП «Ківерцівське лісогосподарство» Віталій Каращук
Штабель деревини
Штабель деревини
Лісосіка
Лісосіка
Пень
Пень
Хлисти
Хлисти
Емблема на тракторі лісівників
Емблема на тракторі лісівників
Головний інженер Андрій Семенюк
Головний інженер Андрій Семенюк
Розкряжівля хлиста
Розкряжівля хлиста
Маркування хлиста
Маркування хлиста


Текст і фото - Наталя ХВЕСИК

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
там круглий рік лісоповал. Кради що бачеш а то прийдуть окупанти і нічого не дадуть
Відповісти