Кандидат від «Фронту Змін» Валерій Міщук: «Ми недооцінили масштабів впливу опонента»

Вибори у Турійському районі були прогнозовані: у тому, що вакантне крісло в облраді займе Роман Микитюк, схоже, не сумнівався ніхто. Виявляється, ще до виборів у цьому впевнився і його основний опонент, кандидат від опозиції Валерій Міщук.

За даними паралельного підрахунку голосів, який вів «Фронт Змін», висуванець Партії регіонів, начальник Ягодинської митниці, мешканець Турійська Роман Микитюк набрав 80,4 % голосів виборців. Кандидат від «Фронту Змін», директор луцької компанії «Метал-Альянс» Валерій Міщук (на фото) завоював 14,9 % голосів виборців.

Зателефонувавши в редакцію ВолиньPost наступного ж дня після виборів, Міщук заявив, що «хоче розповісти дещо про вибори у Турійську».

- Морально я був готовий іти на вибори. Давно мав такі амбіції. Але не до кінця розумів, яка насправді ситуація в окрузі. Найважливішим виявилося зрозуміти мотивацію виборця. І якраз тут було допущено ряд серйозних помилок. Я не став «своїм» для цього округу, - зауважив Валерій Міщук, коли ми зустрілися за годину після телефонної розмови.

- А що особливого в «мотивації виборця» на окрузі?

- Наша команда недооцінила масштабів впливу свого опонента. Роман Микитюк – давно «свій» для округу. Він там живе і постійно допомагає людям. Давно робить «добрі справи», очевидно, розраховуючи на власне політичне майбутнє. А саме така робота користується найкращим визнанням у волинського виборця.

Люди ставляться до мого опонента більш, ніж з повагою, з якимось благоговінням, я б сказав. Подейкують, що райдержадміністрація неодноразово зверталася до його родини, яка веде бізнес у районі. І багато статтей видатків, на які район не мав коштів, Микитюк брав на себе.

На зустрічах люди мені казали: «Ви не ображайтеся! Ми проти вас нічого не маємо. Але розумієте, Роман - він наш!». Його часто називають навіть просто так - «наш Роман».

Одна жіночка мені казала: «Ми на парламентських виборах голосуємо за «Свободу», за УДАР, за Юлю… Але тут… Ми знаємо, що Роман – з Партії регіонів, і, може, це й не правильно, але він скільки для нас робить, голосуватимемо за свого!». Автобус пустив безкоштовно, в лікарню дав реанімобіль… Людям по мішкові цукру дав. Лише в одному селі в клуб вставив вікон десь на тисяч 150.

Я приїжджаю у село агітувати, а там у школі вікна нові від Микитюка вставляють. Складно за таких обставин говорити про політику! І про майбутнє регіону.

Якби я мав сьогодні другий шанс – я б розпочинав кампанію набагато раніше. Мені фізично не вистачило часу переконати турійчан, що їх інтереси у Волинській обласній раді має відстоювати політик, а не благодійник.

Але ж у мене не було знання, що Об’єднана опозиція висуне мою кандидатуру тільки 27 січня.

З іншого боку: якби мені було зійтися з Микитюком на будь-якому іншому окрузі – так би мовити, на нейтральній території – результат виборів був би інший.

- На що ж ви розраховували, йдучи на вибори, причому йдучи, з ваших слів, запізно?

- На низький рейтинг Партії регіонів. На негативне сприйняття у народі посади митника. На розуміння виборця, що опозиційна партія – це єдиний шанс щось змінити у державі з такою недолугою економічною, соціальною політикою. Як з’ясувалося згодом, так думати було помилкою.

- Скільки у вас часу було на виборчу кампанію?

- Я тільки 25 січня дізнався, що партія прийняла рішення захищати інтереси об’єднаної опозиції у Турійському районі, висунувши мене кандидатом. У мене якраз дружина народила доньку, тому я мусив на тиждень «взяти паузу». Реальна робота розпочалася в окрузі з 3 лютого.

І від 3 до 15 лютого я об’їздив кожен населений пункт округу кілька разів. Спеціально не поїхав лише в село Дажва. Для експерименту. Коли подивився результати виборів, побачив, що у цьому селі за мене не проголосував жоден виборець. Хоч там були і наші члени ДВК, і спостерігачі від Об’єднаної опозиції… Там, правда, всього 52 виборці, але все-таки це показово.

