вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Ігор Чайка: «Ковель – місто великих можливостей! Цим час скористатися»

Ігор Чайка: «Ковель – місто великих можливостей! Цим час скористатися»
«Ковель – місто великих можливостей, а близьке розташування до кордону дає йому унікальні можливості, якими гріх не скористатися», – сказав на початку другої зустріч із експертами претендент на посаду ковельського міського голови, тележурналіст Ігор Чайка.

Цього разу темою розмови стала співпраця бізнесу та міської влади. До неї запросили Юрія Семенюка, директора ТОВ «Юкон-Продтрейд», Альбіну Дяків, директорку компанії «САВА-УА», Леоніда Карабана, начальника управління капітального будівництва Луцької міської ради, Андрія Семенюка, директора ТзОВ «Ідея», Анатолія Галайду, представника самозайнятих ковельчан, які займаються імпортом автомобілів та Олену Мишковець, представницю мережі ресторанів «Classic».

«Проблеми бізнесу найкраще розуміє бізнес. Тому в перспективі ініціюватиму створення при міському голові Ради підприємців, яка делегуватиме свого представника до виконкому. Не лояльного до мене друга-бізнесмена, а людину з чіткою позицією, якій не байдужа доля громади», – каже Чайка.



Підтримав цю ідею і нинішній член виконкому Ковельської міськради Юрій Семенюк: «Не варто владі забувати про тих, хто вже роками працює в місті, створив робочі місця, платить податки. Їх і варто кликати в Раду підприємців».

Також, на думку Чайки, дуже важливо забезпечити виконання «Програми розвитку малого та середнього підприємництва», а доопрацювати її спільно з Радою підприємців.

СТВОРЕННЯ КОВЕЛЬСЬКОЇ ГРОМАДИ – БІЛЬШІ ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ

Поява Ковельської ОТГ на мапі децентралізації дає ще більше перспектив для розвитку.

«Генплан Ковеля й інших територій доведеться доопрацьовувати. Паралельно варто розробити інвестиційний паспорт міста, де буде інформація про всі вільні земельні ділянки, промислові споруди та території, контакти власників та їхні пропозиції», – ділиться планами претендент на посаду очільника Ковельської громади.

Акцент також варто робити на пошук інвесторів через міста-партнери, а їх у Ковеля 14.

У перспективі комунальні землі та майно прозоро продаватимуть на аукціонах, а частину грошей витратять на будівництво комунікацій до майданчиків. Будуть також інвестзобов’язання, зокрема, щодо початку будівництва, якщо інвестор їх не виконує – землю громада забирає, а гроші повертає.

Слушними вважає такі пропозиції Альбіна Дяків, директорка компанії «САВА-УА».

«Торік до бюджету міста сплатили понад 4,5 мільйона гривень: 2 мільйони ПДФО, а решта – єдиний соціальний внесок, – розповідає пані Дяків. – Плануємо виходити на українські ринки, створити до 300 робочих місць. Підприємство потребує великих площ під склади, а з цим у Ковелі проблема. Закинутих споруд, які комусь належать, багато, земля під ними – комунальна, а до міського бюджету грошей не платять».

Проблему, на думку Ігоря Чайки, частково вирішить повна інвентаризація комунального майна та землі.

ТЕНДЕРНА ПОЛІТИКА З АКЦЕНТОМ НА КОВЕЛЬСЬКИЙ БІЗНЕС

Нині тендери – дуже важливий інструмент у роботі влади, а ціна в них – визначальний критерій. Собівартість пропозицій у різних компаній приблизно однакова, але різниця може бути захована в прибутку та в адмінвитратах.

«Якщо виписати прозорі правила гри, якісно перевіряти тендерну документацію – перевагу, без сумніву, отримають місцеві. І це для нас дуже важливо. Зараз такого, на жаль, немає», – каже Чайка.

А на підтвердження його слів, Андрій Семенюк, директор ковельської будівельної фірми, розповів про участь у нещодавньому тендері на ремонт вулиці Відродження.

