вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Бігом від раку: чи поєднувані спорт і онкологія

Бігом від раку: чи поєднувані спорт і онкологія
Спорт – це точно не те, з чим ми зазвичай асоціюємо боротьбу з онкологією чи узагалі все, що стосується раку, навіть якщо йдеться про період, коли хвороба відступила й людина живе у ремісії.

Утім, спорт при онкології, за словами фахівців, – це зброя, яка у цій боротьбі при правильному застосуванні воює на боці пацієнта, а не хвороби, а для здорової людини – діє на випередження, виконуючи превентивну функцію.

Інформацію із вуст лікаря-онколога, тренера та онкопацієнтки на цю тему підготував «Фонд боротьби з раком».


Так, хірург-онколог Волинського обласного медичного центру онкології Віталій Супрунець розповідає, що нерідко пацієнти, у яких виявили злоякісні пухлини, думають, що онкологія змусить їх кинути улюблений спорт. Є й інша категорія: ті, хто вів малорухомий спосіб життя, після діагнозу «рак» починають роздуми про те, чи не пізно перейти до якихось тренувань і чи допоможе це в боротьбі із захворюваннями.

Максимальне збереження сил чи фізичні навантаження: що каже медицина

Віталій Супрунець зауважує, що про професійний спорт в стадії активного лікування від раку і відновлення, звичайно ж, мова не йде. Тим, хто долає рак, і справді потрібні неабиякі сили, тож їх потрібно берегти. Але, за його словами, певні фізичні навантаження просто необхідні, так як здатні покращити самопочуття і настрій онкопацієнта, підтримати імунну систему і загальний тонус. Лікар наголошує, що фізичні навантаження для хворих на рак повинні бути дозованими, відповідати стану пацієнта і, головне – повинні бути узгодженими з лікуючим лікарем.

Віталій Супрунець
Віталій Супрунець


За його словами, наслідками хіміо- і радіотерапії часто є загальна втрата сили, пригнічення, так званий синдром хронічної втоми. Зазвичай пацієнти в таких ситуаціях саму думку про те, щоб займатися лікувальною фізкультурою, вважають неприпустимою. Однак насправді, наголошує лікар, рухатися необхідно, інакше сили можуть так і не повернутися або повертатись досить довго, а кількість побічних ефектів буде тільки збільшуватись.

Щодо того, коли онкопацієнтам варто починати займатися спортом, Віталій Супрунець зауважує, що не треба чекати закінчення терапії. Почати тренувати організм фізичними навантаженнями можна і з початку лікування або не зупинятися, якщо спортом людина займалася і до того, як дізналася діагноз. Щоправда – тоді варто скорегувати інтенсивність занять.

«На етапі відновлення між курсами хіміо- і радіотерапії ідеальний варіант – поєднання різних видів вправ для комплексної підтримки організму: ходьба, дихальні вправи, вправи на розтяжку, витривалість та ін.

Як правило, малорухомий спосіб життя під час лікування, особливо, пасивне лежання в ліжку, приводить до того, що сил стає все менше, а похмурий настрій посилюється. В свою чергу, фізнавантаження насичують клітини киснем і покращують метаболізм, надають сили, підвищують апетит, покращують настрій. Фізична активність дозволяє підтримувати м’язи, в той час як ті, хто відмовляється від фізичної активності досить часто зіштовхуються з атрофією. Варто відзначити, що легкий спорт допомагає знизити або нівелювати побічні ефекти від хіміо- або променевої терапії. Тож, відома фраза «Рух – це життя» найкраще підходить якраз для онкологічних пацієнтів», – каже Віталій Супрунець.

Без марафонів і з лікарським контролем: правила спорту при онкології

І медики, і тренери, які мають справу з онкопацієнтами, наголошують, що навантаження для людей, які лікуються від раку або й перебувають у стані ремісії, обов’язково мають бути помірними, а програма занять – індивідуальною.

Тренер тренажерного залу у спортзалі «Ant sport health academy» Вікторія Каліщук розповідає, що серед її підопічних є чимало людей з різними недугами та проблемами зі здоров’ям. Утім, жодному із них вона не відмовила у прагненні займатися спортом. Головне – аби людина прийшла з рекомендаціями від лікаря, а також – правильно підібрати вправи індивідуально саме для неї. Займаючись у групі, якщо, звісно, це не спеціалізована група для онкопацієнтів, така людина може нашкодити своєму здоров’ю, запевняє Вікторія Каліщук.

Тренер Вікторія Каліщук
Тренер Вікторія Каліщук


«Серед моїх підопічних є і онкохвора жінка, яка долає рак молочної залози. Це дуже сильна людина. Якби вона не сказала про свій діагноз, я б ніколи не подумала. У нашому випадку саме лікар рекомендував займатися фізкультурою. Легкі фізичні навантаження не зашкодять, а навіть допоможуть при одужанні пацієнту. Фізичні вправи допомагають людині позбутися від фізіологічних наслідків хіміотерапії, а саме сприяють звільненню від оніміння, а також болю в кінцівках. Активація м’язів впливає на обмін речовин, запальні реакції, щонайменше на розвиток ракових захворювань. Але це не значить, що потрібно тягати штангу чи бігти марафон.