Зізнаюся: ми були переконані, що рейтинг об’єднаної опозиції був значно вищим у районі. Особливо в Турійську. І, в штабі опонента в це, схоже, теж вірили. Розпочався процес ще активнішого «задобрювання» виборців. Можливо, якби не ця політична боротьба, електоральний розрив між нами був би меншим. Але загалом турійчани отримали в результаті неї більше «добрих справ» (посміхається, - ред.). Ви уявіть: нові вікна у Турійській стоматполіклініці вставляли просто вночі!

Мені багато хто закидав, що я нічого не роблю. Просто з Луцька це навряд чи було видно. Запевняю: вибори я відпрацював від «А» до «Я», вставав о 5:00 і лягав спати 1:00, як в наряді. Просто було мало часу.

Взагалі, вважаю, те, що так пізно узгодили кандидатів – мінус нашим партіям. Адже ще 15 листопада стало відомо, що будуть вибори. А усі узгодження затяглися до кінця січня! Очевидно, ми не вміємо домовлятися. Але це наука на майбутнє.

Мало того, що узгоджували довго, то ще й «спільна підтримка» усіх трьох партій одного кандидата на практиці виявилася звичайною формальністю. І узгодженим кандидатом від опозиції я був лише формально.

А в опонентів - інакше. В облдержадміністрації, для прикладу, кандидата призначили ще у листопаді, і адміністративний ресурс працював на перемогу і до новорічних свят, і під час новорічних свят…

- Чому ви кажете, що спільна підтримка трьох опозиційних партій була формальністю?

- Тому що я вважаю, що, зокрема партія «Батьківщина» не надала мені допомоги тою мірою, якою могла надати. А я дуже розраховував на підтримку «Батьківщини». Це однозначно допомогло б, але мені не вдалося скористатися цим повною мірою.

- Проте, наприклад, керівник осередку «Фронту Змін» на Волині Олександр Пиза казав, що представники «Батьківщини» працювали у вашому передвиборчому штабі…

- Так, формально усі три партії були присутні у штабі. Але робота нашого штабу мала бути кращою, професійнішою.

Хочу окремо подякувати ВО «Свобода», від яких я отримав справжню підтримку. Допомагав керівник Турійської районної організації «Свободи» Василь Мазурик, який, зокрема, їздив зі мною на зустрічі. Знайшов час, приїхав, допоміг, підтримав і народний депутат України Валерій Черняков, який був зі мною на багатьох зустрічах. Був зі мною у день виборів. Переймалися, телефонували народні депутати Анатолій Вітів, Євген Мельник. Від них я відчув значну підтримку.

Але чомусь я не відчув нічого подібного з боку «Батьківщини». Більше того, окремі її представники, наприклад, голова Турійської районної ради Ольга Черен, публічно позитивно висловлювалася про «добрі справи» висуванця від Партії регіонів Романа Микитюка, у пресі з’явилося її фото, де голова Турійської райради урочисто відкриває спортивний майданчик разом з моїм опонентом. І це було уже під час виборчої кампанії.

Я розумію, він справді допоміг вирішити певні проблеми району, і влада там має, за що йому дякувати. Але в такому разі пані Черен треба було вийти з «Батьківщини», я вважаю.

- Ви нічого не кажете про підтримку вашої партії – «Фронту Змін»…

- Тут теж є над чим працювати. З одного боку, мене підтримали однопартійці – Ігор Гузь надав серйозну підтримку в організації процесу спостереження на дільницях, допомагав депутат Луцької міської ради Олександр Плісецький, інші однопартійці.

Але була недостатня співпраця з центром, з Києвом. Співпраця велася на рівні консультувань, але це не надто допомагало. Обговорювалася можливість приїзду на Волинь лідерів партії. Але, певно, через велику зайнятість столичних партійних керівників ці плани не вдалося зреалізувати.

- Хто приймав рішення про те, що балотуватися у Турійському районі буде кандидат від «Фронту Змін»?

- Виконувач обов’язків голови Волинської обласної організації ВО «Батьківщина» Григорій Пустовіт та голова осередку «Фронту Змін» Олександр Пиза.

