Мистецтво крізь біль: як художник з Волині навчився творити попри інвалідність

Художник Петро Ткачук, який живе з ревматоїдним артритом і має суттєві обмеження рухливості, розповів, як пристосував роботу з полотном до свого фізичного стану: відмовляється від малювання у дні сильного болю, регулює висоту мольберта і стільця, а замість традиційних пленерів влаштовує собі «фотоохоту».

Про це петро Ткачук розповів на подкасті Віталія Ткачука «Генерація успішних людей. Творчість без меж».

За словами художника, сама робота пензлем для нього не є проблемою – найбільше заважають періодичний біль та обмежена рухливість суглобів. Особливо стан може погіршуватися зі зміною погоди.
«Коли болить рука, я взагалі не малюю. Сам пензель тримати неважко.

Коли змінюється погода, біль може бути дуже сильним і тривати день-два. Тоді намагаюся нічого не робити. Якщо біль терпимий – працюю».

Коли самопочуття дозволяє, Ткачук може працювати доволі довго – по чотири-п’ять годин без перерви. Водночас роботу над картинами планує з урахуванням того, що наступного дня стан може змінитися.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Секс під бандуру: незрячий кобзар розповів, як знімався у знаменитого режисера з Луцька

Наприклад, портрет може писати три-чотири тижні.
Складніше художнику працювати з великими полотнами: через обмеження рухливості він не завжди може дотягнутися до потрібної частини картини. Тому змінює висоту мольберта, а коли цього недостатньо – регулює висоту стільця або щось підкладає під нього.

«Якщо треба працювати з верхньою частиною – максимально опускаю <мольберт>... Тому регулюю висоту стільця й додатково щось підкладаю, щоб сидіти вище».

При цьому жодних спеціальних пристроїв для малювання Ткачук не використовує. За його словами, робоче місце майже не відрізняється від майстерні інших художників: якщо немає болю, він може працювати практично без проблем.

Ще одна складність – малювання з натури. Художнику важко перевозити мольберт, фарби та інший інвентар і працювати безпосередньо на природі, тому він придумав власний спосіб – «фотоохоту».

«Я, як правило, з натури не пишу – мені це складно. У мене є така практика, я її називаю фотоохота. Я виїжджаю на якісь локації, шукаю цікаві сюжети для своїх полотен. Я їх фотографую і потім з цим матеріалом працюю вже вдома».

Так художник знаходить пейзажі у волинських селах, лісах і важкодоступних місцях, куди іноді самостійно навіть не зміг би дістатися пішки. Побачений краєвид він фіксує на фото, а вже у майстерні перетворює його на картину.

При цьому Ткачук згадує, що під час найсильнішого загострення хвороби в минулому були роки, коли через біль у пальцях він не міг навіть тримати ручку. В інші періоди саме малювання, навпаки, залишалося однією з небагатьох справ, якими він фізично міг займатися.

ДИВИТИСЯ ПОВНУ ВЕРСІЮ ПОДКАСТУ З ПЕТРОМ ТКАЧУКОМ:


Відеоподкаст «Генерація успішних людей. Сезон: Творчість без меж» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Стійкість суспільства через культуру».

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!