«Наша ціна була найкращою. Але тендер відмінили, а наступного дня оголосили новий і нові торги. Перемогла фірма, пропозиція якої на 200 тисяч дорожча, ніж наша, – не приховує обурення пан Семенюк. – Ми можемо працювати і хочемо, але влада нас не підтримує».

Леонід Карабан, начальник управління капітального будівництва Луцької міськради, був здивований почутим.



«Слід дотримуватись закону про закупівлі. Але місцевим бізнесменам пораджу, коли готуєте пропозицію, добре подумайте, на чому можете знизити ціну. Вам не потрібно платити відрядних, оплачувати людям проживання і харчування, у вас усе на місці. Відтак можете максимально понизити планку на торгах, не зазнавши збитків», – поділився досвідом Леонід Карабан.

БІЗНЕС ВАРТО ПІДТРИМУВАТИ, А НЕ ЗАВАЖАТИ ЙОМУ


На глибоке переконання Ігоря Чайки, невеликим підприємствам та підприємцям-«єдинникам», головне – не заважати.

«Влада має якісно і комфортно надавати послуги та в критичний період підтримати. Для нас важливо чути підприємців та забезпечити комунікацію з міською владою, фіскальними і державними органами, центром зайнятості та іншими», – каже Ігор Чайка.

Він зауважив, що серед майже чотирьох тисяч ковельських підприємців багато підприємливих людей, які навколо себе формують цілі кластери. Наприклад, в Ковелі багато самозайнятих людей, які заробляють імпортом автівок із Європи. Колись у місті був авторинок, а тепер усі знають Луцьк.

Анатолій Галайда переконаний, що з таким географічним розташуванням Ковель міг би бути «автомеккою» не лише з продажу легковиків, але й аграрної техніки.

До речі, свого часу різну техніку в Україну ввозили залізницею з Європи саме через Ковель, адже тут закінчується вузька залізнична колія і, фактично, закінчується Європа.

КОВЕЛЬ – МІСТОМ ЛІТНІХ ТЕРАС, НЕ МАФІВ

МАФи – невеличкі торгові точки строкатих форм – біда не лише Ковеля.

«Треба розробити схеми розміщення тимчасових споруд по всіх ключових вулицях, обговорити це з людьми і чітко дотримуватись норм. Важливо не перенаситити місто МАФами. Краще дозволити місцевим кав’ярням і ресторанчикам облаштувати літні тераси, узгодивши їхній вигляд із місцевою владою. З міського бюджету не витратимо жодної копійки, а Ковель стане привабливішим», – розмірковує Чайка.

До речі, представниця мережі ресторанів «Classic» Олена Мишковець підтвердила, що саме літні тераси в період карантину допомогли втриматися на плаву ковельським кафе та ресторанам.



«А ще вони роблять Ковель красивим. Хотілося б, щоб інші підприємці нас у цьому підтримали. Ми й надалі тримаємо високу планку, хоч і заробляємо менше, – каже пані Мишковець. – На жаль, під час карантину влада нас не розуміла. Вони уявлення не мали, скільки людей працює у гостьовому бізнесі, і скільки грошей сплачуємо до місцевих бюджетів».

Чайка підтримує пані Мишковець, адже переконаний, що у міській архітектурі повинен панувати стиль, а не хаос.

Насамкінець Ігор Чайка наголосив, що «чиновник не може знати більше про проблеми бізнесу, ніж самі підприємці, але КОЖЕН, хто працює у мерії, повинен розуміти: його зарплата – це гроші, які сплачує бізнес, тому від чесного партнерства виграють обидві сторони».

Ореста ДЗВОНАРКА

Довідково:

У Ковеля із 440 мільйонів гривень річних власних доходів близько двохсот мільйонів надходить зі сплати ПДФО із підприємств різних форм власності. Ще майже 100 мільйонів – плата підприємців за користування землею і 48 – це єдиний податок від дрібного та середнього бізнесу.


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Ігорю - перемоги на виборах!
Відповісти