- У «Батьківщині» самі погодилися віддати округ?

- Так. Там взагалі не зовсім зрозуміла ситуація. У нас була достовірна інформація, що сильними опонентами Микитюку могли б стати селищний голова Турійська Олексій Безсмертний, який має авторитет серед турійчан, а також підприємець Володимир Красуля, який на недавніх парламентських виборах виграв Турійський район навіть у Сергія Мартиняка.

Але ці люди з не до кінця зрозумілих причин не стали балотуватися. Хоча, за нашою інформацію, збиралися. Певно, авторитет Романа Володимировича десь цьому посприяв. Щоб легше було йому перемогти.

- При чому тут «Батьківщина»? Ви натякаєте, що й на її представників теж міг «вплинути авторитет» Романа Микитюка?

- Важко сказати. Єдиний факт – опозиція програла проміжні вибори у 29-му окрузі, і це наша спільна поразка. З не до кінця зрозумілих причин Григорій Олександрович не скликав конференцію «Батьківщини», яка могла б висунути мене кандидатом, після того, як я призупинив би членство у «Фронті Змін».

- А чому Пустовіт не скликав конференцію?

- Це запитання, скоріше, до Григорія Олександровича.

- Чому «Фронт Змін» висунув саме вас? У ваших лавах – Богдан Шиба, який довгий час працював у Турійську. Наскільки я знаю, Шиба мав амбіції поборотися за депутатське крісло у Волиньраді.

- Вважаю, Богдан Павлович краще відповість на це запитання.

- На вашому окрузі працював ще один кандидат, який позиціонував себе як опозиційний (до речі, теж лучанин) – Анатолій Бубенщиков від «Собору». Ви пробували його вмовити зняти свою кандидатуру на вашу користь?

- Так, я просив його знятися. Але через певні розбіжності у баченнях цього не відбулося.

Ми очікували, що він візьме 300-400 голосів. Думали, йому допоможе назва його партії, яка схожа на назву партії «Свобода». Але виявилося, що він набрав незначну кількість голосів – менше одного відсотка.

- Як пройшов день виборів?

- Порушення, звісно, були. Намагалися голосувати без паспортів, масово довозили людей до дільниць шкільними автобусами. При цьому як оплачувалася робота водіїв у вихідний день і хто платив за пальне – незрозуміло.

Члени ДВК навіть телефонували людям додому і казали: прийдіть проголосуйте «за свого». Частину голосів просто купували за 50 грамів оковитої односельці, яким доводився план підтримки…

Це – робота адміністративної машини, яка на селі так працює на кожних виборах. Однак з цими порушеннями найважче боротися. Важко переконати електорат, який отримує лише пенсію у розмірі 900 гривень або допомогу при народженні дитини у тому, що їхнє майбутнє – в ефективному перерозподілі коштів на рівні обласної ради чи облдержадміністрації. Що їх майбутнє не у вставленому вікні, а у ефективній державній політиці. А, до слова, рівень безробіття в окрузі «зашкалює»!

У результаті шаленої роботи адміністративного ресурсу району й області на окремих дільницях явка була майже 100%. Наприклад, в селі Обенижі з 412 виборців проголосувало 409.

Подібні показники були лише у Партії регіонів на виборчих дільницях у Донецьку у 2004 році. Тобто прийоми роботи абсолютно ті ж самі.

- Чому ж ви не подаєте до суду, не намагаєтеся довести, що ваші опоненти працювали нечесно?

- Тому що сьогодні, коли емоції дещо вляглися, можу стверджувати, що відсоток фальшування не вплинув на майже тотальне рішення виборців голосувати «за гречку».

- Чому ви, розуміючи безвихідну для себе ситуацію, не відмовилися від участі у виборах, тим самим зекономивши і час, і гроші?

- У політиці є розуміння корпоративної етики. Я вважаю себе членом опозиційної партії, що бореться за якісну зміну життя у державі. Тому, коли партія вирішила висунути мене кандидатом на посаду депутата обласної ради, вона дала мені можливість здобути неоціненний досвід. Програш – це також досвід, хоч і негативний. Робитиму висновки і працюватиму далі…

Розмовляв Юрій РИЧУК (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.