Крім того, для всіх підопічних, у тому числі – людей, які долають певні хвороби, наполеглево рекомендую здорове збалансоване харчування, позбутися всіх шкідливих звичок , рухатись поза тренуванням, а саме ходити на свіжому повітрі, їздити велосипедом вести активний відпочинок», – розповідає тренерка.



Щодо правил, яких потрібно дотримуватися онкопацієнтам при занятті спортом, онколог Віталій Супрунець додає, що важливо ретельно стежити за реакцією організму. Зокрема, при виникненні дискомфорту, а тим більше болю, вправи необхідно припинити.

«За можливості варто приєднатися до спеціалізованої групи для занять лікувальною фізичною культурою для хворих на рак, а в ідеалі – до групи тих, в кого пухлина того ж органу. Спеціалізований комплекс вправ допоможе підтримати цю частину тіла і допоможе більш швидкому позбавленню від проблем, характерних для цієї онкологічної локалізації. Однак в будь-якому випадку універсальних програм тренувань практично не існує: багато залежить від стану пацієнта, конкретної локалізації пухлини, стадії захворювання, лікування, що проводилось і реакції на нього організму, загальної фізичної підготовки. Саме тому не варто довіряти горе-цілителям, які заявляють, що складена ними програма вправ допомогла їм повністю одужати, і з задоволенням діляться своїми напрацюваннями. Головні принципи фізичних навантажень при раку – контроль зі сторони лікаря і впевненість», - наголошує Віталій Супрунець.

Лікар також зауважує, що здоровий спосіб життя (що включає як регулярне заняття фізкультурою, так і правильне харчування) не варто припиняти і при досягненні ремісії: це буде сприяти закріпленню результатів, підвищувати якість життя і підтримувати здоров’я на належному рівні.

Онкопацієнтка з Луцька Вікторія Романюк, яка є співзасновницею громадської організації «Афіна. Жінки проти раку», зауважує, що наразі перебуває у стані ремісії, маючи рак молочної залози. За її словами, тему фізичних навантажень при онкології вона вивчає доволі глибоко й чітко усвідомлює: рух – це життя.



Нещодавно пані Вікторія разом зі своєю колегою долучилася до першого в Україні забігу на підтримку людей, які хворіють на рак молочної залози (Race for the Cure). Участь у забігу в Україні взяли 119 учасників з різних регіонів. Усі вони бігли певну дистанцію й ділилися результатами у соцмережах. До слова, такий забіг на підтримку онкопацієнтів проводять у 22 країнах Європи.


Вікторія Романюк закликає людей, які вже дізналися про рак, не впадати у відчай та не припиняти рухатися.

Спорт і рак: чи можливо діяти на випередження

Вчені Національного інституту раку, Американського онкологічного товариства і Гарвардської Школи громадської охорони здоров'я Т.Х. Чана у Journal of Clinical Oncology опублікували результати дослідження, які доводять, що дві з половиною години вправ на тиждень статистично значимо знижують ймовірність для майже половини видів раку з досліджених п'ятнадцяти.

Метааналіз, зроблений за дев'ятьма проспективним досліджень на 750 000 учасників показав, як взаємопов'язана різна фізична активність зі зменшенням ризику декількох видів раку.

У своєму аналізі дослідники розглянули дані дев'яти робіт, де опитувані давали самозвіт за рівнем фізичних навантажень і розглядався зв'язок між цим рівнем і захворюваністю на 15 видів раку.

Вони виявили, що при дотриманні найпростіших рекомендацій за рівнем помірно-інтенсивних фізнавантажень (від 7,5 до 15 годин MET на тиждень, тобто ті самі дві з половиною години і більше) ризик захворіти на сім з п'ятнадцяти видів раку статистично знижувався.

Фізична активність виявилася пов'язана з більш низьким ризиком розвитку раку товстої кишки у чоловіків (8% для 7,5 годин в тиждень; 14% для 15 годин в тиждень), раку молочної залози у жінок (6-10%), раку ендометрія (10 % - 18%), рак нирки (11-17%), мієлома (14-19%), рак печінки (18-27%) і неходжкінська лімфома (11-18% у жінок).

Волинські ж онкологи зауважують, що під час активних рухів і занять спортом збільшується споживання клітинами кисню і підвищується протистояння організму токсичного впливу навколишнього середовища, що дуже важливо для профілактики раку.

Тож, «Фонд боротьби з раком», який на Волині активно працює у напрямку боротьби з онкологією, закликає усіх вести активний та здоровий спосіб життя й бути важними до свого організму.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
  • Статус коментування: премодерація для всіх
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні новини
Бігом від раку: чи поєднувані спорт і онкологія
05 жовтень, 18:38