Закон «Про державну службу»: як з ним жити

Закон "Про державну службу" вступив в дію 1-го травня цього року. Аби він запрацював на повну силу, на доопрацюванні ще знаходиться 25 законодавчих ініціатив, які забезпечать його функціонування.

Про це стало відомо під час прес-конференції Голови Національного агентства України з питань державної служби Костянтина Ващенка щодо впровадження Закону України "Про державну службу".

За словами високопосадовців, завдяки цьому Закону почнеться якісне реформування державних управлінь та створення професійної, політично незаангажованої державної служби.

Раніше робота держслужбовців регламентувалася Законом "Про державну службу" редакції 1993 року. Після прийняття нового Закону державні структури очікує скорочення кадрів та чітке розмежування між державними службовцями та допоміжними працівниками. До прикладу, до держслужбовців не належатимуть кадровики, ІТ-спеціалісти, тобто ті люди, які забезпечують роботу самого управління.

Крім того, статусу держслужбовця позбавлять міністрів. Адже це, на думку Костянтина Ващенка, більше політична посада, ніж держслужба.

Також Костянтин Ващенко повідомив, що віднині на державну службу братимуть лише на конкурсній основі.

"З вулиці прийти і посісти високу посаду тепер буде складно", - каже Ващенко.

Що ж до зарплат, то їх обіцяють підвищити.

"В Законі встановлено нову модель оплати праці. Збільшиться розмір посадового окладу. Реальне збільшення заробітної плати буде відбуватися з 1-го січня наступного року і буде тривати 2 роки. Реальний розмір посадового окладу становитиме дві мінімальні зарплати", - розповів Ващенко.

Крім того, до заробітної плати додасться ранг, вислуга та, можливо, навіть премія.

Багато питань до прописаних у Законі норм політичної приналежності держслужбовців.

"Моя особиста думка - повністю заборонити державним службовцям мати партійний квиток. Можливо, це і різко було, але ми бачимо багато прикладів, коли як тільки вибори, то працівники ходять і агітують, або деякі держслужбовці вже 5 квитків поміняли, аби продемонструвати лояльність до політичних партій. Це все не має нічого спільного із професійною державною службою", - вважає Костянтин Ващенко.

Але оскільки розробкою Закону займалися не тільки спеціалісти, а й народні депутати, то ця норма була пом'якшена - партійність була дозволена.

Оскільки по Україні 53% всіх посадовців є депутатами місцевих рад, тому, аби не оголошувати довибори, державним чиновникам дозволили займати крісло депутатів, але тільки до наступних виборів.

"Далі, коли знову будуть вибори, вони повинні вибрати, що для них важливіше - бути депутатом місцевої ради чи бути державним службовцем", - підсумовує Ващенко.
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!