вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Волиняни цього року інвестували на 12% менше

Волиняни цього року інвестували на 12% менше
За перших п’ять місяців цього року підприємства і організації Волині за рахунок усіх джерел фінансування освоїли 2,6 млрд.грн капітальних інвестицій, що у порівнянних цінах, на 12,1% менше ніж за аналогічний період 2015р.

Про це повідомляє Головне управління статистики в області.

Майже весь обсяг інвестицій вкладено у матеріальні активи (99,7%), з яких у будівлі та споруди – 56,6%, у машини, обладнання та інвентар і транспортні засоби – 39,9%.

Головним джерелом інвестування, як і раніше, були власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 75,9% загального обсягу капіталовкладень. Майже 18% становили кошти населення на будівництво житла, 2,8% – кошти державного та місцевого бюджетів, 2,3% – кредити банків та інші позики.

Вагому частку (27,7%) капітальних інвестицій освоєно підприємствами промислових видів діяльності.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 2
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
ти диви, яка несподiванка...
Відповісти
Бог наділив Рівненську, Волинську і Житомирську області надзвичайним природним даром. Бурштин — красиве каміння, яке цінується у всьому світі. З правильним підходом українське Полісся могло б розбагатіти, створити таке собі українське бурштинове диво і вигідно відрізнятися від інших регіонів, яким із таким природнім багатством не пощастило.
Сміливо можна стверджувати, що масштаб і комплексність проблеми — це рівень президента. Саме він зобов'язаний ініціювати створення спеціальної групи для її вирішення. Не нацьковувати на бурштинокопачів Нацгвардію чи армію, а запропонувати людям нові правила гри.
Основою для цього має стати старательський метод добування бурштину. Це, на мою думку, єдиний варіант, який вигідний усім — людині-добувачу, місцевій громаді і державі.
Тепер по порядку. Для бурштинокопача старательський метод вигідний тим, що весь бурштин, який він добуває, є його власністю, а гроші від продажу — офіційним доходом.
Він працює легально і не залежний ні від кого, крім того, хто продав йому старательський квиток. Бандити і корупціонери — давайте до побачення!
Продавати старательський квиток має право лише місцева громада. У вартість старательського квитка мають бути закладені дві суми.
Перша сума — це внесок в бюджет розвитку місцевої громади. Вона має бути прив'язана до вартості майбутньої рекультивації земельної ділянки. Але при цьому це не просто розрахункова вартість рекультивації, а розрахункова вартість, помножена на високий коефіцієнт (наприклад, 10).
Саме у цьому закладений зиск для місцевої громади — вона отримує ці кошти для свого розвитку.
Це ті гроші, які мають іти на будівництво доріг, ремонт шкіл, медзакладів і так далі, в тому числі на власне рекультивацію земельної ділянки.
Друга складова вартості старательського квитка — сума, яку бурштинокопач сплачує до державного бюджету України. Вона може обраховуватися як частина розрахункової «бурштинової вартості» земельної ділянки.
Приблизно можна оцінити, скільки на цій ділянці може міститися бурштину. І тоді, скажімо, одну п'яту суми бурштинокопач повинен віддати до держбюджету.
Таким чином утворюється ланцюжок «людина — місцева громада — держава». Людина отримує можливість легально працювати, сплачуючи при цьому місцевій громаді і державі. Ланцюжок «людина — бандит — влада» має відійти у небуття.
Ось ці речі і є засадничими. Далі можливі різні варіації. Наприклад, моя позиція полягає в тому, що добувач повинен продавати бурштин через біржу. Це страхує покупця від того, що йому буде запропоновано неякісний товар. А продавця — від того, що його товар куплять по заниженій ціні.
Біржа — це місце, де стікається весь бурштин, там є конкуренція, десятки тисяч продавців і тисячі покупців. Зговір там неможливий.
Крім того, держава отримує свій, нехай і невеликий, але зиск у формі біржового збору від купівлі-продажу бурштину. Біржа як прозорий механізм також дасть можливість суспільству чітко розуміти, скільки і якого бурштину добувається, продається, йде на переробку і експорт.
До речі, про експорт. Ви будете вражені, але сьогодні експорт офіційно добутого бурштину-сирцю взагалі не обкладається митом. Хіба це нормально?
Таку ситуацію терміново треба міняти. Як мінімум тому, що експортне мито є джерелом для поповнення державного бюджету. Крім того, це стимулюватиме більш вигідну для України переробку, а не експорт сирцю.
Схожі пропозиції ми вперше подавали ще у 2009 році. Тоді Рівненська ОДА підготувала законопроект і попросила місцевих нардепів подати його до Верховної Ради. Законопроект пройшов перше читання, до другого читання уже за часів Януковича його перелопатили і перетворили у мотлох, а потім Янукович і зовсім ветував його.
Зараз у Раді перебувають декілька інших законопроектів по бурштину. Але там закладена страшна бомба. У трьох бурштиноносних областях — Рівненській, Житомирській і Волинській — пропонується створити комунальні підприємства, яким місцева рада надає дозвіл на видобуток бурштину. При цьому копачі повинні іти на ці підприємства як наймані працівники.
Відповісти
Останні новини
Волиняни цього року інвестували на 12% менше
01 вересень, 2016, 12:04